Рішення

від 14.03.2013 по справі 368/232/13- ц

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кагарлицький районний суд Київської області

м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3, 9200, (04453) 5-13-39

Провадження№2 - п\368\57\13

Справа № 014\742\12 - ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 року м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого: судді Закаблук О.В.

При секретарі: Галабурда В.О.

Представника: ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, суд, -

В С Т А Н О В И В :

29.11.2012 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, в якій позивач просив суд винести рішення, яким:

- здійснити поділ спільного майна подружжя;

- визнати за ним, ОСОБА_2, право власності на 1\2 частину жилого будинку № 42 по вул. Польовій у с.Леонівка Кагарлицького району Київської області.

- визнати за ним, ОСОБА_2, право власності на 1\2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222284801:01:301:0014 з цільовим призначенням для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована біля жилого будинку №42 по вул. Польовій у с. Леонівці Кагарлицького району Київської області, має площу 0,25га та згідно державного акту серії ЯК №198000 зареєстрована за ОСОБА_3»ю Михайлівною.

- визнати за ним, ОСОБА_2, право власності на 1\2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222284801:01:301:0013 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована біля жилого будинку № 42 по вул. Польовій у с.Леонівці Кагарлицького району Київської області, має площу 0,7713га та згідно державного акту серії ЯК №197999 зареєстрована за ОСОБА_3»ю Михайлівною.

- звільнити його від сплати судового збору на підставі п.10 ч.І ст.5 Закону України «Про судовий збір».

29.01.2013 року Кагарлицьким районним судом Київської області було винесено заочне рішення, згідно з яким позов було задоволено частково , та:

- визнано за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину жилого будинку №42 по вул. Польовій у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області;

- визнано за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222284801:01:301:0014 з цільовим призначенням для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована біля жилого будинку №42 по вул. Польовій у с.Леонівці Кагарлицького району Київської області, має площу 0,25га та згідно державного акту серії ЯК №198000 зареєстрована за ОСОБА_3»ю Михайлівною;

- в решті позовних вимог відмовлено.

- стягнено згідно рішення з ОСОБА_3 на користь держави 958 грн. судового збору.

04.02.2013 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява представника відповідача, - ОСОБА_4, в якій він просив суд:

- переглянути заочне рішення від 29.01.2013 року у справі № 014\742\12 - ц;

- скасувати заочне рішення від 29.01.13 року у справі № 014\742\12 - ц і призначити справу до розгляду в загальному порядку;

- при винесенні рішення врахувати, що ОСОБА_3 звільнена від сплати судового збору як громадянин, евакуйований із зони відчуження 2 категорії.

Слухання справи за заявою представника ОСОБА_4 було призначено на 14.02.2013 року.

По результатах судового засідання, яке відбулося 14.02.2013 року Кагарлицьким районним судом Київської області було винесено ухвалу , згідно з якою заяву адвоката ОСОБА_4, який представляє інтереси відповідачки ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 29.01.2013 року задоволено.

Скасовано заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 29 січня 2013 року в справі № 014\742\12 - ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та призначено справу № 014\742\12 - ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя до розгляду в загальному порядку на 16 год. 00 хв. 27.02.2013 року.

27.02.2013 року засідання по даній справі не відбулося в зв»язку з неявкою відповідачки ОСОБА_3 та її представника, - ОСОБА_4, в зв»язку з чим було призначено слухання справи на 16 год. 14.03.2013 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 14.03.2013 року позивач ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача, - ОСОБА_1 позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилася , хоча була повідомлена судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

В судове засідання представник відповідачки, - ОСОБА_4 не з»явився, проте на адресу Кагарлицького районного суду Київської області через канцелярію суду надійшло письмове клопотання представника відповідачки ОСОБА_4, в якому вказано наступне.

У провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

Вкотре звертаємо увагу суду, що при визначенні житлового будинку спільним майном неможливо застосувати ч.5 ст. 61 СК України, яка ні на день приватизації спірного будинку, ні на сьогоднішній день не діє.

Згідно з витягу з протоколу №13 від 19.12.06р., значиться, що оформлення права особистої власності на спірний житловий будинок проводиться на ім'я ОСОБА_3.

Таким чином, спірний будинок не був набутий сторонами спору як цього вимагає ст.60 СК України, а був наданий безоплатно ОСОБА_3, що у призмі п.4 ч.І ст. 57 СК України є особистою власністю дружини.

