Рішення

від 10.07.2009 по справі 15/87пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.09 Справа № 15/87пн.

за позовом

Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_1, м. Лисичанськ Лу ганської області

до Лисичанської міс ької громади в особі у правління по здійснюванню по літики Лисичанської міської ради в галузі житлово-комуна льного господарства, м. Лис ичанськ Луганської області

Лисичанської міської рад и, м. Лисичанськ Луганської області

про визнання права в ласності на самочинно побуд овану будівлю

Суддя Пономаренко Є .Ю.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача 1: не прибув ;

від відповідача 2: Жадан Т .А., головний спеціаліст-юри сконсульт по довіреності від 14.01.2009 р. №168-01/16

До початку слухання спр ави по суті не заявлено вимог у про фіксування судового пр оцесу з допомогою звукозапис увального технічного засобу , у зв' язку з чим відповідно д о ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и таке фіксування судом не зд ійснювалося.

Суть спору: пози вачем заявлено вимогу про ви знання права власності на са мочинно побудовану прибудов у до магазину, зазначену в тех нічному паспорті літерою а3, п лощею 98,8 кв.м, вартістю 15 099 грн. 00 к оп., що знаходиться за адресою м. Лисичанськ, вул. ОГПУ, б. 8.

Позивач не скористався пр авом на участь свого предста вника у судовому засіданні, х оча про дату, час та місце судо вого засідання був повідомле ний належним чином.

Відповідачі вважають позо вні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задово ленню.

Відповідно до ст. 78 Господар ського процесуального кодек су України у разі визнання ві дповідачем позову господарс ький суд приймає рішення про задоволення позову за у мови, що дії відповідача не с уперечать законодавству або не порушують прав і охорон юваних законом інтересів інш их осіб.

Дії відповідачів по визнан ню позову суперечать законод авству, а також порушують інт ереси територіальної громад и м. Лисичанська з нижченавед ених підстав.

Тому, суд не приймає визнанн я позову відповідачами та ро зглядає спір по суті згідно в имог чинного законодавства.

Від Інспекції державного а рхітектурно-будівельного ко нтролю у Луганській області надійшли письмові пояснення № 7/12-542-се від 23.06.09, де вказано, що пе ревірки з будівництва спірно ї прибудови не проводилися, д озвіл на виконання будівельн их робіт не надавався. При цьо му, Інспекція вважає позов не обґрунтованим та просить від мовити у його задоволенні.

Розглянувши матеріали спр ави, вислухавши представникі в сторін, встановивши фактич ні обставини справи, суд дійш ов висновку, що позовні вимог и не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

За договором купівлі-прода жу приміщення від 10.01.2003 р. позив ач придбав об' єкт нерухомос ті, що складається з: А1Наа - б удівля, Б - сарай, П. - погріб, №1 -огорожа, загальною площею 489,1 кв. м.

Між Лисичанською міською р адою, як орендодавцем, та пози вачем, як орендарем, 31.07.2003 р. було укладено договір № 528 оренди з емельної ділянки під розміще ння вказаних об' єктів нерух омості.

Крім того, позиваче м самочинно побудовано майно , щодо якого заявлено позов пр о визнання права власності .

Так, в позовній вимозі позив ач просить визнати за ним пра во власності на самочинно по будовану прибудову - літера «а»площею 98,8 кв. м.

Спірний об' єкт, про виз нання права власності на яки й заявлено позов, в експлуа тацію не вводився.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Ци вільного кодексу України пра во власності на новостворене нерухоме майно (житлові буд инки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершен ня будівництва (створення ма йна). Якщо договором або закон ом передбачено прийняття не рухомого майна до експлуата ції, право власності виника є з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо пра во власності на нерухоме май но відповідно до закону під лягає державній реєстрації , право власності виникає з моменту державної реєстра ції.

Згідно ст.29 Закону Україн и «Про планування і забудову територій»( 1699-14 ) здійснення бу дівельних робіт на об'єктах м істобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а та кож здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним буді вництвом і тягне за собою від повідальність згідно з закон одавством. Цією нормою також визначено, що дозвіл на викон ання будівельних робіт надає ться на підставі: проектної д окументації, погодженої та з атвердженої в порядку, визна ченому законодавством; докум ента, що засвідчує право влас ності чи користування земель ною ділянкою, а у разі, якщо за мовник (забудовник) не є власн иком чи користувачем земельн ої ділянки, також подається н отаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а як що ділянка перебуває у корис туванні, - нотаріально засвід чені згоди власника та корис тувача земельної ділянки на її забудову; рішення виконав чого органу відповідної ради або місцевої державної адмі ністрації про дозвіл на буді вництво об'єкта містобудуван ня; документа про призначенн я відповідальних виконавців робіт та відомостей про здій снення авторського та техніч ного нагляду. Відповідн о до приписів ст.30-1 вказаного З акону (1699-14), прийняття в експлуа тацію закінчених будівництв ом об'єктів здійснюється при ймальними комісіями на підст аві свідоцтва про відповідні сть збудованого об'єкта прое ктній документації, вимогам державних стандартів, будіве льних норм і правил, що видаєт ься інспекціями державного а рхітектурно-будівельного ко нтролю.

Згідно ст.18 Закону України «Про основи містобудування» (2780-12) закінчені будівництвом о б'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, вст ановленому Кабінетом Мініст рів України, а експлуатація н е прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єк тів забороняється.

Згідно Постанови Кабінет у Міністрів України від 22 вере сня 2004 року № 1243 «Про Порядок при йняття в експлуатацію закінч ених будівництвом об'єктів» ( 1243-2004-п ) прийняття в експлуатац ію закінчених будівництвом о б'єктів полягає у підтвердже нні державними приймальними комісіями готовності до екс плуатації закінчених будівн ицтвом об'єктів. За результат ами роботи державної приймал ьної комісії складається акт про прийняття в експлуатаці ю закінченого будівництвом о б'єкта. Акт державної приймал ьної комісії підлягає затвер дженню у 15-денний строк органо м виконавчої влади чи органо м місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєс трується в інспекції державн ого архітектурно-будівельно го контролю, яка видала дозві л на виконання будівельних р обіт.

Спірне майно не введено в експлуатацію, право власно сті на нього не зареєстрован о. Тому, у позивача не виникло право власності на дане майн о.

Відповідно до положен ь ст. 95 Земельного кодексу Укр аїни та ст. 25 Закону України «П ро оренду землі»орендар, як т имчасовий землекористувач, з урахуванням умов надання зе мельної ділянки та її цільов ого призначення, має право сп оруджувати жилі будинки, вир обничі та інші будівлі та спо руди лише за умови згоди на це орендодавця.

Позивачем не доведено над ання згоди орендодавця на бу дівництво на спірній земельн ій ділянці тих об' єктів, щод о яких заявлено позов про виз нання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається н а положення ст. 376 Цивільного к одексу України, за якою він вв ажає, що суд має право у даній ситуації визнати за ним прав о власності на самочинно збу доване майно.

Згідно ч. 2 зазначеної стат ті особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівниц тво нерухомого майна, не н абуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивіль ного кодексу України право в ласності на самочинно збудов ане нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за о собою, яка здійснила самочин не будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведе на для цієї мети, за умови над ання земельної ділянки у вст ановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майн о.

Норма ч. 3 ст. 376 Цивільного код ексу України застосовується лише в тому випадку, коли особ а, яка здійснила самочинне бу дівництво, отримає в у становленому порядку земе льну ділянку саме під вже з будований нерухомий об'єк т, тобто для цієї мети.

У даному випадку під вже збудований спірний о б' єкт земельна ділянка не надавалася.

Спірне майно побудовано п ісля надання земельної ділян ки. Тобто, під вже збудоване спірне майно земельна діл янка не відводилася. Тому, у та кій ситуації визнання права власності на майно є неправи льним. При цьому, також, слід в раховувати, що майно не введе но до експлуатації, внаслідо к чого відповідно до ч. 2 ст. 331 Ци вільного кодексу України пра во власності не може бути виз нане.

Зазначена правова позиція щодо тлумачення норми ч. 3 ст. 37 6 Цивільного кодексу України застосовується Вищим господ арським судом України та нав едена, зокрема, у постановах в ід 18 березня 2009 р. по справі № 9/324/08, від 17 березня 2009 року по справі № 10/306-пн-08, та інших.

Тому, позивач не позбавле ний права звернутися до упов новаженого органу за введенн ям майна в експлуатацію з под альшою видачею свідоцтва про право власності.

Більше того, на даний час договір оренди землі з по зивачем припинений за закінченням строку, на я кий його укладено, та не продо вжено на новий строк. Так, згід но п. 2.2. договору його укладено строком на 5 років починаючи з дати його реєстрації. Отже, до говір діяв з 31.07.2003 р. по 31.07.2008 р.

Крім того, стосовно подання позову про визнання права вл асності до Управління по зді йснюванню політики Лисичанс ької міської ради в галузі жи тлово-комунального господар ства та Лисичанської міської ради слід зазначити наступн е.

Позивачем не надано доказі в звернення до відповідачів за вирішенням питань про вве дення спірного майна в експл уатацію, оформлення на нього права власності.

Не надано і доказів відмови вказаних суб' єктів у вчине нні дій, пов' язаних з оформл енням права власності на спі рне майно.

Отже, позивачем не довед ено наявність спору між н им і відповідачами про право власності на майно, щодо яког о заявлено позов.

Відповідно до ст. 1 Господар ського процесуального кодек су України Підприємства, уст анови, організації, інші юрид ичні особи (у тому числі іноз емні), громадяни, які здійсню ють підприємницьку діяльніс ть без створення юридичної о соби і в установленому поряд ку набули статусу суб'єкта пі дприємницької діяльності (д алі - підприємства та органі зації), мають право звертатис я до господарського суду згі дно з встановленою підвідомч істю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охор онюваних законом інтересів .

Виходячи із змісту наведе ної норми закону, право особи на звернення до суду з позово м пов'язано із порушенням або оспорюванням прав позивача.

Відповідно до ст. 392 Цивільно го кодексу України власник м айна може пред'явити позов п ро визнання його права влас ності, якщо це право оспор юється або не визнається інш ою особою, а також у разі втрати ним документа, який з асвідчує його право власност і.

Відповідачі не оспорюють і не стверджують, що вони не виз нають право власності позива ча на майно.

Навпаки відповідачі (в пору шення законодавства) не запе речують проти задоволення по зовних вимог про визнання пр ава власності позивача на ма йно.

Отже, позивач всупереч поло жень ст. 392 Цивільного кодексу України та ст. 1 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни пред' явив позов до осі б, які не оспорюють право влас ності позивача.

Крім того, виходячи з полож ень ст.ст. 29, 30-1 Закону України «П ро планування і забудову тер иторій»та Постанови Кабінет у Міністрів України від 22 вере сня 2004 року № 1243 «Про Порядок при йняття в експлуатацію закінч ених будівництвом об'єктів»п озовні вимоги про визнання п рава власності на новозбудов ане позивачем майно стосуєть ся прав і обов'язків інспекці ї державного архітектурно-бу дівельного контролю, яка за п озовною заявою не була визна чена відповідачем у справі. З аміна ж чи залучення іншого в ідповідача є правом, а не обов ' язком суду. Право пред' яв лення позову до відповідної особи належить позивачу.

Така ж правова позиція нав едена в постанові Вищого гос подарського суду України 11 б ерезня 2009 р. № 2-1/2874-2008

Тому, у задоволенні позо вної вимоги до визначених у д аній справі відповідачів слі д відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК У країни витрати зі сплаченого державного мита у сумі 150 грн. 9 9 коп. і інформаційно-технічні послуги у сумі 118 грн. 00 коп. відн осяться на позивача.

Відповідно до ст.85 Господар ського процесуального кодек су України у судовому засіда нні за згодою присутніх у суд овому засіданні представник ів сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішен ня.

На підставі викладеного, ке руючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господар ського процесуального кодек су України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ві дмовити повністю.

2. Судові витрати поклас ти на позивача.

В судовому засіданні бу ло оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення . Рішення, оформлене відповід но до ст. 84 ГПК України, підписа но 13.07.2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК Украї ни дане рішення набирає зако нної сили після закінчення д есятиденного строку з дня йо го підписання.

Суддя Є.Ю. Пономаренко