Ухвала

від 09.11.2016 по справі 815/3451/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/3451/16

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Селсервіс до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2016 року ТОВ Селсервіс звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016р. та №500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016р.;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2016/00007 від 05.02.2016р. та №500040001/2016/00016 від 15.02.2016р.

Позов обґрунтовувало тим, що митним органом неправомірно не визнано у поданих підприємством митних деклараціях митну вартість товару за ціною контрактів від 16.12.2015р. №1612/15 та від 18.12.2015р. №1812/15, укладених між ТОВ Селсервіс , як покупцем, та Компанією Topsting Imp. & Exp.Co., Ltd (Китай), як продавцем, оскільки митна вартість товару підтверджена наданими декларантом відповідними документами. Позивач вважає, що митним органом не доведено наявності обґрунтованих підстав вважати, що ТОВ Селсервіс заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно її визначено. Підстави для коригування митної вартості товарів, зазначені Митницею в оскаржуваних рішеннях про таке коригування, є необґрунтованими, оскільки не впливають на ціноутворюючий фактор.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2016р. позов ТОВ Селсервіс задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з не правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ Селсервіс залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що під час митного оформлення товарів за митними деклараціями №500040001/2016/000650 від 04.02.2016р. та №500040001/2016/000897 від 11.02.2016р. програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками сформовані форми контролю, які, у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості, так як у поданих ТОВ Селсервіс документах містилися розбіжності, а також надані товариством документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни.

Апелянт вважає безпідставним висновок суду першої інстанції, що надання відомостей щодо виробника чи торгової марки товару не впливає на визначення митної вартості товару та зазначає, що такі відомості враховуються під час визначення митної вартості подібних чи аналогічних товарів.

Також, апелянт посилається на те, що надані ТОВ Селсервіс інвойси №TS-020 від 20.12.2015р. та №TS-021/1 від 03.02.2016р. оформлено з порушенням пунктів 18, 19 розділу VIІ Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі (Женева, вересень 1983 року), оскільки у них не зазначено умови оплати товару, тоді як за умовами зовнішньоекономічних угод від 16.12.2015р. та від 18.12.2015р. оплата товару може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і шляхом відстрочки платежів.

ТОВ Селсервіс надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом норм матеріального права та повне з'ясування обставин справи, просить апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову суду від 30.08.2016р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 16.12.2015р. між ТОВ Селсервіс (Покупцем) та компанією нерезидентом Topsting Imp. & Exp.Co., Ltd , Китай, (Продавцем) укладено договір купівлі-продажу товарів №1612/15, за умовами якого компанія нерезидент (Продавець) зобов'язалась передати товари у власність ТОВ Селсервіс (Покупця), а ТОВ Селсервіс зобов'язалось прийняти у власність від Продавця та оплатити товари відповідно до специфікацій або інвойсів, які є додатками до Договору.

За умовами п.2.1, п.6.2 Контракту ціни на товари визначаються в доларах США згідно специфікацій або інвойсів. Оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу.

На виконання умов вказаного Договору компанія нерезидент зобов'язалась продати, а ТОВ Селсервіс прийняти та оплатити товар відповідно до інвойсу №TS-021/1 від 03.02.2016р., а саме: жіноче взуття вартістю 2 $ за 1 кг на загальну суму 21928,64 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару позивачем 04.02.2016р. до Одеської митниці ДФС надано митну декларацію №500040001/2016/000650, в якій митну вартість товару визначено за першим методом (ціною договору).

Для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією подано зовнішньоекономічний договір, міжнародну автомобільну накладну №9266 від 03.02.2016р., коносамент TSHF306233 від 01.12.2015р., прайс-лист виробника товару від 13.01.2016р., інвойси №TS-021 від 13.01.2016р. та №TS-021/1 від 03.02.2016р., навантажувальний документ №327 від 02.02.2016р., інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2761 від 01.12.2015р., декларацію про походження товару, копію митної декларації країни походження.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів відповідачем встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, зокрема:

- кількість місць у інвойсі від 13.01.2016р. №TS-021, коносаменті від 01.12.2015р. №TSHF306233 та МД країни відправлення від 02.12.2015р. №623172632 менша, ніж кількість місць, зазначена у коригуючому інвойсі від 03.02.2016р. №TS-021/1, в той час як вага брутто/нетто у коригуючому інвойсі співпадає з вагою брутто/нетто, вказаною у МД країни відправлення. Вага товару залишилась незмінною, а кількість місць збільшилась;

- дата коносамента та МД країни відправлення передують даті інвойсу від 13.01.2016р. №TS-021;

- вага нетто товарів, зазначена в інвойсі від 13.01.2016р. №TS-021 відрізняється від ваги нетто, зазначеній у МД країни відправлення;

- вартість одиниці товару у інвойсі та коригуючому інвойсі складає 2 дол. США/кг, а у МД країни відправлення - 1,955 дол. США/кг;

- пункт 5.1 угоди передбачає нанесення продавцем маркування на кожну упаковку товару, але в наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо маркування, що унеможливлює ідентифікацію товару, вказаного у прайс-листі виробника та інвойсі з асортиментом, вказаним у МД країни відправлення;

- у документах, наданих до митного оформлення, відсутня інформація про безпосереднього виробника товарів, але у МД від 04.02.2016р. виробником зазначено продавця TopstingImp. &Exp. Co., Limited ;

- у інвойсі відсутня будь-яка інформація стосовно умов оплати товару, а саме наявність відмітки про відстрочку платежу, документи, підтверджуючі попередню оплату також відсутні;

- у наданому у прайс-листі виробника від 13.01.2016р. відсутні відомості щодо торговельних марок та артикулів товару, що унеможливлює його ідентифікацію як належного до товарів, митне оформлення яких здійснюється.

На підставі положень ч.3 ст.53 Митного кодексу України Митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; виписки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларант вказану вимогу Митниці не виконав та повідомив, що інших документів надати немає можливості.

У зв'язку з цим, 05.02.2016р. Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/4100024/2, відповідно до якого митну вартість товарів товару визначено за резервним методом визначення митної вартості.

Відповідачем видано ТОВ Селсервіс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2016/00007 від 05.02.2016р. та запропоновано подати нову декларацію з врахуванням вимог рішення про коригування.

ТОВ Селсервіс подано до Одеської митниці ДФС нову митну декларацію, а товар випущено в обіг під фінансову гарантію на підставі ст.55 Митного кодексу України.

З матеріалів справи, також, вбачається, що 18.12.2015р. між ТОВ Селсервіс (Покупцем) та компанією нерезидентом Topsting Imp. & Exp.Co., Ltd , Китай, (Продавцем) укладено договір купівлі-продажу товарів №1812/15, за умовами якого компанія нерезидент (Продавець) зобов'язалась передати товари у власність ТОВ Селсервіс (Покупця), а ТОВ Селсервіс зобов'язалось прийняти у власність від Продавця та оплатити товари відповідно до специфікацій або інвойсів, які є додатками до Договору.

За умовами п.2.1, п.6.2 Контракту ціни на товари визначаються в доларах США згідно специфікацій або інвойсів. Оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу.

На виконання умов вказаного Договору компанія нерезидент зобов'язалась продати, а ТОВ Селсервіс прийняти та оплатити товар відповідно до інвойсу №TS-020 від 20.12.2015р., а саме: жіноче та чоловіче взуття вартістю 2 $ за 1 кг на загальну суму 19610 доларів США. (т.1 а.с.26)

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару позивачем 11.02.2016р. до Одеської митниці ДФС надано митну декларацію №500040001/2016/000897, в якій митну вартість товару визначено за першим методом (ціною договору).

Для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією подано зовнішньоекономічний договір, міжнародну автомобільну накладну №4436 від 10.02.2016р., коносамент TSHF306270 від 20.12.2015р., прайс-лист виробника товару від 20.12.2015р., інвойс №TS-020 від 20.12.2015р., пакувальний лист від 20.12.2015р., навантажувальний документ №328 від 08.02.2016р., інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2761 від 20.12.2015р., декларацію про походження товару, копію митної декларації країни походження.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів відповідачем встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, зокрема:

- в інвойсі відсутня будь-яка інформація стосовно умов оплати товару, а саме про відстрочення платежу або умови платежу за даною поставкою;

- у прайс-листі виробника відсутні відомості щодо опису, торговельних марок та артикулів товару, що унеможливлює його ідентифікацію з товарами, зазначеними у пакувальному листі;

- у прайс-листі виробника зазначено, що вказана у ньому ціна не залежить від торговельної марки або бренду, що протирічить суті документу;

- пункт 5.1 угоди передбачає нанесення продавцем маркування на кожну упаковку товару, але в наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо маркування, що також унеможливлює ідентифікацію товару, вказаного у прайс-листі виробника та інвойсі з асортиментом, вказаним у пакувальному листі.

На підставі положень ч.3 ст.53 Митного кодексу України Митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; виписки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларант вказану вимогу Митниці не виконав та повідомив, що інших документів надати немає можливості.

У зв'язку з цим, 15.02.2016р. Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/410007/2, відповідно до якого митну вартість товарів товару визначено за резервним методом визначення митної вартості.

