Рішення

від 20.07.2009 по справі 34/29-09-792

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКО Ї ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2009 р. Справа № 34/29-09-792

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до відповідача Фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_3

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних ви мог на предмет спору на сторо ні позивача Товариства з о бмеженою відповідальністю В иробничо-комерційної фірми " Укрюжавтотехсервіс", Товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Нова Україна"

про зобов'язання до вчин ення певних дій та стягнення на суму 8984грн.

та

за зустрічним позовом Фі зичної особи-підприємця

ОСОБА_3

до відповідача Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_2

за участю третіх осіб, які н е заявляють самостійних вимо г на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Укрюжавтотехсервіс", Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Нова Україна"

про визнання недійсним договору та стягнення на сум у 10378грн.

.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від ФО-підприємця ОСОБА_ 2: ОСОБА_5- діючий на підст аві довіреності №290 від 19.03.09р.

від ФО-підприємця ОСОБА_3 : ОСОБА_6- діючий на підстав і довіреності №722 від 21.03.09р.;

від ТОВ ВКФ "Укрюжавтотехс ервіс": не з' явився;

від ТОВ "Нова Україна": не з' явився.

В судовому засіданні 23.06.2009 р. оголошено перерву до 25.06.2009р. д о 15год.30хв.; в судовому засіданн і 25.06.2009р. оголошено перерву до 20.0 7.2009р. до 14год.40хв. в порядку ст.77 Го сподарського процесуальног о кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особ а-підприємець ОСОБА_2 звер нувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-під приємця ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предме т спору, Товариства з обмежен ою відповідальністю виробни чо-комерційної фірми „Укрюжа втотехсервіс”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Україна” в якій просит ь розірвати договір №706 від 01.08.20 08р., укладений між фізичною ос обою-підприємцем ОСОБА_2 т а фізичною особою-підприємце м ОСОБА_3 з 31.12.2008р. та на майбу тнє; стягнути з фізичної особ и-підприємця ОСОБА_3 збитк и у вигляді упущеної вигоди с таном на 30.01.2009р., що становить 2247г рн. на користь позивача, 4494грн. неустойки та зобов' язати фі зичну особу-підприємця ОСО БА_3 вивезти з території авт оринку „Куяльник” належне йо му майно.

Ухвалою господарського су ду Одеської області від 27.02.2009р. прийнято позовну заяву до ро згляду та порушено проваджен ня у справі №34/29-09-792.

В зазначеній позовній заяв і позивачем заявлено клопота ння про вжиття заходів до заб езпечення позову шляхом забо рони фізичній особі-підприєм цю ОСОБА_3 здійснювати го сподарську діяльність на тер иторії авторинку „Куяльник” , розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

07.04.2009р. позивач звернувся до с уду з уточненою позовною зая вою (вх№8375), в якій просить прип инити договір №706 від 01.08.2008р., укл адений між фізичною особою-п ідприємцем ОСОБА_2 та фізи чною особою-підприємцем ОС ОБА_3 з 31.12.2008р. на майбутнє; зобо в' язати фізичну особу-підпр иємця ОСОБА_3 вивезти з те риторії земельної ділянки як а знаходиться за адресою: А ДРЕСА_3 усе належне йому май но; стягнути з відповідача за боргованість у вигляді оренд ної плати за період фактично го користування майном з 01.01.2009р . по 30.03.2009р., що становить 6741грн. на користь фізичної особи-підп риємця ОСОБА_2.

В зазначеній уточненій поз овній заяві позивачем заявле но клопотання про вжиття зах одів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе майно, належне відповіда чу, що знаходиться на територ ії земельної ділянки, розташ ованої за адресою: Одеська об ласть, Біляївський район, с. Ко товка, вул. Жевахова гора, б. 1, в обґрунтування якого фізична особа-підприємець ОСОБА_2 послався на заподіяння фізи чною особою-підприємцем ОС ОБА_3 збитків, у зв' язку з ві дмовою відповідача у добров ільному порядку повернути то ргівельне місце позивачу.

23.04.09р. фізична особа-підприєм ець ОСОБА_2 звернувся до с уду з уточненою позовною зая вою (вх№9873) в якій просить усуну ти перешкоди у користуванні майном фізичної особи-підпри ємця ОСОБА_2, а саме зобов' язати фізичну особу-підприєм ця ОСОБА_3 вивезти з терит орії яка знаходиться за адре сою: АДРЕСА_3 усе належне й ому майно; стягнути з фізично ї особи-підприємця ОСОБА_3 збитки у вигляді упущеної ви годи станом на 30.03.2009р., що станов ить 6741грн. на користь позивача .

В зазначеній уточненій поз овній заяві позивачем заявле но клопотання про вжиття зах одів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе майно, належне відповіда чу, що знаходиться за адресою : Одеська область, Біляївськи й район, с. Котовка, вул.Жевахо ва гора, б.1.

19.05.09р. фізична особа-підприєм ець ОСОБА_2 звернувся до с уду з уточненою позовною зая вою (вх12221) в якій просить усуну ти перешкоди у користуванні майном фізичної особи-підпри ємця ОСОБА_2, а саме зобов' язати фізичну особу-підприєм ця ОСОБА_3 вивезти з торгі вельної площадки №706, загально ю площею 57,6кв.м, яка знаходитьс я за адресою: АДРЕСА_3 усе н алежне йому майно у вигляді м еталевого контейнеру; стягну ти з фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_3 збитки у вигляд і упущеної вигоди станом на 30. 04.2009р., що становить 8984грн. на кори сть фізичної особи-підприємц я ОСОБА_2.

Вищезазначені клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхо м накладення арешту на усе ма йно, належне відповідачу, що з находиться за адресою: АДРЕ СА_3 судом не задоволені з на ступних підстав.

Відповідно до статті 66 Госп одарського процесуального к одексу України забезпечення позову допускається, якщо не вжиття заходів до забезпечен ня позову може утруднити або зробити неможливим виконанн я рішення господарського суд у. Отже, заява про вжиття заход ів до забезпечення позову по винна бути обґрунтована з по данням належних і допустимих доказів, що підтверджують мо жливість виникнення в подаль шому ускладнень у виконанні судового рішення. Господарс ький суд повинен оцінити, нас кільки конкретний захід, яки й пропонується вжити, пов' я заний з предметом позову, спі врозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпе чуватиме фактичну реалізаці ю мети його вжиття. Тому відпо відна ухвала господарського суду в обов' язковому поряд ку повинна містити дані, на пі дставі яких можна зробити ви сновок про те, що невжиття тог о чи іншого заходу до забезпе чення позову може утруднити або зробити неможливим викон ання в подальшому рішення го сподарського суду.

