Ухвала

від 11.11.2016 по справі 907/734/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

11.11.2016 Справа № 907/734/16

Суддя господарського суду Мокану В.В.

розглянувши матеріали за позовом

ОСОБА_1, голови фермерського господарства «КІМ», с. Заріччя Іршавського району

до Зарічанської сільської ради, с. Заріччя Іршавського району

про визнання дій сільської ради протизаконними, зобов'язання сільської ради прийняти рішення про розпаювання землі, стягнення з голови сільської ради ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди в розмірі 150000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява без № та дати (вх. № 02.5.1-17/787/16 від 08.11.2016 року) не може бути прийнята до провадження, оскільки не підлягає розгляду в господарських судах. З огляду на предмет заявлених вимог спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС). Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як вбачається з матеріалів позову даний спір виник між Зарічанською сільською радою Іршавського району та членами фермерського господарства «КІМ» з питання приватизації членами фермерського господарства земельних ділянок із земель комунальної власності, а саме, надання дозволу на розпаювання земель ФГ «КІМ», зокрема, ділянок під ставками.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство» члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної

частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено ст. 118 Земельного кодексу України, частиною 6 якої визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. (ч. 7 ст. 118 ЗК України). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу (ч. 8 ст. 118 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 9, 10 ст. 118 ЗК України).

Аналіз наведених норм права у взаємозв'язку дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян, що є членами фермерського господарства, та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлені особи звертаються до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. За висновком судової палати Верховного суду України рішення про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймається у результаті здійснення відповідним органом владних управлінських функцій. Крім того, у цих

правовідносинах відповідний орган реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю. Тому такі спори підпадають під юрисдикцію адміністративного суду (постанова Верховного суду України від 07.06.2016 року у справі № 820/3507/15).

Враховуючи, що практика Верховного суду України щодо юрисдикційності спорів по оскарженню рішень розпорядників земель у сфері відведення земельних ділянок в користування оформилась таким чином, що оскарження рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки становить сферу адміністративної юрисдикції, у прийнятті даного позову до провадження належить відмовити. Водночас, суд зазначає, що оскарження рішень про затвердження проекту землеустрою та оформлених правоустановлюючих документів на землю має здійснюватись за правилами господарського (цивільного) судочинства. Саме таку позицію висловлює ВСУ у постанові від 10.06.2015 р. по справі № 6-162цс15 та багатьох інших.

З огляду на викладене, суд відмовляє у прийнятті даної позовної заяви на підставі п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України,

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УХВАЛИВ:

1. В прийнятті позовної заяви відмовити.

2. Позовну заяву без № та дати (вх. № 02.5.1-17/787/16 від 08.11.2016 року) на 3 аркушах і додані до неї документи на 24 аркушах повернути заявнику.

Суддя В.В. Мокану