Відповідачем видано ТОВ Селсервіс картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2016/00016 від 15.02.2016р. та запропоновано подати нову декларацію з врахуванням вимог рішення про коригування.)

ТОВ Селсервіс подало до Одеської митниці ДФС нову митну декларацію, а товар випущено в обіг під фінансову гарантію на підставі ст.55 Митного кодексу України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ Селсервіс про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016р. та №500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016р., карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2016/00007 від 05.02.2016р. та №500040001/2016/00016 від 15.02.2016р., суд першої інстанції виходив з того, що Одеською митницею ДФС не доведено, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявлених у митних деклараціях №500040001/2016/000650 від 04.02.2016р. та №500040001/2016/000897 від 11.02.2016р. митної вартості товару, внесено до декларацій недостовірні або неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності. За висновками суду першої інстанції, викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів підстави для коригування не можна розцінювати як наявність розбіжностей в документах, котрі впливають на визначення митної вартості товару.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті Кодексу передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З наведеного слідує, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні, у тому числі такими умовами є наявність розбіжностей у поданих декларантом документах та наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів при неподанні декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. При цьому, сумніви в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України, можуть виникнути у митного органу, як у зв'язку із аналізом наданих декларантом документів, так і на підставі даних ЄАІС ДФС.

Як зазначалось вище, підставою для витребування у ТОВ Селсервіс додаткових документів для підтвердження митної вартості заявленого ним до декларування товару за митними деклараціями №500040001/2016/000650 від 04.02.2016р. та №500040001/2016/000897 від 11.02.2016р. стало виявлення Одеською митницею ДФС розбіжностей у поданих позивачем документах.

Колегія суддів не може погодитися з обґрунтованістю наведених в рішеннях про коригування митної вартості №500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016р. та №500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016р. підстав для такого коригування та погоджується з судом першої інстанції, що вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Зокрема, в рішеннях про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016р. та №500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016р. та в обґрунтування вимог апеляційної скарги Одеська митниця ДФС зазначила, що в інвойсах №TS-021/1 від 03.02.2015р. та №TS-020 від 20.12.2015р. відсутня будь-яка інформація стосовно умов оплати товару, а саме: про відстрочення платежу або умови платежу за даною поставкою, тоді як за умовами п.6.2 Контрактів від 16.12.2015р. та від 18.12.2015р. оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу.

Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки інвойс (рахунок-фактура) є видом комерційного рахунку, в якому зазначається сума, що повинна бути сплачена за товар. Чинним законодавством України не передбачено затвердженої форми рахунку-фактури та вимог щодо її заповнення, однак обов'язковим є зазначення в ньому відомостей, зі змісту яких було б за можливе встановити ціну за товар, що фактично сплачена або підлягає сплаті, а також ідентифікувати відповідний товар з поставкою оцінюваного товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що умови оплати товару не є ціноутворюючим фактором, у зв'язку з чим відсутність цієї інформації в інвойсі не може свідчити про заниження митної вартості товару. Умови оплати товару визначені у п.6.2 Контрактів від 16.12.2015р. та від 18.12.2015р., на які є посилання в інвойсах №TS-021/1 від 03.02.2015р. та №TS-020 від 20.12.2015р.

Також, апеляційний суд вважає необґрунтованими посилання відповідача у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів на недоліки оформлення наданих ТОВ Селсервіс прайс-листів виробника, зокрема, щодо: відсутності у них відомостей щодо опису, торгівельних марок та артикулів товару, що унеможливлює його ідентифікацію з товарами, зазначеними у пакувальному листі; зазначення, що вказана в ньому ціна не залежить від торгівельної марки або бренду, що протирічить суті документу.

Прайс-лист виробника товару не є обов'язковим документом серед встановленого ч.2 ст.53 Митного кодексу України переліку документів для визначення митної вартості товарів, тоді як частина 2 статті 53 Кодексу надає митному органу право на витребування додаткових документів лише у випадку, коли документи, зазначені у ч.2 ст.53 Кодексу, містять розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Більше того, відомості щодо торговельних марок та артикулів товару містяться у графі 31 митних декларацій.

В рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено, що п.5.1 договорів від 18.12.2015р. №1812/15 та від 16.12.2015р. №1612/15 передбачено нанесення продавцем маркування на кожну упаковку товару, але в наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо маркування, що унеможливлює ідентифікацію товару, вказаного у прайс-листі виробника та інвойсі з асортиментом, вказаним у пакувальному листі.

