Рішення

від 02.11.2016 по справі 910/16089/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2016Справа №910/16089/16

За позовом: Комунального підприємства "Київпастранс"

до Приватного підприємства "Автоарматура"

про застосування господарських санкцій 6 809, 42 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 06-5/05 від 11.01.2016

Від відповідача : ОСОБА_2 - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Комунального підприємства "Київпастранс" до Приватного підприємства "Автоарматура" про застосування господарських санкцій у розмірі 6 809,42 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 52.16-72 від 31.03.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2016 порушено провадження у справі № 910/16089/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.09.2016, зобов'язано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 20.09.2016 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням директора на лікарняному.

Представник позивача у судовому засіданні 21.09.2016 заперечень проти задоволення даного клопотання не навів, надав суду на виконання вимог ухвали оригінали для огляду у судовому засіданні та документи для долучення до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання відповідача, суд його відхилив.

Відповідач уповноважених представників до судового засідання 21.09.2016 не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 21.09.2016 відкладено розгляд справи до 19.10.2016, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання та не виконанням ним вимог ухвали суду.

Через відділ діловодства суду 18.10.2016 від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали, які залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.10.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

У судовому засіданні 19.10.2016 представник відповідача надав суду письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи. Проти позову заперечив.

Суд, заслухавши представників учасників судового процесу, та керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву у судовому засіданні до 02.11.2016, для дослідження доказів у справі.

У судовому засіданні 02.11.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.11.2016 проти позову заперечив у повному обсязі.

У судовому засіданні 02.11.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством Київпастранс (далі - позивач, покупець) та Приватним підприємством Автоарматура (далі - відповідач, постачальник), було укладено договір №52.16-72 від 31.03.2016 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю: Частини залізничних локомотивів, трамвайних моторних вагонів і рухомого складу: кріплення та арматура і їхні частини; механічне устаткування для керування рухом код за ДК 016:2010 30.20.4 (алюмінієва вставка пантографа, лот №1), надалі - товар, а покупець сплатити за товар, встановлений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток №1), що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 1.2.1. договору, кількість товару замовляється, виходячи із фактичних потреб покупця в межах запланованої ціни договору.

Відповідно до п. 5.1. договору, поставка товару здійснюється на умовах DDP згідно з INCOTERMS-2010 за адресою: м. Київ, філії та відокремлені підрозділи КП Київпастранс , перелік яких зазначається у додатку № 4 до цього договору.

Згідно з п. 5.3. договору, поставка товару здійснюється окремими партіями за окремою письмовою заявою філії, відокремленого підрозділу покупця виходячи з його виробничої необхідності.

Відповідно до п. 5.4. договору, поставка партії товару здійснюється не пізніше 20 календарних днів з дати отримання постачальником письмової заявки. Порядок приймання-передачі товару наведений у додатку № 3, що є невід'ємною частиною договору.

Позивач зазначив, що на підставі п.5.3. договору, ним в особі відокремленого підрозділу служби утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури КП Київпастранс було направлено на адресу відповідача лист-заявку від 20.04.2016 №19/438 на поставку вставок алюмінієвих, в межах специфікації, що є додатком №1 до договору, на загальну суму 72 000,00 грн. Зазначене підтверджується копією чеку від 20.04.2016 № 0923 та опису вкладення в цінний лист від 20.04.2016.

Зазначений лист-заявка був отриманий відповідачем 29.04.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0407027402626. Таким чином, згідно з п. 5.4. договору, поставка партії товару за заявкою позивача мала бути здійснена не пізніше 19.05.2016.

Однак, станом на 30.08.2016 товар відповідачем не був поставлений позивачу за заявкою від 20.04.2016 №19/438, як того вимагає п. 5.4. договору, що є порушенням відповідачем господарського зобов'язання.

Відповідно п. 7.2 договору, передбачено, що за порушення термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня, від вартості непоставленого в строк товару, за кожен день прострочення.

Позивач зазначив, що таким чином, до відповідача мають бути застосовані господарські санкції у вигляді пені, що передбачено п.7.2. договору, внаслідок чого відповідач має сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 20.05.2016 по 30.08.2016 в розмірі 6 809,42 грн.

Представник позивача пояснив суду, що оскільки відповідач так і не виконав зобов'язання за договором та не поставив товар у встановлений строк, то Комунальне підприємство Київпастранс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Автоарматура про застосування господарських санкцій у розмірі 6 809,42 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 52.16-72 від 31.03.2016.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

За доводами позивача, що підтверджуються матеріалами справи, відповідач не поставив товар у визначений строк за договором № 52.16-72 від 31.03.2016, у зв'язку з цим позивачем було нараховано пеню за період з 20.05.2016 по 30.08.2016 в сумі 6 809,42 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Відповідно до п. 7.2 договору, передбачено, що за порушення термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня, від вартості непоставленого в строк товару, за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, доданий до позовної заяви, судом встановлено, що даний розрахунок містить арифметичні помилки, у зв'язку з чим судом виконано власний розрахунок даної вимоги.

Таким чином, за розрахунком суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 6 790, 82 грн. пені за період з 20.05.2016 по 30.08.2016, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 52.16-72 від 31.03.2016.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що за позивачем рахувалась заборгованість за іншим договором.

Проте суд не приймає дане твердження, оскільки воно не стосується даного спору.

Крім того, відповідач зазначив, що за заявкою позивача від 20.04.2016 передбачено відстрочку платежу на 28 днів, з чим відповідач не погоджується.

Проте суд критично оцінює дане твердження, оскільки надання відстрочки платежу строком до 30 днів передбачено п. 4.2. договору № 52.16-72 від 31.03.2016, і зобов'язання відповідача поставити продукцію не ставилося за умовами договору у залежність від строків оплати товару позивачем.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. Про судове рішення , рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи викладене, господарський суд визнає позов Комунального підприємства Київпастранс до Приватного підприємства Автоарматура обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно заявлених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Автоарматура (03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, 25, ідентифікаційний код 25634875) на користь Комунального підприємства Київпастранс (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) 6 790 (шість тисяч сімсот девяносто) грн. 82 коп. пені та 1 374 (одна тисяча триста сімдесят чотири) грн. 28 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У решті позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 08.11.2016 р.

Суддя І.О. Андреїшина