Ухвала

від 09.11.2016 по справі 810/107/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/107/16 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Тищенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніка" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніка" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аніка" (надалі ТОВ "Аніка") звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 10.06.2015 №7109/10/10-13-11-02-10 про відмову у прийнятті податкової звітності; визнання незаконним та скасування рішення Головного управління ДФС у Київській області від 27.07.2015 №2021/10/10-36-11-01-10 про результати розгляду скарги; визнання незаконним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 19.10.2015 №21983/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги; зобов'язання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області включити відомості з поданої Товариством (код ЄДРПОУ 33077997) податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць - травень 2015 року, доповнення та додатків до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2015р., яка була подана позивачем, безпідставно та противоправно не була прийнята як декларація Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, внаслідок чого, рішення інших відповідачів щодо незадоволення скарг позивача, які подавались в порядку адміністративного оскарження, також підлягають скасуванню як незаконні.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ при прийнятті рішення щодо відмови у прийнятті податкової звітності позивача діяла правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ПК, оскільки податкова декларація з ПДВ складена позивачем у паперовій формі, за формою не відповідає встановленому формату (стандарту) податкового документа в електронному вигляді, не містить обов'язкового реквізиту - електронного цифрового підпису, за відсутності якого цей документ втрачає передбачений статтею 48 ПК статус податкової декларації із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Аніка" є юридичною особою, зареєстрована 03.08.2004 (номер запису про державну реєстрацію в ЄДР: 1 339 102 0000 000036), як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, з 18.08.2004 зареєстроване в якості платника податку на додану вартість.

10.06.2015 року позивач подав до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року з додатками 2, 3, 4, 5, доповненням до цієї податкової декларації у формі листа від 10.06.2015 №70/06-15 у паперовому вигляді разом із супровідним листом №71/06-15. До вказаного супровідного листа позивач також додав флеш-носій з копіями записів реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронній формі (том 1, а.с. 10, 103-118).

Рішенням від 10.06.2015 №7/09/10/10-13-11-02-10 "Про відмову у прийнятті податкової звітності", викладеним у формі листа, інспекція повідомила позивача, що податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ "АНІКА" за травень 2015 року від 10.06.2015 з реєстраційним номером 1500027872 вважається не визнаною як податкова звітність, в зв'язку з тим, що вона подана з порушенням пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України, а також запропонувала позивачу подати податкову декларацію з податку на додану вартість за відповідний звітний період у спосіб, передбачений законодавством (том 1, а.с. 119).

Зазначене рішення позивачем оскаржено до вищестоящих податкових органів, однак за результатом розгляду скарг це рішення було залишено без змін, а скарги без задоволення (том 1, а.с. 120-124, 125-126, 127-134, 135-142, 145).

Не погоджуючись з рішеннями відповідачів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що договір від 12.04.2015 №1 про визнання електронних документів, укладений між ДПІ та Товариством, є діючим (том 1, а.с.76-77).

Позивач визнав, що податкову звітність з податку на додану вартість за травень 2015 року в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку до податкового органу не подавав, жодних причин чи обставин, які б перешкоджали йому подати звітність до податкового органу в електронній формі, суду не повідомив, докази існування таких обставин в матеріалах справи відсутні. Щодо причин, за яких позивач подав податкову звітність до податкового органу в паперовому, а не електронному вигляді, представник позивача пояснив, що це є принциповою позицією керівництва Товариства.

Вищенаведені обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 46 Податкового кодексу України визначає вимоги та поняття податкової декларації.

Стаття 48 Податкового кодексу України встановлює порядок складання декларації.

Відповідно до п.п. 48.1-48.2 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Нормами п. 49.3 ст. 49 ПК України передбачалося, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Водночас, абз. 1 і 2 п. 49.4 ст. 49 ПК України встановлено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. А безпосередньо податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.4-1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що акредитований центр сертифікації ключів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, безоплатно надає особам, які мають намір подавати податкову декларацію в електронній формі, послуги у сфері електронного цифрового підпису.

Вказані зміни щодо способу та форми подання податкової звітності з ПДВ були введені Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , що набрав чинності з 01.01.2015 року.

Крім того, п. 2 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (в редакції, що діяла з 30.01.2015), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 та діяв до 01.02.2016) передбачено, що декларація та додатки до неї, а також інша податкова звітність з податку на додану вартість, зазначена у пункті 8 розділу І цього Порядку, подаються до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Колегія суддів звертає увагу, що процедура подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі до контролюючого органу регулюється Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011.

З системного аналізу вищевикладений правових норм вбачається, що дані норми встановлюють спеціальні вимоги щодо подачі податкової декларації з податку на додану вартість, яка має бути подана виключно в електронній формі.

При цьому, враховуючи, що договір від 12.04.2015 № 1 про визнання електронних документів, укладений між ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області та ТОВ АНІКА , є діючим,колегія суддів приходить до висновку, що у платника податку відповідно відсутнє право подачі декларації з податку на додану вартість у паперовому вигляді.

З матеріалів справи вбачається, що позивач податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року в електронній формі до контролюючого органу не подавав, будь-які обставини, які б унеможливлювали виконання позивачем податкового обов'язку з подання податкової звітності з ПДВ в електронній формі, позивач не зазначив.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при прийнятті рішення щодо відмови у прийнятті податкової звітності позивача діяв правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Крім того, колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованості позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України, що прийняті за результатом оскарження в адміністративному порядку дій (рішення) ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, а також про зобов'язання ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області вчинити певні дій, оскільки є похідними від висновку суду щодо правомірності рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про відмову у прийнятті податкової звітності позивача.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянтів не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 14.11.2016р.

Керуючись статтями 41, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніка" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніка" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Епель О.В.