Ухвала

від 10.11.2016 по справі 692/670/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2208/16Головуючий по 1 інстанції Категорія : 39 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання спадкового договору недійсним,

в с т а н о в и л а :

У липні 2016 року ОСОБА_7 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_6 про визнання спадкового договору недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 2 липня 2015 року за нею визнано право власності на земельну ділянку площею 2,6262 га, яка розташована на території Білоусівської сільської ради та належала ОСОБА_8, який помер 4 липня 2014 року.

8 грудня 2015 року вона отримала витяг з Державного земельного кадастру на вказану земельну ділянку, де власником земельної ділянки був зареєстрований ОСОБА_6 на підставі спадкового договору, укладеного 26 жовтня 2013 року між її покійним батьком ОСОБА_9 та ОСОБА_6 та посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_10 Через це їй було відмовлено в державній реєстрації права власності.

Вважає, що укладений 26 жовтня 2013 року спадковий договір є недійсним і був укладений і реалізований відповідачем під час дії мораторію на відчудження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на не відповідність рішення суду фактичним обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення даної справи, неправильне та неповне дослідження доказів, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також невірне застосування норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7 про визнання спадкового договору недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спадкового договору була земельна ділянка цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва під час дії мораторію, що діяв відповідно до Перехідних положень ЗК України, а тому договір є недійсним з моменту його укладення.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду.

Відповідно до ст.1302 ЦК України передбачено, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Згідно п.28 постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування. Спадковий договір може бути визнано недійсним із підстав, визначених нормами глави 16 ЦК України.

Так, відповідно до копії державного акта на право власності на земельну ділянку від 12 жовтня 2010 року серія ЯЛ № 033012 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.09.2013 року ОСОБА_9 належала земельна ділянка площею 2,6262 га, кадастровий № 7120680800:03:002:0138, яка знаходиться за межами Білоусівської сільської ради Драбівського району Черкаської області та має цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.40-41)

26 жовтня 2013 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 укладено спадковий договір, предметом якого була вказана земельна ділянка. (а.с.32-33).

Згідно п.1.1 даного договору набувач зобов'язується виконувати передбачені в договорі розпорядження відчужувача і в разі його смерті набуває права власності на належну відчужувану земельну ділянку площею 2,6262 га, що розташована за межами Білоусівської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за № 1073 та накладено заборону на відчуження земельної ділянки вказаної в договорі, про що внесені дані в реєстр за № 1073.

Копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 26.10.2013 року підтверджено що на вказану земельну ділянку накладено заборону відчуження в інтересах ОСОБА_6 (а.с. 48).

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_9 помер 03.07.2014 року в смт Драбів. (а.с. 55)

Відповідно до умов укладеного договору право власності перейшло до відповідача, про що свідчить копія витягу з Деражавного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7103097642015 від 8 грудня 2015 року. (а.с. 7).

ОСОБА_7 є дочкою ОСОБА_9 і спадкоємцем після його смерті, що підтверджується наданими копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом від 22.04.2014 року, згідно яких вона отримала у спадщину земельні ділянки площею 2,6259 га та 2,6261 відповідно. (а.с. 20, 21)

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 2 липня 2015 року за ОСОБА_7 визнано право власності на земельну ділянку загальною площею 2,6262 га, яка розташована на території Білоусівської сільської ради Драбівського району Черкаської області та належала, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 033012, ОСОБА_9, який помер 4 липня 2014 року, в порядку спадкування за законом. (а.с. 6)

Проте отримати правовстановлюючий документ на земельну ділянку позивач не може через те, що відповідач набув права власності на неї.

Відповідно до вимог п.б ч.ч.1,2 ст.15 Перехідних положень ЗК України в редакції, яка була чинною на час укладення спадкового договору 26 жовтня 2013 року, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається, зокрема, купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Частина 3 пункту 15 Перехідних положень ЗК України передбачала, що угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Виходячи із аналізу даної норми, станом на 26 жовтня 2013 року мораторій розповсюджувався на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельні частки (паї), земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) в тому числі і в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок на майбутнє, що є типовим для даної ситуації, оскільки відчудження земельної ділянки настає після смерті відчуджувача за спадковим договором.

В зв'язку з викладеним, твердження скаржника про перехід прав власності тільки після смерті власника, в зв'язку з чим не відбулосься порушення законодавства є спростованим. Ці доводи відповідача були предметом розгляду в суді першої інстанції, їм була надана оцінка та обґрунтовано зазначено, що підставою для набуття права власності відповідачем на земельну ділянку був саме спадковий договір, на виконання умов якого і була отримана земельна ділянка, а виконання чи невиконання його умов може бути підставою лише щодо наслідків його недійсності, а не підстав. (п. 7 постанова пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9).

Наведене свідчить, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

При вирішенні даної справи судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Постановлене у справі рішення є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги за наведеними у ній доводами колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання спадкового договору недійсним - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :