Постанова

від 12.10.2016 по справі 808/2573/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року 13 год. 05 хв.Справа № 808/2573/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Мєднікової Р.О.

та представників

від позивача: Лісицина Н.Ю., довіреність № 19/40-19-юр від 13.09.2016; Харченко В.Є., довіреність № 2/40-19-юр від 04.01.2016

від відповідача: Доргова Г.В., довіреність № 162/28-04-10-017 від 13.07.2016; Ширшов А.А., довіреність № 164/28-04-10-017 від 26.09.2016; Богдан О.І., довіреність № 171/28-04-10-07

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Бердянський морський торговельний порт (далі іменується - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС України (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000192202 від 14 березня 2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) повністю у загальній сумі 3527170,50 грн., у т.ч. за основним зобов'язанням 2 351 447,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 175 723,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000182202 від 14 березня 2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, частково у загальній сумі 2 708 667,25 грн., у т.ч. за основним зобов'язанням 2 166 934,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 541 733,250 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 24.02.2016 № 11/28-04-22-02/01125761, не відповідають фактичним обставинам справи та є необґрунтованими. Зокрема вказує, що коригування вартості зберігання вантажів портом відбувалось у межах укладених договорів, оскільки вартість таких послуг відноситься до вільних тарифів, а відтак порт має право їх зменшувати чи збільшувати. Зазначає, що підприємством складені розрахунки коригувань до податкових накладних у чіткій відповідності законодавчим вимогам, контрагентами також відкориговані показники звітності, а тому будь-яких втрат бюджет держави не зазнав. Також, позивач вважає хибними доводи податкового органу про не підтвердження реального здійснення господарських операцій ДП Бердянський морський торговельний порт з його контрагентами - ТОВ Альтіма Груп та ТОВ ТК Діада . Стверджує, що підприємство має всі необхідні первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам із вказаними контрагентами, які надавались також під час перевірки, що підтверджують виконання укладених між позивачем та його контрагентами угод. При цьому вважає, що ДП Бердянський морський торговельний порт не має нести відповідальність за контрагентів у ланцюгу постачання, за будь-які недоліки в податковому обліку останніх. Крім цього, вважає доводи податкового органу в частині взаємовідносин з ПП Прецедент такими, що базуються лише на припущеннях, оскільки достовірних даних, які б спростовували твердження підприємства про не включення витрат у 2006-2008 роках до складу валових, податкових органом не надано. Не погоджується позивач також із висновком податкового органу про завищення витрат на вартість ремонту невиробничих основних фондів. Стверджує, що в даному випадку підприємством було здійснено витрати на технічне обслуговування дитсадку, який перебуває на його балансі, а відтак ДП Бердянський морський торговельний порт мав всі підстави, визначені п.п. 140.1.8 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України відобразити такі витрати. З огляду на викладене вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені без врахування наявних у підприємства документів, безпідставно, а тому мають бути скасовані.

Представники позивача у судовому засіданні 12.10.2016 підтримали адміністративний позов з підстав, викладених вище.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 14.09.2016 вих. № 135/10/28-04-10-013/4 посилається на те, що за результатами проведеної у ДП Бердянський морський торговельний порт планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства встановлено порушення підприємством вимог Податкового кодексу України. Так, зокрема вказує на те, що первинні бухгалтерські документи по зменшенню вартості послуг зі зберігання вантажів складені з порушенням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , порушують договірну і фінансову дисципліну та не мають юридичної сили, а відтак не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого формування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ. Крім того, взаємовідносини ДП Бердянський морський торговельний порт з контрагентами ТОВ Альтіма Груп та ТОВ ТК Діада не мали реального характеру. Позивачем створена схема штучного руху товару, спрямована на формальний документообіг, про що свідчить відсутність у постачальників матеріальної бази, необхідної для здійснення господарських операцій, а самі контрагенти були учасниками проведення транзитних фінансових потоків у правовідносинах з іншими суб'єктами господарювання. Щодо взаємовідносин позивача з ПП Прецедент зазначає, що в супереч положенням п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України ДП Бердянський морський торговельний порт у 2013 році повторно включило до складу витрат понесені у 2006-2008 роках витрати по юридичним послугам. Також, вважає безпідставним та таким, що суперечить положенням п. 138.1 ст. 138, п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України включення підприємством до інших витрат звичайної діяльності суму в розмірі 25 094 грн., оскільки останні були використанні для ремонту основних невиробничих засобів, а не для їх утримання. З огляду на викладене вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом обґрунтовано, підстави для їх скасування відсутні. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судовому засідання 12.10.2016 представники відповідача наполягають на поданих запереченнях, просять суд відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

У судовому засіданні 12.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі направлень від 03.12.2015 № 97-111згідно із п. 75.1 ст.75, ст.. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 4 квартал 2015 року, проведена планова документальна виїзна перевірка Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, про що складено акт від 24.02.2016 № 11/28-04-22-02/01125761.

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення підприємством вимог:

- п. 44.1 ст. 44, п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.3, п.п. 138.8.5 п. 138.8, п.п. 138.10.2 п. 138.8, п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139, п.п. 140.1.7, п.п. 140.1.8 п. 140.1, п. 140.2 ст. 140, п. 144.1 ст. 144, п. 146.11, п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 217 023 грн., в т.ч. по періодах: 2013 рік - 1 972 182 грн.; 2014 рік - 244 841 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 2 351 447 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ДП Бердянський морський торговельний порт 01.03.2016 подано письмові заперечення від 29.02.2016 № 73/40-юр, які залишені без задоволення.

14 березня 2016 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС України винесені податкові повідомлення-рішення № 0000182202, яким ДП Бердянський морський торговельний порт збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 2 768 186,25 грн., в т.ч. 2 214 549,00 грн. за основним платежем та 553 637,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення № 0000192202 про збільшення ДП Бердянський морський торговельний порт суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 527180, 50 грн., в т.ч. 2 351 447,00 грн. за основним платежем та 1 175 723,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені ДП Бердянський морський торговельний порт в адміністративному порядку, однак остаточним рішенням Державної фіскальної служби України № 17446/499-99-11-01-02-98 від 11.08.2016 скарга підприємства залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 14.03.2016 №0000192202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 3 527 170,50 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000182202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, частково у загальній сумі 2 708 667,25 грн., ДП Бердянський морський торговельний порт звернулось до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до п.135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 ст. 135 ПК України передбачено ,що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Стосовно коригувань ДП Бердянський морський торговельний порт рахунків по зберіганню вантажів.

Судом з'ясовано, що на виконання договорів, укладених ДП Бердянський морський торговельний порт з контрагентами-експедиторами ТОВ Азовімпекс (договір від 04.01.2011 № 3 К), ТОВ Портінвест Лоджистік (договір від 19.12.2011 № 130 К ), ТОВ Азов Марін Сервіс (договори від 14.03.2011 № 77 К , від 11.01.2011 № 40 К , від 02.01.2014 № 24 К ), ТОВ Юкам (договір від 17.01.2012 № 51 К ), ТОВ Агропромекспорт (договір від 10.01.2012 № 43 К ) у період січень 2013 року - березень 2014 року складені акти приймання-здачі послуг та податкові накладні у момент виконання послуг з перевалки та транспортно-експедиторського обслуговування вантажу експедиторів, які включають в себе і послуги зі зберігання вантажу. Відповідно до умов укладених договорів ДП Бердянський морський торговельний порт зобов'язався організувати та здійснити операції по перевалці та транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажу, який надходить для фірм, з якими експедиторами укладені договори.

Перевіркою встановлено, що ДП Бердянський морський торговельний порт виставлені експедиторами до сплати єдині рахунки за надані послуги порту, які включали в себе, зокрема, послуги з вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування та зберігання вантажів.

Згодом, ДП Бердянський морський торговельний порт відкоригувало вартість послуг зберігання вантажу у зв'язку із чим подало до контролюючого органу розрахунки коригувань.

В акті перевірки зазначено, що на порушення п.135.1, п. 135.2, пп.135.4. п.135.1 ст.135. п.137.1, 137.4 ст.137,. п.140.2 ст.140 ПК України ДП Бердянський морський торговельний порт занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, по взаємовідносинах з контрагентами - експедиторами після складання та підписання актів виконаних робіт, на підставі звернення цих контрагентів про зменшення тарифу за зберігання вантажу, без врахування договірної вартості наданих послуг на загальну суму 9 564 947 грн., у т. ч. по періодах: 2013 рік - 9 515 682 грн., 2014 рік - 49 265 грн. (стор. 6-25 Акту).

Також, у п.3.2.1 Податкові зобов'язання вказано, що на порушення п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188. п.п.192.1.1 п. 192.1 ст.192 ПК України ДП Бердянський морський торговельний порт безпідставно зменшено суму податкових зобов'язань по взаємовідносинам з контрагентами - експедиторами після складання та підписання актів виконаних робіт, на підставі звернення цих контрагентів про зменшення тарифу за зберігання вантажу, без врахування договірної вартості наданих послуг, в результаті чого підприємством занижено податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 1 912 990 грн., в тому числі по контрагентам - експедиторам: - TOB Азовімекс , код 24904077, зменшено суму податкових зобов'язань за зберігання експортного вугілля по договору від 04.01.2011 №ЗК шляхом безпідставного зменшення тарифу за зберігання вугілля на складах порту у січні, липні та серпні 2013р. на суму ПДВ 910 489 грн.; TOB Портінвест Лоджистік , код 36978722, зменшено суму податкових зобов'язань за зберігання експортного вугілля по договору від 19.12.2011 №130К шляхом безпідставного зменшення тарифу за зберігання вугілля на складах порту у січні, травні, серпні та жовтні 2013р. на суму ПДВ-921 179 грн.; TOB Азов Марін Сервіс , код 36963480, зменшено суму податкових зобов'язань за зберігання експортного коксу по договору від 14.03.2011 №77К у серпні 2013р., зменшено суму податкових зобов'язань за зберігання експортного вугілля по договору від 11.01.2011 №40К у жовтні 2013р. та зменшено суму податкових зобов'язань за зберігання експортного коксу по договору від 02.01.2014 №24К у березні 2014р. шляхом безпідставного зменшення тарифу за зберігання вантажів на складах порту на загальну суму ПДВ - 71 931 грн.; TOB "Юкам", код 30000371, зменшено суму податкових зобов'язань за зберігання металолому по договору від 17.01.2012 №51К шляхом безпідставного зменшення тарифу за зберігання металолому на складах порту у серпні 2013р. на суму ПДВ - 6 322 грн.; TOB "Агромпромекспорт", код 32035810, зменшено суму податкових зобов'язань за зберігання експортного коксу по договору від 11.01.2012 №43 К шляхом безпідставного зменшення тарифу за зберігання коксу на складах порту у серпні 2013р. на суму ПДВ 3 069 грн. (сторінки 56-141 Акту).