Однак, позивачем не надано д о суду жодного доказу в підтв ердження обставин, викладени х у клопотаннях про забезпеч ення позову, що є підставою дл я відхилення зазначених клоп отань.

Треті особи, які не заявляют ь самостійних вимог на предм ет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відп овідальністю Виробничо-коме рційна фірма "Укрюжавтотехсе рвіс" та Товариство з обмежен ою відповідальністю "Нова Ук раїна" заявлені позовні вимо ги підтримали у повному обся зі, надали суду письмові пояс нення по справі від 23.04.09р. (вх.9904, 99 13 відповідно).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 проти заявлених п озовних вимог заперечує з пі дстав, викладених у відзиві н а позов від 20.05.09р. (вх.12477).

В свою чергу, 10.04.2009р. фізична ос оба-підприємець ОСОБА_3 зв ернувся до суду із зустрічно ю позовною заявою (вх№2474 від 10.04. 09р.) до фізичної особи-під приємця ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предме т спору на стороні відповіда ча Товариства з обмеженою ві дповідальністю Виробничо-ко мерційної фірми "Укрюжавтоте хсервіс", Товариства з обмеже ною відповідальністю "Нова У країна" про визнання недійсн им договору №706 від 01.08.2008р., стягн ення необґрунтовано сплачен ої грошової суми по договору №706 від 01.08.2008р. у розмірі 10378,10грн.

Ухвалою господарського су ду Одеської області від 15.04.2009р. прийнято зустрічний позов фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_3 для спільного розгляд у з первісним позовом по спра ві №34/29-09-792.

25.06.09р. фізична особа-підприєм ець ОСОБА_3 звернувся до с уду із уточненою та доповнен ою зустрічною позовною заяво ю (вх№15822) до фізичної особи-під приємця ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предме т спору на стороні відповіда ча Товариства з обмеженою ві дповідальністю Виробничо-ко мерційної фірми "Укрюжавтоте хсервіс", Товариства з обмеже ною відповідальністю "Нова У країна" про визнання недійсн им договору №706 від 01.08.2008р., уклад еного між фізичною особою-пі дприємцем ОСОБА_2 та фізич ною особою-підприємцем ОСО БА_3; стягнення необґрунтов ано сплаченої грошової суми по договору №706 від 01.08.2008р. у розм ірі 10378,10грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 проти зустрічного позову заперечує з підстав, в икладених у відзиві на зустр ічний позов від 19.05.09р. (вх.12220).

Треті особи, які не заявляют ь самостійних вимог на предм ет спору на стороні відповід ача Товариство з обмеженою в ідповідальністю Виробничо-к омерційна фірма "Укрюжавтоте хсервіс" та Товариство з обме женою відповідальністю "Нова Україна" письмових пояснень з приводу заявлених зустріч них позовних вимог суду не на дали.

За клопотанням сторін, ухва лою господарського суду Одес ької області від 23.04.09р. строк ро згляду справи продовжено по 24.06.09р. в порядку ст.69 Господарсь кого процесуального кодексу України.

Ухвалою заступника голови господарського суду Одесько ї області від 23.06.2009р. строк розг ляду справи №34/29-09-792 продовж ено по 24.07.09р. в порядку ч.3 ст.69 Гос подарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи фіз ичною особою-підприємцем О СОБА_3 (20.05.09р.вх.12473) заявлено кло потання про призначення по с праві судової почеркознавчо ї експертизи, на вирішення як ої поставити наступні питанн я: чи виконано підписи під дог овором №706 від 01.08.08р. тими особам и, від імені яких вони зазначе ні, а саме ОСОБА_2 та ОСОБ А_3, чи іншими особами? Вищеза значене клопотання судом роз глянуте та не задоволено з на ступних підстав.

Відповідно до ст.32 Господар ського процесуального кодек су України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на п ідставі яких господарський с уд у визначеному законом пор ядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яки х ґрунтуються вимоги і запер ечення сторін, а також інші об ставини, які мають значення д ля правильного вирішення гос подарського спору. Ці дані вс тановлюються, зокрема, письм овими і речовими доказами, ви сновками судових експертів.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.43 Г ПК України).

При цьому ст.41 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни визначено, що для роз'яс нення питань, що виникають пр и вирішенні господарського с пору і потребують спеціальни х знань, господарський суд пр изначає судову експертизу.

Дійсно ідентифікація вико навця підпису є завданням по черкознавчої експертизи, але як вбачається з матеріалів с прави, фізичною особою-підпр иємцем ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 фактично виконувався дого вір №706 від 01.08.2008р. без заперечень , тому у суду відсутні підстав и для призначення судової по черкознавчої експертизи.

Розглянувши матеріали спр ави, суд встановив.

03.05.2006р. між ТОВ „Нова Україна” (Орендодавець) та товариство м з обмеженою відповідальніс тю виробничо-комерційною фір мою „Укрюжавтотехсервіс” (Ор ендар) укладено договір орен ди, відповідно до умов якого, о рендодавець передав, а оренд ар прийняв, згідно акту прийо му-передачі орендованого май на від 03.05.06р., в оренду під розта шування автомобільного ринк у торгівельний майданчик, го стьовий майданчик та майданч ик для демонстрації та прода жу автомобілів, загальною пл ощею 19,49га, які належать ТОВ „Но ва Україна”.

Згідно п.7.1 даного договору ц ей договір діє з 03.05.2006р. по 31.12.2006р.

Додатковою угодою від 30.12.2006р. до договору оренди від 03.05.2006р. п .7.1 цього договору викладено у наступній редакції: „Даний д оговір діє з 03.05.2006р. по 03.05.2009р.”.

Відповідно до пп.г) п.3.1 назва ного договору орендодавець м ає право передавати в оренду , а його орендатори мають прав о передавати в суборенду об' єкти оренди.

