Постанова

від 08.11.2016 по справі 814/2024/16

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

08 листопада 2016 року справа № 814/2024/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Спецтранс" про стягнення податкового боргу в сумі 301 239,35 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Спецтранс" про стягнення податкового боргу в сумі 301 239,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не сплатив в установлені законом строки суму узгодженого податкового зобов'язання, в результаті чого у відповідача утворився новостворений поточний податковий борг на загальну суму 301 239,35 грн. З огляду на те, що відповідачем у добровільному порядку податок не сплачений, податкова інспекція звернулася до суду із даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заяв до суду не надавав.

Відповідач в судові засідання, призначені на 26.10.2016 року та на 08.11.2016 року не з'явився, але надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно приписів чинного законодавства сторони процесу повинні добросовісно виконувати свої права та обов'язки.

Добросовісність (лат. bona fides) розуміється, як самостійний правовий принцип, як презумпція, як вказівка на винність або об'єктивну протиправність діяння. В цілому, під добросовісністю варто розуміти прагнення суб'єкту до правомірності власної правової поведінки, її соціальної нешкідливості, юридичної досконалості способу досягнення поставленої мети. Відтак, суддя прийшов до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

З урахуванням приписів ст. 128 КАС України, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Спецтранс" (код ЄДРПОУ 39775390) 30.04.2015 р. зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.13).

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі-ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1. ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5, ст.36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків.

За товариством з обмеженою відповідальністю "Юг-Спецтранс" рахується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 301 239,35 грн.

Вказаний податковий борг виник наступним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла, у зв'язку із самостійним визначенням сум податкових зобов'язань платником податку в деклараціях з податку на додану вартість: №9082331523 від 20.05.2016 року з терміном сплати 30.05.2016 року в сумі 36578грн., сплачено - 30160,48 грн.; №9095722455 від 10.06.2016 р. з терміном сплати 30.06.2016 року в сумі 66175 грн.; № 9125812127 від 20.07.2016 р. з терміном сплати 30.07.2016 року в сумі 133059 грн.; №9151424776 від 22.08.2016 р. з терміном сплати 30.08.2016 року в сумі 40530; №9173084558 від 20.09.2016 р. з терміном сплати 30.09.2016 року в сумі 54553 грн., які було подано до державної податкової інспекції у Центтральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області та нарахованої пені в сумі 504,83 грн. Таким чином, загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість за період з квітня 2016 по серпень 2016 р., з урахуванням пені становить - 301 239,35 грн. Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає. Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідно до п.59.1ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.4 ст.59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 05.02.2016 року №37-25 на загальну суму 181847 грн., яка була повернута до податкового органу з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання», що підтверджується копією рекомендованої кореспонденції, яка міститься в матеріалах справи (а.с.11). Відповідно до абз.3 п.58.3 ст.58 ПК України у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відповідно до п. 41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до п. 20.1.34 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду. Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Таким чином, оскільки відповідач не сплатив податковий боргу у сумі 301 239,35 грн., суд вважає, що позовні вимоги державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з того, що за ч. 2, 4 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163, КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Центтральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Спецтранс" про стягнення податкового боргу в сумі 301 239,35 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Спецтранс" (код ЄДРПОУ 39775390) з рахунків у банку, що його обслуговують податковий борг у сумі 301 239,35 грн. (триста одну тисячу двісті тридцять дев'ять гривень тридцять п'ять копійок) до Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва