Ухвала

від 25.04.2017 по справі 826/14388/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14388/16 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Єврокон Полісся про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Єврокон Полісся у банках, обслуговуючих такого платника податків, заборгованість у розмірі 501 992, 68 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 листопада 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Єврокон Полісся (код ЄДРПОУ 35264999) знаходиться за адресою: 01014, місто Київ, Печерський район, вулиця Катерини Білокур, будинок 10/15, перебуває за основним місцем обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві та як платник окремих податків за неосновним місцем обліку в Чернігівській ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області.

28 вересня 2010 року між Чернігівською міською радою (орендодавець) та ТОВ Єврокон Полісся (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 3528, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 7410100000:02:034:0134, загальною площею 7, 4793 га, по вулиці Савчука в місті Чернігові з цільовим призначенням: для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення .

Вказаний договір зареєстрований у Чернігівському міському відділі Чернігівської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 07 жовтня 2010 року № 41083000437.

05 лютого 2016 року відповідачем до контролюючого органу за неосновним місцем обліку було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), якою товариством самостійно визначено річну суму зобов'язання, що підлягає сплаті за даними платника у розмірі 1 063 130,14 грн. (88 594, 18 грн. - щомісячний платіж).

ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області (правонаступник - Чернігівська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області) на юридичну адресу ТОВ Єврокон Полісся направлялась податкова вимога форми Ю від 13 липня 2015 року № 3738-25 на суму 39 743, 05 грн., яка товариством була отримана 13 липня 2015 року.

Згідно даних податкового органу за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 501 992, 68 грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань, визначених податковою декларацією з плати за землю від 05 лютого 2016 року, з терміном сплати: 30 квітня 2016 року, 30 травня 2016 року, 30 червня 2016 року, 30 липня 2016 року, 30 серпня 2016 року (5 х 88 594, 05 грн.), що складає 442 970, 90 грн. та залишку несплаченої суми у розмірі 59 021, 78 грн. з терміном сплати 30 березня 2016 року.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог у зв язку з тим, що спірна земельна ділянка вибула з користування відповідача, тому він не є платником орендної плати за землю в розумінні Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 57 ПК України).

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу приписів п. 95.1 і 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Спірним питанням в даній справі є підтвердження (чи непідтвердження) обов язку відповідача сплатити орендну плату за земельну ділянку згідно з договором оренди від 28 вересня 2010 року.

Так, судом установлено і не є спірним, що термін дії зазначеного договору оренди закінчився 16 вересня 2015 року та договір не був пролонгований сторонами, навпроти, на заяву ТОВ Єврокон Полісся щодо продовження терміну дії договору Чернігівською міською радою було в цьому відмовлено.

Отже, з моменту закінчення строку дії договору оренди ТОВ Єврокон Полісся не має права користування спірною земельною ділянкою.

Згідно пп. 14.1.147 п. 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 14.1.73 п. 14.1 статті 14 ПК України, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

При цьому, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 статті 288 ПК України).

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України установлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Апелянт, наголошуючи на правомірності своїх вимог, посилається, серед іншого, на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.12.2016, що набрало чинності (а.с.108-112), яким установлена правомірність винесених ним ППР щодо визначення Товариству зобов язань з плати за землю та яким, ніби-то, встановлено факт формального користування земельною ділянкою у зв язку з відсутністю акту прийому передачі (повернення) землі Чернігівській міській раді.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що заявлені в цьому позові вимоги ґрунтуються не на зазначених податкових повідомленнях-рішеннях, а на самостійно поданій позивачем податковій декларації, який на час її подання вважав себе користувачем цієї земельної ділянки.

Водночас, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.08.2016 року (а.с.61-66) встановлено факт відсутності у ТОВ Єврокон Полісся будь-якого права користування спірною земельною ділянкою, як наслідок, вимоги щодо сплати за користування цією ділянкою є неправомірними.

Крім того, абзацом другим пункту 288.1 статті 288 ПК України визначено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Тобто, обов язок повідомити контролюючий орган про вибуття земельної ділянки з оренди належить, в даному випадку, до повноважень органу місцевого самоврядування і не вимагає від орендаря подання уточнюючої декларації.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.

Ухвала в повному обсязі складена 27 квітня 2017 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.