Постанова

від 28.09.2016 по справі 810/1414/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року м.Київ 810/1414/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ранчо"

до приватного нотаріуса ОСОБА_1

третя особа: ОСОБА_2,

Товариство з обмеженою відповідальністю В«АГРО РОЗКВІТВ»

про скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ранчо" з позовом до приватного нотаріуса ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора ОСОБА_1 № 28538505 про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) від 01.03.2016 (номер запису про інше речове право 13512021 від 24.02.2016).

В обґрунтування доводів позовної заяви позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ранчо" починаючи з 25.12.2006 та до теперішнього часу є орендарем земельної ділянки площею 18,46 га (кадастровий номер: 3223781000:05:012:0002) на підставі договору оренди землі № 41 від 23.12.2006 укладеного з фізичною особою ОСОБА_3 строком на 25 років.

Водночас, в лютому 2016 року ТОВ "Агрофірма "Ранчо" стало відомо, що відповідачем було проведено державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки на підставі договору оренди, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю В«АГРО РОЗКВІТВ» за № 3 від 23.02.2016.

Позивач стверджує, що приватний нотаріус здійснив державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, яка вже перебуває в оренді ТОВ "Агрофірма "Ранчо", що призвело до порушення прав та законних інтересів останнього.

Таким чином, позивач вважає, що рішення приватного нотаріуса ОСОБА_1 № 28538505 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, яка була проведена 01.03.2015 підлягає скасуванню, оскыльки порушує його законні права як орендодавця за договором оренди землі № 41 від 23.12.2006.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/1414/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Крім того, в ході судового розгляду справи судом було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 (власника земельної ділянки (кадастровий номер: 3223781000:05:012:0002) та Товариство з обмеженою відповідальністю В«АГРО РОЗКВІТВ» (орендаря за договором оренди землі № 3 від 23.02.2016).

Відповідач адміністративного позову не визнав, надав суду письмові заперечення відносно заявлених позовних вимог та просив суд у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів заперечень вказував на те, що заявником - ТОВ В«АГРО РОЗКВІТВ» були подані всі необхідні документи визначені законодавством для реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3223781000:05:012:0002, зокрема копію правовстановлюючого документу - Державного акта та копію паспорта власника земльної ділянки ОСОБА_3

Відповідач, зауважив, що нею, як державним реєстратором було вчинено всі передбачені законодавством дії та встановлено відсутність підстав, визначених статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію» для відмови ТОВ В«АГРО РОЗКВІТВ» в реєстрації іншого речового права.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач неодноразово звертала увагу суду на те, що у витребуваному нею Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3205989332016 від 23.02.2016 були відсутні будь-які відомості про зареєстровані речові права на вказану земельну ділянку та при цьому зазначено, що відомості про обтяження у використанні земельної ділянки - не зареєстровані. Разом з цим, відповідач також зауважила, що внесення відомостей до державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію» ці відомості мають пріоритет в разі виявлення невідповідностей в документах.

За наведених обставин, відповідач вважає, що підстави для скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) № 28538505 від 01.03.2016 - відсутні.

Крім того, 05.09.2016 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_3 відносно обставин викладених в адміністративному позові та письмових запереченнях.

У вказаних поясненнях ОСОБА_4 підтвердив, що 23.06.2006 між ним та з ТОВ "Агрофірма "Ранчо" дійсно було укладено договір оренди землі № 41, відповідно до умов якого він передав останньому у строкове платне користування на 25 років земельну ділянку з кадастровим номером: 3223781000:05:012:0002 площею 18,46 га. Вказаний договір оренди землі зареєстрований в Рокитнянському районному відділі Київської регіональної філії ДП Центр ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2006 № 040634700013.

У подальшому, ним було укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки з ТОВ В«АГРО РОЗКВІТВ» за № 3 від 23.02.2016 та видано директору вказаного підприємства довіреність на представлення його інтересів, як власника земельної ділянки, щодо оформлення всіх необхідних документів для відкриття поземельної книги на цю земельну ділянку.

Проте, зрозумівши, що вчинив не правильно, ОСОБА_4 відкликав зазначену довіреність звернувшись з відповідною заявою до державного реєстратора ОСОБА_1.

З огляду на вказані обставини, ОСОБА_4 вважає, що відповідач не визнаючи позов вчиняє неправомірно, оскільки, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно можливо скасувати лише в судовому порядку.

Підсумовуючи викладене, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 просив суд позовні вимоги ТОВ "Агрофірма "Ранчо" задовольнити повністю.

