Постанова

від 13.08.2020 по справі 815/3451/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 815/3451/16

адміністративне провадження № К/9901/30520/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 (суддя Єфіменко К. С.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 (головуючий суддя Романішин В.Л., судді: Запорожан Д.В., Шляхтицький О.І.) у справі №815/3451/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селсервіс" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Селсервіс звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило суд: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016 та №500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016; визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2016/00007 від 05.02.2016 та №500040001/2016/00016 від 15.02.2016.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що під час декларування товару ним було самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару Митниці надано повний пакет документів, проте вона дійшла помилкового висновку про непідтвердження числового значення митної вартості товару у зв`язку із чим безпідставно прийнято рішення, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної фіскальної служби України №500040001/2016/410002/2 від 5.02.2016; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної фіскальної служби України №500040001/2016/00007 від 5.02.2016 ; визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної фіскальної служби України №500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016 ; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної фіскальної служби України №500040001/2016/00016 від 15.02.2016. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Не погоджуючись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 52-55, 58 Митного кодексу України.

Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність дій митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митними деклараціями №500040001/2016/000650 від 04.02.2016 та №500040001/2016/000897 від 11.02.2016 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Судами встановлено, що 16.12.2015 між ТОВ Селсервіс (Покупцем) та компанією нерезидентом Topsting Imp. & Exp.Co., Ltd , Китай, (Продавцем) укладено договір купівлі-продажу товарів №1612/15, за умовами якого компанія нерезидент (Продавець) зобов`язалась передати товари у власність ТОВ Селсервіс (Покупця), а ТОВ Селсервіс зобов`язалось прийняти у власність від Продавця та оплатити товари відповідно до специфікацій або інвойсів, які є додатками до Договору.

За умовами п.2.1, п.6.2 Контракту ціни на товари визначаються в доларах США згідно специфікацій або інвойсів. Оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу.

На виконання умов вказаного Договору компанія нерезидент зобов`язалась продати, а ТОВ Селсервіс прийняти та оплатити товар відповідно до інвойсу №TS-021/1 від 03.02.2016, а саме: жіноче взуття вартістю 2 $ за 1 кг на загальну суму 21928,64 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару позивачем 04.02.2016 до Одеської митниці ДФС надано митну декларацію №500040001/2016/000650, в якій митну вартість товару визначено за першим методом (ціною договору).

Для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією подано зовнішньоекономічний договір, міжнародну автомобільну накладну №9266 від 03.02.2016, коносамент TSHF306233 від 01.12.2015, прайс-лист виробника товару від 13.01.2016, інвойси №TS-021 від 13.01.2016 та №TS-021/1 від 03.02.2016, навантажувальний документ №327 від 02.02.2016, інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2761 від 01.12.2015, декларацію про походження товару, копію митної декларації країни походження.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів відповідачем встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, зокрема:

- кількість місць у інвойсі від 13.01.2016 №TS-021, коносаменті від 01.12.2015 №TSHF306233 та МД країни відправлення від 02.12.2015 №623172632 менша, ніж кількість місць, зазначена у коригуючому інвойсі від 03.02.2016 №TS-021/1, в той час як вага брутто/нетто у коригуючому інвойсі співпадає з вагою брутто/нетто, вказаною у МД країни відправлення. Вага товару залишилась незмінною, а кількість місць збільшилась;

- дата коносамента та МД країни відправлення передують даті інвойсу від 13.01.2016 №TS-021;

- вага нетто товарів, зазначена в інвойсі від 13.01.2016 №TS-021 відрізняється від ваги нетто, зазначеній у МД країни відправлення;

- вартість одиниці товару у інвойсі та коригуючому інвойсі складає 2 дол. США/кг, а у МД країни відправлення - 1,955 дол. США/кг;

- пункт 5.1 угоди передбачає нанесення продавцем маркування на кожну упаковку товару, але в наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо маркування, що унеможливлює ідентифікацію товару, вказаного у прайс-листі виробника та інвойсі з асортиментом, вказаним у МД країни відправлення;

- у документах, наданих до митного оформлення, відсутня інформація про безпосереднього виробника товарів, але у МД від 04.02.2016 виробником зазначено продавця TopstingImp. &Exp. Co., Limited ;

- у інвойсі відсутня будь-яка інформація стосовно умов оплати товару, а саме наявність відмітки про відстрочку платежу, документи, підтверджуючі попередню оплату також відсутні;

- у наданому у прайс-листі виробника від 13.01.2016 відсутні відомості щодо торговельних марок та артикулів товару, що унеможливлює його ідентифікацію як належного до товарів, митне оформлення яких здійснюється.

На підставі положень ч.3 ст.53 Митного кодексу України Митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; виписки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларант вказану вимогу Митниці не виконав та повідомив, що інших документів надати немає можливості.

У зв`язку з цим, 05.02.2016 Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/4100024/2, відповідно до якого митну вартість товарів товару визначено за резервним методом визначення митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2016/00007, а також запропоновано подати нову декларацію з врахуванням вимог рішення про коригування.

ТОВ Селсервіс подано до Одеської митниці ДФС нову митну декларацію, а товар випущено в обіг під фінансову гарантію на підставі ст.55 Митного кодексу України.

Судами також встановлено, що 18.12.2015 між ТОВ Селсервіс (Покупцем) та компанією нерезидентом Topsting Imp. & Exp.Co., Ltd , Китай, (Продавцем) укладено договір купівлі-продажу товарів №1812/15, за умовами якого компанія нерезидент (Продавець) зобов`язалась передати товари у власність ТОВ Селсервіс (Покупця), а ТОВ Селсервіс зобов`язалось прийняти у власність від Продавця та оплатити товари відповідно до специфікацій або інвойсів, які є додатками до Договору.

За умовами п.2.1, п.6.2 Контракту ціни на товари визначаються в доларах США згідно специфікацій або інвойсів. Оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу.

На виконання умов вказаного Договору компанія нерезидент зобов`язалась продати, а ТОВ Селсервіс прийняти та оплатити товар відповідно до інвойсу №TS-020 від 20.12.2015, а саме: жіноче та чоловіче взуття вартістю 2 $ за 1 кг на загальну суму 19610 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару позивачем 11.02.2016 до Одеської митниці ДФС надано митну декларацію №500040001/2016/000897, в якій митну вартість товару визначено за першим методом (ціною договору).

Для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією подано зовнішньоекономічний договір, міжнародну автомобільну накладну №4436 від 10.02.2016, коносамент TSHF306270 від 20.12.2015, прайс-лист виробника товару від 20.12.2015, інвойс №TS-020 від 20.12.2015, пакувальний лист від 20.12.2015, навантажувальний документ №328 від 08.02.2016, інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2761 від 20.12.2015, декларацію про походження товару, копію митної декларації країни походження.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів відповідачем встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, зокрема:

- в інвойсі відсутня будь-яка інформація стосовно умов оплати товару, а саме про відстрочення платежу або умови платежу за даною поставкою;

- у прайс-листі виробника відсутні відомості щодо опису, торговельних марок та артикулів товару, що унеможливлює його ідентифікацію з товарами, зазначеними у пакувальному листі;

- у прайс-листі виробника зазначено, що вказана у ньому ціна не залежить від торговельної марки або бренду, що протирічить суті документу;

- пункт 5.1 угоди передбачає нанесення продавцем маркування на кожну упаковку товару, але в наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо маркування, що також унеможливлює ідентифікацію товару, вказаного у прайс-листі виробника та інвойсі з асортиментом, вказаним у пакувальному листі.

На підставі положень ч.3 ст.53 Митного кодексу України Митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; виписки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларант вказану вимогу Митниці не виконав та повідомив, що інших документів надати немає можливості.

У зв`язку з цим, 15.02.2016 Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/410007/2, відповідно до якого митну вартість товарів товару визначено за резервним методом визначення митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2016/00016 , а також запропоновано подати нову декларацію з врахуванням вимог рішення про коригування.

ТОВ Селсервіс подало до Одеської митниці ДФС нову митну декларацію, а товар випущено в обіг під фінансову гарантію на підставі ст.55 Митного кодексу України.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями, звернувся до суду з адміністративним позовом.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим суди, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару дійшли висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

В той же час відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, як зазначили суди, позивачем разом з митними деклараціями подано повний перелік документів, передбачений частиною 2 статті 53 МК України, проте, здійснюючи коригування визначеної Товариством митної вартості імпортованого товару, митний орган виходив з того, що в інвойсах №TS-021/1 від 03.02.2015 та №TS-020 від 20.12.2015 відсутня будь-яка інформація стосовно умов оплати товару, а саме: про відстрочення платежу або умови платежу за даною поставкою, тоді як за умовами п.6.2 Контрактів від 16.12.2015 та від 18.12.2015 оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу, однак умови оплати товару не є ціноутворюючим фактором, у зв`язку з чим відсутність цієї інформації в інвойсі не може свідчити про заниження митної вартості товару. Разом з тим, умови оплати товару визначені у п.6.2 Контрактів від 16.12.2015 та від 18.12.2015, на які є посилання в інвойсах №TS-021/1 від 03.02.2015 та №TS-020 від 20.12.2015.

Щодо посилання відповідача у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів на недоліки оформлення наданих ТОВ Селсервіс прайс-листів виробника, зокрема, щодо: відсутності у них відомостей щодо опису, торгівельних марок та артикулів товару, що унеможливлює його ідентифікацію з товарами, зазначеними у пакувальному листі; зазначення, що вказана в ньому ціна не залежить від торгівельної марки або бренду, що протирічить суті документу, слід вказати про те, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів, натомість відомості щодо торговельних марок та артикулів товару містяться у графі 31 митних декларацій.

Щодо доводів відповідача про те, що п.5.1 договорів від 18.12.2015 №1812/15 та від 16.12.2015 №1612/15 передбачено нанесення продавцем маркування на кожну упаковку товару, але в наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо маркування, що унеможливлює ідентифікацію товару, вказаного у прайс-листі виробника та інвойсі з асортиментом, вказаним у пакувальному листі, то слід вказати на те, що інформація щодо маркування товару не являється ціноутворюючим фактором. При цьому, як встановлено судами, така інформація міститься в митних деклараціях, пакувальних листах до інвойсів, а також ці відомості підлягали обов`язковій перевірці посадовими особами митного органу та не викликали будь-яких сумнівів, про що свідчать акти про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів №1044 від 11.02.2015 та №1023 від 04.02.2016.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016 відповідач посилається на те, що вага нетто товарів, зазначена в інвойсі від 13.01.2016 № TS-021, відрізняється від ваги нетто, зазначеній у МД країни відправлення. На спростування доводів митного органу щодо вказаних розбіжностей суди вказали, що декларування товарів ТОВ Селсервіс здійснювалося на підставі корегуючого інвойсу №TS-021/1 від 03.02.2016, зазначена вага нетто товарів у якому відповідає вазі нетто товарів, зазначеній у МД країни відправлення. (10964,32 кг.). Разом з тим, дані про вагу нетто товарів 10964,32 кг зазначено і у акті про проведення фізичного огляду товарів №1023 від 04.02.2016 та в додатковому аркуші до нього.

Безпідставними є посилання на те, що вартість одиниці товару у інвойсі від 13.01.2016 № TS-021 та корегуючому інвойсі №TS-021/1 від 03.02.2016 складає 2 дол. США/кг, а у МД країни відправлення - 1,955 дол. США/кг, оскільки в копії МД країни відправлення відсутня інформація про вартість товару на рівні 1,955 дол. США/кг; а також посилання на те, що у наданих до митного оформлення декларантом документах відсутня інформація про безпосереднього виробника товарів, оскільки інформація про те, що виробником товару є його продавець (компанія TopstingImp. &Exp. Co., Limited) зазначена в пакувальному листі від 03.02.2016 до інвойсу №TS-021/1 від 03.02.2016.

Щодо розбіжностей в кількості місць, вказаній у інвойсі від 13.01.2016 №TS-021, коносаменті від 01.12.2015 №TSHF306233 та МД країни відправлення від 02.12.2015 №623172632, яка є меншою, ніж кількість місць, зазначена у корегуючому інвойсі від 03.02.2016 № TS-021/1, в той час як вага брутто/нетто у корегуючому інвойсі співпадає з вагою брутто/нетто, вказаною у МД країни відправлення, суди вказали, що саме корегуючий інвойс №TS-021/1 від 03.02.2016 є тим документом, на підставі якого декларантом було визначено ціну товарів за першим методом визначення митної вартості та кількість, вагу товару. У корегуючому інвойсі №TS-021/1 від 03.02.2016 та доданому до нього пакувальному листі вказана вага нетто 10964,32 кг та кількість місць 1735 коробок, що відповідає відомостям, зазначеним в акті фізичного огляду товарів №1023 від 04.02.2016.

Також, судами обгрунтовано відхилено доводи відповідача, що дата коносамента та МД країни відправлення передують даті інвойсу від 13.01.2016 №TS-021, оскільки інвойс є розрахунково-платіжним документом і дата його складання може не співпадати з датою коносаменту та МД країни відправлення.

Доводи відповідача щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів (наведені з посиланням на відповідні нормативні акти) суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками і наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів.

Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Відповідно до частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 у справі №815/3451/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник