Рішення

від 09.11.2016 по справі 495/6229/16-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/6229/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Левченко А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/6007/16-ц

за позовом ОСОБА_1

до Комунального підприємства Приморський

про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за час затримки розрахунку

В С Т А Н О В И В :

11.08.2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства Приморський (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за час затримки розрахунку (а.с.1-3).

Так, позивач просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість із заробітної плати в розмірі 1 811,13 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки по день постановлення рішення після його обрахунку в ході розгляду справи;

- допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати та середнього заробітку;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 працював на посаді директора КП Приморський . Згідно розпорядження Приморського сільського голови № 34 від 30.10.2015 року, ОСОБА_1 було звільнено з посади директора КП Приморський за п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України за власним бажанням. Однак, на день звільнення позивача відповідачем не виплачено в повному обсязі належну позивачу заробітну плату у розмірі 1 811,13 грн., чого не зроблено і по теперішній час.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.08.2016 року відкрито провадження у справі № 495/6229/16-ц за позовом ОСОБА_1 до КП Приморський про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за час затримки розрахунку. Справу призначено до розгляду (а.с.14).

Позивач - ОСОБА_1, та його представник - ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилися, але останнім подано до суду заяву, згідно з якою він заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити та справу розглянути без участі позивача та його представника (а.с.35).

Відповідач - КП Приморський , відзив або заперечення на позов ОСОБА_1 до суду не надав та його представник в судові засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними поштовими повідомленнями про вручення йомуухвали суду про призначення розгляду справи, копії позовної заяви ОСОБА_1 з додатками до неї та судових повісток (а.с.19, 33).

Згідно із ч.2 ст.77 Цивільного процесуального кодексу, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.169 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно із ст.157 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи викладені обставини та норми чинного законодавства, суд вважає за можливе і необхідне розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

У відповідності до ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП Приморський про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за час затримки розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 працював на посаді директора КП Приморський .

Згідно розпорядження Приморського сільського голови № 34 від 30.10.2015 року, ОСОБА_1 було звільнено з посади директора КП Приморський за п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України за власним бажанням (а.с.4).

ОСОБА_3 управління держпраці в Одеській області № 15/01-33-4193 від 23.06.2016 року повідомлено про те, що відповідно до відомостей з виплати заробітної плати за вересень 2015 року - жовтень 2015 року включно, працівникам КП Приморський , зокрема, ОСОБА_1 виплата останньої здійснювалась за наявності можливості фінансування - через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів, пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Крім того, відносно цих працівників КП Приморський , які на теперішній час є звільненими - дійсно існує заборгованість з виплати заробітної плати на загальну суму 5 123,31 грн., а саме: ОСОБА_1 звільнено 30.10.2015 року, а розрахунок за жовтень 2015 року в розмірі 1 811,13 грн. не здійснено. Заборгованість з виплати заробітної плати працівникам КП Приморський на час завершення перевірки не погашена. За наслідками перевірки, у зв'язку з допущеними порушеннями законодавства про працю, фахівцями Управління Держпраці до посадових осіб КП Приморський вжито заходи згідно наданих повноважень, зокрема, на ім'я керівника КП Приморський винесено припис про усунення порушень в місячний термін та до органів Національної поліції направлено повідомлення про злочин за ч.1 ст.175 КК України (а.с.6-7).

Таким чином, на день звільнення (30.10.2015 року) ОСОБА_1 з посади директора КП Приморський останнім не виплачено ОСОБА_1 в повному обсязі належну заробітну плату у розмірі 1 811,13 грн., чого не зроблено і по теперішній час.

Згідно із ст.1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання. Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами (статті 21, 22 Закону України Про оплату праці ).

Відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника (ст.47 КЗпП України).

Згідно із статтею 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Як вбачається з матеріалів справи та було вище зазначено, відповідачем - КП Приморський , в порушення статей 47, 116 Кодексу законів про працю України, у день звільнення (30.10.2015 року) позивача - ОСОБА_1, не виплачено останньому частину заробітної плати у розмірі 1 811,13 грн., чого не зроблено і по теперішній час, у зв'язку з чим, відповідно до ст.117 Кодексу законів про працю України, КП Приморський повинно виплатити ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 1 811,13 грн. та його середній заробіток за весь час затримки (з 30.10.2015 року - день звільнення) по день фактичного розрахунку (09.11.2016 року день винесення рішення суду).

