Ухвала

від 14.11.2016 по справі 922/6065/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.11.2016Справа № 922/6065/15

За позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради

до 1. Дергачівської районної державної адміністрації,

2. Харківської обласної державної адміністрації,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю В«ХарківпромснабВ» ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача ОСОБА_1 інспекція сільського господарства в Харківській області

про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди та визнання відсутності права користування

Суддя Грєхова О.А.

Представники учасників судового процесу:

від прокуратури: ОСОБА_2, посвідчення №041074;

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: ОСОБА_3, ОСОБА_4 - за довіреностями;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2015 року заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 28.10.2005 №608;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 14.03.2011 №97 та від 01.08.2011 №432;

- визнати недійсними договір оренди землі від 23.11.2005, площею 36,83 га, для розміщення кварталу котеджної житлової забудови, який укладено між Дергачівською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Харківпромснаб" та додаткову угоду від 20.09.2011 до договору оренди землі від 23.11.2005;

- визнати відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю В«ХарківпромснабВ» права користування на земельну ділянку відповідно до договору оренди землі від 23.11.2005.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.12.2015 прийнято відмову прокурора від позову до Харківської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 14.03.2011 №97 та від 01.08.2011 №432, та про визнання недійсною додаткової угоди від 20.09.2011 до договору оренди землі від 23.11.2005. Провадження у справі в цій частині припинено.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.12.2015 позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2015 скасовано. Справу направлено до Господарського суду Харківської області для виконання вимог статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2016 касаційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі №922/6065/15 Господарського суду Харківської області - без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.07.2016 справу №922/6065/15 передано до Господарського суду міста Києва за підсудністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 справу №922/6065/15 прийнято до свого провадження суддею Грєховою О.А., розгляд справи призначено на 01.08.2016.

26.07.2016 від Товариства з обмеженою відповідальністю В«ХарківпромснабВ» через відділ діловодства суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Обґрунтовуючи подане клопотання про залишення позову без розгляду, відповідач-3 зазначає, що органом, до компетенції якого віднесено питання захисту інтересів держави у сфері спірних правовідносин під час використання земель державної власності, є орган державної влади - ОСОБА_1 екологічна інспекція України. Тоді як прокуратурою Харківської області помилково визначено позивача у вказаній господарській справі.

28.07.2016 до Господарського суду міста Києва надійшов запит з Господарського суду Харківської області про направлення матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги Харківської міської ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2016 зупинено провадження у справі №922/6065/15 до повернення матеріалів даної справи до Господарського суду міста Києва.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.08.2016 апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.07.2016 залишено без змін.

13.09.2016 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи №922/6065/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 провадження у справі №922/6065/15 поновлено, розгляд справи призначено на 10.10.2016.

30.09.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача-3 надійшли додаткові письмові пояснення.

Враховуючи те, що представники прокуратури, відповідачів-1, 2, позивача та третьої особи у судове засідання 10.10.2016 не з'явились, а також у зв'язку із невиконанням прокуратурою, відповідачами-1, 2, позивачем та третьою особою вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 13.09.2016, розгляд справи відкладено на 24.10.2016.

20.10.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 розгляд справи відкладено до 14.11.2016; явку представників позивача та прокуратури у судове засідання визнано судом обов'язковою.

В судовому засіданні 14.11.2016 представники відповідача-3 підтримали клопотання про залишення позову без розгляду.

Прокурор в засіданні суду проти залишення позову без розгляду заперечив.

Позивач, відповідачі-1, 2 та третя особа в судове засідання своїх представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

За результатом розгляду в судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю В«ХарківпромснабВ» про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Так, пунктом 1 частини 1 статті 81 ГПК України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Пунктом 2 частини 1 статті 121 Конституції України (в редакції, яка діяла на момент звернення прокурора з позовом до суду) визначено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 123 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (у відповідній редакції) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В силу ч. 3 ст. 2 ГПК України (у відповідній редакції) прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

При цьому, як вказав Конституційний суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пунктів 2, 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Під представництвом прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України та статей 2 і 29 Арбітражного процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

При цьому як передбачено ст. 142 Конституції України та ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Водночас, на думку заступника прокурора Харківської області факт використання спірної земельної ділянки порушує інтереси держави в особі Харківської міської ради, як власника щодо реалізації передбаченого ч. 1 ст. 319 ЦК України права вільно розпоряджатися нею і є підставою для втручання органів прокуратури.

Отже, заступник прокурора міста Києва цілком правомірно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим клопотання відповідача-3 про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 06.03.2013 у справі №5015/5594/11, від 18.06.2015 у справі №927/1939/14, від 28.04.2016 у справі №910/23326/15 та ін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю В«ХарківпромснабВ» про залишення позову без розгляду - відмовити.

Суддя О.А. Грєхова