Постанова

від 11.11.2016 по справі 750/9816/16-а

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/9816/16-а

Провадження № 2-а/750/949/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2016 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

Головуючого судді - Карапута Л.В.,

секретаря - Руденок В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

18.10.2016 року у позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати відмову Чернігівської міської ради від 01.06.2016 року в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Красносільського, 85 для обслуговування паркомісця; зобов'язати Чернігівську міську раду розглянути на пленарному засіданні клопотання про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0025 га за адресою: місто Чернігів, вулиця Красносільського, 85 для обслуговування паркомісця та винести з цього питання мотивоване рішення.

В обґрунтування позову зазначив, що в порушення вимог чинного законодавства України відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Красносільського, 85 в м. Чернігові для обслуговування паркомісця у формі листа за підписом начальника Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, а, отже, його заява не розглянута на пленарному засіданні, як це передбачено законом.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву у якій позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення розгляду справи сповіщався належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно частини 1 статті 41 КАС України справа розглянута без застосування технічної фіксації.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 26 квітня 2016 року між Дочірнім підприємством «УкрСіверБуд» Закритого акціонерного товариства «ДСК» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (а.с 8-9).

Відповідно до п. 1.1, 1.2 вказаного вище договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю нерухоме майно - паркомісце, загальною площею 17,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Чернігів, вулиця Красносільського, будинок 85, приміщення 3-005, а покупець зобов'язується прийняти вказане нерухоме майно і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. Нерухоме майно, що є предметом цього договору, розташоване на земельній ділянці площею 0,4240 га, кадастровий номер земельної ділянки - 7410100000:01:010:0154.

16 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0025 га за адресою: місто Чернігів, вулиця Красносільського, будинок 85, для обслуговування паркомісця (а.с 14).

Листом № 3562 від 01 червня 2016 року за підписом начальника Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомлено позивачу, що правових підстав для включення вищезазначеного питання до проекту рішення міської ради немає, оскільки земельна ділянка, що пропонується до відведення, розташована на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку по вул. Красносільського, 85, а відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (а.с 15).

Як зазначає позивач, ним до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування паркомісця було надано всі правовстановлюючі документи, графічні матеріали та схему розміщення земельної ділянки.

Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановлених законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає чіткий перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

А тому, оскільки рішення по порушеному позивачем питанню не приймалося на пленарному засіданні Чернігівської міської ради, що не відповідає вимогам Земельного кодексу України, а тому це є безумовною підставою для зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0025 га за адресою: м. Чернігів, вулиця Красносільського, 85 для обслуговування паркомісця, і у разі відмови в задоволенні цієї заяви - ухвалити мотивоване рішення з належним обґрунтуванням причини такої відмови.

Проте, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про визнання незаконною і скасування відмови Чернігівської міської ради у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки позивач фактично просить скасувати відповідь на його звернення за підписом начальника Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, так як рішення по його заяві компетентний орган не приймав.

Керуючись частиною 2 статті 11 КАС України, з метою повного захисту прав позивача та дотримання вимог адміністративного-процесуального законодавства, суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради щодо не розгляду в установленому законом порядку заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0025 га за адресою: м. Чернігів, вулиця Красносільського, 85 для обслуговування паркомісця та зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача і прийняти по ній мотивоване рішення.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 2, 3, 94, 158-163, 186 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

позов ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради щодо не розгляду в установленому законом порядку заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0025 га за адресою: м. Чернігів, вулиця Красносільського, 85 для обслуговування паркомісця.

Зобов'язати Чернігівську міську раду розглянути на пленарному засіданні заяву (клопотання) ОСОБА_1 щодо надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0025 га за адресою: м. Чернігів, вулиця Красносільського, 85 для обслуговування паркомісця та винести з цього питання мотивоване рішення.

В іншій частині вимог - відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету міста Чернігова на користь ОСОБА_1 551 грн. 20 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.В.Карапута