Рішення

від 10.11.2016 по справі 498/871/16-ц

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 498/871/16-ц

Номер провадження 2/498/273/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року смт. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Рімашевської О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Правда Н.А.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Михайлівка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» до ОСОБА_4, фермерського господарства «Балишев», з участю третьої особи Державного реєстратора ОСОБА_5, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «Моноліт» звернувся з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору оренди землі від 05 травня 2016 р., укладеного між відповідачами ОСОБА_4 та ФГ «Балишев» та скасування його державної реєстрації, предметом якого є земельна ділянка площею 3,95 га, кадастровий номер 5121680800:01:002:0284, яка розташована на території Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області. Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 лютого 2009 р. між ТОВ «Моноліт» та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі строком на 20 років, предметом якого є вищевказана земельна ділянка, даний договір було зареєстровано у Великомихайлівському районному відділі Одеської регіональної філії ДП «ЦДЗК при Держкомземі України» 15.07.2009 року за № 040951900324, сторонами був підписаний акт передачі та прийому земельної ділянки від 01.02.2009 року. Вказаний договір оренди є чинним, строк його дії не сплинув, відповідно до договору, розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається, вказаний договір не оспорювався в судовому порядку, а тому до закінчення строку його дії орендодавець ОСОБА_4 не мав права укладати будь-які правочини щодо вищевказаної земельної ділянки, оскільки його права власника обмежені укладеним договором та дії власника земельної ділянки порушують законні права та інтереси позивача, як орендаря земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, послався на те, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ «Моноліт» та власником земельної ділянки ОСОБА_4 є дійсним, строк його дії не сплинув, він не визнавався в судовому порядку недійсним, належним чином зареєстрований, тому відповідач ОСОБА_4 неправомірно уклав 05 травня 2016 року інший договір оренди з ФГ «Балишев», цей договір має бути визнаний недійсним та скасована державна реєстрація права оренди. Також вказав, що до теперішнього часу договір виконувався належним чином, ОСОБА_4 отримував орендну плату, будь яких зауважень від нього щодо виконання позивачем зобов»язань за договором оренди не надходило.

Відповідач ОСОБА_4 через канцелярію суду надав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі (а.с. 22).

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, пояснив, що він вважає договір 2009 року з ТОВ «Моноліт» неукладеним, оскільки він, на думку представника, не пройшов державну реєстрацію. Також представник заявив, що власник землі не укладав договір оренди з ТОВ «Моноліт», крім того, в 2009 році усно звертався до підприємства щодо небажання укладати договір, про наявність договору власник землі не знав, але з приводу безпідставного користування його земельною ділянкою до суду не звертався. Орендну плату отримував регулярно, оскільки її давали.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, просив відмовити в задоволені позову та пояснив, що він бажав укласти договір оренди землі з ОСОБА_4 ще в 2009 році, але укладення договору було неможливо через відсутність акту прийому0передачі земельної ділянки від ТОВ «Моноліт» до власника; даного документу немає і по теперішній час. Зі слів власника землі, земельна ділянка без будь яких договорів оброблялась ТОВ «Моноліт». Вказав, що власник землі ніяких договорів оренди, крім як з ним, не укладав. При реєстрації його договору будь яких даних про наявність інших договорів оренди на вказану земельну ділянку реєстратором отримано не було.

Третя особа ОСОБА_5 надав суду письмові пояснення, в яких зазначив. що ним були здійснені всі необхідні перевірки щодо правомірності укладеного договору оренди землі від 05.05.2016 року, даних про існування договору оренди від 2009 року в реєстрі виявлено не було, тому у нього не було підстав відмовляти в державній реєстрації договору оренди земельної ділянки. Також подав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу з урахуванням його пояснень за його відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 3,95 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5121680800:01:002:0284, розташованої на території Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області. Зазначене підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ОД №018606, виданого Великомихайлівською районною державною адміністрацією одеської області 10.09.2003 року (а.с. 56).

