Рішення

від 26.10.2016 по справі 910/12182/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2016Справа №910/12182/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж 2007»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецрегіонбуд»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Дорожня профспілкова організація Південно-Західної залізниці

про стягнення заборгованості за виконані роботи в розмірі 116 751,91 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва надійшли позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж 2007» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецрегіонбуд» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за виконані роботи в розмірі 129 839,17 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2016 було порушено провадження у справі № 910/12182/16, розгляд справи призначено на 27.07.2016.

22.07.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 07.07.2016.

27.07.2016 представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 07.07.2016 про порушення провадження у справі № 910/12182/16 позивач виконав.

27.07.2016 представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 07.07.2016 про порушення провадження у справі № 910/12182/16 відповідач не виконав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2016 розгляд справи було відкладено до 07.09.2016.

07.09.2016 представник позивача у судове засідання з'явився, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про продовження строку розгляду спору.

Представник відповідача у судове засідання 07.09.2016 не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні 07.09.2016 клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вищезазначеного клопотання.

У судовому засіданні 07.09.2016 суд дійшов висновку про необхідність залучення Дорожньої профспілкової організації Південно-Західної залізниці (ідентифікаційний код 02657046) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2016 було продовжено розгляд спору на п'ятнадцять днів, відкладено розгляд справи до 05.10.2016 та залучено Дорожню профспілкову організацію Південно-Західної залізниці до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

04.10.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано документи на виконання вимог ухвали від 07.09.2016.

05.10.2016 представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 07.09.2016 позивач виконав частково.

05.10.2016 представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 07.09.2016 відповідач не виконав.

05.10.2016 представник третьої особи у судове засідання з'явився та подав документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 07.09.2016, вимоги ухвали від 07.09.2016 третя особа виконала.

Враховуючи не з'явлення в судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем витребуваних документів, а також у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 26.10.2016.

21.10.2016 представником третьої особи через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

25.10.2016 представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

У судове засідання 26.10.2016 представник позивача з'явився, надав суду заяву про уточнення позовних вимог та усні пояснення по суті спору.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 26.10.2016 не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні 26.10.2016 заяву представника позивача про уточнення позовних вимог, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до пунктів 3.10, 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року N 18 передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Проаналізувавши заяву позивача про уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вона за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог, яка подана у відповідності до приписів чинного законодавства, а тому приймається судом до розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Укрспецрегіонбуд (далі - генпідрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецелектромонтаж 2007 (далі - субпідрядник, позивач) було укладено Субпідрядний договір № 22901 (далі - Договір), відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язався виконати роботи по влаштуванню внутрішнього електрообладнання та електроосвітлення (далі - роботи) на об'єкті: Ремонт приміщень корпусу № 6 ДОТ Променевий за адресою: м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, 31, в установлений цим Договором строк та відповідно (в обсягах) до договірної ціни та локального кошторису, генпідрядник зобов'язався надати субпідрядникові фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на об'єкті згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - роботи підрядника), здати в експлуатацію об'єкт у встановлений термін. Додатками до цього Договору є договірна ціна, локальний кошторис та графік виконаних робіт (пункти 1.1, 1.2 Договору).

Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Договору вартість робіт визначається Договірною ціною та складає 554 477,68 грн, крім того ПДВ 20% - 110 895,54 грн, загальна вартість робіт - 665 373,22 грн. Вартість фактично виконаних робіт визначається на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3. Субпідрядник надає генпідряднику на розгляд та підписання акти приймання виконаних робіт, завізованих виконробом та представником замовника (форма КБ-2в), та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) не пізніше 25 числа поточного місяця. Акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) розглядаються та підписуються Генпідрядником протягом 3 робочих днів.

Позивач зазначає суду, що ним належним чином були виконані роботи за Договором, а відповідачем було у повному обсязі прийнято роботи на загальну суму 518 552,99 грн, в свою чергу, відповідач лише частково оплатив вартість виконаних позивачем робіт, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 68 552,99 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Позивачем в якості доказу вартості виконаних робіт були надані суду належним чином засвідчені копії наступних документів:

- Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати типової форми № КБ-3, на загальну суму 123 032,45 грн;

- Акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за лютий 2014 року на суму 123 032,45 грн;

- Акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за лютий 2014 року (коригування) на загальну суму коригування за мінусом 123 032,45 грн;

- Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати типової форми № КБ-3, на загальну суму 395 520,54 грн;

- Акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2014 року на суму 127 148,05 грн;

- Акту приймання виконаних будівельних робіт № 3 за березень 2014 року на суму 247 284,23 грн;

- Акту приймання виконаних будівельних робіт № 4 за березень 2014 року на суму 114 142,33 грн;

- Акту приймання виконаних будівельних робіт № 5 за березень 2014 року на суму 29 978,38 грн.

Згідно з пунктами 3.1.1 та 3.1.2 Договору на придбання матеріалів генпідрядник перераховує субпідряднику аванс у розмірі 30% вартості робіт, що складає 30% від суми, передбаченої Додатком № 1 до цього Договору, у строк не пізніше 5-ти банківських днів з дня підписання цього Договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника. Погашення авансу здійснюється шляхом зарахування 30% вартості фактично виконаних та прийнятих робіт.

Судом встановлено, що відповідачем були здійснені наступні оплати за Договором:

- 06.02.2014 - перераховано позивачу 200 000,00 грн в якості передоплати за Договором;

- 06.03.2014 - перераховано позивачу 150 000,00 грн в якості переоплати за Договором;

- 18.03.2014 - перераховано позивачу 100 000,00 грн в якості переоплати за Договором, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок по особовому рахунку позивача.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по його особовому рахунку є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Таким чином, враховуючи умови Договору та приписи чинного законодавства України, позивачем було належним чином доведено суду факт виконання ним, як субпідрядником, підрядних робіт загальною вартістю 518 552,99 грн та оплату відповідачем 450 000,00 грн за виконані позивачем роботи за Договором.

Крім того, умовами Договору, а саме, пунктом 3.7, передбачено, що остаточні розрахунки за виконані роботи на об'єкті генпідрядник проводить з субпідрядником протягом 15-ти днів після розрахунку замовником.

Судом встановлено, що замовником є Дорожня профспілкова організація Південно-західної залізниці, відповідно до Договору № ПЗ/ЕП14004 від 31.04.2014, укладеного між нею та ТОВ Укрспецрегіонбуд (підрядник).

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрспецрегіонбуд звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Дорожньої профспілкової організації Південно-Західної залізниці про стягнення 711 886,45 грн основного боргу, 34 441,07 грн пені, 27 051,69 грн інфляційних втрат та 4 271,32 грн трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № ПЗ/ЄП14004 від 31.01.2014.

Ухвалою суду від 22.08.2014 року за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 910/17697/14.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.09.2014 у справі № 910/17697/14 позов було задоволено повністю, стягнуто з Дорожньої профспілкової організації Південно-Західної залізниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецрегіонбуд» 711 886,45 грн основного боргу, 27 051,69 грн пені, 4 271,32 грн трьох відсотків річних, 37 426,38 грн інфляційних нарахувань та 15 612,72 грн судового збору.

Після прийняття вищевказаного судового рішення, замовником (третьою особою) було перераховано на користь генпідрядника (відповідача) кошти в сумі 780 635,84 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 353 від 12.09.2014, відтак строк остаточних розрахунків між позивачем та відповідачем за Договором настав 28.09.2014.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем, в свою чергу, не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором у вищевказаному розмірі.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що позивачем було належним чином доведено суду факт виконання робіт за Договором вартістю 518 552,99 грн та факт часткової оплати відповідачем вказаних робіт - 450 000,00 грн, враховуючи умови Договору та приписи чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 68 552,99 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості, позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в сумі 4 620,28 грн та інфляційні нарахування в сумі 56 662,90 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17 грудня 2013 року N 14 (далі - Постанова) грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Згідно з п. 1.2 Постанови правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України.

Згідно з п. 1.3 Постанови з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до п. 1.10 Постанови за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Як вбачається з пунктів 3.1, 3.2 Постанови, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з п. 4.1 Постанови сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, враховуючи факт порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором та положення Цивільного кодексу України, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.

При здійсненні перевірки розрахунку розміру 3 % річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача, з урахуванням умов Договору, судом встановлено, що позивачем допущено помилку, а саме невірно визначений період їх нарахування, з огляду на наступне.

Позивачем нараховано 3% річних за період з 27.09.2014 по 31.09.2016 та інфляційні втрати за період з 27.09.2014 по 30.09.2016.

Як вже зазначалось судом, умовами Договору передбачений повний розрахунок відповідача з позивачем протягом 15-ти днів після розрахунку замовника з генпідрядником, який відбувся 12.09.2014, а тому з урахуванням приписів чинного законодавства України, прострочення виконання грошового зобов'язання відповідача перед позивачем починається з 29.09.2014. Крім того, у вересні 30 днів, а не 31.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в сумі 4 130,08 грн та інфляційні втрати в сумі 43 806,20 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором, з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, в загальному розмірі 116 751,91 грн підлягають частковому задоволенню в розмірі 116 489,27 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецрегіонбуд» (01042, місто Київ, вул. Дружби Народів, буд. 21, офіс 2; ідентифікаційний код: 38952774) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж 2007» (03061, м. Київ, вул. Ярослава Галана, буд. 2-А; ідентифікаційний код: 35525452) заборгованість в розмірі 68 552 (шістдесят вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн 99 коп., інфляційні втрати в розмірі 43 806 (сорок три тисячі вісімсот шість) грн 20 коп. та 3% річних в розмірі 4 130 (чотири тисячі сто тридцять) грн 08 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецрегіонбуд» (01042, місто Київ, вул. Дружби Народів, буд. 21, офіс 2; ідентифікаційний код: 38952774) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж 2007» (03061, м. Київ, вул. Ярослава Галана, буд. 2-А; ідентифікаційний код: 35525452) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 747 (одна тисяча сімсот сорок сім) грн 40 коп.

Повне рішення складено 14.11.2016.

Суддя О.В. Нечай