31.01.2008р. між ТОВ ВКФ „Укрюжавто техсервіс” (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСО БА_2 (Орендар) укладено догов ір оренди, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в орендну т оргівельні площадки (торгіве льні місця) на автомобільном у ринку, розташованому за адр есою: АДРЕСА_3 за номерами з 883 по 939, відповідно до додатку до цього договору від 01.02.2008р., та за номерами 594 по 621, відповідно до додатку від 01.08.2008р.

Згідно п.7.1 даного договору ц ей договір діє з 01.02.2008р. по 30.01.2009р. т ерміном на 11місяців.

Додатковою угодою від 30.04.2009р. до договору оренди від 31.01.2008р. п ункт 7.1 викладено у наступній редакції: „Даний договір діє з 01.05.2009р. по 30.04.2010р. терміном на 12міс яців”.

Підпунктом г) пункту 3.1 цього договору визначено, що оренд атор має право за згодою з оре ндодавцем передавати об' єк т оренди в суборенду.

На підставі договору оренд и від 31.01.2008р., 01.08.2008р. між фізичною о собою-підприємцем ОСОБА_2 (Підприємець) та фізичною осо бою-підприємцем ОСОБА_3 (К ористувач) укладено договір №706, відповідно до умов п.1.1 яког о підприємець надав, а корист увач прийняв та зобов' язавс я сплачувати усі передбачені цим договором послуги на тер иторії автомобільного ринку .

Згідно пп.2.1.1 п.2.1 позивач нада в відповідачу майданчик на т ериторії автомобільного рин ку для організації об' єкту підприємницької діяльності (об' єкту торгівлі) загально ю площею 57,6кв.м, у т.ч. для торгів лі І уровень 28,8кв.м за ціною 52гр н. за 1кв.м, для зберігання това ру ІІ рівень 28,8кв.м за ціною 26гр н. за 1кв.м.

Пунктом 6.1 договору оренди в ід 01.08.2008р. даний договір укладен о терміном з 01.08.08р.по 31.12.2008р.

При цьому, як вбачається зі схеми розташування об' єкті в на авторинку „Куяльник” та пояснень представника позив ача номер торгівельного місц я на ринку ототожнюється із н омером відповідного договор у оренди з підприємцем. Таким чином, з огляду на номер догов ору від 01.08.2008р., укладеного між с торонами по справі, відповід ачем було орендоване торгіве льне місце за №706.

Посилаючись на припинення між сторонами договірних ві дносин предметом яких була о ренда торгівельного місця №7 06, та відмову відповідача у до бровільному порядку звільни ти зазначене торгівельне міс це, позивач звернувся до госп одарського суду з вимогами у сунути перешкоди у користува нні майном фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_2, а саме зо бов' язати відповідача виве зти з території яка знаходит ься за адресою: АДРЕСА_3 ус е належне йому майно у вигляд і металевого контейнеру; стя гнути з відповідача заборгов аність у вигляді упущеної ви годи станом на 30.04.2009р., що станов ить 10378грн. на користь позивача .

В свою чергу, фізична особа- підприємець ОСОБА_3 відпо відно до зустрічних позовних вимог просить суд визнати не дійсним договір оренди №706 від 01.08.2008р., укладений між сторонам и по справі. Одними із основни х доводів відповідача є твер дження щодо відсутності у ТО В „Нова Україна” права на укл адання договору оренди торгі вельних площадок в силу відс утності у останнього правовс тановлюючих документів на зе мельну ділянку, на якій розта шовані вказані торгівельні м айданчики, а також відсутнос ті зареєстрованого у встанов леному порядку ринку. Продаж даної земельної ділянки на у мовах розстрочення платежу н а 5 років виключає можливість набуття ТОВ „Нова Україна” п рава власності на зазначену земельну ділянку до сплати в артості землі у повному обся зі, оскільки за положеннями п . 4.1 договору купівлі-продажу в ід 22.01.2008р. право власності виник ає після одержання державног о акту на право власності на з емлю, який видається Покупцю за умови сплати ним повної в артості придбаної земельної ділянки.

Незважаючи на відсутність по тексту зустрічної позовн ої заяви в уточненій редакці ї чітко сформульованої право вої позиції з приводу заявле них зустрічних вимог та поси лання на цілу низку законода вчих норм, які крім іншого не п ередбачають однакового заст осування, з урахуванням пояс нень, які надавалися предста вником у судових засіданнях, суд вважає за необхідне виді лити основні моменти на яких базуються зустрічні вимоги, та зупинитися на оцінці окре мо кожного з них.

Так, за переконанням суду, щ о власно не заперечується бе зпосередньо учасниками проц есу, самий по собі спір між сто ронами виник в результаті не узгодження розміру плати за торгівельне місце, а основни м доводом на підтвердження н еправомірних дій ринку відпо відачем висуваються твердже ння про відсутність у ТОВ „Но ва Україна” правовстановлюю чих документів на земельну д ілянку, та, як наслідок, на дум ку відповідача, відсутність права на укладання договору оренди з товариством з обмеж еною відповідальністю вироб ничо-комерційної фірми „Укр южавтотехсервіс”.

Так, відповідно до ст.126 Земел ьного кодексу України право власності на земельну ділянк у посвідчується державним ак том, крім випадків, визначени х частиною другою цієї статт і. Право постійного користув ання земельною ділянкою посв ідчується державним актом на право постійного користуван ня земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки по свідчується договором оренд и землі, зареєстрованим відп овідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2001р. Августівською с ільською радою товариству з обмеженою відповідальністю „Нова Україна” видано держа вний акт на право постійного користування землею І-ОД №004523, відповідно до якого товарис твом отримано на праві пості йного користування для розмі щення авторинку та продоволь чого ринку змішаної торгівлі земельну ділянку площею 47,84га .

22.01.2008р. між Біляївською район ною державною адміністраціє ю та ТОВ „Нова Україна” уклад ено договір купівлі-продажу. Предметом продажу за вказан ою угодою було визначено зем ельну ділянку несільськогос подарського призначення, заг альною площею 46,09га, що розташо вана за адресою: Одеська обла сть, Біляївський район, Авгус тівська сільська рада, Жевах ова гора, 1В, 1Г, 1Д, 1Е, 1Ж, яка перебу вала на підставі вищезазначе ного державного акту у пості йному користуванні ТОВ „Нова Україна” з цільовим признач енням для розміщення авторин ку та продовольчого ринку зм ішаної торгівлі.

