Рішення

від 08.11.2016 по справі 903/692/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 листопада 2016 р. Справа № 903/692/16

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Державного підприємства "Любешівське лісомисливське господарство"

до відповідача: Приватного підприємства "Деревтехсервіс"

про стягнення 61 519,65грн.

Суддя: С.В. Бондарєв

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1-дов. від 12.07.2016р. б/н

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 08.11.2016 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач- Державне підприємство "Любешівське лісомисливське господарство" - звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Приватного підприємства "Деревтехсервіс"- про стягнення 61 657,66грн., в т.ч. 49 911,98грн.- заборгованості за отриману відповідачем по товарно-транспортним накладним №ВЛА 552103 від 11.01.2016р., №ВЛА 552133 від 25.01.2016р., №ВЛА 552144 від 28.01.2016р., №ВЛА 552155 від 01.02.2016р., №ВЛА 552159 від 02.02.2016р., №ВЛА 552168 від 04.02.2016р., №ВЛА 552173 від 08.02.2016р., №ВЛА 552187 від 13.02.2016р., №ВЛА 552234 від 04.03.2016р., №ВЛА 552238 від 07.03.2016р., №ВЛА 521761 від 11.03.2016р., №ВЛА 521762 від 12.03.2016р., №ВЛА 521763 від 12.03.2016р., №ВЛА 521766 від 14.03.2016р., №ВЛА 521769 від 15.03.2016р., №ВЛА 521770 від 15.03.2016р., №ВЛА 521773 від 15.03.2016р. згідно договору купівлі-продажу необробленої деревини №2658/2658/л/2015 від 20.11.2015р. лісопродукцію, 10 980,64грн.-пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті виготовленої продукції за період з 16.03.2016р. по 15.09.2016р. та 765,04грн.-3% річних за період з 16.03.2016р. по 19.09.2016р. згідно ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті отриманої ним лісопродукції, у встановлені договором купівлі-продажу необробленої деревини №2658/2658/л/2015 від 20.11.2015р. строки.

Ухвалою суду від 23.09.2016р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 11.10.2016р. на 11:00год.

10.10.2016р. через відділ документального забезпечення та контролю суду від представника позивача надійшло до суду клопотання б/н від 10.10.2016р. (вх.№01-54/9098/16 від 10.10.2016р.), в якому він просив суд відкласти розгляд справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку упровноваженого представника в судове засідання.

Сторони в судове засідання 11.10.2016р. не з'явились, вимог суду не виконали.

Ухвалою суду від 11.10.2016р. розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на неявку сторін в судове засідання, неподання ними витребуваних судом доказів та необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Крім того, зобов'язано сторін представити суду: позивача-оригінали, долучених до позову доказів; чіткий, обгрунтований розрахунок суми основного боргу з зазначенням підстав нарахувань, проплат; докази пред'явлення рахунку; чіткий, обгрунтований розрахунок пені з врахуванням вимог ч.6 ст. 232 ГК України; пояснення щодо правових підстав нарахування пені, в т.ч. на загальну суму боргу; рахунки на оплату; пояснення щодо періоду нарахування 3% річних та щодо наявності початкового сальдо станом на 01.01.2016р. в розмірі 138,01грн.; відповідача-письмові пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; статут; докази оплати.

В судовому засіданні 08.11.2016р. представник позивача звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог б/н від 08.11.2016р. (вх.№01-65/218/16), в якій просив суд стягнути з відповідача лише 49 773,97грн. заборгованості за отриману відповідачем по товарно-транспортним накладним №ВЛА 552103 від 11.01.2016р., №ВЛА 552133 від 25.01.2016р., №ВЛА 552144 від 28.01.2016р., №ВЛА 552155 від 01.02.2016р., №ВЛА 552159 від 02.02.2016р., №ВЛА 552168 від 04.02.2016р., №ВЛА 552173 від 08.02.2016р., №ВЛА 552187 від 13.02.2016р., №ВЛА 552234 від 04.03.2016р., №ВЛА 552238 від 07.03.2016р., №ВЛА 521761 від 11.03.2016р., №ВЛА 521762 від 12.03.2016р., №ВЛА 521763 від 12.03.2016р., №ВЛА 521766 від 14.03.2016р., №ВЛА 521769 від 15.03.2016р., №ВЛА 521770 від 15.03.2016р., №ВЛА 521773 від 15.03.2016р. згідно договору купівлі-продажу необробленої деревини №2658/2658/л/2015 від 20.11.2015р. лісопродукцію.

Водночас, в заяві б/н від 08.11.2016р. (вх.№01-80/122/16 від 08.11.2016р.) повідомив суд про відмову позивача від стягнення з відповідача 10 980,64грн.-пені та 765,04грн.-3% річних.

Відповідач в судове засідання 08.11.2016р. не з'явився вдруге, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301034374320 від 01.11.2016р.

Суд розглянувши, в судовому засіданні 08.11.2016р. заяву позивача б/н від 08.11.2016р. (вх.№01-65/218/16), зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити, зібльшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Судом приймається заява позивача б/н від 08.11.2016р. (вх.№01-65/218/16), розцінюється як заява про зменшення розміру позовних вимог, оскільки в даному випадку має місце зменшення кількісних показників за вимогою позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу, спір вирішується виходячи з нової ціни позову - 61 519,65грн.

Судом прийнято також і заяву позивача б/н від 08.11.2016р. (вх.№01-80/122/16 від 08.11.2016р.) про відмову від позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 10 980,64грн. та 3% річних в сумі 765,04грн., як таку, що не суперечить ст. 22 ГПК України.

Згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, явку відповідача не було визнано обов'язковою, відповідач мав час для подачі суду доказів та явку в судове засідання на власний розсуд, та даною можливістю не скористався, господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, визнав зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20 листопада 2015р. за результатами проведеного аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2016р., який відбувся 20.11.2015р., між Державним підприємством "Любешівське лісомисливське господарство", в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі статуту (продавець) та Приватним підприємством "Деревтехсервіс", в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі статуту (покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №2658/2658/л/2015, згідно з п.п. 1.1.-1.3. якого за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2016 року, який відбувся 20.11.2015р., продавець передає у власність на умовах франко-верхній склад продавця необроблену деревину, за номерами лотів (п.4.1.), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. На підставі п. 1.3. Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 19.02.2007р. №42 та Регламенту біржі продавець продає, а покупець купує товар для власної переробки. Право власності на майно переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості купленого на аукціоні товару та підписання акта його приймання-передачі.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що ціна на товар встановлена в гривнях за 1 куб. м. на умовах франко-склад продавця згідно аукціонного свідоцтва про результати проведення аукціону від 20.11.2015р. та становить: за лот №588, а саме пиловник ГОСТ 9463-88 порода сосна 1 гатунку, діаметр 20-25 в кількості 25 куб.м. 28 000,00грн. з ПДВ ціна (1 120,00грн./1 куб.м.), за лот №601, а саме пиловник ГОСТ 9463-88 порода сосна 2 гатунку діаметр 20-25 в кількості 25 куб.м. 25 750,00грн. з ПДВ ціна (1 030,00грн./1 куб.м.), за лот №604, а саме пиловник ГОСТ 9463-88 порода сосна 2 гатунку діаметр 26-35 в кількості 25 куб.м. 30 625,00грн. з ПДВ ціна (1 225,00грн./1 куб.м.), за лот №611, а саме пиловник ГОСТ 9463-88 порода сосна 2 гатунку діаметр 36-49 в кількості 25 куб.м. 33 000,00грн. з ПДВ ціна (1 320,00грн./1 куб.м.). Загальна сума договору становить 117 375,00грн.

Згідно п. 5.1. договору поставка товару по даному договору здійснюється згідно щомісячного графіку поставок, який є невід'ємною частиною даного договору, на умовах франко-склад продавця. (додаток №1)

У відповідності до п.п. 6.1.-6.5. договору купівлі-продажу прийом-передача товару здійснюється на складі продавця за умовами: франко-(нижній/проміжний/верхній) склад продавця, за якістю-у відповідності з нормами відповідних ГОСТ, ТУ, та ін. згідно законодавства України, за кількістю-у відповідності з товарно-транспортними чи залізничними накладними та специфікаціями до них з підписом уповноваженої особи та печаткою продавця. Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної. В разі, якщо при прийманні-передачі товару покупець виявить неякісний товар, розходження по кількості товару між фактично наявним і зазначеним в товаросупровідних документах обсягах, складається акт за підписами представників обох сторін в двох екземплярах по одному кожній із сторін.

Розділом 7 договору сторони обумовили, що платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати. Банківські витрати, пов'язані із перерахуванням коштів, оплачуються покупцем. Сума гарантійного внеску перерахована покупцем на рахунок біржі для участі в аукціоні із продажу ресурсів необробленої деревини, зараховується продавцю в якості частини оплати за проданий товар.

Згідно пунктів 8.1.-8.3. договору покупець зобов'язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару протягом 5-ти календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати. Покупець зобов'язаний прийняти товар в установлений цим договором термін. Продавець зобов'язаний передати покупцю товар після сплати рахунку-фактури протягом 15 календарних днів.

Згідно п. 12.2. цього договору, даний договір діє з 01.01.2016р. по 31.03.2016р.

Даний договір підписано сторонами, підписи скріплені відтиском їх печаток (а.с. 13-14).

Додатком №1 до договору купівлі-продажу необробленої деревини №2658/2658/л/2015 від 20.11.2015р. сторони узгодили графік поставки необробленої деревини (а.с. 15).

На виконання умов даного договору позивачем було реалізовано відповідачу товар-лісопродукцію по товарно-транспортним накладним №ВЛА 552103 від 11.01.2016р., №ВЛА 552133 від 25.01.2016р., №ВЛА 552144 від 28.01.2016р., №ВЛА 552155 від 01.02.2016р., №ВЛА 552159 від 02.02.2016р., №ВЛА 552168 від 04.02.2016р., №ВЛА 552173 від 08.02.2016р., №ВЛА 552187 від 13.02.2016р., №ВЛА 552234 від 04.03.2016р., №ВЛА 552238 від 07.03.2016р., №ВЛА 521761 від 11.03.2016р., №ВЛА 521762 від 12.03.2016р., №ВЛА 521763 від 12.03.2016р., №ВЛА 521766 від 14.03.2016р., №ВЛА 521769 від 15.03.2016р., №ВЛА 521770 від 15.03.2016р., №ВЛА 521773 від 15.03.2016р. на загальну суму 184 487,89грн. (а.с. 16-49).

Отримання товару відповідачем стверджується підписами відповідача та його представників про отримання товару на цих товарно-транспортних накладних.

Підписання покупцем накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" №01-06/928/2012 від 17.07.2012р., п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» ).

У відповідності до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Саме таким вимогам і відповідають спірні товарно-транспортні накладні, які засвідчують встановлений факт здійснення господарської операції. Відтак, у відповідача виник обов'язок з проведення розрахунку за відпущений позивачем товар.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України №3-77гс15 від 29.04.2015р.

Відповідач свої зобов'язання за цим договором щодо оплати отриманого товару-лісопродукції виконав частково на суму 134 713,90грн., що стверджується платіжними дорученнями №2 від 25.01.2016р. на суму 40 000,00грн., №3 від 04.03.2016р. на суму 53 713,90 грн., №4 від 24.03.2016р. на суму 36 000,00грн., №5 від 17.05.2016р. на суму 5 000,00грн. з призначенням платежу "за лісопродукцію згідно договору", що стало підставою звернення позивача з позовом до суду (а.с. 50-53).

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами був укладений договір, що за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу необробленої деревини №2658/2658/л/2015 від 20.11.2015р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був (доказів суду не надано).

Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем зобов'язання по передачі лісопродукції згідно договору купівлі-продажу необробленої деревини №2658/2658/л/2015 від 20.11.2015р. виконані в повному обсязі, що стверджується товарно-транспортними накладними №ВЛА 552103 від 11.01.2016р., №ВЛА 552133 від 25.01.2016р., №ВЛА 552144 від 28.01.2016р., №ВЛА 552155 від 01.02.2016р., №ВЛА 552159 від 02.02.2016р., №ВЛА 552168 від 04.02.2016р., №ВЛА 552173 від 08.02.2016р., №ВЛА 552187 від 13.02.2016р., №ВЛА 552234 від 04.03.2016р., №ВЛА 552238 від 07.03.2016р., №ВЛА 521761 від 11.03.2016р., №ВЛА 521762 від 12.03.2016р., №ВЛА 521763 від 12.03.2016р., №ВЛА 521766 від 14.03.2016р., №ВЛА 521769 від 15.03.2016р., №ВЛА 521770 від 15.03.2016р., №ВЛА 521773 від 15.03.2016р. на загальну суму 184 487,89грн. (а.с. 16-49).

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманої по товарно-транспортним накладним лісопродукції, в повному обсязі не виконав.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача з вимогою від 22.08.2016р. №59 щодо погашення заборгованості, яка залишена відповідачем без задоволення (а.с. 54-56).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду спору становить 49 773,97грн., відповідачем не сплачена (доказів сплати суду не надано), належними та допустимими доказами не спростована, стверджується договором купівлі-продажу необробленої деревини №2658/2658/л/2015 від 20.11.2015р., товарно-транспортними накладними №ВЛА 552103 від 11.01.2016р., №ВЛА 552133 від 25.01.2016р., №ВЛА 552144 від 28.01.2016р., №ВЛА 552155 від 01.02.2016р., №ВЛА 552159 від 02.02.2016р., №ВЛА 552168 від 04.02.2016р., №ВЛА 552173 від 08.02.2016р., №ВЛА 552187 від 13.02.2016р., №ВЛА 552234 від 04.03.2016р., №ВЛА 552238 від 07.03.2016р., №ВЛА 521761 від 11.03.2016р., №ВЛА 521762 від 12.03.2016р., №ВЛА 521763 від 12.03.2016р., №ВЛА 521766 від 14.03.2016р., №ВЛА 521769 від 15.03.2016р., №ВЛА 521770 від 15.03.2016р., №ВЛА 521773 від 15.03.2016р. на загальну суму 184 487,89грн., платіжними дорученнями №2 від 25.01.2016р. на суму 40 000,00грн., №3 від 04.03.2016р. на суму 53 713,90 грн., №4 від 24.03.2016р. на суму 36 000,00грн., №5 від 17.05.2016р. на суму 5 000,00грн., вимогою від 22.08.2016р. №59, відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення з нього в силу ст.ст. 193, 265 ГК України, якими встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно п.4 ч. 1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову і прийняття відмови господарським судом. Відмова відбулась в частині стягнення 10 980,64грн. - пені та 765,04грн.-3% річних, як наслідок - провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині (п.4 ч.1 ст.80 ГПК України).

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 115,49грн. (пропорційно сумі задоволених вимог) слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п.4 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задоволити частково .

2. Стягнути з Приватного підприємства "Деревтехсервіс" (Волинська обл., Любешівський район, с. Великий Курінь, вул. Червоноармійська, буд. 61, код 33837629)

на користь Державного підприємства "Любешівське лісомисливське господарство" (Волинська обл., Любешівський район, смт. Любешів, вул. Незалежності, буд. 88, код 14289429)

49 773,97грн.-заборгованості та 1 115,49грн.-витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 10 980,64грн. - пені та 765,04грн.-3% річних припинити у зв'язку з відмовою від позову в цій частині.

Повний текст рішення складено

10.11.2016

Суддя С. В. Бондарєв