УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2016 року Справа № 876/5134/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Гінди О.М., Курильця А.Р.,
з участю секретаря судового засідання - Кіри Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПолікомВ» до Головного управління ДФС у Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,-
в с т а н о в и в :
Позивач - ТОВ В«ПолікомВ» звернулося в суд з позовом до відповідача - ГУ ДФС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення № НОМЕР_1 від 23 лютого 2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 79699,00 грн., в т.ч. основний платіж - 63759,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 15940,00 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № НОМЕР_1 від 23 лютого 2016 року.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що неподання контролюючому органу належної довідки В«Про підтвердження постійного місцезнаходженняВ» фірми В« Kemiplast d.o.o.В» є підставою для оподаткування прибутку від здійснення операцій із торгівлі корпоративними правами за ставкою 15% з джерела виплати таких доходів. Разом з тим, довідка № DT 4206-150/2016-4 від 20 січня 2016 року та інші документи, які були надані ТОВ В«ПолікомВ» відповідачу під час розгляду заперечення на акт планової виїзної перевірки № 54/22-03/24681750 від 03 лютого 2016 року не відповідають вимогам п.103.8 ст.103 ПК України, оскільки не містять відомостей про статус фірми В« Kemiplast d.o.o.В» як резидента Республіки Словенія саме в період здійснення операцій із торгівлі корпоративними правами, тобто в 2014 році. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення- рішення прийняте правомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача (апелянта)- ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Представник позивача - ОСОБА_2 у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 10 грудня 2015 року по 27 січня 2016 року ГУ ДФС в Івано-Франківській області провело планову виїзну перевірку ТОВ В«ПолікомВ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2012 року по 30 листопада 2015 року.
За результатами перевірки складено акт № 54/22-03/24681750 від 03 лютого 2016 року.
23 лютого 2016 року на підставі вказаного акта ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийняло податкові повідомлення- рішення № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_1. Позивач погодився лише із частиною донарахованих зобов'язань та сплатив їх у визначений строк на відповідний бюджетний рахунок.
Разом з тим, 04 березня 2016 року ТОВ В«ПолікомВ» оскаржило в адміністративному порядку податкові повідомлення- рішення № НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_6, НОМЕР_1 від 23 лютого 2016 року.
За результатами розгляду скарги ДФС України винесло рішення про розгляд скарги №9743/6/99-99-1101-01-25 від 27 квітня 2016 року, яким скаргу ТОВ В«ПолікомВ» частково задоволено: повністю скасовано податкове повідомлення- рішення № НОМЕР_4, в частині оскаржених сум скасовано податкові повідомлення- рішення № НОМЕР_3 та №0001112201, а також залишено без змін податкове повідомлення- рішення № НОМЕР_1.
Податкове повідомлення- рішення № НОМЕР_1 від 23 лютого 2016 року прийнято відповідачем на підставі відображених в акті перевірки порушень п.160.1, 160.2 ст.160 ПК України, а саме: ТОВ В«ПолікомВ» не утримано та не сплачено до бюджету податок від суми прибутку від здійснення операцій із торгівлі корпоративними правами, сплачених резидентом - ТОВ В«ПолікомВ» нерезиденту В« Kemiplast d.o.o.В» за ставкою 15 відсотків з джерела виплати таких доходів за 2014 року в сумі 63759,38 грн.
Такий висновок податкового органу грунтується на тому, що позивач не надав належним чином оформленої довідки В«Про підтвердження постійного місцезнаходженняВ» , яка видається Міністерством фінансів Республіки Словенія, на дату виплати доходів у 2014 році, яка б підтверджувала, що В« Kemiplast d.o.o.В» є резидентом Республіки Словенія в розумінні Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 25 квітня 2007 року.
Оскаржуваним податковим повідомленням- рішенням № НОМЕР_1 від 23 лютого 2016 року збільшено суму грошового зобов'язання за платежем В«Податок на прибуток іноземних юридичних осібВ» на суму 79699,00 грн., з них 63759,00 грн. за податковим зобов'язанням і 15940,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем довідка про резиденство фірми В« Kemiplast d.o.o.В» № DT 4206-150/2016-4 від 20 січня 2016 року, видана Фінансовим управлінням Республіки Словенія, та підтверджена й іншою інформацією наданою додатково платником податків підтверджують, що фірма В« Kemiplast d.o.o.В» дійсно в 2014 році була резидентом Республіки Словенія в розумінні Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал, а тому згідно з п.103.8 ст.103 ПК України позивач звільнений від сплати податку з прибутку від здійснення операцій із торгівлі корпоративними правами, сплачених ТОВ В«ПолікомВ» нерезиденту В« Kemiplast d.o.o.В» при купівлі позивачем пайової частки в статутному капіталі ТОВ В«ПолікемВ» .
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Судом встановлено, що 11 червня 2014 року ТОВ В«ПолікомВ» та фірма В« Kemiplast d.o.o.В» уклали договір купівлі-продажу пайової частки в статутному капіталі ТОВ В«ПолікемВ» .
На виконання умов вказаного договору позивач перерахував нерезиденту В« Kemiplast d.o.o.В» на його розрахунковий рахунок кошти в сумі 400000,00 дол. США (згідно з платіжним дорученням № 40 від 02 липня 2014 року на суму 200000,00 дол. США та платіжного доручення № 44 від 09 липня 2014 року на суму 200000,00 дол. США).
Згідно з п.160.1 ст.160 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (до 01 січня 2015 року)) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються: е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу.
Судом першої інстанції встановлено, що доходи від операції з відчуження фірмою В« Kemiplast d.o.o.В» корпоративних прав ТОВ В«ПолікомВ» , а саме: частки в статутному капіталі ТОВ В«ПолікемВ» підпадають під категорію В«іншого доходуВ» резидента Договірної держави - Респібліки Словенія, і підлягають оподаткуванню резидентом цієї Договірної Держави тільки в Респібліці Словенія, що спрямовано на уникнення цих операцій від подвійного оподаткування податковим агентом - ТОВ В«ПолікомВ» в іншій Договірній Державі - Україна.
Відповідно до п.160.2 ст.160 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п.160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
П.103.1 ст.103 ПК України передбачає, що застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Згідно з п.103.2 ст.103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Відповідно до п.103.4, 103.5 ст.103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Згідно з п.103.8 ст.103 ПК України особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.
У спірних правовідносинах ТОВ В«ПолікомВ» є особою (податковим агентом), що виплатила доходи нерезиденту - фірмі В« Kemiplast d.o.o.В» , яка є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України - Республіки Словенія, і таким чином, має право застосувати правила міжнародного договору України (в даному випадку - Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Словенія В«Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капіталВ» від 25.04.2007 року) шляхом звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку для такого нерезидента з доходів із джерелом їх походження з України, на підставі поданої останнім Довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік), виданої компетентним (уповноваженим) органом Республіки Словенія, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, та належним чином легалізованої та перекладеної відповідно до законодавства України.
Судом першої інстанції безспірно встановлено, що під час проведення планової виїзної перевірки позивача контролюючому органу не було надано довідки про підтвердження постійного місцезнаходження фірми В« Kemiplast d.o.o.В» .
Разом з тим, 14 січня 2016 року ТОВ В«ПолікомВ» в порядку, передбаченому пунктом 44.5 статті 44 ПК України повідомило СДПІ з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС та ГУ ДФС в Івано-Франківській області про втрату документа, яким підтверджувався статус фірми В« Kemiplast d.o.o.В» як резидента Республіки Словенія у 2014 році, у визначений ПК України строк відновило зазначену інформацію та надало ГУ ДФС в Івано-Франківській області, а також до ДФС України скан-копію відповідної довідки Міністерства фінансів республіки Словенія про резиденство фірми В« Kemiplast d.o.o.В» № DT 4206-150/2016-4 від 20 січня 2016 року, лист Фінансового управління Республіки Словенія № DT 4206-150/2016-4 від 15 січня 2016 року, яким підтверджено, що фірма В« Kemiplast d.o.o.В» 31 березня 2015 року представила декларацію з податку на прибуток юридичних осіб за 2014 рік у відповідний фінансовий орган Республіки Словенія, лист Фінансового управління Республіки Словенія № 0920-5669/2016-4 від 28 квітня 2016 року, який підтверджено, що фірма В« Kemiplast d.o.o.В» мала зобов'язання по представленню податкової декларації з доходів юридичних осіб та не зверталася з проханням про визнання податкових пільг чи інших переваг для продажу частки товариства в іноземному товаристві; копію рішення суду м. Копер Республіки Словенія від 27 травня 2014 року та його нотаріально завірений переклад, яким фірмі В« Kemiplast d.o.o.В» надано дозвіл продати 43,67 % її частки в товаристві ТОВ В«ПолікемВ» , а також копію витягу з судового реєстру підприємств Республіки Словенія від 18 січня 2016 року та його нотаріально завірений переклад, відповідно до якого дата внесення фірми В« Kemiplast d.o.o.В» в судовий реєстр підприємств - 06 лютого 1991 року.
Ці документи подані мовою оригіналу (словенська) разом із офіційним перекладом на російську мову судового перекладача при Міністерстві юстиції Республіки Словенія ОСОБА_3, та з російської на українську мову, здійснену перекладачем ОСОБА_4, вірність перекладу засвідчено приватним нотаріусом Рожнятівського районного нотаріального округу ОСОБА_5
Зазначені копії документів ТОВ В«ПолікомВ» передало для ознайомлення інспекторам, які здійснювали перевірку.
Крім того, 11 лютого 2016 року довідку № DT 4206-150/2016-4 від 20 січня 2016 року та лист Фінансового управління Республіки Словенія разом з їх нотаріально завіреними перекладами долучені ТОВ В«ПолікомВ» до заперечення на акт перевірки.
Колегія суддів звертає увагу на те, що, отримавши від позивача копії вказаних документів, податковий орган мав можливість, в силу приписів ст.27 Конвенції, п.103.6 статті 103 ПК України, вжити заходів для перевірки достовірності, належності та достатності таких, зокрема, витребувати від ТОВ В«ПолікомВ» належним чином легалізовану та перекладену довідку Міністерства фінансів республіки Словенія про резиденство фірми В« Kemiplast d.o.o.В» за 2014 рік та встановити платнику податків розумний строк на її подання, або зробити відповідний запит для підтвердження достовірності та достатності поданої позивачем довідки, та додаткових документів (листів, судового рішення, витягу з судового реєстру підприємств Респібліки Словенія) та додаткових документів до компетентних органів Республіки Словенія.
Таким чином, матеріалами справи підтверджуюється той факт, що позивач до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення- рішення № НОМЕР_1 від 23 лютого 2016 року надав ГУ ДФС в Івано-Франківській області довідку про резиденство фірми В« Kemiplast d.o.o.В» № DT 4206-150/2016-4 від 20 січня 2016 року, видану Фінансовим управлінням Республіки Словенія, та інші документи, які додатково підтверджують, що фірма В« Kemiplast d.o.o.В» дійсно в 2014 році була резидентом Республіки Словенія в розумінні Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал, а тому висновки податкового органу про порушення ТОВ «Поліком» вимог п.160.1, 160.2 ст.160 ПК України є помилковими.
Колегія суддів звертає увагу на те, що довідка про резиденство фірми В« Kemiplast d.o.o.В» № DT 4206-150/2016-4 від 20 січня 2016 року видана компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством Республіки Словенія, є належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
З 22 грудня 2003 року для України набрала чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Закон України від 10 січня 2002 року № 2933-III). Згідно з положеннями Конвенції скасовується вимога легалізації документів для їх подальшого використання в державах - учасницях цієї Конвенції. Офіційні документи, які використовуються на території держав - учасниць Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом «Apostille» (далі - апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій було складено документ (стаття 3 Конвенції). Як передбачено ст.4 Конвенції, апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом, він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.
Судом встановлено, що довідка про резиденство фірми В« Kemiplast d.o.o.В» № DT 4206-150/2016-4 від 20 січня 2016 року відповідає вищенаведеним вимогам. Таким чином, покликання апелянта на невідповідність довідки про резиденство фірми В« Kemiplast d.o.o.В» № DT 4206-150/2016-4 від 20 січня 2016 року вимогам щодо форми та змісту є безпідставними.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів суду належним чином факт того, що позивач зобов'язаний був утримати та сплатити як податковий агент до бюджету податок від суми прибутку нерезидента - фірми «Kemiplast d.o.o.», отриманого від продажу останнім корпоративних прав позивачу з джерела виплати таких доходів з України за 2014 року в розмірі 63759,38 грн., у зв'язку з чим у відповідача не було законних підстав для збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток іноземних юридичних осіб» на суму 63759,38 грн, і, як наслідок, для нарахування 25% штрафних (фінансових) санкцій з вказаної суми, а тому податкове повідомлення- рішення від 23 лютого 2016 року № НОМЕР_1 прийняте неправомірно та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі № 809/552/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді: О.М. Гінда
ОСОБА_6
Повний текст ухвали виготовлено 11 листопада 2016 року.
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2016 |
Оприлюднено | 15.11.2016 |
Номер документу | 62653297 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Мікула Оксана Іванівна
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Мікула Оксана Іванівна
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні