УХВАЛА
іменем україни
9 листопада 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,
Хопти С.Ф., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справуза позовом прокурора Віньковецького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області до ОСОБА_3, третя особа - Віньковецьке районне управління юстиції Хмельницької області, про розірвання договорів оренди земельних ділянок та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права оренди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 2 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду Хмельницької області від 17 березня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2015 року прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 19 червня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області в особі начальника відділу Держземагенства у Віньковецькому районі Хмельницької області Павлюка В.А. та ОСОБА_3 було укладено договори оренди земельної ділянки, а саме: договір оренди від 19 червня 2014 року НОМЕР_1, площею 40,7205 га, договір оренди від 19 червня 2014 року НОМЕР_2, площею 3,6837 га, договір оренди від 19 червня 2014 року НОМЕР_3, площею 66,9170 га, (землі резервного фонду). Вказані земельні ділянки орендар прийняв в строкове платне володіння та користування для ведення фермерського господарства. Строк дії договорів - 30 років.
Вказані договори оренди земельних ділянок зареєстровані Віньковецьким районним управлінням юстиції Хмельницької області.
Зазначав, що ОСОБА_3 упродовж 2014-2015 років орендну плату за вказаними договорами оренди не сплачувала, земельну ділянку не використовувала, у тому числі і за цільовим призначенням, а тому вважав, що договори оренди земельних ділянок № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 19 червня 2014 року належить розірвати за рішенням суду та скасувати державну реєстрацію вказаних договорів.
З урахуванням зазначеного прокурор керуючись ст. ст. 32, 141, 143 ЗК України, просив розірвати договори оренди земельних ділянок № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, укладені 19 червня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства в Хмельницькій області в особі начальника відділу Держземагенства у Віньковецькому районі та ОСОБА_3, площею 40,7205 га, нормативною оцінкою 572 527 грн, площею 3,6837 га, нормативною оцінкою 37 794 грн, площею 66,9170 га нормативною оцінкою 66,9170 грн відповідно, які розміщені на території Женишковецької сільської ради Віньковецького району, скасувати рішення держреєстраторів про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок від 27 червня 2014 року, від 26 червня 2014 року та від 3 липня 2014 року.
Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 2 жовтня 2015 року позов прокурора Віньковецького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1, укладений 19 червня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області в особі начальника відділу Держземагентства у Віньковецькому районі Хмельницької області Павлюка В.А. та ОСОБА_3, щодо оренди земельної ділянки, загальною площею 40,7205 га, нормативною оцінкою 572 527 грн, що розміщена на території Женишковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.
Розірвано договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2, укладений 19 червня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області в особі начальника відділу Держземагентства у Віньковецькому районі Хмельницької області Павлюка В.А. та ОСОБА_3, щодо оренди земельної ділянки, загальною площею 3,6837 га, нормативною оцінкою 37 794 грн, що розміщена на території Женишковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.
Розірвано договір оренди земельної ділянки НОМЕР_3, укладений 19 червня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області в особі начальника відділу Держземагентства у Віньковецькому районі Хмельницької області Павлюка В.А. та ОСОБА_3, щодо оренди земельної ділянки, загальною площею 66,9170 га, нормативною оцінкою 693 517 грн, що розміщена на території Женишковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.
Скасовано рішення державного реєстратора Чайковської І.С. від 27 червня 2014 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки; рішення державного реєстратора Бережанської І.Б. від 26 червня 2014 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки; рішення державного реєстратора Чайковської І.С. від 3 липня 2014 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 17 березня 2016 року рішення районного суду змінено. Виключено з мотивувальної частини рішення районного суду обґрунтування про систематичне невнесення орендної плати орендарем ОСОБА_3 по усіх трьох договорах оренди відповідно за № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 19 червня 2014 року на загальну суму 26 266 грн 65 коп. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що земельні ділянки фермерського господарства «ЕКО ЕПЛ», які орендує ОСОБА_3, з моменту укладення договору оренди не оброблялись, тобто не використовувались за цільовим призначенням, що є істотним порушенням вимог ст. ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі», умов договорів оренди та є підставою для їх розірвання.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 систематично не сплачувала орендну плату.
Апеляційний суд, змінивши рішення суду першої інстанції, виключив з мотивувальної частини рішення районного суду обґрунтування про систематичне невнесення орендної плати орендарем ОСОБА_3 по усіх трьох договорах оренди відповідно за № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 19 червня 2014 року на загальну суму 26 266 грн 65 коп., оскільки ОСОБА_3 як фізичною особою була допущена разова несплата орендної плати за договорами оренди.
З такими висновками судів погодитись не можна.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Судом установлено, що 19 червня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області в особі начальника відділу Держземагенства у Віньковецькому районі Хмельницької області Павлюка В.А. та ОСОБА_3 було укладено 3 договори оренди земельної ділянки, згідно з якими орендар прийняла у строкове платне володіння і користування три земельні ділянки із земель резервного фонду (рілля) для ведення фермерського господарства на 30 років, які знаходяться на території Женишковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, а саме: земельну ділянку загальною площею 40,7205 га, нормативна грошова оцінка якої 572 527 грн, земельну ділянку загальною площею 3,6837 га, нормативно-грошовою оцінкою 37 794 грн, та земельну ділянку, загальною площею 66,9170 га, нормативно-грошовою оцінкою 693 517 грн.
Згідно з п. 30 кожного з договорів орендодавець має право вимагати від орендаря: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором; дотримуватись екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання стандартів норм і правил, здійснювати контроль у випадках передбачених законом.
Пунктом 32 кожного з договорів передбачені права орендаря, зокрема господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Згідно з п. 33 кожного з договорів орендар зобов'язаний, зокрема, забезпечити використання землі за цільовим призначенням; приступити до використання земельної ділянки після встановлення їх меж в натурі (на місцевості) передачі земельної ділянки згідно акта приймання-передачі та державної реєстрації права оренди відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; своєчасно вносити орендну плату.
Пунктами 39, 40 кожного з договорів передбачено підстави його розірвання, а саме: добровільної відмови від права користування земельною ділянкою, закінчення строку, на який було укладено договір та не продовження дії договору, придбання орендарем земельної ділянки у власність, приватизація орендованої земельної ділянки членами фермерського господарства у розмірі земельного паю (паю), за взаємною згодою сторін, зверненням до суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом.
Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон), де на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно із ст. 24 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з п. «ґ» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Ухвалюючи рішення про розірвання договорів оренди у зв'язку невикористанням за цільовим призначенням земельних ділянок та їх необробленням, суд першої інстанції посилався на акт обстеження земельних ділянок фермерського господарства «ЕКО ЕПЛ», складений 28 травня 2015 року комісією Женишковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, згідно з яким земельні ділянки з моменту передачі в оренду не оброблялися.
Разом із тим, дослідивши вказаний акт обстеження земельних ділянок, суд не надав належної оцінки зазначеному доказу, не врахував доводи відповідачки про те, що акт обстеження складений без її присутності.
У порушення вимог ст. ст. 212-214, 303, 316 ЦПК України суд не з'ясували всіх обставин справи, не перевірили доводи відповідачки про те, що земельні ділянки не обробляються з метою отримання Європейського сертифікату екологічно-чистого виробництва, ведуться лише підготовчі сертифікаційні та опоряджувальні роботи по їх використанню, а саме, однією із ключових вимог отримання даного сертифікату є вимога не засаджувати і не вносити будь-яких добрив на землі, яка висувається для отримання такого сертифікату.
За таких обставин суди належним чином не встановили, чи є порушення з боку орендаря умов договору, які відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» могли б бути підставою для дострокового розірвання договору оренди, а тому дійшли передчасного висновку про наявність підстав для розірвання договорів оренди.
Отже, висновки судів основані на припущеннях, що заборонено законом (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).
Ураховуючи порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального законодавства, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 2 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду Хмельницької області від 17 березня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: В.І. Журавель
О.В. Закропивний
С.Ф. Хопта
С.П. Штелик
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2016 |
Оприлюднено | 16.11.2016 |
Номер документу | 62692757 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Хопта Сергій Федорович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Хопта Сергій Федорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні