Постанова

від 08.11.2016 по справі 924/1761/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 924/1761/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В.(доповідач), суддів :Ходаківської І.П., Яценко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Хмельницької області на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 у справі№ 924/1761/14 господарського суду Хмельницької області за позовомСлавутського міжрайонного прокурора м. Славута в інтересах держави в особі: 1. Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України; 2. Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини доСлавутської районної державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаГоловного управління ветеринарної медицини у Хмельницькій області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_4 2. ОСОБА_5 3. ОСОБА_6 провизнання розпоряджень незаконними та їх скасування в судовому засіданні взяли участь представники : від прокуратури: від позивача 1, 2: від відповідача: від третьої особи-1: від третіх осіб:Клюге Л.М. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України) не з'явились ОСОБА_8 (довіреність від 19.09.2016) не з'явились ОСОБА_6, ОСОБА_9 (довіреність від 12.01.2015) В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Хмельницької області (суддя Гладюк Ю.В.) від 05.04.2016 у справі №924/1761/14 відмовлено в задоволенні позовних вимог Славутського міжрайонного прокурора м. Славута в інтересах держави в особі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України та Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Славутської районної державної адміністрації, за участю третіх осіб: Головного управління ветеринарної медицини у Хмельницькій області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконними та скасування розпоряджень Славутської РДА №33-р від 28.01.2005, №220-р від 15.06.2005, №316-р від 07.09.2005, №151-р від 16.03.2010.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Гулова А.Г., судді: Маціщук А.В., Петухов М.Г.,) від 19.07.2016 змінено рішення місцевого господарського суду, доповнено його резолютивну частину абзацом, яким розподілено судові витрати.

В касаційній скарзі Заступник прокурора Хмельницької області просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.256, 261 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відділу Генеральної прокуратури України, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представників відповідача та третіх осіб, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Славутський міжрайонний прокурор м. Славута звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Славутської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування розпоряджень Славутської районної державної адміністрації:

№33-р від 28.01.2005 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на території Улашанівської сільської ради";

№220-р від 15.06.2005 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини";

№316-р від 07.09.2005 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини";

№151-р від 16.03.2010 "Про припинення права користування Славутською районною державною лікарнею ветеринарної медицини земельною ділянкою, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради за межами населеного пункту".

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивачі зазначили, що оскаржувані розпорядження прийняті з порушенням вимог законодавства, внаслідок припинення відповідачем права постійного користування Славутського державного районного підприємства "Ветеринарна медицина" вказаними ділянками за заявою особи, яка не мала відповідного обсягу повноважень, оскільки діяла без попереднього погодження органу управління державним майном. При цьому, подання прокурором позову в інтересах держави в особі визначених позивачів, обґрунтовувалось тим, що Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини є правонаступником Славутського державного районного підприємства "Ветеринарна медицина", яке на підставі державного акта від 09.04.1988 було постійним землекористувачем, зокрема, спірних земельних ділянок.

Судами встановлено таке.

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України є юридичною особою та включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №464/2011 Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України (Держветфітослужба України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві.

Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини є юридичною особою та включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з Положенням про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого начальником управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області, районна державна лікарня ветеринарної медицини відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів та підпорядковується управлінню ветеринарної медицини в районі (п.1).

Пунктом 8 Положення визначено, що лікарню очолює начальник - державний інспектор ветеринарної медицини, який призначається на посаду і звільняється з посади начальником управління ветеринарної медицини району (за погодженням управління ветеринарної медицини області).

Відповідно до п.14 Положення активи лікарні передані у державну власність.

Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини, відповідно до наказу Управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області №42-в від 26.05.2003 та додатку №2 до даного наказу, утворена внаслідок ліквідації Славутського державного районного підприємства "Ветеринарна медицина" та є його правонаступником.

В матеріалах справи наявний наказ начальника районного управління ветеринарної медицини про реформування підприємства "Ветеринарна медицина" в районну державну лікарню ветеринарної медицини.

Згідно зі статутом Державного районного підприємства "Ветеринарна медицина", зареєстрованого Славутського райдержадміністрацією за реєстровим №65 21.01.1997, підприємство створене на основі Законів України "Про підприємства в Україні", "Про власність", "Про ветеринарну медицину" (п.1.1.); юридична адреса підприємства м. Славута, вул. Ганнопільське шосе, 1 (п.1.2.), підприємство є структурним підрозділом державної ветеринарної медицини області (п.1.4.); управління підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання власника щодо господарського використання майна і самоврядування трудового колективу.

На підставі рішення Улашанівської сільської ради народних депутатів від 19.03.1998 №20 підприємству ветеринарної медицини видано державний акт від 09.04.1998 на право постійного користування земельною ділянкою площею 7,0568 га для обслуговування виробничих приміщень та ведення сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №9.

