Ухвала

від 08.11.2016 по справі 914/4495/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.11.2016 р. Справа№ 914/4495/14

Суддя О. Запотічняк при секретарі Б.Папроцькій

Розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства «Галичина» на дії та бездіяльність Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті ОСОБА_1 при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 04.02.2015р. №0039136 у справі №914/4495/14

За заявою Приватного акціонерного товариства В«ГаличинаВ» , м.Радехів Львівської області,

до відповідача: Приватного підприємства В«Добрострой групВ» , м.Київ,

про видачу наказу на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 24.11.2014р. у справі № 03-04/0914.

За участю представників:

від скаржника (стягувача): ОСОБА_2 - представник;

від боржника: не з'явився;

від органу дії якого оскаржуються: не з'явився;

Встановив:

Ухвалою від 20.01.2015р. у справі №914/4495/14 Господарський суд Львівської області задоволив заяву ПрАТ В«ГаличинаВ» та ухвалив видати наказ на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 24.11.2014р. у справі № 03-04/0914 про стягнення з Приватного підприємства В«Добрострой групВ» (ідентифікаційний код: 35167537, місцезнаходження: 02095, м. Київ, вул. Урлівстка, 9/357) на користь Приватного акціонерного товариства В«ГаличинаВ» (ідентифікаційний код: 25553579, місцезнаходження: 80200, Львівська область, Радехівський район, м.Радехів, вул. Б.Хмельницького,120) - 31864,58 грн. основного боргу, 2011,67 грн. 3% річних, 10 598,71 грн. пені, 12 124,37 грн. штрафу, 5132,65 грн. інфляційних та 527,11 грн. на відшкодування сплаченого третейського збору.

Також суд ухвалив стягнути з Приватного підприємства В«Добрострой групВ» (ідентифікаційний код: 35167537, місцезнаходження: 02095, м. Київ, вул. Урлівстка, 9/357) на користь Приватного акціонерного товариства В«ГаличинаВ» (ідентифікаційний код: 25553579, місцезнаходження: 80200, Львівська область, Радехівський район, м.Радехів, вул. Б.Хмельницького,120) - 1827,00 грн. судового збору.

04.02.2015р. на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 24.11.2014р. у справі № 03-04/0914 та ухвали Господарського суду Львівської області від 20.01.2015р., господарським судом було видано відповідні накази №0039136 та №0039137, які скеровані стягувачу для пред'явлення їх до виконання.

07.09.2016р. Приватне акціонерне товариство «Галичина» звернулося в Господарський суд Львівської області із скаргою на дії та бездіяльність Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті ОСОБА_1 при виконанні наказів Господарського суду Львівської області від 04.02.2015р. №0039136 у справі №914/4495/14.

Ухвалою суду від 07.09.2016р. призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 27.09.2016р.

Проте, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Запотічняк О.Д., розгляд скарги 27.09.2016р. не відбувся.

Ухвалою суду від 03.10.2016р. розгляд скарги було призначено на 25.10.2016р.

В судове засідання 25.10.2016р. скаржник, боржник та орган дії якого оскаржуються не забезпечили явки уповноважених представників, причин неявки не повідомили, вимог ухвали суду від 03.10.2016р. не виконали.

Розгляд справи було відкладено на 01.11.2016р.

В судове засідання 01.11.2016р. з'явився представник скаржника. Представник боржника та представник Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилися, причин неявки не повідомили, вимог ухвал суду не виконали, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду скарги.

Представник скаржника в наданих суду поясненнях підтримав скаргу в повному обсязі, просив суд:

- визнати незаконними дії Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві, які полягають у несвоєчасному надісланні ПрАТ «Галичина» копії постанови Дарницького РВДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві від 31.05.2016р. ВП № 46731825 про повернення виконавчого документу стягувачеві та наказу Господарського суду Львівської області від 04.02.2015р. № 914/4495/14;

- визнати незаконними дії Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 31.05.2016р. ВП № 46731825 про повернення виконавчого документу стягувачеві;

- визнати недійсною постанову Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві від 31.05.2016р. ВП № 46731825 про повернення виконавчого документу стягувачеві;

- визнати незаконною бездіяльність Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні ВП № 46731825, яка полягає у невжитті передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для виконання наказу Господарського суду Львівської області від 04.02.2015р. № 914/4495/14.

В наданих суду поясненнях представник скаржника зазначив, що постановою ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві від 03.03.2015р. відкрито виконавче провадження № 46731825 із виконання вищезгаданого наказу. Однак, постановою Дарницького РВДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві від 31.05.2016р. повернуто вищезгаданий наказ стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Скаржник вважає, що всупереч вимогам ч.1 ст.11 Закону «Про виконавче провадження», державний виконавець не вжив усіх необхідних дій для виконання наказу Господарського суду Львівської області.

