Постанова

від 10.11.2016 по справі 826/14388/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2016 року м. Київ № 826/14388/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В. розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Полісся» про стягнення заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі також - Чернігівська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Полісся» (далі також - ТОВ «Єврокон Полісся», відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 501 992, 68 грн. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 501 992, 68 грн., внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року було відкрито скорочене провадження у справі № 826/14388/16 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Зазначена ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі була отримана відповідачем 11 жовтня 2016 року відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

ТОВ «Єврокон Полісся» у встановлений судом строк надано письмові заперечення, з яких вбачається про те, що відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі з огляду на закінчення строку дії договору оренди, що тягне за собою звільнення платника податку від обов'язку по сплаті орендної плати за земельну ділянку.

Крім того, в свої запереченнях відповідач вказує, що у контролюючого органу не має права на звернення до суду із даним позовом, оскільки надана Чернігівською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області податкова вимога не стосується спірних правовідносин, а відтак позивачем не дотримано приписи статей 59, 60 Податкового кодексу України (далі також - ПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Єврокон Полісся» (код ЄДРПОУ 35264999) знаходиться за адресою: 01014, місто Київ, Печерський район, вулиця Катерини Білокур, будинок 10/15 та перебуває за основним місцем обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві та як платник окремих податків за неосновним місцем обліку в Чернігівській ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 вересня 2010 року між Чернігівською міською радою (далі - орендодавець) та ТОВ «Єврокон Полісся» (далі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 3528 (далі - договір оренди), згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 7410100000:02:034:0134, загальною площею 7, 4793 га по вулиці Савчука в місті Чернігові з цільовим призначенням: «для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення».

Вказаний договір був зареєстрований у Чернігівському міському відділі Чернігівської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 07 жовтня 2010 року № 41083000437.

Відповідачем до контролюючого органу за неосновним місцем обліку було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 05 лютого 2016 року, якою товариством самостійно визначено річну суму зобов'язання, що підлягає сплаті за даними платника у розмірі 1 063 130, 14 грн. (88 594, 18 грн - щомісячний платіж).

ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області (правонаступник - Чернігівська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області) на юридичну адресу ТОВ «Єврокон Полісся» направлялась податкова вимога форми «Ю» від 13 липня 2015 року № 3738-25 на суму 39 743, 05 грн., яка була отримана 13 липня 2015 року директором товариства Путнокі З.І., про що свідчить його підпис в корінці зазначеної вимоги.

Згідно даних податкового органу за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 501 992, 68 грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань, визначених податковою декларацією з плати за землю від 05 лютого 2016 року з терміном сплати: 30 квітня 2016 року, 30 травня 2016 року, 30 червня 2016 року, 30 липня 2016 року, 30 серпня 2016 року (5 х 88 594, 05 грн.), що складає 442 970, 90 грн. та залишку несплаченої суми у розмірі 59 021, 78 грн. з терміном сплати 30 березня 2016 року.

Водночас, як вбачається з письмових заперечень проти позову, термін дії договору оренди, укладеного з відповідачем, сплинув 16 вересня 2015 року та не був пролонгований сторонами.

Після закінчення строку дії вказаного договору, ТОВ «Єврокон Полісся» звернулось до Чернігівської міської ради із заявою щодо його поновлення, проте листом Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 10 вересня 2015 року № 5236 відповідача повідомлено про неможливість продовження договору оренди.

З урахуванням того, що з моменту закінчення строку дії договору оренди по теперішній час ТОВ «Єврокон Полісся» не має права користування земельною ділянкою кадастровий номер 7410100000:02:034:0134, відповідач вказує на безпідставність позовних вимог.

Разом з тим, несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 КАС України наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України).

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 статті 57 ПК України).

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Водночас, згідно пп. 14.1.147 п. 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 статті 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.73 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно п. 288.1 статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288-3-288.4 статті 288 ПК України).

Відповідно до п. 287.1 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Між тим, як було зазначено вище, термін дії договору оренди земельної ділянки №3528 від 28 вересня 2010 року, укладеного з відповідачем, сплинув 16 вересня 2015 року та не був пролонгований сторонами.

Зазначені обставини підтверджуються, зокрема, наявною в матеріалах справи копією ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2016 року (К/800/53149/15), яка набрала законної сили з моменту проголошення відповідно до ч. 5 статті 254 КАС України.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище нормативно-правових актів, суд приходить до висновку про те, що подання до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю за 2016 рік, в даному випадку, не є підставою для визначення ТОВ «Єврокон Полісся» податкового боргу, оскільки з 16 вересня 2015 року було припинено право користування відповідача земельною ділянкою, яка є об'єктом оподаткування. Відповідно, у відповідача відсутній обов'язок сплачувати податок з плати за вказану земельну ділянку після 16 вересня 2015 року, оскільки з вказаної дати він не є, в розумінні положень ПК України, платником такого податку.

Враховуючи відсутність підстав для нарахування орендної плати за земельну ділянку, позовні вимоги Чернігівська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

В письмових запереченнях відповідач додатково вказує на те, що позивачем в якості доказу додано податкову вимогу, яку було направлено більш ніж за пів року до початку періоду, з якого як стверджує позивач у ТОВ «Єврокон Полісся» виник податковий борг зі сплати податків до бюджету, і стосується дана податкова вимога не безпосередньо основного платежу (податку), а штрафних санкцій, що є неналежним доказом. Проте суд звертає увагу на те, що правомірність винесення податкової вимоги не є предметом розгляду даної справи.

Також, суд критично оцінює твердження відповідача про відсутність у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом, оскільки позивачем, на думку ТОВ «Єврокон Полісся», не дотримано приписів п. 59.1 статті 59, п. 60.6 статті 60 ПК України. При цьому суд враховує, що відповідачем сума податкового боргу, згідно даних облікової картки платника податків, після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

Згідно зі статтею 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 69-71, 160-162, 183-2, 254, 256 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Полісся» про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя П.В. Вовк