Розмір середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 становить 2 624,50 грн. (а.с.34).

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 09.09.2014 року №10196/0/14-14/13 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік та додатку до нього, кількість робочих днів у жовтні місяці 2015 року становила 22 дні, у листопаді місяці 2015 року - 21 день, у грудні місяці 2015 року - 23 дні.

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 року №10846/0/14-15/13 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік та додатку до нього, кількість робочих днів у січні місяці 2016 року становила - 19 днів, у лютому місяці 2016 року - 21 день, у березні місяці 2016 року - 22 дні, у квітні місяці 2016 року - 21 день, у травні місяці 2016 року - 19 днів, у червні місяці 2016 року - 20 днів, у липні місяці 2016 року - 21 день, у серпні місяці 2016 року - 22 дні, у вересні місяці 2016 року - 22 дні, у жовтні місяці 2016 року - 20 днів.

Розмір середньоденної заробітної плати становить 119,29 грн. (2 624,50 грн./ 22 дні).

Кількість днів, що мають бути оплачені, становить 259 днів (1 день за жовтень 2015 року, 21 день за листопад місяць 2015 року, 23 дні за грудень місяць 2015 року, 19 днів за січень місяць 2016 року 21 день за лютий місяць 2016 року, 22 дні за березень місяць 2016 року, 21 день за квітень місяць 2016 року, 19 днів за травень місяць 2016 року, 20 днів за червень місяць 2016 року, 21 день за липень місяць 2016 року, 22 днів за серпень місяць 2016 року, 22 дні за вересень місяць 2016 року, 20 днів за жовтень місяць 2016 року, 7 днів за листопад місяць 2016 року,).

Таким чином, відповідно до проведених судом розрахунків, середній заробіток за весь час затримки КП Приморський сплати належних ОСОБА_1 сум на час звільнення по день фактичного розрахунку склав 30 896,11 грн. (за період 30.10.2015 року по 09.11.2016 року включно та складається з 259 днів х 119,29 грн.).

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ст.1 Цивільного процесуального кодексу України , завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 10 , 11 Цивільного процесуального кодексу України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу , тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 57-58 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України . Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.212 Цивільного процесуального кодексу України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму ВСУ Про судове рішення у цивільній справі за № 14 від 18.12.2009 року, рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (ч.1 ст.213 ЦПК). Обґрунтованим визнається рішення, яке ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про обґрунтованість, правомірність та законність позовних вимог ОСОБА_1, у зв'язку з чим його позовна заява до КП Приморський про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за час затримки розрахунку підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.367 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе задовольнити і вимогу позивача про допущення негайного виконання рішення про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до статей 79, 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір за розгляд позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 15-16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 47, 94, 115-117 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1, 21, 22 Закону України Про оплату праці , ст.ст. 3, 10-11, 57-60, 79, 88, 157, 169, 197, 208-209, 212-215, 218, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Приморський про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за час затримки розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Приморський (67792, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Приморське, вулиця Дзержинського,123, код ЄДРПОУ 38030424) на користь ОСОБА_1 (67792, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Попаздра, вулиця Верхня,13, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в розмірі 1 811 (одна тисяча вісімсот одинадцять) гривень 13 (тринадцять) копійок.

Стягнути з Комунального підприємства Приморський (67792, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Приморське, вулиця Дзержинського,123, код ЄДРПОУ 38030424) на користь ОСОБА_1 (67792, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Попаздра, вулиця Верхня,13, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за весь час затримки сплати належних ОСОБА_1 сум на час звільнення по день фактичного розрахунку в розмірі 30 896 (тридцять тисяч вісімсот дев'яносто шість) гривень 11 (одинадцять) копійок.

Стягнути з Комунального підприємства Приморський (67792, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Приморське, вулиця Дзержинського,123, код ЄДРПОУ 38030424) на користь держави судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Допустити негайне виконання рішення про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Мишко