Рішення

від 03.11.2016 по справі 43/188

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016справа № 43/188

За заявою відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго"

до Державного підприємства "Енергоринок"

про стягнення 5.199.585, 19 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 - предст. за дов.,

від відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 - предст. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Донбасенерго" звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Енергоринок" про стягнення 141.708.284, 05 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.03 порушено провадження у справі № 43/188.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.03 зупинено провадження у справі № 43/188.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.04 поновлено провадження у справі № 43/188.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.04 зупинено провадження у справі № 43/188 до вирішення господарським судом справ № 22/313, 40/385, 37/259, 37/130.

11.07.16 від Державного підприємства "Енергоринок" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 43/188.

Враховуючи викладене, судом поновлено провадження у справі № 43/188 та призначити її розгляд на 13.09.16.

13.09.16 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.16 відкладено розгляд справи на 11.10.16.

11.10.16 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.16 відкладено розгляд справи на 03.11.16.

03.11.16 від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача на позовну заяву.

03.11.16 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме їх зменшення до суми 5.199.585, 19 грн.

Представник Позивача, у судовому засіданні, підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача, у судовому засіданні, надав усні пояснення щодо позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачаються з матеріалів справи, 31.08.1999 року між Державним підприємством Національною енергетичною компанією "Укренерго" правонаступником, якого, є Державне підприємство "Енергоринок" (надалі - Відповідач) та відкритим акціонерним товариством "Донбасенерго" (надалі - Позивач) укладено договір № 70/01-ЕР (надалі - Договір) про закупівлю електричної енергії.

Згідно умов вказаного Договору, Позивач зобов'язується продавати, Відповідач купувати електричну енергію та здійснювати її оплату.

Договір між членами Оптового ринку електричної електроенергії України (надалі - ДЧОРЕ), укладено 15.11.1996 року, яким встановлено правила права, обов'язки і відповідальність сторін цього договору.

На думку Позивача, Відповідачем не виконано умов Договору, а саме прострочено оплату за поставлену електричну енергію в період з 01.03.2003 року по 01.11.2003 року на суму 54.270.121, 36 грн., у зв'язку з чим останнім нараховано 3 відсотки річних на суму 30.022.388, 83 грн. та індекс інфляції на суму 57.415.773, 86 грн.

Також, Позивач у своїй позовній заяві наголошує, що на день подання позову Відповідач у добровільному порядку не сплатив суму основного боргу в розмірі 54.270.121, 36 грн., три відсотки річних на суму 30.022.388, 83 грн. та індекс інфляції на суму 57.415.773, 86 грн.

Крім того, Позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій він просить суд стягнути з Відповідача три відсотки річних на суму 144.068, 33 грн. та індекс інфляції на суму 5.055.516, 86 грн.

Відповідач надав суду відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги необґрунтовані, у зв'язку з чим він просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Оцінюючи подані Позивачем та Відповідачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що платежі за фактично продану електроенергію здійснюються кожного робочого дня в національній валюті України в грошовій формі, згідно Інструкції про порядок використання коштів ОРЕ України, яка є додатком до ДЧОРЕ.

Відповідно до пункту 4.3 Договору, оплата коштами здійснюється з розподільчого рахунку, відкритого відповідно до чинних нормативно-правових актів України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 755 від 05.05.2000 року "Про утворення державного підприємства "Енергоринок", Статуту державного підприємства "Енергоринок", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 922 від 05.06.2000 року, Державне підприємство "Енергоринок" є правонаступником Національної енергетичної компанії "Укренерго" за вищевказаним Договором.

За договором купівлі-продажу електричної енергії між Позивачем та Відповідачем виникли відносини, які врегульовані статтею 92 Конституції України , главою 20 Цивільного кодексу Української РСР та Законом України "Про електроенергетику".

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу Української РСР (чинного на момент укладання договору), зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що в свою чергу кореспондується зі статтею 161 Цивільного кодексу України (який вступив в дію у періодах, за які позивач просить стягнути заборгованість).

Відповідно до пункту 5 статті 92 Конституції України , засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про електроенергетику", купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на вітроелектростанціях, незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, які входять до складу енергопостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору.

Умови та правила роботи системи оптового ринку електричної енергії України, права, обов'язки, відповідальність комплексу підприємств, що здійснюють діяльність на енергоринку, врегульовані Договором між членами оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996 року (надалі - ДЧОРЕ).

В силу статті 1 вищезазначеного Закону, учасниками оптового ринку електричної енергії України є суб'єкти підприємницької діяльності, які продають та купують електроенергію на оптовому ринку електричної енергії України на підставі договору.

Укладення договору купівлі-продажу електричної енергії учасників оптового ринку електричної енергії з суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії, є однією з вимог функціонування оптового ринку електричної енергії України, відносини в галузі електроенергетики врегульовано спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" та іншими нормативно-правовими актами: Положенням "Про Національну комісію регулювання електроенергетики України", затвердженим Указом Президента України від 21.04.1998 р. № 335/98 тощо. Основні питання спільного користування електроенергією на підставах, умовах та в межах, визначених Законом України "Про електроенергетику", врегульовують, зокрема, ДЧОРЕ.

Статтею 15-1 Закону України "Про електроенергетику" встановлено порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії. Цей порядок передбачає, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електроенергію енергопостачальники, які здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання (до 2002 року - розподільчі рахунки). Такі рахунки призначені для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії. Зокрема, перерахування коштів енергогенеруючим компаніям та іншим суб'єктами підприємницької діяльності, які проводять продаж електричної енергії на оптовому ринку, здійснюється уповноваженим банком з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії відповідно до алгоритму (порядку розподілу коштів), встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики України. На оптового постачальника електричної енергії покладено обов'язок забезпечити інформування учасників оптового ринку електричної енергії про стан проведення розрахунків.

Виходячи з тлумачення поняття алгоритму та поточного рахунку із спеціальним режимом використання, яке наведено у статті 1 Закону України "Про електроенергетику", алгоритм розподілу коштів, який встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України, застосовується до всіх без винятку поточних рахунків із спеціальним режимом використання, у тому числі і до таких рахунків Державного підприємства "Енергоринок". Таким чином умова про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника Державного підприємства "Енергоринок" є не договірною умовою, встановленою Договором між членами оптового ринку електроенергії та додатками до нього, а нормою закону.

Отже, приписи алгоритму впливають на домовленість сторін за договором щодо оплати вартості товару.

Правовідносини, які виникають з виконання зобов'язань між оптовим постачальником електричної енергії, яким є Відповідач, та енергогенеруючими компаніями, якою є Позивач, особливі і не можуть вирішуватися лише на підставі норм Цивільного кодексу України , оскільки, як було зазначено вище, Законом України "Про електроенергетику" встановлений особливий порядок регулювання даних правовідносин, який полягає у спеціальному здійсненні розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 4.2 укладеного між сторонами Договору, платежі за фактично продану відкритим акціонерним товариством "Донбасенерго" електроенергію здійснюються кожного робочого дня відповідно до Інструкції про порядок використання коштів ОРЕ України, яка є додатком до ДЧОРЕ,

Згідно з умовами укладеного договору, сторони домовились про те, що вони, поряд з зобов'язаннями, визначеними укладеним між ними договором, визнають свої зобов'язання за Договором між членами Оптового ринку електричної енергії України (ДЧОРЕ).

Спеціальний порядок розрахунків за електричну енергію, встановлений Законом України "Про електроенергетику", не звільняє оптового постачальника електричної енергії від виконання зобов'язань перед енергогенеруючими компаніями, оскільки порядок погашення заборгованості відповідача перед позивачем регулюється Інструкцією про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії України.

В силу пункту 6.8 Інструкції, у разі виявлення коштів понад очікувану вартість електричної енергії, придбаної в розрахунковому періоді, від Оптового постачальника сума таких надходжень зараховується виробником відповідно, як оплата з погашення боргів за придбану електричну енергію з найбільшим терміном їх виникнення. Відтак відповідач не може впливати ані на перерахування коштів та їх обсяг, ані на встановлення алгоритму, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму і лише алгоритмом визначається частка коштів, наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, яка є власністю не відповідача, а енергогенеруючої компанії.

Отже, суд дійшов висновку, що Відповідачем здійснено всі необхідні від нього заходи для належного виконання умов Договору, що підтверджується актом взаємних розрахунків, а тому застосування трьох відсотків річних та індексу інфляції є недоцільним в даному конкретному випадку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмові у позові покладаються судом на Позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.В. Пасько

Повний текст рішення складено 10.11.16.