Постанова

від 09.11.2016 по справі 910/9042/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2016 р. Справа№ 910/9042/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

ОСОБА_1

секретар судового засідання Яценко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент сервіс юкрейн на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року

у справі № 910/9042/16 (суддя - Домнічева І.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент сервіс юкрейн

про стягнення 90 949,84 грн

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №010-01/3096 від 18.07.2016

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 06ю06.2016

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України (позивач у справі) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент сервіс юкрейн (відповідач у справі) про стягнення 90 949, 84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна банку № 185-00/1/300514 від 30.05.2014 , а саме несплату відповідачем орендної плати в частині її індексації за період фактичного користування об'єктом оренди та несплату відповідачем комунальних послуг за останній місяць користування - вересень 2015, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення суми боргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент сервіс юкрейн на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України 89 697 грн 52 коп заборгованості, 1252 грн 32 коп заборгованості за комунальні послуги, 1378 грн 00 коп. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення відповідачем зобов'язань з оплати проіндексованої орендної плати та сплати комунальних платежів.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестмент сервіс юкрейн подав апеляційну скаргу (вх. № 06-29.2/529/3 від 12.08.2016), в якій просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 у справі № 910/9042/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача частково на суму 29 304,12 грн.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані невірним, на думку відповідача, розрахунком інфляційної складової орендної плати, оскільки апелянт стверджує, що розрахунок слід здійснювати шляхом множення щомісячної орендної плати окремо на середній індекс інфляції за період з початку дії договору до відповідного місяця. Також відповідач зазначає, що договором визначено здійснення індексації орендної плати тільки до 29.05.2015, а тому її нарахування позивачем після 29.05.2015 до 30.09.2015 є безпідставним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 апеляційну скаргу (вх. № 06-29.2/5958 від 14.09.2016) Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент сервіс юкрейн на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я. та призначено розгляд справи на 19.10.2016.

До Київського апеляційного господарського суду 12.10.2016 позивач подав відзив (вх. №09-11/20262/16 ) на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти доводів апеляційної скарги, зазначав про вірність проведеного ним розрахунку інфляційної складової орендної плати, а тому просив рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 залишити без змін.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 19.10.2016 представників апелянта, Київський апеляційний господарський суд згідно з п.1 ч. 1 ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 09.11.2016, про що виніс відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 09.11.2016 представник відповідача у справі підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 у справі № 910/9042/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача частково на суму 29 304,12 грн.

Представник позивача у справі у судовому засіданні 09.11.2016 заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 у справі №910/9042/16 залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

30.05.14 між Публічним акціонерним товариством Державний експортно- імпортний банк України (позивач у справі, орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестмент сервіс юкрейн (відповідач у справі, орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна банку № 185-00/1/300514 (а.с. 16-23), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 80 кв.м., а саме: приміщення площею 78,00 кв.м. мансардного поверху та місця загального користування площею 2,00 кв. м., що знаходяться в житловому будинку, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 17/2, зі всіма внутрішніми системами та комунікаціями, що існують на час укладення цього договору.

Згідно п. 2.1. договору оренди орендоване майно передається орендарю для його використання за основним цільовим призначенням - як житлові приміщення.

Пунктом 3.1. договору оренди встановлено, що орендодавець протягом 20-ти (двадцяти) робочих днів з дати підписання цього договору передає, а орендар приймає у строкове платне користування орендоване майно на підставі ОСОБА_2 приймання - передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря, що складається у формі, викладеній в Додатку № 2 до цього договору. Орендоване майно вважається переданим орендодавцем орендарю від дати підписання ОСОБА_2 приймання - передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін.

Орендоване майно передається орендарю в строкове платне користування до 29.05.2015 року включно. Передача орендованого майна в оренду не призводить до виникнення в орендаря права власності на орендоване майно (п. 3.2. договору).

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов договору 01.06.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування орендоване майно, загальною вартістю (відновною) без ПДВ 4 552 219,12 грн, про що складено ОСОБА_2 приймання - передачі орендованого майна (а.с. 27).

Відповідно до п. 4.1 договору оренди розмір орендної плати за користування 1 (один) кв. м. орендованого майна за 1 (один) календарний місяць становить 131,67 гривень, крім того ПДВ - 26,33 гривень, а всього з ПДВ - 158,00 гривень. Загальний розмір орендної плати за один календарний місяць користування орендованим майном становить 10 533,33 гривень, крім того ПДВ - 2 106,67 гривень, а всього з ПДВ 12 640,00 гривень.

Згідно з положеннями п. 4.2., 4.6. договору орендна плата нараховується, починаючи з дня передачі орендованого майна орендарю за актом приймання-передачі та сплачується орендарем орендодавцю щомісяця на підставі рахунків-фактур, виставлених орендодавцем, протягом 5 банківських днів з дня отримання орендарем відповідного рахунку-фактури. Нарахування орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування орендованим майном.

Відповідно до п. 4.3. договору оренди орендна плата за цим договором підлягає індексації: - за період від дати підписання уповноваженими представниками сторін ОСОБА_2 приймання - передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря, та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін - до 29 травня 2015 року - до 15 червня 2015 року; - або за період фактичного користування орендарем орендованим майном (від дати підписання уповноваженими представниками сторін ОСОБА_2 приймання-передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря, та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін до дати підписання уповноваженими представниками сторін ОСОБА_2 приймання-передачі орендованого майна від орендаря до орендодавця, та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін) у разі дострокового припинення дії цього договору та повернення орендованого майна орендарем орендодавцю до 29 травня 2015 року - протягом 15 днів місяця, наступного за місяцем, в якому уповноваженими представниками сторін підписано ОСОБА_2 приймання-передачі орендованого майна від орендаря до орендодавця, а їх підписи скріплено відбитками печаток сторін.

Індексація орендної плати розраховується шляхом перемноження між собою помісячних індексів інфляції, що офіційно встановлені та оприлюднені Держкомстатом України за відповідний період та суми орендної плати за цей період за наступною формулою:

- якщо орендар користується орендованим майном неповний місяць, то для розрахунку індексації береться частина орендної плати за фактичний строк користування орендованим майном у такому місяці.

- різниця між фактично сплаченою орендною платою та проіндексованою згідно з цим пунктом договору орендною платою підлягає сплаті орендарем на підставі виставленого орендодавцем рахунку-фактури протягом 5-ти банківських днів з дати його виставлення орендодавцем. Припинення дії цього договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити орендодавцю частину орендної плати, що виникла у зв'язку із застосуванням індексу інфляції, відповідно до цього пункту договору.

За умовами п. 4.4. договору оренди орендна плата не включає вартість комунальних послуг (послуг з електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення), а також вартість інших виплат Орендодавця, пов'язаних з експлуатацією Орендованого майна.

Згідно з п. 4.7. Договору оренди до складу орендної плати входить плата за користування частиною земельної ділянки, разом із прибудинковою територією, на якій знаходиться будівля із Орендованим майном, розмір якої пропорційний розміру Орендованого майна у будівлі.

У п. 12.1 договору сторонами було погоджено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін і діє до 29.05.2015 року включно. В частині сплати орендарем орендної плати, в тому числі частини орендної плати, що утворилась у зв'язку із застосуванням індексу інфляції, платежів за комунальні послуги та інших витрат орендодавця, сплати неустойки (штрафів/пені) за порушення умов цього договору, зобов'язань компенсації спричинених збитків, цей договір діє до повного та належного виконання Сторонами зобов'язань за ним.

З наявного в матеріалах справи ОСОБА_2 приймання - передачі орендованого майна (а.с. 28) колегією суддів встановлено, що 30.09.2015 орендодавець прийняв, а орендар передав із строкового платного користування орендоване майно, загальною вартістю (відновною) без ПДВ 4 552 219,12 грн. (чотири мільйони п'ятсот п'ятдесят дві тисячі двісті дев'ятнадцять гривень дванадцять копійок).

Таким чином, поданими сторонами документами підтверджується, що нерухоме майно перебувало в користуванні у відповідача у період з 01.06.2014 до 30.09.2015.