Як правильно зазначив суд першої інстанції та не спростовується апелянтом, інформація щодо маркування товару не являється ціноутворюючим фактором. При цьому, як зазначалось вище, така інформація міститься в митних деклараціях, пакувальних листах до інвойсів, а також ці відомості підлягали обов'язковій перевірці посадовими особами митного органу та не викликали будь-яких сумнівів, про що свідчать акти про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів №1044 від 11.02.2015р. та №1023 від 04.02.2016р.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016р. та в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що вага нетто товарів, зазначена в інвойсі від 13.01.2016р. № TS-021, відрізняється від ваги нетто, зазначеній у МД країни відправлення.

Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки декларування товарів не здійснювалося ТОВ Селсервіс на підставі інвойсу від 13.01.2016р. № TS-021, а здійснювалося на підставі корегуючого інвойсу №TS-021/1 від 03.02.2016р., зазначена вага нетто товарів у якому відповідає вазі нетто товарів, зазначеній у МД країни відправлення. (10964,32 кг.)

Крім цього, дані про вагу нетто товарів 10964,32 кг. зазначено і у акті про проведення фізичного огляду товарів №1023 від 04.02.2016р. та в додатковому аркуші до нього.

Безпідставними, також, являються посилання апелянта на те, що вартість одиниці товару у інвойсі від 13.01.2016р. № TS-021 та корегуючому інвойсі №TS-021/1 від 03.02.2016р. складає 2 дол. США/кг, а у МД країни відправлення - 1,955 дол. США/кг, оскільки дослідивши наявну в матеріалах справи копію МД країни відправлення апеляційний суд встановив, що у ній не вказано про вартість товару на рівні 1,955 дол. США/кг.

Щодо посилань апелянта на те, що у наданих до митного оформлення декларантом документах відсутня інформація про безпосереднього виробника товарів, то апеляційний суд не бере їх до уваги, оскільки інформація про те, що виробником товару є його продавець (компанія TopstingImp. &Exp. Co., Limited) зазначена в пакувальному листі від 03.02.2016р. до інвойсу №TS-021/1 від 03.02.2016р.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на наявність розбіжностей стосовно того, що кількість місць у інвойсі від 13.01.2016р. №TS-021, коносаменті від 01.12.2015р. №TSHF306233 та МД країни відправлення від 02.12.2015р. №623172632 менша, ніж кількість місць, зазначена у корегуючому інвойсі від 03.02.2016р. № TS-021/1, в той час як вага брутто/нетто у корегуючому інвойсі співпадає з вагою брутто/нетто, вказаною у МД країни відправлення.

Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки саме корегуючий інвойс №TS-021/1 від 03.02.2016р. є тим документом, на підставі якого декларантом було визначено ціну товарів за першим методом визначення митної вартості та кількість, вагу товару. У корегуючому інвойсі №TS-021/1 від 03.02.2016р. та доданому до нього пакувальному листі вказана вага нетто 10964,32 кг та кількість місць 1735 коробок, що відповідає відомостям, зазначеним в акті фізичного огляду товарів №1023 від 04.02.2016р.

Також, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта в обґрунтування розбіжностей у поданих до митного оформлення документах про те, що дата коносамента та МД країни відправлення передують даті інвойсу від 13.01.2016р. №TS-021, оскільки погоджується з висновком суду першої інстанції, що інвойс є розрахунково-платіжним документом, в якому продавцем виставляються суми до сплати покупцю, і дата його складання може не співпадати з датою коносаменту та МД країни відправлення.

Частиною 4 ст. 54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору , зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на розбіжності, відсутність всіх відомостей у поданих документах, які не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Між тим, відповідачем не вказано, яким чином відсутність відомостей, про які вона зазначає в оскаржуваних рішеннях, впливає на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, такі обставини не впливають на митну вартість товару.

Одеською митницею, в порушення ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України, не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не зазначено, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

Отже митниця не спростувала числові значення складових митної вартості товарів такими сумнівами.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що розбіжності, наявні ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари мають бути у документах, визначених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що підстав витребовувати у декларанта додаткові документи у митного органу не було, оскільки сумніви з підстав, викладених у оскаржуваному рішенні, не обґрунтовані у розумінні ст. 53 Митного кодексу України.

На підставі викладеного, із врахуванням принципу презумпції правомірності дій платника податків, колегія суддів доходить висновку, що зазначені відповідачем в рішеннях про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016р. та №500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016р. підстави для такого коригування є необґрунтованими, а надані позивачем до Митниці документи на підтвердження митної вартості задекларованого товару за своїм змістом та обсягом не виключають можливість визначити митну вартість цього товару за основним методом - за ціною договору.

Судова колегія вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 ч.5 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 14.11.2016р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.