Зокрема, представник посилається на дані отримані з сайту E-DATA (http://spending.gov.ua/web/guest/transaction), згідно яких за період з 01.07.2015р. по 30.06.2016р. боржник отримав на свій рахунок надходження в сумі 1 173 507,07 грн., хоча державним виконавцем було стягнуто з боржника тільки 1 700,06 грн. Решту боргу стягнено не було а наказ повернено у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Також скаржник вважає, що всупереч вимогам ч.4 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» постанова Дарницького РВДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві від 31.05.2016р. № 46731825 про повернення наказу стягувачу разом із самим наказом була надіслана в адресу ПрАТ «Галичина» супровідним листом від 31.05.2016р. № 30/23 лише 17.08.2016р., що підтверджується поштовим конвертом, де є наклейка із штрихкодовим ідентифікатором відправлення № 0212108769502 та роздруком із сайту УДППЗ «Укрпошта».

В судовому засіданні 01.11.2016р. розгляд скарги було відкладено на 08.11.2016р. та в черговий раз зобов'язано Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві, надати матеріали виконавчого провадження для огляду в судовому засіданні.

В судове засідання 08.11.2016р. з'явився представник скаржника, вимоги скарги підтримав в повному обсязі, просив суд її задоволити.

Боржник не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, жодних пояснень по суті скарги не подав.

Дарницький РВ ДВС міста ОСОБА_1, в черговий раз не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, всупереч вимог ухвал суду не надав матеріали виконавчого провадження для огляду в судовому засіданні, жодного письмового відзиву чи письмових заперечень на скаргу не подав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст. 121 2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За таких обставин, враховуючи що як скаржник так і орган державної виконавчої служби в жодне із судових засідань не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату,час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути скаргу без їх участі.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши викладені у скарзі та уточненнях до скарги обставини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

02.06.2016року Верховною Радою України було прийнято новий закон «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.1 Прикінцевих та перехідних положень, цей ОСОБА_3 набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" , крім статей 8 , 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», цей ОСОБА_3 набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 7 цього розділу цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

ОСОБА_3 України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» був опублікований в газеті «Голос України» від 05.07.2016 № 122-123, він набрав чинності 05.10.2016р., а відтак і ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» прийнятий 02.06.2016р., набрав чинності 05.10.2016р.

Таким чином на дату прийняття даної ухвали діє ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016р.

Окрім того, згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про державну виконавчу службу" .

Як вбачається з поданої скарги, скаржником оскаржуються дії та бездіяльність Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті ОСОБА_1 за період з березня 2015 року по травень 2016р., тобто до моменту набрання чинності новим Законом України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016р.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із п.1 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 9 лютого 1999 року у справі N 1-7/99, положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної

дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

З огляду на викладене до спірних правовідносин застосовуються положення закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній на момент їх виникнення.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" .

Як вбачається із суті самої скарги, скаржник просить суд:

- визнати незаконними дії Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві, які полягають у несвоєчасному надісланні ПрАТ «Галичина» копії постанови Дарницького РВДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві від 31.05.2016р. ВП № 46731825 про повернення виконавчого документу стягувачеві та наказу Господарського суду Львівської області від 04.02.2015р. № 914/4495/14;

- визнати незаконними дії Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 31.05.2016р. ВП № 46731825 про повернення виконавчого документу стягувачеві;

- визнати недійсною постанову Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві від 31.05.2016р. ВП № 46731825 про повернення виконавчого документу стягувачеві;

- визнати незаконною бездіяльність Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні ВП № 46731825, яка полягає у невжитті передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для виконання наказу Господарського суду Львівської області від 04.02.2015р. № 914/4495/14.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних відносин ) - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)- це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема державний виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Як передбачено положеннями ч.2 ст. 52 згаданого закону, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Частиною 5 ст. 52 Закону передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Як вбачається з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2015р., він надав боржнику строк для добровільного погашення боргу та повідомив боржника, що у разі в наданий строк заборгованість погашена не буде, то вона буде стягнена в примусовому порядку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Оскаржуваною Постановою державного виконавця від 31.05.2016р., наказ Господарського суду Львівської області від 04.02.2015р. про стягнення з Приватного підприємства В«Добрострой групВ» на користь Приватного акціонерного товариства В«ГаличинаВ» 62 259,09грн. було повернено стягувачу без виконання. Підставою повернення наказу без виконання було те, що згідно відповіді ДАІ м. Києва за боржником на праві приватної власності рухомого майна не зареєстровано, згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Києва та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно- за боржником на праві приватної власності нерухомого майна не зареєстровано, згідно відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку пакет акцій емітентів відсутні, розрахункові рахунки в банківських установах у боржника арештовані-відсутні , згідно відповіді Гірпромнягляду у Київській області та м. Києва великовантажні та інші технологічні транспортні засоби не зареєстровані, згідно відповіді Державної інспекції сільського господарства в м. Києві немає зареєстрованої спеціальної техніки, великовантажні та інші технологічні транспортні засоби не зареєстровані.