Умовами п.4.1 договору купівл і-продажу від 22.01.2008р. передбачен о, що до отримання державного акту на право власності на зе млю правовий режим використа ння земельної ділянки та роз рахунків за неї зберігається у тому вигляді, у якому він бу в встановлений раніше.

Наведене дозволяє суду дій ти висновку, що до настання об ставин передбачених п.4.1. дого вору купівлі-продажу від 22.01.2008р . ТОВ „Нова Україна” використ овує земельну ділянку на під ставі державного акту на пра во постійного користування з емлею І-ОД №004523, що, в свою чергу, свідчить про необґрунтовані сть правової позиції відпові дача з цього питання, та є безп еречним фактом використання земельної ділянки для розмі щення авторинку та продоволь чого ринку змішаної торгівлі з боку ТОВ „Нова Україна” на з аконних підставах.

Як вбачається зі змісту дог овору оренди від 03.05.2006р., укладе ного між ТОВ „Нова Україна” ( Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальніст ю виробничо-комерційної фірм и „Укрюжавтотехсервіс” (Орен дар) предметом оренди визнач ено торгівельний майданчик, гостьовий майданчик та майда нчик для демонстрації та про дажу автомобілів, загальною площею 19,49га, які належать ТОВ „ Нова Україна”, з метою розташ ування автомобільного ринку .

При цьому, зазначені майдан чики не можна ототожнювати з земельною ділянкою, на якій в они розташовані, оскільки да ні об' єкти являють собою тв ерде покриття з відповідними пристосуваннями, необхідним и для їх використання відпов ідно до функціонального приз начення (як-то огорожа, ворота , тощо), а, відтак, вони являють с обою самостійний об' єкт цив ільного обігу відмінний від такого об' єкту цивільного о бігу як земельна ділянка.

З огляду на викладене, до до говору оренди від 03.05.2006р., предм етом оренди за яким виступаю ть вищевказані майданчики, п оложення законодавства, яким и врегульовані питання земел ьних правовідносин, застосу ванню не підлягають.

Таким чином, доводи позивач а за зустрічним позовом про н едійсність договору оренди в ід 03.05.2006р. в силу приписів ст.8 Зак ону України „Про оренду земл і” судом не приймаються.

Щодо доводів позивача за зу стрічним позовом про відсутн ість у ТОВ „Нова Україна” пра ва здійснювати свою господар ську діяльність у вигляді ор ганізації ринку, суд зазнача є наступне.

Згідно з п.2 Правил торгівлі на ринках, затверджених нака зом Міністерства економіки т а з питань європейської інте грації України, Міністерства внутрішніх справ України, Де ржавної податкової адмініст рації України, Державного ко мітету стандартизації, метро логії та сертифікації Україн и від 26.02.2002р. №57/188/84/105 та зареєстров аних в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р. за №288/6576, ринок - це суб'єкт господарювання, ство рений на відведеній за рішен ням місцевого органу виконав чої влади чи органу місцевог о самоврядування земельній д ілянці і зареєстрований в ус тановленому порядку, функціо нальними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців нал ежних умов у процесі купівлі -продажу товарів за цінами, що складаються залежно від поп иту і пропозицій.

При цьому, питання створенн я ринків врегульовані низкою нормативних актів. Так, на виконання постанови Кабін ету Міністрів України від 29.04.96 №465 "Про впорядкування роботи продовольчих і речових ринк ів" Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгі влі України видано наказ №290 в ід 21.05.96р., зареєстрований в Міні стерстві юстиції України 06.06.96р . за №271/1296, яким затверджено Поло ження про порядок проведення конкурсів на право створенн я ринків і надання їх в оренду .

Відповідно до п. 1.1., 1.2 цього По ложення конкурс на право ств орення ринків і надання їх в о ренду проводиться з метою ви знання переможця - особи, яка з апропонувала найкращі умови подальшої експлуатації об'є кта (некомерційний конкурс) а бо за рівних фіксованих умов найвищу ціну за оренду (комер ційний конкурс). Об'єктами про ведення конкурсу є: право оре нди майна діючого ринку, який є самостійним підприємством і єдиним (цілісним) комплексо м; право створення ринку на ві дведеній для цієї мети землі .

Пунктом 2.1 вказаного Положе ння встановлено, що після вир ішення у встановленому поряд ку Урядом Автономної Республ іки Крим, обласними, Київсько ю та Севастопольською міськи ми державними адміністрація ми питання про відведення зе мельної ділянки для розміщен ня нового ринку або про перед ачу в оренду діючих ринків ор гани, уповноважені управляти майном, що знаходиться у кому нальній власності, оголошуют ь конкурс, утворюють конкурс ну комісію для його проведен ня.

Пунктами 4.2, 4.3 даного Положен ня визначено, що з переможцем конкурсу на право оренди май на діючого ринку укладається договір оренди відповідно д о чинного законодавства Укра їни. У договорі оренди зазнач ається розмір орендної плати , що склався за результатами к онкурсу (при комерційному ко нкурсі) та додаткові зобов'яз ання сторін, визначені умова ми конкурсу. За переможцем ко нкурсу на право створення ри нку на відведеній для цієї ме ти землі закріплюється право на земельну ділянку відпові дно до земельного законодавс тва України.

Суд звертає увагу, що положе ннями діючого законодавства України не передбачена спец іальна реєстрація суб'єкта г осподарювання саме в якості ринку як такового. Крім того, а ні положеннями діючого Госпо дарського кодексу України, а ні приписами Цивільного коде ксу України не передбачено т акої організаційно-правової форми суб' єкта господарюва ння як ринок, що свідчить про ф ункціональне значення цього терміну.

Відповідно до п.2.2 статуту ТО В „Нова Україна”, зареєстров аного у новій редакції 24.05.2005р., п редметом діяльності товарис тва визначено, у т.ч. організац ію спеціалізованих та змішан их ринків, передачу в оренду т ехнологічних площадок та пер едачу в оренду торгівельних місць на ринках.

Таким чином, виходячи з наве деного законодавчо визначен ого поняття ринку та порядку його створення, приймаючи до уваги наведені положення ст атуту ТОВ „Нова Україна”, а та кож те, що останньому земельн а ділянка виділена саме для р озміщення авторинку та продо вольчого ринку змішаної торг івлі, суд доходить висновку, щ о діяльність ТОВ „Нова Украї на” щодо організації роботи авторинку в с.Котовка, Жевахо ва гора, 1 не суперечить припис ам чинного законодавства.

