Постанова

від 07.11.2016 по справі 910/6285/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2016 р. Справа№ 910/6285/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: Романовій Ю.М.

розглянувши апеляційну скаргу Приватної науково-виробничої компанії ,,ІНТЕРБІЗНЕСВ»

на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2016

у справі №910/6285/16 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОЛЕКСАНДР-ГАРАНТ-ГРУП 12В»

до Приватної науково-виробничої компанії ,,ІНТЕРБІЗНЕСВ»

про стягнення 224 928,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ОЛЕКСАНДР-ГАРАНТ-ГРУП 12В» (далі - позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Приватної науково-виробничої компанії ,,ІНТЕРБІЗНЕСВ» (далі - відповідач) про стягнення 224 928,00 грн. заборгованості за договором №4979 про надання охоронних послуг від 03.10.13.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2016 у справі № 910/6285/16 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 224 928,00 грн. основного боргу та 3 373,93 грн. витрат по сплаті судового збору.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на умови договору, положення ЦК України та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині оплати вартості послуг за умовами договору.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2016 у справі № 910/6285/16 скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку скаржника, включення позивачем до загальної заборгованості по договору суми 48 720,00 грн. за жовтень 2013 є безпідставним. Однак, як вказує скаржник, судом першої інстанції в обґрунтування свого рішення використано лише акти за вересень - грудень 2014 на загальну суму 252 392,00 грн., при цьому залишено поза увагою решту актів, долучених до позову. До того ж, сума в актах безпідставно завищена за кожний місяць, тобто, є більшою від суми, яка була узгоджена сторонами в договорі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на її необґрунтованість та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 апеляційну скаргу Приватної науково-виробничої компанії ,,ІНТЕРБІЗНЕСВ» на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2016 у справі №910/6285/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Федорчук Р.В. судді: Майданевич А.Г., Михальська Ю.Б. та призначено її розгляд на 01.08.2016.

У судовому засіданні 01.08.2016 оголошено перерву до 22.08.2016.

Розпорядженням уповноваженої особи суду від 19.08.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Михальської Ю.Б., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

В результаті повторного автоматичного розподілу справи №910/6285/16 сформовано колегію у складі головуючого судді (судді-доповідача) Федорчука Р.В., суддів: Власова Ю.Л., Майданевича А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Федорчука Р.В., суддів: Власова Ю.Л., Майданевича А.Г.

В судовому засіданні 22.08.2016 оголошено перерву до 21.09.2016.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09-52/4990/16 від 21.09.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку із припиненням повноважень головуючого судді (судді-доповідача) Федорчука Р.В. у зв'язку із звільненням у відставку.

В результаті повторного автоматизованого розподілу справи №910/6285/16 сформовано колегію у складі головуючого судді (судді-доповідача) Сухового В.Г., судді Агрикова О.В., Коротун О.М.

Ухвалою суду від 21.09.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Сухового В.Г., суддів: Агрикової О.В., Коротун О.М. та призначено її розгляд на 17.10.2016.

В судовому засіданні 17.10.2016 оголошено перерву до 07.11.2016.

В судовому засіданні 07.11.2016 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача проти наведених доводів заперечив, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Ареал - СнігурівкаВ» (замовник), правонаступником якого є Приватна науково - виробнича компанія ,,ІНТЕРБІЗНЕСВ» (далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,ОЛЕКСАНДР - ГАРАНТ - ГРУП 12В» (далі - позивач, охоронне агенство) було укладено договір №4979 про надання охоронних послуг (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору позивач взяв на себе зобов'язання забезпечити не проникнення на об'єкт охорони, що передається замовником під охорону згідно акту прийняття об'єкта під охорону, а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству згідно протоколу погодження договірної ціни, що є додатком № 3 до договору.

В п. 7.1 договору сторони погодили, що сума оплати по цьому договору визначається на підставі розрахунку, який додається до договору (додаток № 3).

Оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним (п. 7.4).

Охоронне агентство зобов'язано надати замовникові акт про надання охоронних послуг до 2 числа місяця, наступного за звітним. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо викладеного в акті. У разі не підписання замовником акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином (п.7.5).

Сторонами договору була погоджена дислокація (додаток № 1), згідно якої послуги охорони надавалися 5 добовими постами фізичної охорони.

Додатковою угодою до договору від 26.12.2013 сторони погодили викласти дислокацію до договору в новій редакції, згідно якої послуги охорони надавалися 7 постами фізичної охорони.

Протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 3) від 26.12.2013 сторони погодили вартість послуг за один календарний місяць в розмірі 61 488 грн.

Додатковою угодою № 1 до договору від 01.09.2014 сторони договору погодили продовжити строк дії договору до 31.12.2014.

31.12.2014р. пости охорони були зняті, що підтверджується актом про зняття постів, що підписаний представниками сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач зазначає, що станом на дату зняття постів охорони замовник заборгував охоронному агентству за надані послуги 224 928,00 грн., що включає:

- 38 196, 00 грн. - борг за рахунком №СФ-00085 від 30.09.2014 за надання послуг у вересні 2014;

- 65 660,00 грн. - борг за рахунком №СФ-00097 від 31.10.2014 за надання послуг у жовтні 2014;

- 65 660,00 грн. - борг за рахунком №СФ-00096 від 30.11.2014 за надання послуг у листопаді 2014;

- 55 412,00 грн. - борг за рахунком №СФ-0107 від 31.12.2014 за надання послуг у грудні 2014.

На підтвердження факту надання послуг за період з вересня по грудень 2014 позивачем надано акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), які підписані та скріплені печатками обох сторін:

- № ОУ-00085 за вересень 2014 на суму 65 660,00 грн.,

- № ОУ00097 за жовтень 2014 на суму 65 660,00 грн.,

- № ОУ0096 за листопад 2014 на суму 65 660,00 грн.,

- № ОУ-0107 за грудень 2014 на суму 55 412,00 грн.

Загалом у період вересень - грудень 2014 позивачем було надано відповідачу послуги з охорони загальною вартістю 252 392,00 грн., які останнім прийняті без зауважень.

Відповідач частково оплатив вартість наданих позивачем послуг за вересень 2014 року в сумі 27 464,00 грн.

Як зазначає позивач, він звернувся до відповідача з претензією від 02.12.2015 вих. № 85 про сплату заборгованості за договором в розмірі 224 928,00 грн., яка залишена останнім без задоволення.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначав про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази надсилання відповідачу претензії; позивачем безпідставно включено до загальної заборгованості по договору суму 48 720,00 за жовтень 2013; сума в актах безпідставно завищена за кожний місяць, тобто, є більшою від суми, яка була узгоджена сторонами в договорі; з аналізу посвідчень вбачається, що послуги з охорони здійснювало 6 осіб, однак постів було 7.

Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні докази, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надавались відповідачу послуги згідно з договором №4979 про надання охоронних послуг від 03.10.2013.

За результатами наданих послуг сторони договору підписали акти надання послуг за період з вересня по грудень 2014: № ОУ-00085 за вересень 2014 на суму 65 660,00 грн., № ОУ00097 за жовтень 2014 на суму 65 660,00 грн., № ОУ0096 за листопад 2014 на суму 65 660,00 грн., № ОУ-0107 за грудень 2014 на суму 55 412,00 грн.

Загалом у період вересень - грудень 2014 позивачем було надано відповідачу послуги з охорони загальною вартістю 252 392,00 грн., які останнім прийняті без зауважень.

Доказів пред'явлення відповідачем заперечень щодо якості та обсягів наданих послуг з охорони за період вересень-грудень 2014 та відмови відповідача від приймання наданих позивачем послуг та підписання актів, а також претензій щодо повного та належного виконання умов договору (із змінами та доповненнями) матеріали справи не містять.

Крім того, на підтвердження факту надання послуг за договором позивачем надано копії посвідчень про відрядження працівників на об'єкти охорони по договору.

Таким чином, слід дійти висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання по здійсненню охорони у відповідності до умов договору та в обсягах, зазначених в актах здачі - прийняття робіт (надання послуг) за період вересень-грудень 2014, а відповідачем, у свою чергу, прийнято надані послуги у вказаних обсягах без будь - яких зауважень.

Відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо якості та обсягів наданих послуг, спростовують його твердження як щодо завищення ціни послуг так і щодо невідповідності працівників на постах охорони.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач частково оплатив вартість наданих позивачем послуг за вересень 2014 року в сумі 27 464,00 грн.

Водночас, відповідачем не проведено оплату за період вересень - грудень 2014 на загальну суму 224 928,00 грн.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 7.1 договору сторони погодили, що сума оплати по цьому договору визначається на підставі розрахунку, який додається до договору, оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання по сплаті послуг охорони повністю не виконав, а сума боргу за період вересень - грудень 2014 становить 224 928,00 грн.

З огляду на викладене вище, враховуючи ту обставину, що позивачем доведено належними та допустимими доказами надання позивачу послуг, які оплачені останнім не в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 224 928,00 грн.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач, зокрема, зазначає про те, що включення позивачем до загальної заборгованості по договору суми 48 720,00 грн. за жовтень 2013 є безпідставним.

Колегія суддів відхиляє такі доводи, як необґрунтовані з огляду на ту обставину, що наявність чи відсутність заборгованості за жовтень 2013 не є предметом позову у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги є тотожними запереченням на відзив, та яким надана оцінка в тексті даної постанови, тому вони колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підстави для скасування або зміни рішення, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2016 у справі № 910/6285/16 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим та має бути залишено без змін. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2016 у справі № 910/6285/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватної науково-виробничої компанії ,,ІНТЕРБІЗНЕСВ» - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді О.В. Агрикова

ОСОБА_1