Однак державним виконавцем не надано суду жодних пояснень з приводу того, які заходи вчинялись ним з метою виконання наказу Господарського суду Львівської області від 04.02.2015р. по справі №914/4495/14 про стягнення 62 259,09 грн. боргу. Виконавцем також не надано суду копій запитів на які міститься посилання у оскаржуваній постанові, ні доказів їх скерування у відповідні органи, ані відповідей цих органів.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 8 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Як вбачається із поданої скарги, виконавче провадження було відкрито 03.03.2015р. Постанова про повернення виконавчого документа датована 31.05.2016р. Тобто виконавче провадження фактично тривало більше року часу, однак судовий наказ виконаний так і не був у повному обсязі.

Державним виконавцем не надано суду належних та допустимих доказів які б свідчили про конкретні дії вчені ним протягом такого тривалого періоду. Державним виконавцем не доведено, що він належно у відповідності до приписів ст. 52 Закону «Про виконавче провадження» своєчасно вчиняв дії з метою перевірки майнового стану боржника.

Більше того, скаржником надано суду інформації отриману із сайту E-DATA(http://spending.gov.ua/web/guest/transaction), згідно якої за період з 01.07.2015р. по 30.06.2016р. боржник отримав на свій рахунок надходження в сумі 1 173 507,07 грн., в той час, як а державним виконавцем було стягнуто з боржника на користь стягувача тільки 1 700,06 грн.

Згідно Інструкції користувача єдиного веб-порталу використання публічних коштів, Є-Data - це офіційний державний інформаційний портал у мережі Інтернет, на якому оприлюднюється інформація про використання публічних коштів та реалізується ідея прозорого бюджету згідно з Законом «Про відкритість використання публічних коштів».

З наведеного випливає, що в період коли виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 04.02.2015р. по справі №914/4495/14 було відкрито і державний виконавець фактично повинен був вчиняти певні виконавчі дії, боржником було отримано кошти достатні для виконання наказу суду, однак такі стягнені не були.

Державним виконавцем також не надано суду жодних пояснень з цього приводу. Не направлено на вимогу суду матеріали виконавчого провадження, необхідні для надання оцінки судом діям державного виконавця при виконанні наказу Господарського суду Львівської області.

Суд також звертає увагу на те, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем відповідно до положень ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 4 даної статті передбачено, що про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на викладене, постанова Дарницького РВДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві від 31.05.2016р. мала бути скерована стягувачу, в даному випадку скаржнику, не пізніше ніж 03.06.2016р.

Однак дана постанова була надіслана в адресу ПрАТ «Галичина» супровідним листом від 31.05.2016р. № 30/23 лише 17.08.2016р., що підтверджується поштовим конвертом, де є наклейка із штрихкодовим ідентифікатором відправлення № 0212108769502 та роздруком із сайту УДППЗ «Укрпошта».

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладені обставини суд приходить до висновку, що скарга Приватного акціонерного товариства «Галичина» на дії та бездіяльність Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті ОСОБА_1 при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 04.02.2015р. №0039136 у справі №914/4495/14 підлягає до задоволення повністю.

Керуючись ст. ст. 11, 47 52, 65 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4-2,4-3,33, 34, 86, 121-2 ГПК України, суд,-

у х в а л и в:

1. Скаргу Приватного акціонерного товариства «Галичина» на дії та бездіяльність Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті ОСОБА_1 при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 04.02.2015р. №0039136 у справі №914/4495/14- задоволити.

2. Визнати незаконною бездіяльність Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні ВП № 46731825, яка полягає у невжитті передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для виконання наказу Господарського суду Львівської області від 04.02.2015р. у справі № 914/4495/14.

3. Визнати незаконними дії Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві, які полягають у несвоєчасному надісланні ПрАТ «Галичина» копії постанови Дарницького РВДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві від 31.05.2016р. ВП № 46731825 про повернення виконавчого документу стягувачеві та наказу Господарського суду Львівської області від 04.02.2015р. у справі № 914/4495/14;

4. Визнати незаконними дії Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 31.05.2016р. ВП № 46731825 про повернення виконавчого документу стягувачеві;

5. Визнати недійсною постанову Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві від 31.05.2016р. ВП № 46731825 про повернення виконавчого документу стягувачеві;

6 Ухвала може бути оскаржена згідно ст.ст. 91-93 ГПК України.

Суддя Запотічняк О.Д.