При цьому суд, оцінюючи нада не позивачем рішення виконав чого комітету Августівсько ї сільської ради рішення №148 в ід 25.12.2008р., яким зареєстровано н а території Августівської сі льської ради в с. Котовка, Жева хова гора, 1 об' єкт торгівлі Т ОВ „Нова Україна” - ринок з про дажу автотранспорту, автозап частин та супутніх товарів з азначає, що приписами статті 34 Закону України „Про місцеве самоврядування”, на підстав і якої було прийняте зазначе не рішення, взагалі не передб ачені повноваження виконком у щодо прийняття такого роду рішень.

Разом з тим, правова оцінка даного рішення не впливає на висновки щодо законності ви користання товариством з обм еженою відповідальністю „Но ва Україна” земельної ділянк и площею 47,84га, розташованої в с .Котовка, Жевахова гора, 1 з мет ою розташування авторинку.

Позивачем за зустрічним по зовом підміняються поняття т оргівельного місця та земель ної ділянки, які, в свою чергу, регулюються різними нормами діючого законодавства та ма ють різну юридичну природу в иникнення та форми існування .

Відповідно до ст.3 Господарс ького кодексу України, під го сподарською діяльністю у цьо му Кодексі розуміється діяль ність суб'єктів господарюван ня у сфері суспільного вироб ництва, спрямована на вигото влення та реалізацію продукц ії, виконання робіт чи наданн я послуг вартісного характер у, що мають цінову визначеніс ть. Загальні принципи господ арювання визначені статтею 6 даного Кодексу, якими в тому ч ислі є свобода підприємницьк ої діяльності у межах, визнач ених законом.

Згідно ст.3 Цивільного кодек су України загальними засада ми цивільного законодавства , зокрема, є свобода договору т а свобода підприємницької ді яльності, яка не заборонена з аконом.

Реалізуючі наведені принц ипи загальних засад цивільно го законодавства законодавц ем також були надані певні пр ава суб' єктам цивільного об ігу, як-то право сторін на укла дання договорів, які не перед бачені актами цивільного зак онодавства, але відповідають загальним засадам цивільног о законодавства; право врегу лювання у договорі, який пере дбачений актами цивільного з аконодавства, своїх відносин , які не врегульовані цими акт ами; право сторін в договорі в ідступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини н а власний розсуд (ст.6 Цивільно го кодексу України).

Відповідно до п.1 Правил тор гівлі на ринках, затверджени х наказом Міністерства еконо міки та з питань європейсько ї інтеграції України, Мініст ерства внутрішніх справ Укра їни, Державної податкової ад міністрації України, Державн ого комітету стандартизації , метрології та сертифікації України від 26.02.2002р.(зареєстрова них в Міністерстві юстиції У країни 22.03.2002р. за №288/6576) ці Правила визначають вимоги щодо функ ціонування створених в устан овленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного про дажу на них сільгосппродукті в, продовольчих і непродовол ьчих товарів, худоби, тварин, к ормів тощо, надання послуг, до держання ветеринарних, саніт арних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринк ах, прав споживачів і вимог по даткового законодавства.

Пунктом 2 даних Правил встан овлено, що ринок - це суб'єкт го сподарювання, створений на в ідведеній за рішенням місцев ого органу виконавчої влади чи органу місцевого самовряд ування земельній ділянці і з ареєстрований в установлено му порядку, функціональними обов'язками якого є надання п ослуг та створення для прода вців і покупців належних умо в у процесі купівлі-продажу т оварів за цінами, що складают ься залежно від попиту і проп озицій.

Поняття торгівельного міс ця надається положеннями п.13 з азначених Правил, яким визна чено, що торговельне місце - пл оща, відведена для розміщенн я необхідного для торгівлі і нвентарю (вагів, лотків тощо) т а здійснення продажу продукц ії з прилавків (столів), трансп ортних засобів, причепів, віз ків (у тому числі ручних), у кон тейнерах, кіосках, палатках т ощо. Розмір торговельного мі сця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затвер джуються відповідно до закон одавства.

Відповідно до п.16 названих П равил, у разі використання то рговельного місця на умовах оренди у продавця повинна бу ти копія угоди з адміністрац ією ринку про оренду, а на умов ах суборенди - копія такої уго ди із суб'єктом підприємниць кої діяльності (орендодавцем ).

Умовами п.п.18, 19 цих Правил виз начено, що за право займання т орговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законо давством. За окрему плату про давцям можуть надаватися так і послуги: бронювання торгов ельних місць, прокат торгове льного інвентарю, обладнання , засобів вимірювальної техн іки, санітарного одягу, збері гання особистих речей і прод укції в камерах схову, на скла дах і в холодильниках, зважув ання на товарних вагах, розру бка м'яса (рубачами м'яса ринку ), утримання торговельного мі сця в належному стані, інформ аційні оголошення рекламног о та довідкового характеру, з абезпечення місцями в готеля х і на автостоянках за наявно сті їх на ринку, консультації спеціалістів, вантажно-розв антажувальні роботи і трансп ортні послуги, приймання для подальшого продажу сільгосп продуктів та інших товарів у бюро торгових послуг тощо. Та рифи на послуги ринку, що пов'я зані із забезпеченням діяльн ості ринкового господарства , установлюються адміністрац ією ринку відповідно до чинн ого законодавства.

Враховуючий наведений ана ліз законодавчих норм, якими врегульовані загальні питан ня діяльності всіх суб' єкті в цивільного обігу, у тому чис лі, суб' єктів господарюванн я, суд зазначає, що укладання Т ОВ ВКФ „Укрюжавтотехсервіс” як самостійною юридичною ос обою та суб' єктом господарю вання будь-яких угод, якщо вон и прямо не заборонені законо м, не суперечить діючому зако нодавству.

Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.215 Ци вільного кодексу України під ставою недійсності правочин у є недодержання в момент вчи нення правочину стороною (ст оронами) вимог, які встановле ні частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Ко дексу. Якщо недійсність пра вочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін аб о інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених зак оном, такий правочин може бут и визнаний судом недійсним (о спорюваний правочин).

