Постанова

від 11.11.2016 по справі 826/5055/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11 листопада 2016 року 12 год. 40 хв. № 826/5055/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом обслуговуючого кооперативу "Ясногірський К" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) , з урахуванням усунення виявлених недоліків, надійшов позов обслуговуючого кооперативу "Ясногірський К" (далі - позивач, ОК "Ясногірський К") до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (далі - відповідач-1, Департамент ДАБІ у м. Києві) та головного інспектора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Мельника Євгена Федоровича (далі - відповідач-2) про скасування рішення відповідача-2 від 10 березня 2016 року №20 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт "Будівництво зблокованих житлових будинків на вул. Ясногірскій, 16-"А", "Б" у Шевченківському районі м. Києва" №КВ083160181056 від 18 січня 2016 року (далі - оскаржуване рішення) .

В обґрунтування позову зазначено, що таке порушення, як розроблення та затвердження проектної документації на об'єкті з порушенням вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, і тим більше не є недостовірними даними, які можуть призвести до наслідків, передбачених ч. 2 ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Позивач, в контексті наведеного, посилається також на позицію, висловлену Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11 червня 2015 року у справі №К/800/36488/14 відносно того, що підставою вважати самочинним будівництво, зокрема, є відсутність належно затвердженого проекту взагалі. При цьому, як вказується у позові, зазначення недостовірних відомостей, а також здійснення будівництва на підставі проектної документації, яка не відповідає вимогам чинного законодавства є самостійними видами правопорушення в сфері містобудівної діяльності.

Відтак, позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято безпідставно та незаконно, у зв'язку з чим просить задовольнити позов.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/5055/16 (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні колегією суддів.

Крім того, під час підготовки справи до розгляду судом виявлено, що позовні вимоги позивачем заявлено тільки до відповідача-2. При цьому, на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року №150 "Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції", від 09 липня 2014 року №294 "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України" та згідно зі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , допущено заміну відповідача-2 його процесуальним правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі - відповідач, ДАБІ України) .

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2016 року позивач сформував та подав до Департаменту ДАБІ у м. Києві Декларацію №КВ083160181056 про початок виконання будівельних робіт по об'єкту "Будівництво зблокованих житлових будинків на АДРЕСА_1 у Шевченківському районі міста Києва".

Відповідно до цієї декларації: вид будівництва - "нове будівництво"; код об'єкту - 122,1. Технічний нагляд здійснює ОСОБА_2, кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_3. Проектна документація розроблена фізичною особою "ОСОБА_3", код НОМЕР_1. Земельна ділянка використовується для будівництва на підставі договору про право забудови земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 (договір суперфіцію) №1115 від 26 грудня 2014 року. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно індексний номер 31731331 від 26 грудня 2014 року, номер запису 8261815 від 26 грудня 2014 року. Крім того, міститься посилання на договір забудови земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 (договір суперфіцію) №1117 від 26 грудня 2014 року. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно індексний номер 31714562 від 26 грудня 2014 року. Зазначена загальна площа будівлі - 4900,91 кв.м. та наведено основні показники будівництва.

У декларації, крім іншого, позивачем заявлено, що йому відомо, що за подання не в повному обсязі та недостовірних даних, зазначених у цій декларації, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації, з порушенням вимог, зазначених у проектній документації, державними будівельними нормами, стандартами та правилами, встановлена відповідальність відповідно до закону.

Надалі, на підставі наказу ДАБІ України №976 від 08 вересня 2015 року про проведення позапланової перевірки за дотриманням вимог чинного законодавства під час будівництва об'єкта "Зблоковані житлові будинки на АДРЕСА_1 у Шевченківському районі міста Києва" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №533, Департаментом ДАБІ у м. Києві сформовано направлення від 09 лютого 2016 року на здійснення перевірки на ім'я головних інспекторів Кузьменка В.В. та Гончарук Ю.М. щодо перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт на вказаному об'єкті, а також перевірки виконання вимог припису Департаменту від 05 листопада 2015 року; строк перевірки з 09 лютого 2016 року по 15 лютого 2016 року.

16 лютого 2016 року начальником відділу Департаменту ДАБІ у м. Києві сформовано службову записку на адресу керівництва, в якій зазначено про відсутність під час перевірки документів, які б давали можливість для проведення перевірки у повному обсязі та висловлено прохання про дозвіл на продовження перевірки на 2 робочих дні (з 16 лютого 2016 року - 17 лютого 2016 року).

16 лютого 2016 року Департаментом ДАБІ у м. Києві сформовано направлення про здійснення перевірки (продовження) на період 16 лютого 2016 року - 17 лютого 2016 року.

17 лютого 2016 року інспекторами Департаменту ДАБІ у м. Києві складено акт перевірки дотримання ОК "Ясногірський К" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Акт перевірки) .

З Акту перевірки вбачаються, що вона проведена у присутності представника позивача.

Предмет позапланової перевірки: перевірка достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт на вищезгаданому об'єкті, а також виконання вимог припису Департаменту від 05 листопада 2015 року. Перевірка проведена на підставі ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Перевіркою встановлено наступне.

За адресою АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва, на замовлення ОК "Ясногірський К" та на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Департаментом від 18 січня 2016 №КВ 083160181056, виконуються будівельні роботи з будівництва зблокованих житлових будинків.

Земельна ділянка загальною площею 0,2000 га, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), належить позивачу відповідно договору про право забудови земельної ділянки (договір суперфіцію) від 26 грудня 2014 №1115 та договору про право забудови земельної ділянки (договір суперфіцію) від 26 грудня 2014 №1117.

Проектна документація розроблена ОСОБА_3 відповідно до цивільно-правової угоди №1/2015 від 12 березня 2015 року, під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_5) та затверджена замовником (наказ ОК "Ясногірський К" від 23 грудня 2015 №8-А).

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) за №139/15/12-3/009-15 від 16 березня 2015 року замовнику будівництва надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за вищевказаною адресою. Копія вказаних Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки залучена до матеріалів справи.

При цьому, як вбачається з пояснювальної записки до проекту, вихідними даними, на підставі яких розроблені рішення генерального плану забудови ділянки послужили, крім іншого, містобудівні умови та обмеження.

Між тим, в Акті перевірки зазначено, що вимоги припису від 05 листопада 2015 року №139/15/12-3/009-15 виконано. Проектна документація отримала експертний звіт ТОВ "Українська будівельно-технологічна експертиза" №7-126-15-КЧ/КО від 22 грудня 2015 року в частині міцності, надійності та довговічності об'єкта "Будівництво зблокованих житлових будинків на АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва".

Під час перевірки з виїздом на місце, враховуючи надані та пред'явлені документи виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: під час розробки проектної документації об'єкта будівництва не виконано вимоги вихідних даних (містобудівних умов і обмежень земельної ділянки), а саме:

- всупереч п. 7 Містобудівних умов та обмежень не отримано необхідні технічні умови на приєднання об'єкту до інженерних мереж в т.ч. ПАТ "Київгаз", ПАТ "Водоканал", Департамент транспорту, отже проектна документація розроблена без урахування технічних умов, чим порушено ч. 2 ст. 26, ч. 5 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". При цьому, п. 7 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки було передбачено отримання технічних умов на приєднання об'єкту до міських інженерних мереж в т.ч. ПАТР "СУППР", ПАТ "Київводоканал" (каналізація, водопостачання), ПАТ "Київгаз", ПАТ "Київські кабельні мережі", ПАТ "Київенерго", Департаменту транспорту;

- всупереч п. 4 Містобудівних умов та обмежень деякі конструктивні елементи будівлі (сходи та пандус Блоку 2), а також один з кутів будівлі (Блок 1) розташовані поза межами відведеної під будівництво земельної ділянки, чим порушено ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". В контексті наведеного слід зазначити, що п. 4 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки було передбачено, що розміщення об'єкту, в тому числі приямки, вхідні групи, сходи та інші конструктивні елементи будівлі, дренажі, оглядові колодязі і мережі, що обслуговують будівлю, на ділянці за межами червоних ліній оточуючих вулиць та поза межами охоронних зон інженерних комунікацій, має відбуватися без порушення межі землекористування земельної ділянки;

