Постанова

від 01.11.2016 по справі 907/31/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2016 р. Справа № 907/31/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т.Б.

судді Бойко С.М.

ОСОБА_1

при секретарі Борщ І.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури -ОСОБА_2 (посвідчення №034216 від 03.07.2015 року)

від позивача 1 - ОСОБА_3

від позивача 2 - не з'явився

від відповідача 1 - ОСОБА_4 (довіреність від 01.09.2016 року), ОСОБА_5, (довіреність від 21.10.2016 року)

від відповідача 2, 3 - не з'явився

в режимі відеоконференції

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства В«ОСОБА_1 - 2014В» від 29.08.16 року та апеляційну скаргу Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород,

на рішення господарського суду Закарпатської області від 17.08.2016 року (суддя Андрійчук Л.В,) у справі № 907/31/16

за позовом: Військової прокуратури Ужгородського гарнізону, м. Ужгород

в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах: Адміністрації Державної прикордонної служби України, м. Київ та Мукачівського прикордонного загону, м. Мукачево

до відповідача 1: Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород;

до відповідача 2: Фермерського господарства В«Гетен-2014В» , с. Яноші Закарпатської області;

до відповідача 3: Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області в особі сектору у справах державної реєстрації Берегівської РДА, м. Берегово

про:

1. визнання недійсним результатів земельних торгів та скасування протоколу проведення земельних торгів у формі аукціону

2. визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.09.2015 року №67/15,

3. зобов'язати скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права оренди земельної ділянки

4. зобов'язати ФГ В«ОСОБА_1 -2014В» звільнити земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.08.2016 року у справі № 907/31/16 позов задоволено повністю. Визнано недійсними результати земельних торгів, оформлені протоколом №4 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 17.09.2015 року. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.09.2015 року №67/15, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області та фермерським господарством „Гетен-2014В» . Зобов'язано фермерське господарство „ОСОБА_1 - 2014В» звільнити земельну ділянку кадастровий номер 2120480400:06:000:0009 площею 15,6916 га. в районі Батрадівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області. Зобов'язано Берегівську районну державну адміністрацію Закарпатської області в особі сектору у справах державної реєстрації Берегівської РДА скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 2120480400:06:000:0009, площею 15,6916 га. за фермерським господарством „ОСОБА_1 - 2014В» .

Рішення суду мотивоване тим, що встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих в межах прикордонної смуги. Відсутність встановленої Земельним кодексом України документації по оформленню права користування вказаною земельною ділянкою не позбавляє її статусу земель оборони. За таких обставин, визначення категорії спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення, є помилковим, таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та чинному законодавству, при цьому суперечить ст. 20 Земельного кодексу України. Відтак, результати проведених земельних торгів та укладений на їх підставі спірний договір оренди суперечать нормам чинного законодавства, допущених при визначенні статусу земельної ділянки та існуючих обмежень у її використанні. Також з огляду на матеріали справи та надані докази підставною є вимога про зобов'язання Берегівської районної державну адміністрації Закарпатської області в особі сектору у справах державної реєстрації Берегівської РДА скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права оренди земельної ділянки .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема скаржник зазначає, що прокурором та позивачами не доведено факту належності спірної земельної ділянки до земель оборони, не подано доказів посвідчення права користування ділянкою у встановленому законодавством порядку. Наголошує, що включення спірної земельної ділянки до переліку шести земельних ділянок для продажу прав оренди на них на земельних торгах здійснено за погодженням з Батрадівською сільською радою на підставі матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, яка здійснювалась на території області у 2013 році. Відтак, проведення земельних торгів вважає законним, таким, що відбулось з дотриманням відповідної процедури. Зазначає, що спірна земельна ділянка перебувала в користуванні колгоспу «Перемога», а в подальшому була надана в колективну власність КСГП «Золотий колос» і належить до земель сільськогосподарського призначення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФГ „Гетен-2014В» також подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення, та наголошує на відсутності доказів, якими би підтверджувався факт належності спірної земельної ділянки до земель оборони та її входження до складу прикордонної смуги. Звертає увагу, що в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказано, що сусідні ділянки є землями запасу, будь-якого посилання на те, що поруч знаходиться державний кордон України у проекті немає. Наголошує на відсутності у позивачів правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, відсутності оформленого та належним чином зареєстрованого права користування та відсутності рішення компетентного органу влади або місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування. Земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди вважає законними, такими, що проведені відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 12.08.2015р. № 785-с/г „Про проведення земельних торгів у формі аукціонуВ» , який є чинним.

Крім того, в ході апеляційного провадження ФГ «ОСОБА_1 - 2014» подало заяву про застосування строків позовної давності.

Скаржник ФГ «ОСОБА_1 - 2014» просив розглядати справу без участі представника за наявними у справі доказами.

Представник позивача - 2, відповідача - 2,3 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Апеляційний господарський суд, враховуючи думку присутніх представників, те, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою, що участь представників сторін в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін, та відсутність інших процесуальних перешкод, встановлені строки розгляду апеляційної скарги, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) зоні (ст.ст. 6, 10, 27, 28 Закону України „Про Державну прикордонну службу України»). При цьому прикордонний загін є основною оперативно - службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів (ч. 2 статті 10 Закону). Отже, Мукачівський прикордонний загін є органом державної влади на місцях в системі Державної прикордонної служби України, який здійснює контроль за додержанням прикордонного режиму у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка, кадастровий номер 2120480400:06:000:0009, площею 15,6916 га, сформована на підставі інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, проведеної на території області у 2013 році.

Розпорядженням голови Берегівської районної адміністрації від 25.11.2013 року №488 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Батрадівської сільської ради на загальну площу 79,5139 га згідно з переліком, до якого увійшла і спірна ділянка.

Наказом Головного управління Держземагенства у Закарпатській області від 07.11.2014 року №100 вказану земельну ділянку включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 31.07.2015 року №683-с/г на вказану ділянку затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах у формі аукціону, зобов'язано в.о. начальника управління Держгеокадастру у Берегівському районі забезпечити державну реєстрацію права держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно довідки Управління Держземагенства у Берегівському районі від 02.03.2015 року №34-702-0.1-1587/2-15 будь - яких обмежень у використанні земель та додержання режиму, а також земельного сервітуту стосовно вказаної земельної ділянки немає.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатскій області від 12.08.2015 року №785-с/г призначено проведення земельних торгів та встановлено умови аукціону.

Протоколом №4 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Берегівський район, за межами населеного пункту на території Батрадівської сільської ради від 17.09.2015 року оформлено результати торгів, переможцем у яких визнано фермерське господарство „ОСОБА_1 - 2014В» , з яким укладено спірний договір оренди.

Результати проведених земельних торгів та укладений на їх підставі договір оренди є предметом позову у даній справі з підстав порушення норм чинного законодавства, допущених при визначенні статусу земельної ділянки та існуючих обмежень у її використанні. Також позивач заявляє вимогу про скасування записів про реєстрацію права оренди та звільнення спірної земельної ділянки.

Приписами ст.19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на певні категорії, в тому числі: землі сільськогосподарського призначення та землі оборони.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст. 20 ЗК України).

У ч.5 ст.20 Земельного кодексу України зазначено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу.

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Згідно з ст. 2 Закону України „Про використання земель оборониВ» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Статтею 115 Земельного кодексу України визначено, що зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об'єктів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах. Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються відповідно до закону.

Статтею 22 Закону України В«Про державний кордон УкраїниВ» передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку, Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998р. В«Про прикордонний режимВ» , з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених статтею 22 Закону України В«Про державний кордон УкраїниВ» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998р. В«Про прикордонний режимВ» .

Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки її розміри встановлені законом та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.

Подібна правова позиція висловлена Верховним судом України у справі № 6-171цс14 від 5 листопада 2014 року (щодо прибережних захисних смуг).

У відповідності до ст. 3 Закону України „Про використання земель оборониВ» уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.

Зважаючи на заперечення представниками відповідачів факту знаходження спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги, прокурором було забезпечено комісійний огляд спірної земельної ділянки з метою визначення місця її розташування відносно державного кордону, інженерно - технічних споруд і огорожі, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій чи інших об'єктів Державної прикордонної служби, а також режиму доступу до вказаної земельної ділянки.

Результати огляду спірної земельної ділянки прокурором оформлено протоколом огляду місця події від 10.05.2016 року (а.с.74-82 Т.2). У проведенні огляду приймали участь представники відповідачів, а також представник ФОП ОСОБА_6, яка розробляла проект інвентаризації оспорюваної земельної ділянки, представник Держсільгоспінспекції у Закарпатській області, залучені прокурором інженери - землевпорядники ПП „УжгеостарВ» . Протоколом підтверджено, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах прикордонної смуги, а саме, у смузі місцевості, що знаходиться між лінією інженерно-технічних споруд та лінією державного кордону, вільного доступу до земельної ділянки немає. На підтвердження цього факту, до матеріалів справи долучено також виготовлену Приватним підприємством „УжгеостарВ» технічну документацію щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі та довідку Держсільгоспінспекції в Закарпатській області, а також фото таблицю огляду.

Крім цього, згідно довідки з питань дотримання вимог земельного законодавства Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області при наданні у користування на правах оренди земельних ділянок в межах прикордонної смуги від 27.05.2016 року (а.с.119-121 Т.2) земельні ділянки, надані ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області в користування на правах оренди ФГ «Гетен-2014» розташовані між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруджень.

Встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих в межах прикордонної смуги. Відсутність встановленої Земельним кодексом України документації по оформленню права користування вказаною земельною ділянкою не позбавляє її статусу земель оборони.

Окрім того, позивачами подано копію В«Постановления №342/0012 Совета Министров Украинской СССРВ» від 24.03.1947р. В«О передаче в распоряжение пограничных войск МВД земель прилегающих к государственной границе в пределах Закарпатской областиВ» , Постановления Закарпатского областного исполнительного комитета от 28.09.1946р. В«О введении 800 метровой пограничной полосы в пределах Закарпатской областиВ» , постановления Совета народных комиссаров СССР В«О принятии по охрану НКВД СССР участка границы СССР с Польшей, Чехословакией, Венгрией и Румынией в пределах Закарпатской УкраиныВ» , що також підтверджує те, що спірна земельна ділянка розташована в межах прикордонної смуги (у смузі місцевості (її ширині) від лінії кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень, що були розташовані за часів Радянського союзу, використовувалась та використовується позивачем на правовій, дійсній основі та відносяться до земель оборони.

За таких обставин, визначення категорії спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення, є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та чинному законодавству, при цьому суперечить ст. 20 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Доводи скаржників про перебування спірної земельної ділянки в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств не спростовують встановлених судами фактів стосовно категорії спірної земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про Головне управління Держземагентства в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 травня 2012 року №258, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2012 року за № 852/21164 (чинним на час віднесення спірної ділянки до земель сільськогосподарського призначення), завданням Головного управління є реалізація повноважень Держземагентства України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Відповідно до п.п. 4.32 п. 4 даного Положення, до повноважень Головного управління належала передача відповідно до закону земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб у межах області. Підпунктом 31 п. 4 чинного Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, до повноважень служби віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони, здійснене Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області розпорядження нею шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку суперечить чинному законодавству, результати земельних торгів, оформлених протоколом №4 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 17.09.2015 року, підлягають визнанню недійсними.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про визнання недійсними результатів земельних торгів, оформлених протоколом №4 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 17.09.2015р., є законною і обґрунтованою.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.09.2015 року №67/15, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області та фермерським господарством „Гетен-2014В» , то слід зазначити наступне.

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання сторонами (стороною) на момент вчинення правочину вимог, встановлених статтею 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 6 Закону України „Про оренду земліВ» , у разі набуття права оренди землі на конкурсних засадах, підставою для укладення договору є результати аукціону.

Оскільки судом встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області не мало достатніх повноважень для розпорядження землями оборони, результати проведених торгів визнані недійсними, договір оренди земельної ділянки, який укладений за результатами торгів, також не відповідає закону.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.09.2015 року №67/15, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області та фермерським господарством „Гетен-2014В»

Нормою ст. 216 Цивільного кодексу України регламентовано питання про правові наслідки недійсності правочину та встановлено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З урахуванням наведеного, вимога про зобов'язання фермерського господарства „ОСОБА_1 - 2014В» звільнити земельну ділянку кадастровий номер 2120480400:06:000:0009 площею 15,6916 га. в районі Батрадівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області є підставною.

Зважаючи, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, повноцінний захист прав та інтересів позивача можливий шляхом визнання недійсними результатів земельних торгів в сукупності зі скасуванням державної реєстрації права оренди земельної ділянки особою.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, вимога про зобов'язання Берегівську районну державну адміністрації Закарпатської області в особі сектору у справах державної реєстрації Берегівської РДА скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 2120480400:06:000:0009 площею 15,6916 га. за фермерським господарством „ОСОБА_1 - 2014В» також є підставною.

Доводи та заперечення відповідачів, викладені в апеляційних скаргах та додаткових поясненнях, спростовується вищенаведеним в сукупності, дійсними обставинами справи, встановленими судами, вказаним нормативним обґрунтуванням.

Щодо твердження представника ФГ В«Гетен-2014В» про пропуск позивачем строку на звернення до суду за захистом своїх права, наведених у додаткових поясненнях до апеляційної скарги та у заяві про застосування строків позовної давності, то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В силу приписів частини 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

ФГ «Гетен-2014» обґрунтовує неможливість подання такої заяви в суді першої інстанції тим, що про існування даної підстави стало відомо тільки на стадії судового розгляду справи внаслідок долучення ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області в якості доказів матеріалів, котрі свідчать про перебування даної ділянки в користуванні колгоспу та інших суб'єктів господарювання ще за радянських часів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи зазначені заявником документи були долучені до матеріалів справи 28.03.2016 року.

Крім того, встановлено, що Мукачівський прикордонний загін дізнався про продаж спірної земельної ділянки кадастровий номер 2120480400:06:000:0009, площею 15,6916 га, лише 17.12.2015р., у зв'язку зі зверненням ТОВ „Центр проектівВ» з клопотанням про надання дозволу (перепустки) працівникам підприємства для проведення робіт із землеустрою щодо перенесення меж земельних ділянок (в тому числі і спірної) в натурі.

Крім того, позивачем оскаржуються результати торгів та договір оренди від 17.09.2015 року, що відповідно, є предметом спору. А тому в даному випадку доводи заявника щодо того, що спірна земельна ділянка перебувала в користуванні колгоспу «Перемога» та згодом була передана у власність КСГП «Золотий колос», про що мало бути відомо позивачу і його право на захист було порушено ще задовго до проведення торгів, є необґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору в порядку ст.49 ГПК України покладаються на скаржника ФГ «ОСОБА_1 - 2014».

Ухвалою суду від 06.09.2016 року скаржнику Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород, було відстрочено сплату судового збору в розмірі 6063,2 грн. до прийняття рішення по суті у даній справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 17.08.2016 року у справі № 907/31/16 - залишити без змін, апеляційні скарги Фермерського господарства В«ОСОБА_1 - 2014В» від 29.08.16 року та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород, - без задоволення.

2. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатскій області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 38015610) в доход державного бюджету України (банк отримувача ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, отримувач коштів - УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача - 38007620 ; рахунок отримувача - 31216206782006 ) суму 6063,2 грн. судового збору.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 07.11.2016 р.

Головуючий суддя Бонк Т.Б.

Судді Бойко С.М.

ОСОБА_1