Згідно з ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 вказаног о кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодек су, іншим актам цивільного за конодавства, а також моральн им засадам суспільства. Особ а, яка вчиняє правочин, повинн а мати необхідний обсяг циві льної дієздатності. Волевияв лення учасника правочину має бути вільним і відповідати й ого внутрішній волі. Правочи н має бути спрямований на реа льне настання правових наслі дків, що обумовлені ним.

За змістом п.4. Роз' яснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі п итання практики вирішення сп орів, пов' язаних з визнання м угод недійсними” якщо чинн е законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути поз ивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними , господарському суду для вир ішення питання про прийняття позовної заяви слід керуват ися правилами статті 2 Господ арського процесуального код ексу України. Отже, крім контр агентів за договором, прокур ора, державних та інших орган ів позивачем у справі може бу ти будь-яке підприємство, уст анова, організація, чиї права та охоронювані законом інте реси порушує ця угода.

Наведена позиція Вищого го сподарського суду України до зволяє суду дійти висновку, щ о обов' язковою умовою для в изнання договору недійсним є встановлення судом факту по рушення оспорюваною угодою п рав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Факт порушення прав особи к ореспондується з однозначни м порушенням конкретної зако нодавчої норми, якою особі пр аво надано.

Стверджуючи про порушення своїх прав, у зв' язку з уклад анням між ТОВ ВКФ „Укрюжавто техсервіс” та фізичною особо ю-підприємцем ОСОБА_2 дого вору від 31.01.2008р., а також між ТОВ „ Нова Україна” та ТОВ ВКФ „Укр южавтотехсервіс” договору в ід 03.05.2006р., фізична особа-підпри ємець ОСОБА_3 не послався на жодну законодавчу норму, я ка дозволяла б суду встанови ти конкретні права позивача, які були порушені при укладе нні вказаних договорів.

Більш того, зазначені уго ди не стосуються прав та інте ресів фізичної особи-підприє мця ОСОБА_3, так як останні й не знаходиться в будь-яких в ідносинах ні з ТОВ ВКФ „Укрюж автотехсервіс”, ні з ТОВ „Нов а Україна”.

Питання підприємницької д іяльності фізичної особи-під приємця ОСОБА_2 та господа рської діяльності ТОВ „Нова Україна” і ТОВ ВКФ „Укрюжавт отехсервіс”, яка пов' язана з договірними відносинами з іншими суб' єктами господар ювання ніяким чином не стосу ється безпосередньо фізично ї особи-підприємця ОСОБА_3 . Перевірку діяльності даних суб' єктів вправі здійснюва ти уповноважені на то органи державної влади та місцевог о самоврядування в межах вст ановленої законом компетенц ії, що, в свою чергу, не надає пр аво ані даним органам ані інш им суб' єктам господарюванн я безпосередньо втручатися в діяльність зазначених суб' єктів.

При цьому, ані жодної законо давчої норми, яка була поруше на при укладанні зазначених угод, ані норми, недотримання якої призвело до порушення н аданих цією законодавчою нор мою прав фізичної особи-підп риємця ОСОБА_3 останнім су ду доведено не було.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та поясн ень представників сторін, єд иною та основою причиною вин икнення суперечки між сторон ами є неврегульоване питання розміру плати за торгівельн е місце, надане відповідачу н а підставі договору оренди № 706 від 01.08.2008р. При цьому, відмова в ідповідача від продовження о рендних правовідносин обумо влена неправомірним, на його думку, розрахунком плати за т оргівельне місце.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного ко дексу України договором є до мовленість двох або більше с торін, спрямована на встанов лення, зміну або припинення ц ивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного коде ксу України відповідно до ст .6 цього Кодексу сторони є віль ними в укладенні договору, ви борі контрагента та визначен ні умов договору з урахуванн ям вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавс тва, звичаїв ділового оборот у, вимог розумності та справе дливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 назван ого кодексу зміст договору с тановлять умови (пункти), визн ачені на розсуд сторін і пого джені ними, та умови, які є обо в'язковими відповідно до акт ів цивільного законодавства . Договір є обов'язковим для ви конання сторонами (ст.629 ЦК Укр аїни). Ціна в договорі встанов люється за домовленістю стор ін (ч.1 ст.632 ЦК України).

Оскільки нормами цивільно го законодавства при укладан ні договору встановлені прин ципи свободи договору та віл ьного волевиявлення сторін з усіх питань, про що свідчить факт укладання між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою-підприє мцем ОСОБА_3 договору орен ди від 01.08.2008р., з якого вбачаєтьс я домовленість сторін по всі м істотним умовам, посилання відповідача на неправомірне визначення у договорі плати за торгівельне місце судом д о уваги не приймається.

Крім того, слід зазначити, щ о даний договір виконувався сторонами на протязі всього часу його дії, що також підтве рджується наявними в матеріа лах справи квитанціями про с плату оренди, у зв' язку з чим посилання відповідача на вс тановлення умовами вказаног о договору неправомірного ро зрахунку плати не може бути п ідставою для визнання догово ру недійсним, так як дане пита ння віднесено законодавцем д о прав учасників договірних відносин самостійно визнача тися з ціною договору.

Статтею 180 Господарського к одексу України передбачено, що зміст господарського дого вору становлять умови догово ру, визначені угодою його сто рін, спрямованою на встановл ення, зміну або припинення го сподарських зобов'язань, як п огоджені сторонами, так і ті, щ о приймаються ними як обов'яз кові умови договору відповід но до законодавства. Господа рський договір вважається ук ладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядк у та формі досягнуто згоди що до усіх його істотних умов. Іс тотними є умови, визнані таки ми за законом чи необхідні дл я договорів даного виду, а так ож умови, щодо яких на вимогу о днієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладен ні господарського договору с торони зобов'язані у будь-яко му разі погодити предмет, цін у та строк дії договору.

При цьому, ані жодної законо давчої норми, яка була поруше на при укладанні договору мі ж фізичною особою-підприємце м ОСОБА_2 та фізичною особ ою-підприємцем ОСОБА_3, ан і норми, недотримання або пор ушення якої призвело до пору шення прав фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_3, останнім суду доведено не було.

Судом не приймаються до ува ги і доводи фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_3 щодо укла дення позивачем договору №706 в ід 01.08.2008р. всупереч задекларова ному виду діяльності. З цього приводу, суд зауважує, що лише правоздатність юридичної ос оби є спеціальною, оскільки в изначається встановленими ц ілями її діяльності відповід но до закону та/або установчи х документів даної юридичної особи, а відтак угода, укладен а юридичною особою всупереч цілям її діяльності, є позаст атутною і має визнаватися не дійсною. В той час, як обсяг ци вільної дієздатності фізичн их осіб - підприємців не обмеж ується задекларованими ним в идами діяльності, а відтак ук ладення угоди фізичною особо ю-підприємцем всупереч задек ларованому ним виду діяльнос ті не є підставою для визнанн я такої угоди недійсною. Пере вірку діяльності фізичної ос оби-підприємця, у тому числі питання щодо укладення угод и в межах або поза межами заде кларованого ним виду діяльно сті, вправі здійснювати упов новажені на то органи держав ної влади в межах встановлен ої законом компетенції.

З огляду на викладене, а так ож враховуючи, що всі умови до говору були узгоджені сторон ами при підписанні, розмір пл атежів за договором в одност оронньому порядку з боку фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_2 не змінювався, договір в иконувався сторонами та прип инив свою дію через закінчен ня строку, на якій його було ук ладено, суд оцінює зустрічні позовні вимоги фізичної осо би-підприємця ОСОБА_3 в ча стині визнання недійсним дог овору №706 від 01.08.2008р., укладеного між фізичною особою-підприєм цем ОСОБА_2 та фізичною ос обою-підприємцем ОСОБА_3 н еобґрунтованими, недоведени м та такими, що не базуються на законних підставах, у зв' яз ку з чим, у задоволенні зустрі чного позову в цій частині сл ід відмовити.

Не підлягає задоволенню і з устрічний позов в частині ви мог про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_3 необґрун товано сплаченої грошової су ми по договору №706 від 01.08.2008р. у ро змірі 10378грн. у зв' язку з тим, щ о дана вимога висувається ві дповідачем як похідна від ви моги про визнання договору № 706 від 01.08.2008р. недійсним.

Приймаючи до уваги, що в час тині вимог фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_3 про визна ння недійсним договору №706 від 01.08.2008р. судом відмовлено, суд до ходить висновку про необґру нтованість та безпідставніс ть вимоги про стягнення з фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_2 необґрунтовано сплачен ої грошової суми по договору №706 від 01.08.2008р. у розмірі 10378грн., у з в' язку з чим, вказана зустрі чна вимога також не підлягає задоволенню. При цьому, суд вв ажає недоцільним надавати пр авову оцінку як розміру заяв леної до стягенння суми так і правовим підставам її нарах ування з огляду на вищенавед ені висновки суду.

Щодо позовних вимог фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у кор истуванні майном, суд зазнач ає наступне.

Відповідно до ст.759 Цивільно го кодексу України за догово ром найму (оренди) наймодавец ь передає або зобов'язується передати наймачеві майно у к ористування за плату на певн ий строк.

Проаналізувавши положення договору №706 від 01.08.2008р., укладен ого між фізичною особою-підп риємцем ОСОБА_2 та фізично ю особою-підприємцем ОСОБА _3, суд дійшов висновку, що да ний договір за своєю правово ю природою належить до догов орів оренди майна.

Відповідно до ч.2 ст.291 Господ арського кодексу України дог овір оренди припиняється у р азі закінчення строку, на яки й його було укладено.

Як вбачається з пояснень пр едставника фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_2, останнім протягом грудня 2008р. було запр опоновано фізичній особі-під приємцю ОСОБА_3 підписати угоду про продовження догов ірних відносин, однак останн ій відмовився від підписання договору та з січня 2009р. припин ив здійснювати платежі, пере дбачені договором №706 від 01.08.2008р .

При цьому, слід зауважити, щ о незважаючи на відсутність офіційної відмови відповіда ча від продовження орендних правовідносин, обидва учасни ка договору №706 від 01.08.2008р. вважаю ть, що дана угода припинила св ою дію саме з 01.01.2009р.

У зв' язку з чим суд приймає до уваги наведену позицію ст орін з цього питання, та, керую чись ч.2 ст.291 Господарського ко дексу України, доходить вис новку про припинення дії дог овору №706 від 01.08.2008р. з 01.01.2009р. у зв' язку з закінченням строку, на який його було укладено.

В свою чергу, положеннями ч. 4 ст.291 Господарського кодексу України та вимогами ч.1 ст.785 Ци вільного кодексу України пер едбачено, що у разі припиненн я договору найму наймач зобо в' язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в як ому вона була одержана, з урах уванням нормального зносу, а бо у стані, який було обумовле но в договорі.

В свою чергу, після закінчен ня 01.01.2009р. строку дії вказаного договору фізичною особою-під приємцем ОСОБА_3 зобов' я зань з передачі Орендодавцю торгівельного місця за відпо відним актом приймання-перед ачі виконано не було.

З огляду на викладені припи си норм чинного законодавств а України, якими обумовлений обов' язок Орендаря поверн ути об' єкт оренди після зак інчення строку дії договору оренди, суд доходить висновк у, що починаючи з наступного д ня після закінчення строку о ренди фізична особа-підприєм ець ОСОБА_3 самовільно без правових підстав займає тор гівельне місце №706, загальною площею 57,6кв.м, яке знаходиться за адресою: Одеська область, Б іляївський район, с. Котовка, в ул. Жевахова гора, б.1.

За змістом ст.396 Цивільного к одексу України особа, яка має речове право на чуже майно, ма є право на захист цього права , у тому числі і від власника м айна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, у тому ч ислі, має право вимагати усун ення перешкод у здійсненні н им права користування та роз поряджання своїм майном відп овідно до ст.391 зазначеного ко дексу.

З огляду на викладене, керую чись вищенаведеними положен нями чинного законодавства У країни, суд доходить висновк у щодо правомірності, обґрун тованості позовних вимог фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_2 про усунення перешкод у користуванні майном фізично ї особи-підприємця ОСОБА_2 , а саме зобов' язання фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_3 вивезти з території яка зна ходиться за адресою: АДРЕСА _3 усе належне йому майно у ви гляді металевого контейнеру .

Щодо вимог фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_2 в частин і стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 заборг ованості у вигляді упущеної вигоди станом на 30.04.2009р. у розмі рі 8984грн., суд зазначає наступ не.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивіль ного кодексу України зобов' язання виникають з підстав, в становлених ст.11 цього Кодекс у.

За невиконання зобов'язань за договором ст.611 Цивільного кодексу України та ст.224 Госпо дарського кодексу України пе редбачена цивільно-правова в ідповідальність особи, що по рушила зобов'язання, зокрема у вигляді відшкодування зби тків.

За ст.614 Цивільного кодексу У країни підставою відповідал ьності за порушення зобов'яз ання є вина особи, яка порушил а зобов'язання, якщо інше на вс тановлено договором або зако ном.

За приписами ст.22 Цивільног о кодексу України під збитка ми розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі зни щенням або пошкодженням речі , а також витрати, які особа зр обила або мусить зробити для відновлення свого порушеног о права (реальні збитки); доход и, які особа могла б реально од ержати за звичайних обставин , якби її право не було порушен е (упущена вигода).

Відповідно до ч.2 ст.224 Господ арського кодексу України під збитками розуміються витрат и, зроблені управненою сторо ною, втрата або пошкодження ї ї майна, а також не одержані не ю доходи, які управнена сторо на одержала б у разі належног о виконання зобов'язання або додержання правил здійсненн я господарської діяльності д ругою стороною.

З аналізу вищевказаних нор м законодавства, вбачаться, щ о об' єктивною стороною прав опорушення є наявність збитк ів в майновій сфері кредитор а, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржн иком взятого на себе зобов' язання, причинний зв' язок м іж протиправною поведінкою б оржника та збитками. Відсутн ість хоч би одного з вищевказ аних елементів, які утворюют ь склад цивільного правопору шення, звільняє боржника від відповідальності за невикон ання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов' яз ань, оскільки в даному випадк у його поведінка не може бути кваліфікована як правопоруш ення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог фізична особ а-підприємець ОСОБА_2 споч атку посилався на ті обстави ни, що безпідставним викорис танням фізичною особою-підпр иємцем ОСОБА_3 торгівельн ого місця №706 фактично було об межено позивача у здійсненн і повноважень щодо користува ння і розпоряджання цим майн ом, чим позбавлено доходів, як і позивач міг би реально одер жати при наданні цього торгі вельного місця в оренду, якби його право не було порушене (у пущена вигода).

В подальшому, позивачем бул о змінено фактичні підстави вимог заявлених у цій частин і позову, посилаючись на немо жливість отримання доходів н а підставі укладеного 01.01.2009р. м іж фізичною особою-підприємц ем ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_7 договору суборенди №706 внасл ідок безпідставного викорис танням фізичною особою-підпр иємцем ОСОБА_3 спірного то ргівельного місця.

Однак, за попередніми поясн еннями, викладеними в позовн ій заяві, уточненнях від 06.04.09р. ( вх№8375 від 07.04.2009р.), від 22.04.09р. (вх№9873 ві д 23.04.2009р.), представником фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_2 про існування договору між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_7 в загалі не згадувалося, більш того, ним, навпаки, стверджува лося лише про можливість над ання спірного торгівельного місця іншій особі.

Більш того, торгівельне міс це №706 до теперішнього часу ві дповідачем фізичній особі-п ідприємцю ОСОБА_2 поверну то не було, що і спричинило зве рнення останнього за захисто м своїх прав до господарсько го суду Одеської області, у зв ' язку з чим суду взагалі не з розуміло яким чином позиваче м передано СПД ОСОБА_7 тор гівельне місце, яке знаходит ься у фактичному користуванн і відповідача. З огляду на вик ладене, суд вважає, що договір суборенди №706 від 01.01.2009р., укладе ний між фізичною особою-підп риємцем ОСОБА_2 та СПД ОС ОБА_7 має характер формальн ої угоди, не спрямованої на на стання фактичних правових на слідків для її учасників.

Враховуючи вищенаведене, с удом договір суборенди №706 від 01.01.2009р., укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_7 не може бу ти оцінений як належний дока з реальної можливості отрима ння позивачем прибутку.

Таким чином, в підтвердженн я наявності упущеної вигоди фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, в порушення вимог ст.ст.32, 33 Господарського проце суального кодексу України, с уду не надано жодного докуме нтального підтвердження ная вності упущеної вигоди.

Приймаючи до уваги вищевик ладене, суд доходить висновк у про недоведеність фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 існування факту упущеної в игоди у розмірі 2412грн. у зв' яз ку з чим позов в цій частині ви мог задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господа рського процесуального коде ксу України позивач вправі д о прийняття рішення по справ і змінити підставу або предм ет позову, збільшити розмір п озовних вимог, відмовитись в ід позову або зменшити розмі р позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за правомірне поз ов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити в ча стині вимог про усунення пер ешкод у користуванні майном шляхом зобов' язання фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_3 вивезти з торгівельної пло щадки №706, загальною площею 57,6к в.м, яка знаходиться за адресо ю: АДРЕСА_3 усе належне йом у майно у вигляді металевого контейнеру; у задоволенні по зовних вимог про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 упущеної вигоди у ро змірі 8984грн. слід відмовити.

В свою чергу, у задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 слід відмовити повністю.

Згідно статей 44, 49 Господарсь кого процесуального кодексу України слід стягнути з відп овідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 85грн. та інформац ійно-технічного забезпеченн я судового процесу на суму 59гр н.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43 , 44, 49, 82-85 Господарського проц есуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_2 задовол ьнити частково.

2. Зобов' язати фізичну о собу-підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційни й номер НОМЕР_1) усунути перешкоди у користуванні фі зичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (65112, АДРЕСА_2, іден тифікаційний номер НОМЕР_2 ) майном шляхом вивезення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, іде нтифікаційний номер НОМЕР _1) з торгівельної площадк и №706, загальною площею 57,6кв.м, як а знаходиться за адресою: А ДРЕСА_3 усього належного йо му майна у вигляді металевог о контейнеру.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційни й номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65112, АДРЕСА_2, ідент ифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати по сплаті держмита н а суму 85(вісімдесят п' ять)грн . та витрати на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го розгляду на суму 59(п' ятдес ят дев' ять)грн.

4. В решті позовних вимог ві дмовити.

5. У задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_3 відмовити по вністю.

Рішення господар ського суду Одеської області набирає чинності у порядку с т.85 ГПК України.

Нака зи видати у порядку ст.116 ГПК Ук раїни.

Суддя Фаєр Ю.Г.