- всупереч п. 11 Містобудівних умов та обмежень не передбачено будівництво гаражу або автостоянки за рахунок відведеної території для постійного та тимчасового зберігання автомашин. Розрахункова кількість машино-місць для постійного зберігання автомашин складає 29 машиномісць, кількість стоянок тимчасового зберігання автомашин складає 6 машиномісць. Фактично проектом не передбачено машиномісць для постійного зберігання автомашин, а також передбачено лише 4 машиномісця поза межами відведеної території для тимчасового зберігання автомашин, отже проектом не забезпечується постійне та тимчасове зберігання автомашин, чим порушено п. 7.43 ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень", ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Між тим, п. 11 Містобудівних умов і обмежень було визначено вимоги щодо необхідної кількості місць зберігання автотранспорту, а саме: передбачити будівництво гаражу або автостоянки за рахунок відведеної території для постійного та тимчасового зберігання автотранспорту відповідно до вимог ДБН 360-92** та ДБН В.2.3.-15:2007.

В акті перевірки відсутні зауваження з боку позивача.

17 лютого 2016 року Департаментом ДАБІ у м. Києві сформовано припис щодо невиконання вихідних вимог (містобудівних умов і обмежень земельної ділянки) під час розробки проектної документації. Зобов'язано позивача усунути допущені порушення у термін до 31 березня 2016 року

Вказаний припис позивачем не оскаржується.

10 березня 2016 року відповідачем-2 прийнято оскаржуване рішення про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Рішення прийнято на підставі Акту перевірки з посиланням на те, що проектна документація розроблена та затверджена з порушенням вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та не відповідає вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил. Зазначено, що зазначені порушення є підставою для скасування реєстрації декларації.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо функцій, повноважень, обов'язків ДАБІ України (Департаменту ДАБІ у м. Києві), слід зазначити таке.

Виходячи з приписів ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09 липня 2014 року, зокрема, пп.пп. 7, 10 п. 4 цього Положення, Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади та відповідно до покладених на неї функцій здійснює, крім іншого, державний контроль дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності, а також здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У свою чергу Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За змістом п.п. 6 та 7 ч. 1 ст. 7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Згідно з абз. 2 п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553) , державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється, зокрема, Держархбудінспекцією.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, визначені у ч. 4 ст. 41 Закону №3038-VI. Так, вказані особи мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

В даному випадку з позовної заяви вбачається, що позивач не оскаржує законність призначення та проведення перевірки, не зазначає заперечень щодо повноважень, компетенції осіб, залучених до проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення. Як вже зазначалося, Акт перевірки не містить зауважень позивача.

Позивач також не спростовує факти порушень, виявлені під час перевірки, але зазначає, що вказані порушення (розроблення та затвердження проектної документації на об'єкті з порушенням вимог містобудівних умов та обмежень) не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, і тим більше не є недостовірними даними, які можуть призвести до наслідків, передбачених ч. 2 ст. 39-1 Закону №3038-VI.

Щодо правового регулювання відносин з подання та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, виникнення прав на виконання таких робіт, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону №3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності. Сторонами в даному випадку визнається і не заперечується, що об'єкт відноситься до категорія складності - ІІІ, що відповідає проектній документації.

Частиною 1 ст. 36 цього ж Закону №3038-VI також передбачено, що право на виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації (ч. 2 ст. 36 Закону №3038-VI).

У взаємозв'язку з наведеним та щодо підстав скасування реєстрації декларації, в кореспонденції з обов'язками та вимогами, яких повинен дотримуватись суб'єкти містобудування під загрозою застосування санкцій, передбачених Законом №3038-VI та Порядком №466, слід додати наступне.

Згідно з ч.ч. 2, 4, 5 ст. 26 Закону №3038-VI, суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону №3038-VI, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Саме на порушення положень ч. 2 ст. 26, ч. 5 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону №3038-VI посилається відповідач в обґрунтування прийнятого рішення.

У свою чергу слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом №3038-VI.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону №3038-VI, планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону №3038-VI, вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI).

Проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI).

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI).

Технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки (ч. 1 ст. 30 Закону №3038-VI) .

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону №3038-VI, містобудівні умови та обмеження; технічні умови є, серед іншого, основними складовими вихідних даних.

Отже, під проектом слід розуміти залежно від категорії об'єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної ст.ст. 1, 7 та 8 Закону України "Про архітектурну діяльність", отриманої відповідно до ст.ст. 29, 31 Закону №3038-VI, а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до ст.ст. 27, 30 зазначеного Закону.

З наведеного у свою чергу вбачається, що стадії виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованої декларації передують стадії, зокрема, розроблення та затвердження проектної документації, яка має відповідати вимогам містобудівної документації та вихідних даних з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Водночас слід зазначити, що декларація (лат. declaratio, від declare - заявляю, оповіщаю) - заява, твердження, документ, що подається до відповідного державного органу, із зазначенням відомостей, на підставі яких виконуються певні дії.

Відповідно презюмується, що відомості, наведені в декларації, зокрема, щодо наявності проекту, який відповідає встановленим вимогам, є достовірними.

У свою чергу проект може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проект може бути затверджений замовником.

Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону №3038-VI, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до абз. 7 п. 22 Порядку №466, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

В контексті наведеного слід додати, що відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

В даному випадку, як вже зазначалося, сторонами визнаються факти: (1) недотримання під час розробки та затвердження проекту, а також на дату реєстрації декларації вимог містобудівних умов та обмежень щодо необхідності отримання та врахування у проекті технічних умов на приєднання до інженерних мереж ПАТ "Київгаз", ПАТ "Водоканал", Департаменту транспорту; (2) недотримання п. 11 Містобудівних умов та обмежень; (3) розташування деяких конструктивних елементів будівлі, а також одного з кутів будівлі за межами відведеної земельної ділянки.

Отже, проект складений та затверджений без дотримання встановлених вимог, а відтак проект не може вважатися юридично значимим документом для цілей забудови земельної ділянки та зазначення про його наявність у декларації.

Будівництво, виходячи із наведеного вище у сукупності, відбувалось за відсутності документу (проекту), який має юридичну силу, а наявний не має юридичної значимості в силу зазначеної дефектності.

При цьому, як вже зазначалося, окремі елементи будівництва розташовані поза межами відведеної земельної ділянки.

Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що у декларації про початок будівельних робіт наведено недостовірні відомості щодо наявності юридично значимого документу, а саме - щодо наявності проекту, який відповідає встановленим вимогам, а також щодо використання земельної ділянки у встановлених межах за встановлених обставин будівництва окремих елементів поза межами відведеної земельної ділянки за відсутності документів, які надають таке право.

Частиною 8 ст. 36 Закону №3038-VI встановлено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

З урахуванням вищенаведеного у сукупності, за встановлених обставин та наведених вище норм законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування санкції, передбаченої ч. 2 ст. 39-1 Закону №3038-VI, а саме щодо скасування декларації про початок будівельних робіт, та не вбачає порушень вимог ч. 2 ст. 39-1 Закону №3038-VI та, відповідно, прав позивача.

Слід додати, що під час розгляду справи позивачем надано: технічні умови №11510 від 23 лютого 2016 року та №11546 від 23 лютого 2016 року ПАТ "АК "Київводоканал"; технічні умови ПАТ "Київгаз" від 04 квітня 2016 року.

З дати формування вказаних документів вбачається, що вони видані після затвердження 23 грудня 2015 року проекту замовником та після реєстрації 18 січня 2016 року декларації.

Наведене свідчить, що вказані документи не враховувались при розробці та затвердженні проекту, а декларація по суті містила відомості, що не відповідають дійсності, а саме - щодо наявності проекту, який враховує вказані технічні умови, як то передбачено законодавством, відповідальність за що (за повноту та достовірність даних) несе замовник на підставі ч. 8 ст. 36 Закону №3038-VI.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов обслуговуючого кооперативу "Ясногірський К" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову обслуговуючого кооперативу "Ясногірський К".

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда