Рішення

від 09.11.2016 по справі 910/18015/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2016Справа №910/18015/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю Брок-Енергія , Охтирська філія про стягнення 53125,43 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення суми санкцій у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань з внесення оплати за отриманий у 2015 році (з січня по жовтень) природний газ за договором від 27.11.2014.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи, що відсутні підстави застосовувати до нього відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, оскільки вина Відповідача у порушенні грошових зобов'язань відсутня. Відповідач вважає, що здійснив всі дії в межах чинного законодавства для виконання п. 6.1 договору, а саме вчасно, відповідно до процедури, передбаченої Постановою КМУ №217 від 18.06.2014 направляв до комісії листи про нормативи перерахування коштів гарантованому постачальнику природного газу (Позивачу) по категоріям бюджетні установи та інші споживачі.

Також Відповідачем заявлено клопотання про зменшення на 90 % суми стягнення пені на підставі ст. 233 ГК України.

У судовому засіданні 24.10.2016 судом оголошувалась перерва на 09.11.2016.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного 27.11.2014 між Позивачем, як продавцем, та Відповідачем, як покупцем, договору № 3143/15-БО-29 (далі - Договір), Позивачем з січня по жовтень 2015 року було поставлено Відповідачу природного газу на суму 11280305,21 грн., що підтверджується залученими до справи копіями актів приймання-передачі природного газу вказаний період (підписані, скріплені печатками, зауважень не містять).

До Договору сторонами було укладено ряд додаткових угод щодо зміни обсягу газу, його ціни, порядку зміни ціни та порядку зарахування коштів, які надходять в оплату.

Додатковою угодою №11 від 21.12.2015 сторони вирішили вважати Договір таким, що припинив свою дію з 01.11.2015 у частині передачі газу.

Предметом спору є стягнення санкцій (пені, втрат від інфляції та 3% річних) за несвоєчасний розрахунок за проданий Відповідачу газ.

Відповідно до п. 3.3 Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з п. 3.4 Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або наддати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

За умовами п. 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Наявними у матеріалах справи відомостями щодо строків і розмірів здійснених Відповідачем оплат за газ протягом спірного періоду, які визнаються обома сторонами, тому за ст. 35 ГПК України не потребують доведення, підтверджуються факти здійснення Відповідачем оплат, у тому числі після 14-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, а саме за газ, отриманий у квітні та травні 2015 року.

Тому, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених Договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- пені на підставі п. 7.2 Договору, ст.ст. 546, 549 ЦК України, але у межах строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України та з урахуванням положень Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ;

- втрат від інфляції і 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Заперечення Відповідача проти позову, що відсутні підстави застосовувати до нього відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, оскільки вина Відповідача у порушенні грошових зобов'язань відсутня (Відповідач вважає, що здійснив всі дії в межах чинного законодавства для виконання п. 6.1 Договору, а саме вчасно, відповідно до процедури, передбаченої Постановою КМУ №217 від 18.06.2014 направляв до комісії листи про нормативи перерахування коштів гарантованому постачальнику природного газу (Позивачу) по категоріям бюджетні установи та інші споживачі), судом розглянуті та відхилені.

Суд зазначає, що строки оплати (п. 6.1 Договору) не є залежними від порядку перерахування коштів з рахунку зі спеціальним режимом використання (п. 6.3 Договору), та такий порядок перерахування коштів з рахунку зі спеціальним режимом використання не визначається погодженими сторонами роками, місяцями, тижнями, днями або годинами та не вказує на подію, яка має неминуче настати, а отже в розумінні ст.ст. 251-252, 530 ЦК України, не є строком (терміном) виконання зобов'язань, натомість таким строком є встановлений п. 6.1 Договору строк - 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу, а остаточний розрахунок - до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Отже, Відповідач є зобов'язаною за Договором особою щодо здійснення оплат, та порушення строків оплати - є допущеним Відповідачем порушенням грошових зобов'язань з його вини, оскільки останній брав на себе зобов'язання, підписуючи Договір, розраховуватись вчасно та в повному обсязі, та йому було відомо, що частину коштів (п. 6.3 Договору) належить перераховувати з рахунку зі спеціальним режимом використання.

Розрахунки пені, втрат від інфляції та 3% річних, додані до позову, судом перевірено та визнано обґрунтованими і арифметично правильними, та зокрема, оскільки розраховані санкції не перевищують дозволені до нарахування та стягнення згідно умовами Договору та з законом, а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

Тому суд визнає обгрунтовано нарахованими Позивачем суми 47092,71 грн. пені, 2354,64 грн. 3% річних та 3678,08 грн. втрат від інфляції.

Розглядаючи клопотання Відповідача про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню у відповідності до ст. 233 ГК України, суд дійшов наступних висновків.

Так стаття 233 ГК України надає право суду у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір цих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Судом встановлено, що Позивач збитків не зазнав, оскільки втрати від знецінення коштів компенсуються йому стягненням інфляційних втрат за ст. 625 ЦК України, та за цією ж нормою йому компенсується плата у вигляді 3% річних за час, який Позивач не міг користуватися коштами.

При цьому, досліджуючи ступінь виконання зобов'язання Відповідачем судом встановлено, що заборгованість за отриманий у квітні та травні 2015 року Відповідачем була повністю погашена, що підтверджується і Позивачем.

Тоді як майновий стан Відповідача наразі є тяжким та нестабільним, оскільки Відповідачу було анульовано ліцензії, зокрема, з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, у зв'язку з чим з жовтня 2015 року та протягом поточного року останній не отримує прибутку, а несе збиток, що підтверджено залученим до справи звітом про фінансові результати за 9 місяців 2016 року за формою 2, ДКУД 1801003.

При цьому, у зв'язку з такою збитковою діяльністю Відповідача погіршується і майновий стан Позивача, який вчасно не отримує свої кошти.

А тому, з огляду на все вищенаведене та враховуючи також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, та зокрема на необхідність стимулювання Відповідача в інтересах Позивача до вчасного виконання грошових зобов'язань, так і враховуючи обізнаність Позивача, при вступі з Відповідачем у договірні відносини, про особливості отримання коштів Відповідачем для розрахунків, яка закріплена у п. 6.3 Договору, то суд дійшов висновку про можливість зменшення стягуваної суми пені відповідно до ст. 233 ГК України на 50 %.

Отже, позовні вимоги задовольняються у наступних сумах: 23546,36 грн. пені, 2354,64 грн. 3% річних та 3678,08 грн. втрат від інфляції.

Усі інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, які на результат вирішення спору (задоволення позову у вказаних сумах) впливу не мають.

Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на Відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Брок-Енергія (м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, квартира 40; ідентифікаційний код 19360787) в особі Охтирської філії (Сумська область, м. Охтирка, вул. Снайпера, 13; ідентифікаційний код 06711512) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 23546 (двадцять три тисячі п'ятсот сорок шість) грн. 36 коп. пені, 2354 (дві тисячі триста п'ятдесят чотири) грн. 64 коп. 3% річних, 3678 (три тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 08 коп. втрат від інфляції, а також 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.11.2016

Суддя Сташків Р.Б.