01 лютого 2009 між ТОВ «Моноліт» та ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 3,95 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, строком на 20 років. Зазначений договір оренди містить всі необхідні умови, належним чином підписаний сторонами, на його зворотньому боці є відмітка про реєстрацію договору в Великомихайлівському районному відділі Одеської регіональної філії ДП «ЦДЗК при Держкомземі України» № 040951900324 від 15.07.2009 року /а.с.5-6/. П. 34-38 укладеного між сторонами договору визначений порядок зміни умов договору, його припинення та розірвання. П. 37 договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Згідно з інформацією Держгеокадастру від 15.08.2016 року № Б-982/0-1078/6-16, в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, оренди землі відсутній запис про реєстрацію договору оренди землі між ОСОБА_4 та ТОВ «Моноліт» від 01 лютого 2009 року. На час укладення договору оренди землі повноваження щодо реєстрації договорів оренди землі належали структурним підрозділам Центру Державного земельного кадастру. В 2011 році повноваження щодо реєстрації договорів оренди було передано до територіальних органів Держкомзему та на зберігання передані другі примірники договорів оренди. З 01.01.2013 року органи Держгеокадастру позбавлені повноважень щодо реєстрації прав власності та користування земельною ділянкою (а.с.36).

Згідно відповіді Держгеокадастру від 04.08.2016 року №191512-0.12-2278/2-16, 01 лютого 2009 року були укладені договори оренди землі між ТОВ «Моноліт» та рядом фізичних осіб, серед яких зазначений ОСОБА_4 (а.с.28-30)

На підставі досліджених доказів та пояснень представника позивача, суд дійшов до висновку про наявність між ТОВ «Моноліт» та ОСОБА_4 договірних відносин щодо оренди земельної ділянки, яка належить відповідачу ОСОБА_4 на праві приватної власності. Укладений між сторонами договір не передбачає його розірвання в односторонньому порядку, представник відповідача підтвердив факт отримання орендної плати за договором, представник позивача підтвердив, що договір належним чином виконується, будь яких даних про припинення дії договору, його розірвання або визнання його недійсним суду не надано. Таким чином суд дійшов до висновку, що укладений між позивачем та ОСОБА_4 договір оренди земельної ділянки є діючим.

Також судом встановлено, що 26.06.2016 року державним реєстратором ОСОБА_5 було здійснено реєстрацію іншого речового права на підставі договору оренди земельної від 05.05.2016 року. Об'єктом іншого речового права є земельна ділянка загальною площею 3,95 га, кадастровий номер якої: 5121680800:01:002:0284, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 Договір оренди землі без номеру від 05.05.2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ФГ «Балишев», строк дії договору 10 років, орендар ФГ «Балишев». (а.с. 8-9).

Представник позивача в суді пояснив, що орендодавець не звертався до ТОВ «Моноліт» з будь якими заявами про припинення укладеного договору оренди, рішення про припинення договору, його розірвання, не приймалось, в судовому порядку договір недійсним не визнавався. Вказані обставини підтвердив і представник відповідача.

На підставі вказаних обставин суд встановив, що між сторонами виник спір з приводу правомірності укладення 05.05.2016 року між відповідачами договору оренди земельної ділянки.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі» в редакції чинній на час укладення договорів оренди між сторонами, ЦК України та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

Відповідно до статті 792 ЦК України , за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Аналіз зазначеної норми Закону дозволяє зробити висновок, що наявність укладеного в установленому порядку договору оренди земельної ділянки обмежує права власника земельної ділянки у володінні та користуванні предметом договору оренди.

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

В силу ч.1 ст.210 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи зі змісту статей 210 , 640 ЦК України та ст.18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Перевіривши укладений між ТОВ «Моноліт» та ОСОБА_4 договір оренди земельної ділянки від 01.02.2009 року, суд дійшов до висновку про його відповідність вимогам чинного на час його укладення законодавства. Строк дії договору на момент розгляду справи не сплив.Договір оренди землі від 01.02.2009 року укладено в письмовій формі, є відмітка про його державну реєстрацію відповідно до чинного на момент укладення договору законодавства; ОСОБА_4 мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевиявлення було спрямоване на укладення договору оренди землі, до якого додано копію державного акта про право власності на землю, підписано акт прийому-передачі земельної ділянки. Вказаний договір в судовому порядку недійсним, припиненим, розірваним не визнавався, в теперішній час виконується обома сторонами.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні оспорювали факт реєстрації договору оренди від 01.02.2009 року.

Перевіривши доводи відповідачів, суд дійшов до наступного.

Порядок реєстрації договорів оренди регулювався Постановою КМУ України № 2073 від 25.12.1998 року (далі по тексту - Постанова КМУ № 2073). У відповідності до вимог Постанови КМУ № 2073, встановлювався наступний порядок державної реєстрації договорів оренди землі:

-для державної реєстрації договорів оренди юридична або фізична особа (заявник) подає особисто або надсилає поштою до відповідного державного органу земельних ресурсів:

заяву про державну реєстрацію договору оренди;

договір оренди (у трьох примірниках);

план (схему) земельної ділянки, яка надається в оренду (у трьох примірниках);

копію державного акта на право власності на землю, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб.

Усі подані заявником документи формуються в окрему реєстраційну справу

Державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обгрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу уповноваженому органу за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації.

Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом уповноваженої посадової особи

Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів.

Порядок здійснення реєстрації договору оренди на момент укладення договору регламентувався Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі,затвердженою Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 N 43.

Відповідно до п. 3.2 вищезазначеної Інструкції, Державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Згідно з Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. N 1021 існувало два види Книг реєстрації договорів оренди, а саме- у паперовому та електронному вигляді. У паперовому вигляді книга велась територіальним органом Держкомзему; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - Центр кадастру) в районах, містах обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києві та Севастополі, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система).

Записи із зазначенням дати вносились до розділів Книги записів у паперовому вигляді посадовою особою територіального органу Держкомзему, яка має вищу освіту за спеціальністю "землевпорядкування та кадастр" і уповноважена в установленому Держкомземом порядку вести державний реєстр земель на рівні

району, міста обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києва та Севастополя (далі - посадова особа). Запис завіряється підписом посадової особи. Не завірений зазначеним підписом запис вважається недійсним. Внесення відомостей до Книги записів в електронному вигляді здійснюють оператори протягом трьох днів починаючи з дати внесення записів до Книги записів у паперовому вигляді.

Відповідальність за відповідність відомостей Книги записів в електронному вигляді відомостям Книги записів у паперовому вигляді несе керівник оператора.

Кожному документові, що посвідчував право на земельну ділянку та вносився до книги в електронному вигляді, при здійсненні його державної реєстрації, присвоювався

реєстраційний номер.

Структура реєстраційного номера та порядок його присвоєння затверджувалася Держкомземом.

Із дослідженого в судовому засіданні договору оренди землі від 01.02.2009 року вбачається наявність на екземплярі договору позначки про реєстрацію договору в електронній книзі записів із зазначенням номеру та дати реєстрації. Ця позначка посвідчена підписом та печаткою реєстратора.

Ця обставина, на думку суду, свідчить про реєстрацію даного договору в порядку, встановленому на час його реєстрації.

Крім того із інформації Держгеокадастру від 04.08.2016 року №191512-0.12-2278/2-16 вбачається, що даний договір був переданий на зберігання до відділу Держгеокадастру як зареєстрований.

Аналіз встановлених обставин дозволяє суду зробити висновок, що договір оренди землі від 01.02.2009 року пройшов реєстрацію згідно установленого на час його укладення порядку, оскільки орендарем були вчинені всі необхідні дії для реєстрації договору, договір пройшов реєстрацію в електронному вигляді, про що свідчить наявність дати та номеру реєстрації на договорі, завіреного підписом та печаткою реєстратора. Відсутність відповідного запису в Книзі записів в паперовому вигляді свідчить про неналежне виконання уповноваженими на здійснення реєстрації договорів оренди особами своїх посадових обов»язків, а не про відсутність державної реєстрації договору.

Крім того, Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору. Прохання учасника правочину не здійснювати реєстрацію договору оренди земельної ділянки, волевиявлення на укладення якого він виявляв у момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, не є підставою для визнання договору недійсним у порядку, визначеному частиною третьою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України. Зазначена правова позиція ВСУ викладена у справі за № 6-127цс13 від 18.12.2013 року.

Перевіривши пояснення представника відповідача ОСОБА_3 про те, що власник землі не укладав договір оренди землі з ТОВ «Моноліт», суд оцінює пояснення в цій частині критично, оскільки договір підписаний власником, представник власника земельної ділянки в судовому засіданні відмовився від проведення почеркознавчої експертизи, крім того в судовому засіданні встановлено, що власник земельної ділянки отримував щорічно орендну плату за даним договором оренди, що підтвердив і представник відповідача. Також суд критично оцінює пояснення представника відповідача в тій частині, що він в 2009 році звертався до ТОВ «Моноліт» із заявою про небажання укладати договір оренди землі, оскільки ці пояснення не підтверджені жодними доказами.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 грудня 2013 р. у справі № 6-127цс13, Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України , є важливим чинником, без якого укладення договору оренди земельної ділянки неможливе. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Крім того, згідно із правовою позицією, викладеною в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 р. у справі № 6-118цс13,

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3 , 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі ст. 20 Закону України від 6 жовтня 1998 р. № 161-XIV "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 1 липня 2004 р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що при вирішенні судом спору про визнання договору недійсним із підстав відсутності у сторони волі на його укладення правове значення має наявність такої волі на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору, а не на момент його державної реєстрації. Моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов.

Одностороння незгода сторони з реєстрацією раніше підписаного нею договору не може вважатися обставиною для визнання його недійсним із підстав, які передбачені ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України

Регулярне отримання з 2009 року орендної плати, відсутність звернень до правоохоронних органів та до суду щодо безпідставного користування третьою особою належної йому на праві власності земельною ділянкою свідчить на думку суду, не лише про обізнаність власника землі про наявність договору, але і про узгодженість між сторонами договору всіх істотних моментів.

Згідно ст. 215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до вимог ст. ст. 215 , 216 ЦК України , вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів, встановлених фактичних обставин справи, вислухавши пояснення учасників провадження, суд вважає встановленим, що оспорюваний договір оренди, укладений 05.05.2016 року між відповідачами, укладений під час дії договору оренди між ТОВ «Моноліт» таБикановим В.І. 01.02.2009 року. Первинний договір оренди є діючим, його наявність обмежує права власника земельної ділянки ОСОБА_4 щодо володіння та користування земельною ділянкою, яка є предметом договору оренди, оспорюваний договір порушує права первинного орендаря ТОВ «Моноліт» на володіння та користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди від 01.02.2009 року, тому суд дійшов висновку, що оспорюваний договір оренди укладений з порушеннями вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, а тому має бути визнаний недійсним.

Відповідно п. 8 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , державний реєстратор: під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Реєстратор надав пояснення, що ним були вчинені необхідні перевірки, але дані про реєстрацію договору оренди 2009 року були відсутні у відповідному реєстрі. Із пояснень реєстратора вбачається, що при перевірці правомірності оспорюваного договору ним перевірялись дані лише Державного реєстру прав на нерухоме майно, який було створено в 2013 році, будь яких запитів до Держгеокадастру щодо реєстрації прав на земельну ділянку, які мали місце до 2013 року ним не вчинялось.

Щодо позовних вимог про скасування реєстрації речового права за № 15258185 від 26.06.2016 року про проведення державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) за суб'єктом ФГ «Балишев», суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, яка чинна на час розгляду справи, У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Аналіз зазначеного положення закону дозволяє зробити висновок, що в судовому порядку може бути скасоване: рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права, документ, на підставі якого проведено державну реєстрацію права, записи про проведену державну реєстрацію права.

Оскарження рішення державного реєстратора або записів про проведену державну реєстрацію передбачає участь державного реєстратора у справі в якості відповідача. Суд враховує, що позивачем не заявлялись питання про скасування рішення державного реєстратора або про скасування записів про проведену державну реєстрацію права. При розгляді даної справи судом, на вимогу позивача, перевірялась правомірність укладення оскаржуваного договору оренди, на підставі якого була проведена реєстрація речового права, правомірність дій державного реєстратора не перевірялась, державний реєстратор приймав участь у справі в якості третьої особи.

Рішення суду про визнання договору оренди землі від 05.05.2016 року, укладеного між відповідачами, недійсним, є підставою для звернення позивача до відповідного органу про скасування речового права, зареєстрованого на підставі договору оренди, що, відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для внесення запису про скасування державної реєстрації права. Тому вимоги позивача про скасування реєстрації речового права оренди ФГ «Балишев» є передчасними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України , підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача сума судового збору в рівних частинах.

На підставі ст.ст. 203 , 210 , 215 , 216 ЦК України , ст.ст. 1 , 13 , 14 , 20 Закону України «Про оренду землі» , Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 , керуючись ст.ст. 3-13 , 60 , 88 , 89 , 208 , 212-215 , 218 , 294 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» до ОСОБА_4, фермерського господарства «Балишев», з участю третьої особи Державного реєстратора ОСОБА_5, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі від 05 травня 2016 р., укладений між ОСОБА_4 та фермерським господарством «Балишев», предметом якого є земельна ділянка площею 3,95 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121680800:01:002:0284, яка розташована на землях Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити - за необгрунтованістю вимог.

Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер відсутній, паспорт громадянина України серія КМ номер 312236, виданий 05.04.2005 року Великомихайлівсьим РВ УМВС України в Одеській області, фермерського господарства «Балишев» код ЄДРПОУ 37838757 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» по 689 (шістсот вісімдесят дев»ять) грн судових витрат з кожного.

Повний текст рішення складений 10 листопада 2016 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Великомихайлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Рімашевська