25.01.2005 начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_10 адресовано в.о. голови райдержадміністрації ОСОБА_11 заяву №7 про припинення права постійного користування райветлікарні на земельну ділянку площею 1га та переведення її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

За результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією видано розпорядження від 29.01.2005 №33р, яким на підставі п.7 ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст.17, 142 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі ЗК України), припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на земельну ділянку площею 1га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

10.06.2005 начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_10 адресовано голові Славутської райдержадміністрації ОСОБА_12 заяву №79 про припинення права постійного користування райветлікарні на земельну ділянку площею 0,4368га, розташовану на території Улашанівської сільської ради, що знаходиться за межами населеного пункту.

15.06.2005 за результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією видано розпорядження №220р, яким на підставі п.7 ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст.17, 142 та п.12 Перехідних положень ЗК України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини земельною ділянкою площею 0,4368га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

17.08.2005 начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_10 адресовано голові Славутської райдержадміністрації ОСОБА_12 заяву №102 про припинення права постійного користування райветлікарні земельною ділянкою, на якій розміщена будівля розміром 309кв.м, у зв'язку з відчуженням даної господарської будівлі та переведення цієї площі до земель запасу Улашанівської сільської ради.

07.09.2005 за результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією видано розпорядження №316р, яким на підставі п.7 ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст.17, 142 та п.12 Перехідних положень ЗК України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини земельною ділянкою площею 0,0309га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

09.02.2010 начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_10 адресовано голові Славутської райдержадміністрації ОСОБА_12 заяву №12, за змістом якої, у зв'язку з відсутністю потреби, Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини не заперечує проти вилучення земельної ділянки площею 2га за адресою Ганнопільське шосе, 4, для надання працівникам управління ветмедицини для ведення особистого селянського господарства.

16.03.2010 за результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією видано розпорядження №151-р, яким на підставі ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", керуючись п."а" ст.141, п.12 Перехідних положень ЗК України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 2га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

У листі Управління Держземагенства у Славутському районі Хмельницької області від 16.12.2014 №05-18/2332 зазначено, що за межами населеного пункту на правах постійного користування (згідно державного акта на право постійного користування землею серія ХМ б/н від 09.04.1998 за Славутською районною лікарнею ветеринарної медицини рахувалось 7,05 га. Згідно розпоряджень Славутської районної державної адміністрації було припинено право постійного користування земельних ділянок та переведено їх в землі запасу Улашанівської сільської ради площею: 1,0га (розпорядження №33-р від 15.06.2005), 0,4368га (розпорядження №220-р від 15.06.2005), 0,0309 (розпорядження №316-р від 07.09.2005), 2,0га (розпорядження №151-р від 16.03.2010). Дані земельні ділянки були передані у приватну власність; на даний час на території Улашанівської сільської ради за межами населеного пункту, згідно державної статистичної звітності (за даними форми 6-зем) на правах постійного користування за Славутською районною державною лікарнею ветеринарної медицини рахується земельна ділянка площею 3,4678га.

12.06.2014 Славутським міжрайонним прокурором за зверненням начальника Хмельницької обласної державної лікарні ветеринарної медицини щодо незаконного вибуття земель з постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, винесено постанову №88 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів і діяльності Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, з питань дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин.

Згідно листа №22/3-2/2.2.-1011 від 16.09.2014 Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області, адресованого ст.слідчому СВ Славутського РВУ МВС України в Хмельницькій області ОСОБА_13, протягом 2005 та 2010 років в журналах реєстрації вхідної кореспонденції головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області відсутні записи щодо звернення посадових осіб Славутської районної державної лікарні та управління ветеринарної медицини в Славутському районі про надання їм погодження на відчуження земельних ділянок площею: 1га, 04368га, 0,0309га в 2005 році та 2га у 2010році. Також відсутні записи в журналі реєстрації вихідної кореспонденції головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області протягом 2005 та 2010 років щодо надання погодження головним управлінням вищевказаним установам ветеринарної медицини Славутського району про відчуження земельних ділянок площею 04368га, 0,0309га в 2005 році та 2га в 2010 році.

У листі №15-7-6/21877 від 27.10.2014 Державної фітосанітарної служби України, наданому на запит Славутського районного відділу Управління МВС України в Хмельницькій області, зазначено, що вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування державним установам ветеринарної медицини, може здійснюватись виключно за відповідною заявою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, як уповноваженого органу управління. Керівник державної установи, зокрема, районної лікарні ветеринарної медицини, не має повноважень стосовно прийняття рішень та направлення звернень до місцевих органів самоврядування щодо вилучення земельних ділянок без відповідного дозволу уповноваженого органу управління. За наявною у Держфітослужбі інформацією, жодних звернень з боку посадових осіб Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини до уповноважених органів управліня стосовно надання дозволу на вилучення земельних ділянок не надходило, а відтак і дозволи на зазначені дії не надавались.

Листом державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 28.04.2014 №15-7-9/14872, адресованим головному управлінню ветеринарної медицини в Хмельницькій області повідомлено, що за результатами аналізу ефективності використання державного майна встановлено, що керівництвом Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини протягом 2005 - 2010 років з перевищенням повноважень та всупереч вимогам чинного законодавства були направлені звернення до місцевих органів влади про вилучення земельних ділянок; із користування установи вилучено більше 4га землі. Тодішній начальник ОСОБА_10 у своєму пояснені зазначив, що підписував ці листи на вимогу та за безпосередньою вказівкою ОСОБА_6, який у той час займав посаду начальника управління ветеринарної медицини Славутського району.

Вказуючи на незаконне вилучення земельних ділянок площею 3,4577га, прокурор, керуючись ст.ст.13, 14, 19, 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст.17, 22, 122, 152, 155 ЗК України , ст.ст.16, 21, 393 ЦК України, ст.ст.2, 6, 21, 43, 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" звернувся із позовом в інтересах держави в особі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України та Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Славутської районної державної адміністрації, про визнання незаконними та скасування розпоряджень Славутської РДА №33-р від 28.01.2005, №220-р від 15.06.2005, №316-р від 07.09.2005, №151-р від 16.03.2010.

Вирішуючи спір у справі, попередні судові інстанції визнали обґрунтованими доводи прокурора та позивачів щодо невідповідності прийнятих розпоряджень вимогам законодавства, втім, встановивши, що строк позовної давності пропущено, відмовили в позові.

Колегія суддів дійшла висновку, що суди розглянули спір по суті та відмовили в позові з порушенням правил його підвідомчості господарським судам України, виходячи із такого.

Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема, спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій (далі - суб'єкт владних повноважень).

З огляду на положення статей 3, 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цього суб'єкта, відповідно прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, до адміністративної відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

ЗК України є, зокрема, тим актом цивільного законодавства, який передбачає підставою виникнення цивільних прав та обов'язків акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За статтею 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі статтями 83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Статтею 80 ЗК України установлено, що самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

З огляду на положення статті 11 ЦК України, статей 78, 116, 122 ЗК України, в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Отже, підставою позову про визнання незаконним рішення органу державної влади та його скасування, вирішення якого належить до підвідомчості господарських судів за змістом наведених вище приписів законодавства є, зокрема, обґрунтування позивачем наявності порушеного цивільного права.

В свою чергу, наявність цивільного речового права, посвідчується визначеними нормативними приписами документами та правовими актами, а в разі відсутності таких, спір про відповідне право особи, факт його наявності/відсутності, вирішується у цивільних правовідносинах внаслідок обрання та реалізації особою способу захисту визначеного приписами п.1 ч.2 ст.16 ЦК України (визнання права).

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою. Такі позови можуть подаватися щодо визнання права власності чи інших речових прав.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до господарського суду з позовом про скасування розпоряджень, ні прокурором, ні позивачами не надано документів що посвідчували б саме право позивача-2 на користування спірними земельними ділянками та не заявлено вимогу про визнання за останнім такого права, а отже предметом доказування у такому спорі є встановлення відповідності прийнятих відповідачем розпоряджень вимогам діючого на момент їх прийняття законодавства, а не встановлення обставин щодо наявності у позивача-2 в порядку правонаступництва права постійного користування землею, про яку йдеться у спірних розпорядженнях.

Колегія суддів зазначає, що спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Втім, наявність цивільного права позивача-2 не підтверджена в попередніх судових інстанціях, жодним із визначених законодавчими приписами документами чи правовими актами.

Відтак, з огляду на те, що у спірних правовідносинах прийняття відповідачем оскаржуваних розпоряджень є наслідком здійснення державним органом владних управлінських функцій, а наявність порушеного цивільного права позивача-2 не була підтверджена за допомогою конкретних, відповідних документів чи правових актів і вимога про визнання такого права за позивачем-2 не заявлена одночасно з вимогою про визнання незаконним та скасування спірних розпоряджень, окремо заявлений позов про визнання вказаних актів незаконним, за межами спору про право цивільне, вказує на публічно-правовий характер такого спору, що в свою чергу, свідчить про підвідомчість цієї справи адміністративному суду.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів підлягають скасуванню, а провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.1 ч.1 ст.111 9 , ст.111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2016 у справі №924/1761/14 скасувати.

Провадження у справі №924/1761/14 припинити.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді І. Ходаківська

О. Яценко