У судове засідання сторони та інші особи, які беруть участь у справі явку уповноважених представників до суду не забезпечили. Разом з цим, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином та у передбачений законодавством строк, що підтверджується даними наявних у справі рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень зі штриховими ідентифікаторами № 0113324874053, № 0113324874061, № 0113324874045, а також розписки від 06.09.2016.

У свою чергу, на підставі наявних у справі документів, судом встановлено, що позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 просили суд розглянути справу без їх участі.

Відповідач та третя особа ТОВ В«АГРО РОЗКВІТВ» причини неявки уповноважених представників суду не повідомили та будь яких заяв або клопотань до суду не надали.

За наведених обставин та керуючись приписами статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши наянвні у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, судом встановлено наступне.

23.12.2006 між ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ "Агрофірма "Ранчо" (орендар) було укладено договір оренди землі № 41 (далі - договір оренди № 41), відповідно до пункту 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (загальною площею 18,46 га) сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Бушівської сільської ради Рокитнянського району Київської області відповідно до державного акту на право власності на землю ЯД 695445 кадастровий № 3223781000:05:012:0002.

У пункті 6 вказаного договору сторони узгодили, строк дії договору терміном на 25 років з переважним правом орендаря на продовження дії цього договору на новий строк.

Крім іншого, сторони дійшли згоди, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у дводенний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання передачі (пункт 17 договору оренди).

Як вбачається з наявних у справі доказів, цей договір оренди було зареєстровано в Рокитнянському районному відділі Київської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2006 за № 040634700013 (а.с. 10).

Як стверджують сторони та вбачається з матеріалів справи, 23.02.2016 ОСОБА_3 (орендодавець) уклав договір оренди земельної ділянки № 3 з ТОВ В«АГРО РОЗКВІТВ» (орендар).

Предметом вказаного договору є передача орендодавцем орендарю в строкове платне володіння та користування на умовах оренди земельної ділянки (кадастровий номер 3223781000:05:012:0002) загальною площею 18,46 га (належить орендодавцеві на праві власності, що підтверджується державним актом на право власності на землю ЯД 695445 від 08.12.2006), яка знаходиться на території Бушівської сільської ради Рокитнянського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з умовами цього договору земельна ділянка передається орендарю у користування строком на 10 років з переважним правом орендаря поновлення його на новий строк.

У пунктах 2.6 та 2.7 цього договору вказано, що існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки та особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - відсутні.

Сторони зазначили, що цей договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації.

Згідно з відомостями наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна про реєстрацію іншого речового права № 54358589 від 01.03.2016, на підставі зазначеного договору оренди № 3 від 23.02.2016 приватним нотаріусом Рокитнянського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 01.03.2016 було прийнято рішення № 28538505 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди земельної ділянки площею 18,46 га строком на десять років, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено відповідний запис № 13512021 від 24.02.2016.

Судом також встановлено, що 01.03.2016 приватним нотаріусом Рокитнянського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 01.03.2016 було прийнято рішення № 28536967 державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), а саме права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 3223781000:05:012:0002 загальною площею 18,46 га.

Вважаючи, що вказані дії відповідача зумовили подвійну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами, чим порушили законні права та інтереси ТОВ "Агрофірма "Ранчо", позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогами про скасування рішення державного реєстратора ОСОБА_1 № 28538505 про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) від 01.03.2016 (номер запису про інше речове право 13512021 від 24.02.2016).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами пункту 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи виконавчої влади та її посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією регулюються, зокрема, Земельним кодексом України.

Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому, суд звертає увагу, що у 2006 році (на час укладення договору ренди землі № 41 між ОСОБА_3 та ТОВ "Агрофірма "Ранчо") державна реєстрація права оренди на земельну ділянку проводилась відповідно до вимог Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 25.12.1998 № 2073.

Згідно з пунктами 2, 3 цього Порядку Державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди).

Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, селищного, міського голови та начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками.

Починаючи з 2004 року та до теперішнього часу правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав регулюються Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - ОСОБА_5 № 1952-IV).

ОСОБА_5 регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

Відповідно до статті 2 Закону № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Частинами 3 та 4 статті 3 Закону № 1952-IV визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Отже, з огляду на вказані норми законодавства та враховуючи обставини справи, судом встановлено, що право позивача на користування земельною ділянкою відповідно до договору № 41 є дійсним.

Приписами статті 9 цього Закону визначені повноваження державного реєстратора у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень, відповідно до змісту яких державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Статтею 15 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. На виконання покладених цим Законом повноважень державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону № 1952-IV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Положеннями пункту 8 1 частини другої статті 9 № 1952-IV встановлено, що під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний суд України, про що зазначено в постанові від 29.09.2015 № 21-760а15.

При цьому, суд зауважує, що згідно з приписами статті 244-2 висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Разом з цим, суд звертає увагу і на те, що у листі від 06.08.2013 № 2951/05-15-13 В«Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачамиВ» Державною реєстраційною службою України було також роз'яснено, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Суд враховує, що вказаний лист Державної реєстраційної служби України не є нормативним актом, проте навіть рекомендаційний характер цього листа вкотре підтверджує обов'язок державного реєстратора запитувати інформацію у повноважних органів щодо наявності вже зареєстрованих прав інших осіб на земельні ділянки.

Судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки укладений між позивачем та ОСОБА_3 є таким, що оформлений та зареєстрований у встановленому законодавством порядку, про що свідчать відбиток печатки Київської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру та підпис реєстратора на цьому договорі.

Судом також встановлено, що станом на час розгляду даної справи, вказаний договір не є припиненим або розірваним, про що також зазначив власник земельної ділянки ОСОБА_3 у письмових поясненнях, які наявні в матеріалах справи.

Разом з цим, судом також з'ясовано, що відповідач при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди земельної ділянки № 3 від 23.03.2016 (укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО РОЗКВІТ" та ОСОБА_3Б.), керувався виключно відомостями з Державного земельного кадастру та не перевірив належним чином, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, про наявність або відсутність вже зареєстрованих вже зареєстрованих речових прав у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року.

При цьому, суд зауважує, що реєстрація договорів оренди землі за новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Таким чином, враховуючи всі встановлені судом обставини в їх сукупності та взаємозв'язку (а саме: що договір оренди землі № 41 укладений 23.12.2006 між ТОВ «Агрофірма «Ранчо» та ОСОБА_3 є чинним, таким що оформлений та зареєстрований у встановленому законом порядку, що право позивача на користавання земельною ділянкою відповідно до умов цього договору є дійним до теперішнього часу, що відповідачем не було належним чином перевірено наявності чи відсутності вже зареєстрованого права оренди землі за іншою особою на цю ж земельну ділянку, що виникло до 01.01.2013), суд дійшов висновку що приватним нотаріусом Рокитнянського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 було передчасно прийнято рішення № 28538505 від 01.03.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3223781000:05:012:0002 загальною площею 18,46 га. та протиправно внесено відповідний запис № 13512021 від 24.02.2016.

Крім того, суд зауважує, що жодних доказів відносно державної реєстрації договору оренди земельної ділянки № 3 від 23.02.2016 та відповідно набрання цим договором чинності - суду не надано.

Суд також акцентує увагу і на тому, що відповідно до вимог частини 1 статті 26 Закону № 1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Тобто підставою для внесення запису до Державного реєстру прав є відповідне рішення державного реєстратора, яке за часом передує запису.

Водночас, як вбачається з Інформаційної довідки інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна про реєстрацію іншого речового права № 54358589 від 01.03.2016 рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки було прийнято відповідачем 01.03.2016, а відповідний запис № 13512021 внесено до Державного реєстру 24.02.2016, тобто до прийняття рішення, що суперечить вимогам статті 26 Закону № 1952-IV.

Вирішуючи питання щодо правомірності або протиправності оскаржуваного рішення відповідача суд не може залишити позв увагою і ту обставину, що згідно з приписами статті 29 Закону України № 1952-IV реєстрація речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на які виникли до 01.01.2013, реєструються одночасно з реєстрацією права власності на підставі заяви, поданої власником земельної ділянки або набувачем похідного права.

У свою чергу, як встановлено судом, для проведення реєстрації права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3223781000:05:012:0002) власником цієї земельної ділянки ОСОБА_4 було видано довіреність на представлення його інтересів на ім'я директора ТОВ «АГРО РОЗКВІТ», яка в подальшому, а саме 26.03.2016, була відкликана довірителем та припинила свою дію.

Тобто, з наведеного вбачається, що директор ТОВ «АГРО РОЗКВІТ» не мав належних повноважень для звернення до державного нотаріуса.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 26 Закону № 1952-IV у разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

В даному випадку, судом встановлено, що рішення відповідача про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі № 3 від 23.02.2016 порушує законні права та інтереси ТОВ «Агрофірма «Ранчо», а тому є протиправним.

Наведені обставини також свідчать про те, що внесення відповідачем запису № 13512021 від 24.02.2016 до Державного реєстру було здійснено з порушенням вимог, визначених законодавством.

Відповідно до статей 11 та 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У свою чергу жодних належних доказів та обґрунтованих пояснень, які б спростовували доводи позивача та свідчили про правомірність оскаржуваного рішення, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частиною першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 94, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_1 № 28538505 про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) від 01.03.2016 (номер запису про інше речове право 13512021 від 24.02.2016).

3. Стягнути з приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агрофірма В«РанчоВ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.