Позивач вказує, що відповідачем не виконано належним чином взятого на себе грошового зобов'язання за договором щодо сплати індексації орендної плати, згідно п. 4.3 договору, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 89 697,52 грн, з яких 88 104,88 грн, нарахованої за період з 30.05.2014 по 29.05.2015 та 1 592,64 грн, нарахованої за період з 30.05.2015 по 30.09.2015. Окрім того, позивач стверджує, що відповідачем також не сплачено комунальні послуги за вересень 2015 у розмірі 1 252,32 грн, які також вважає заборгованістю, що підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 ГК України унормовано, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст . 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Право здійснювати індексацію орендної плати, період і метод її розрахунку, та порядок оплати визначений сторонами у п. 4.3 договору, на основі вільного волевиявлення, з урахуванням принципу свободи договору.

У своїй апеляційній скарзі відповідач стверджує, що позивач, з яким погодився суд першої інстанції, невірно тлумачить положення п. 4.3. договору, а саме, на думку, відповідача позивачем визначено орендну плату, яка індексується як сума всіх орендних платежів за весь період фактичного користування орендованим майном, в той час як повинно застосуватися орендна плата за кожен календарний місяць окремо. Також, за переконанням відповідача, позивачем при розрахунку індексації орендної плати здійснено перемноження між собою індексів інфляції з 30.05.2014 по 30.09.2015 (тобто визначено середній індекс інфляції), що суперечить умовам договору.

Однак з такими доводами відповідача судова колегія не погоджується з огляду на наступне.

Зі змісту п. 4.3 договору вбачається, що він визначає умови індексації орендної плати, при цьому даний пункт слід тлумачити вцілому у взаємозв'язку із іншими положеннями правочину, його меті, а не кожен його абзац окремо. Так, пунктом 4.3 визначено 1) період за який здійснюється індексація (з 30.05.2014 по 29.05.2015/15.06.2015; або за період фактичного користування майном у випадку, якщо договір був припинений і об'єкт оренди повернуто достроково); 2) формулу, за якою здійснюється розрахунок інфляційної складової (сторони домовилися, що індексація орендної плати розраховується шляхом перемноження між собою помісячних індексів інфляції, що офіційно встановлені та оприлюднені Держкомстатом України за відповідний період тобто за період, який встановлений у попередньому абзаці: або за період дії договору, або за період фактичного користування майном у випадку дострокового припинення договору та повернення об'єкта оренди, та суми орендної плати за цей період (знову ж таки за цей період слід тлумачити враховуючи попередній абзац даного пункту договору); 3) порядок оплати: на підставі виставленого орендодавцем рахунку-фактури протягом 5-ти банківських днів з дати його виставлення орендодавцем, тобто на відміну від порядку сплати орендної плати, яка відповідно до п.4.2 договору сплачується щомісячно, сплату проіндексованої її частини сторони визначили шляхом сплати її одноразово на підставі виставлено позивачем рахунку-фактури.

Отже, враховуючи, що у договорі сторони чітко вказали про розрахунок інфляційної складової за період оренди здійснюється шляхом перемноження між собою помісячних індексів інфляції, що офіційно встановлені та оприлюднені Держкомстатом України за відповідний період та суми орендної плати за цей період шляхом множення даних показників, вказаний позивачем порядок обрахування індексу інфляції за період з 30.05.2014 по 29.05.2015 колегія суддів вважає правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає умовам дійсного договору.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність проведення позивачем індексації орендної плати за період з 30.05.2015 по 30.09.15 з наступних підстав.

Як зазначалось вище, хоча умовами договору сторони визначили, що орендна плата підлягає індексації, однак, така індексація не включена договором до щомісячних орендних платежів, сторонами чітко визначено (п. 4.2.) сплату орендної плати щомісячно протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку і сплату окремо одноразово різниці між нарахованою орендною платою та проіндексованою (абзац 4 п. 4.3. договору). Пунктом 4.6. договору узгоджено, що орендна плата нараховується за весь час фактичного користування майном, тобто після 29.05.2015 (кінцевої дати, до якої сторони визначили строк користування) у випадку, якщо майно не повернуто нарахування орендної плати за фактичне користування продовжується. Однак, оскільки індексація не входить до складу щомісячних орендних платежів, застосування п. 4.6. договору щодо нарахування індексації і її сплату орендарем за весь період фактичного користування майном є безпідставним, оскільки п. 4.3. договору сторони визначили конкретний період, за який здійснюється індексація: або до 29.05.2015, або у випадку дострокового припинення договору та повернення майна до 29.05.2015, індексація здійснюється за період фактичного користування орендарем лише у разі дострокового припинення договору.

Таким чином, оскільки п. 4.3 договору визначено умови проведення індексації орендної плати та, зокрема, визначено чіткий період, за який вона нараховується, розрахунок позивачем індексації орендної плати після 29.05.2015, апеляційний господарський суд вважає безпідставним, оскільки суперечить умовам договору. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що продовження строку дії договору відповідно до п. 12.1 до повного і належного виконання відповідачем своїх зобов'язань, в тому числі щодо нарахування індексації (на що посилається позивач), не змінює чітко встановлений у п.4.3. договору період, який для нарахування індексації орендної плати, а тому продовження строку договору не може бути підставою після нарахування індексації після 29.05.2015.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент сервіс юкрейн на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України 88 104,88 грн заборгованості в частині орендної плати з урахуванням індексу інфляції за період з 30.05.2014 по 29.05.2015. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по індексованій орендній платі у період з 30.05.2015 по 30.09.2015 у сумі 1 592,64 грн колегія суддів вважає необґрунтованими, а тому таким що не підлягають задоволенню.

Також, Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України просило суд стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги за вересень 2015 у сумі 1 252,32 грн.

Пунктом 4.4. договору сторони погодили, що орендна плата не включає вартість комунальних послуг (послуг з електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення), а також вартість інших витрат орендодавця, пов'язаних з експлуатацією орендованого майна.

Компенсація вартості комунальних послуг (послуг з електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення) та інших витрат орендодавця, що безпосередньо пов'язані із орендованим майном здійснюється орендарем орендодавцю щомісячно у сумі фактичних витрат орендодавця, що розраховуються орендодавцем за діючими на дату отримання послуг цінами і тарифами, збільшеними на суму ПДВ. Розрахунок вартості комунальних послуг здійснюється орендодавцем відповідно до показників лічильників орендованого майна, а у разі відсутності окремого(их) лічильника(ів) для орендованого майна - відповідно до показників загального(их) лічильника(ів) будівлі (її частини), в якій знаходиться орендоване майно, пропорційно займаної площі орендованого майна до площі усієї будівлі (її частини).

В матеріалах справи наявна копія Акту-рахунку від 22.10.15 (а.с. 32) на сплату комунальний платежів за вересень 2015 у сумі 1 252,32 грн, в якому зазначено, що відповідач не має претензій щодо вартості та кількості спожитих ним послуг, що підтверджується підписом уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент сервіс юкрейн , скріплений печаткою юридичної особи - відповідача.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги за вересень 2015 року у сумі 1 252,32 грн..

З урахуванням вищезазначеного Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Господарським судом міста Києва неповно досліджено всі обставини справи, а тому вважає, необґрунтованим задоволення позову повністю, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України є підставою для часткового скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент сервіс юкрейн на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України 88 104,88 грн заборгованості з проіндексованої орендної плати, 1 252,32 грн заборгованості за комунальні послуги. В іншій частині позову суд відмовляє.

Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір за подання позовної заяви та за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент сервіс юкрейн на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року у справі №910/9042/16 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року у справі №910/9042/16 скасувати частково та прийняти нове рішення.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент сервіс юкрейн (01024, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36019456) на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м. Київ, вул. Горького, будинок 127, код ЄДРПОУ 00032112) 88 104 (вісімдесят вісім тисяч сто чотири) грн 88 коп заборгованості, 1 252 (одну тисячу двісті п'ятдесят дві) грн 32 коп заборгованості за комунальні послуги, 1353 (одну тисячу триста п'ятдесят три) грн 87 коп судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м. Київ, вул. Горького, будинок 127, код ЄДРПОУ 00032112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент сервіс юкрейн (01024, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36019456) 39 (тридцять дев'ять) грн 16 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

6. Справу № 910/9042/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

ОСОБА_1