Стаття 57. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка

1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

( Частину першу статті 57 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 4766-УІ від 17.05.2012 )

5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації

земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України. ( Частину першу статті 57 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 4766-УІ від 17.05.2012)»

Отже, ще раз звертаємо увагу, що згідно з випискою з протоколу №1 загальних зборів членів КСГП «Весна» 22.02.94р. «Про приватизацію житлового фонду» загальні збори вказаного господарства задовольнили заяву ОСОБА_3, яка просила передати в особисту власність спірний житловий будинок та на підставі п.4 ст. 23 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Загальні компенсації і пільги» передали в особисту власність відповідачці спірний житловий будинок.

Текст п.4 ч.І ст. 23 вказаного закону мав наступний текст станом на 22.02.94р. з урахуванням останніх змін згідно із Законом України від 05.05.93 р. М3180-ХП:

«4) передача громадянам, які відпрацювали на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менш як п'ять років, безплатно в особисту власність житла, яке вони займають у цій зоні;»

Тобто, ще раз наголошуємо, що відповідачка отримала спірний будинок безоплатно і в матеріалах справи відсутній жодний документ, який би підтверджував, що спірний будинок був наданий сім'ї ОСОБА_3 державою як переселенцям з Чорнобиля.

Таким чином, не відповідає обставинам справи та не підтверджується жодним письмовим доказом посилання позивача на те, що спірний будинок було надано сім'ї ОСОБА_3 державою як переселенцям з Чорнобиля.

Враховуючи викладене просимо у задоволенні позову відмовити, справу слухати у відсутність відповідача та її представника, винести законне та обґрунтоване рішення по справі.

Суд, вислухавши позивача ОСОБА_2, вислухавши його представника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення позову, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Що стосується фактичним обставинам справи, то судом в судовому засіданні встановлено наступне.

Позивач по справі, - ОСОБА_2, перебував у шлюбі з відповідачкою по справі, - ОСОБА_3»ю Михайлівною, який було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Чорнобильського районного управління юстиції Київської області від 13серпня 1977 року, актовий запис № 7.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 03 листопада 2011 року шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Чорнобильського районного управління юстиції Київської області Київської області 13 серпня 1977 року, актовий запис № 7, - розірвано.

Після розірвання шлюбу відповідачка ОСОБА_3 залишилася на прізвищі «Струк».

Як видно з мотивувальної частини вищевказаного рішення Кагарлицького районного суду Київської області, шлюбні стосунки між сторонами припинені з початку 2010 року, з даного часу сторони разом не проживали, спільного господарства не вели.

В період шлюбу до моменту фактичного припинення шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства, відповідачка ОСОБА_3 оформила та зареєструвала на своє ім.»я право власності на нижчевказане нерухоме майно:

1. житловий будинок №42 по вул. Польовій у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області. Дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 07.06.2007 року.

Про даний факт свідчать:

- архівний витяг протоколу № 13 засідання виконавчого комітету Леонівської сільської ради від 19 грудня 2006 року, з якого видно, що виконкомом було заслухано заяву ОСОБА_3, жительки с. Леонівна, про надання дозволу на оформлення права особистої власності на житловий будинок та господарські будівлі в с. Леонівна по вул. Польова, 42, по результатах заслуховування вищевказаної заяви було вирішено оформити право власності на житловий будинок жителю с. Леонівна ОСОБА_3 в с. Леонівна по вул. Польова, 42, доручити Кагарлицькому БТІ оформити право власності на домоволодіння на ОСОБА_3.

- довідка, видана виконавчим комітетом Леонівської сільської ради Кагарлицького району, вих.. № 628 від 24.09.2012 року , з якої видно, що рішенням виконкому від 19.12.2006 року № 13м ОСОБА_3 було дано дозвіл на приватизацію житлового будинку в с. Леонівна по вул. Польова, 42.

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.06.2007 року, з якого видно, що домоволодіння, яке розташоване по вул. Польова, буд. 42 Кагарлицького району Київської області зареєстровано на праві приватної власності за відповідачкою по справі, - за ОСОБА_3, її частка в даному домоволодінні становить 1\1. ( Підстава: рішення сільської ради,, дата: 19.12.2006 року, номер: 13).

- витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане 07.06.2007 року Кагарлицьким бюро технічної інвентаризації, з якого видно, що домолодіння, яке розташовано за адресою: вул. Польова, буд. 42 Кагарлицького району Київської області зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності б\н 07.06.2007 \ Леонівська сільська рада, форма власності, - приватна, частка, - 1\1.

Дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 07.06.2007 року.

2. Земельну ділянку, яка розміщена за адресою: Київська область, Кагарлицький район, вул. Польова, 42.

Про даний факт свідчить державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 199000, який видано 07 грудня 2010 року ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, вул. Польова, 42..

Державний акт видано на підставі рішення Леонівської сільської ради 28 сесії 5 скликання № 28 від 31.08.2010 року. Площа земельної ділянки становить 0,2500 га.

Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд.

3. Земельну ділянку, яка розміщена за адресою: Київська область, Кагарлицький район, вул. Польова, 42.

Про даний факт свідчить державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 197999, який видано 07 грудня 2010 року ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, вул. Польова, 42..

Державний акт видано на підставі рішення Леонівської сільської ради 28 сесії 5 скликання № 28 від 31.08.2010 року. Площа земельної ділянки становить 0,7713 га.

Цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства..

Отже, що стосується визнання права власності на 1\2 частини будинку , то як встановлено судом, в період шлюбу до моменту фактичного припинення шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства, а саме 07.06.2007 року Відповідачка зареєструвала на своє ім.»я право власності на житловий будинок №42 по вул. Польовій у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області.

До даного спору суд застосовує наступні норми матеріального права, зокрема, норми СК України.

Згідно ст.. 60 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». ( частину першу статті 57 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 4766 - VI від 17.05.2012 року.)

5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним Кодексом України. ( частину першу статті 57 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 4766 - VI від 17.05.2012 року.)

2. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

3. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, ви ховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

4. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також: як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

5. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одер жані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням , якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

6. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка май но, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним при пиненням шлюбних відносин.

7. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належа ли одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю. (Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.12.2006р. Же 524-У).

Отже, як вбачається з положення ст.. 57 СК України спірне майно, в даному випадку, - житловий будинок №42 по вул. Польовій у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, земельна ділянка, яка розміщена за адресою: Київська область, Кагарлицький район, вул. Польова, 42. площею 0, 2500 га, та земельна ділянка, яка розміщена за адресою: Київська область, Кагарлицький район, вул. Польова, 42. площею 0,7713 га не підпадає під положення ст.. 57 СК України, а тому не розглядається судом як особиста приватна власність відповідачки по справі, - ОСОБА_3, тому суд критично відноситься до твердження представника ОСОБА_4, яке міститься в його клопотанні 1689\13 - Вх. 13.03.2013 року про те, що спірний будинок не був набутий сторонами спору, як цього вимагає ст.. 60 СК України, а був наданий безоплатно ОСОБА_3, що у призмі п. 4 ч. 1 ст. 57 СК України є особистою власністю дружини.

Також суд критично відноситься до витягу з протоколу № 13 від 19.12.2006 року, де значиться що оформлення права особистої власності на спірний житловий будинок проводився саме на ОСОБА_3, тому вищевказане рішення засідання виконавчого комітету Леонівської сільської ради Кагарлицького району не може слугувати підставою для визнання спірного майна у виді житлового будинку, який розміщено по вул. Польова, 42 с. Леонівна Кагарлицького району Київської області лише особистою приватною власністю ОСОБА_3.

Суд наголошує на тій обставині, що за загальним правилом реєстрація шлюбу є підставою виникнення права спільної власності подружжя на майно.

Інший правовий режим майна, набутого за час шлюбу може встановлюватися лише при наявності шлюбного договору. Як встановлено судом в судовому засіданні шлюбного договору не існує, тому, до спірного майна суд застосовує знову ж таки положення ст.. 57 СК України.

Також суд наголошує, що спірне майно було придбано ще за дії кодексу про шлюб на сім'ю України від 20 червня 1969 року, в якому йшлося про роздільне майно подружжя.

Дійсно, режим особистої приватної власності розповсюджується не лише на майно, набуте кожним з подружжя до реєстрації шлюбу, а й на деяке майно, набуте під час шлюбу. Найчастіше умови набуття такого майна міцно пов'язані з особою набувача.. Це, напри клад, майно набуте на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Крім того, суд наголошує на тій обставині, що правовий режим майна подружжя може бути змінений судом у наступних випадках:

1. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка, майно, набуте нею, ним, за час їхнього окремого проживання у зв»язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. ( як встановлено в судовому засіданні спірне нерухоме майно у виді житлового будинку №42 по вул. Польовій у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, земельної ділянки, яка розміщена за адресою: Київська область, Кагарлицький район, вул. Польова, 42. площею 0, 2500 га, та земельної ділянки, яка розміщена за адресою: Київська область, Кагарлицький район, вул. Польова, 42. площею 0,7713 га було набуте сторонами по справі в той час, коли шлюбні стосунки ще існували, шлюб розірваний не був.)

2. Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно в разі спору може бути визнане за рішенням суду об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Що ж стосується твердження представника відповідача ОСОБА_4, що міститься в його клопотанні, що до даного спору слід застосувати положення п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 57 СК України, та, відповідно, визначити спірне майно особистою приватною власністю дружини, - в даному випадку відповідачки по справі ОСОБА_3, то до такого твердження суд відноситься також критично, так як п.п. 4, 5 ст.57 СК України частину першу статті 57 доповнено пунктами 4 та 5 згідно із Законом № 4766 - VI від 17.05.2012 року, тобто, вже після виникнення спірних правовідносин, яким є факт придбання у власність відповідачкою спірного майна.

Далі, відповідно, судом застосовані норми ст..ст. 60, 61, 70, - 72 СК України.

Так, відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно, зглядаючись на вищезазначене, в даному випадку суд застосовує положення ч.5 ст.61 Сімейного кодексу України, де, зокрема, зазначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель Державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Отже, жилий будинок № 42, що по вул. Польовій у с. Леонівці та земля біля нього є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя, тобто позивача, ОСОБА_2 та власністю відповідачки - ОСОБА_3.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, а також те, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові від 21 грудня 2007 р. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній сумісній власності.

Що стосується визнання за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3222284801:01:301:0014 з цільовим призначенням для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована біля жилого будинку № 42 по вул. Польовій у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, має площу 0,25га та згідно державного акту серії ЯК №198000 зареєстрована за ОСОБА_3»ю Михайлівною, то дана позовна заява підлягає до задоволення також на підставі ч. 1 ст.. 120 ЗК України, де, зокрема, зазначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Отже, в разі визнання права власності за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину жилого будинку № 42 по вул. Польовій у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, що було зроблено судом визнано вище, за ОСОБА_2 необхідно визнавати право власності на 1\2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222284801:01:301:0014 з цільовим призначенням для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована біля жилого будинку № 42 по вул. Польовій у с.Леонівка Кагарлицького району Київської області, та має площу 0,25 га та згідно державного акту серії ЯК №198000, зареєстрована за ОСОБА_3»ю Михайлівною.

Крім того, посилання представника відповідачки на п. 5 ч. 1 ст. 57 СК України на думку суду є не коректним, так як Законом України від 11 січня 2011 року № 2913 - VI «Про внесення зміни до ст.. 61 Сімейного Кодексу України щодо об»єктів права спільної сумісної власності подружжя», який набрав чинності 8 лютого 2011 року, ст.. 61 СК України було доповнено ч. 5, яка передбачає, що об»єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, проте Законом України від 17 травня 2012 року №4766-1У «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка», який набрав чинності з 13 червня 2012 року, ч.5 ст.61 СК України виключено.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного \ законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або \ скасовує цивільну відповідальність особи.

Крім того суд наголошує на тій обставині, що відповідно до положень ст. ст. 81, 116 ЗК України окрема ( в даному випадку земельні ділянки не є окремими на думку суду, так як невід»ємні від будинку) земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Що стосується судових витрат, то суд на підставі ст.. 88 ЦПК України приходить до висновку щодо звільнення сторін від судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. ст.ст. 60,61, 69-72 СК України, ст.372 ЦК України, ст.ст. З, 118, 119, 215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину жилого будинку №42 по вул. Польовій у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222284801:01:301:0014 з цільовим призначенням для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована біля жилого будинку №42 по вул. Польовій у с.Леонівці Кагарлицького району Київської області, має площу 0,25га та згідно державного акту серії ЯК №198000 зареєстрована за ОСОБА_3»ю Михайлівною.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222284801:01:301:0013 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована біля жилого будинку №42 по вул. Польовій у с.Леонівці Кагарлицького району Київської області, має площу 0,25га та згідно державного акту серії ЯК №197999 зареєстрована за ОСОБА_3»ю Михайлівною.

Від сплати судового збору сторони звільнити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст.223 ЦПК України.

Суддя: О.В. Закаблук