Надаючи правову оцінку доводам контролюючого органу, суд виходить з того, що відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 135.2 ст. 135 ПК України).

Згідно з п.п. 135.4.1 п. 135.1 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до п. 140.2 ст. 140 ПК України у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін. перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

192.1.1. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами

податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає

отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого

податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення

коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких

товарів/послуг.

Суд зазначає, що тарифи за зберігання вантажів на складах порту є вільними відповідно до п. 2.3.1. Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України , затвердженого Наказом Міністерства транспорту України № 392 від 31.10.1995 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.1995 за №476/1012 зі змінами (втратив чинність згідно Наказу Міністерства інфраструктури України від 10.06.2014 №239) та п. 3 ст. 21 Закону України Про морські порти України від 17.05.2012. №4709-VI (набрав чинності з 13.06.2013).

Тому, ДП Бердянський морський торговельний порт має безпосередньо визначене законодавством право розраховувати та встановлювати ставки за зберігання вантажів самостійно, з подальшим їх затвердженням начальником (директором) порту.

Згідно ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом; зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Так, на підставі звернень контрагентів-експедиторів про зменшення тарифу за зберігання вантажу та відповідних протоколів техніко-економічної ради № 3 від 17.01.2013, № 10 від 07.05.2013, № 12 від 11.07.2013, № 16 від 29.08.2013, № 19 від 29.10.2013, № 5 від 31.03.2014 начальником ДП Бердянський морський торговельний порт видано накази № 73 від 17.01.2013, № 539 від 07.05.2013, № 845 від 11.07.2013, № 1035 від 29.08.2013, № 2171 від 30.10.2013, № 246 від 31.03.2014.

Враховуючи те, що та зміна вартості наданих послуг була здійснена за взаємною згодою сторін угоди та до повного виконання зобов'язань за укладеними договорами, то порушень вимог цивільного законодавства, зокрема ст.. 632 ЦК України, суд не вбачає.

Посилання контролюючого органу на те, що усіма договорами на послуги порту (портового оператора) з обробки вантажів передбачено у випадку зміни ставок на послуги порту (портового оператора) по перевалці вантажу в результаті перегляду місцевих тарифів, обов'язок порту (портового оператора) повідомити про це експедитора в строк не менш 10 днів до вводу нових ставок, суд дослідивши відхиляє з огляду на таке.

Перевалка вантажу - це перевантаження або передача вантажу з одного виду транспорту на інший або з одного транспортного засобу на інший.

Послуга зі зберігання вантажів є окремою від послуг з вантажно-розвантажувальних робіт (перевалки вантажу) та не є обов'язковою послугою.

Тобто, за умовами договорів на послуги порту (портового оператора) з обробки вантажів, які діяли у періоді, що перевірявся, при зміні тарифів за зберігання вантажів ДП Бердянський морський торговельний порт не був зобов'язаний сповіщати у 10-денний термін про такі зміни та не був зобов'язаний укладати додаткові угоди про такі зміни, оскільки такий обов'язок, згідно умов усіх договорів, стосувався лише безпосередньо плати за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт (перевалки вантажу), а не послуг із зберігання вантажів.

Безпосередньо матеріалами акту перевірки підтверджується, що на момент проведення перевірки ДП Бердянський морський торговельний порт мав необхідні, належним чином оформлені розрахунки коригування, підписані контрагентами. Розрахунки коригування були своєчасно зареєстровані у Єдиному державному реєстрі податкових накладних та виписані із зазначенням виду цивільно-правового договору, його номеру та дати.

Також акт перевірки відповідача свідчить про відсутність порушень з боку ДП Бердянський морський торговельний порт щодо відображення у бухгалтерському обліку операцій зменшення тарифу за зберігання вантажу. Всі операції проведені відповідно оформленими належним чином актам, які підписані уповноваженими особами з обох сторін.

До того ж, акт перевірки не містить даних про наявність розбіжностей між податковими зобов'язаннями ДП Бердянський морський торговельний порт та податковим кредитом контрагентів, на адресу яких були виписані розрахунки коригування. Тобто, зменшення податкового зобов'язання ДП Бердянський морський торговельний порт проводилося одночасно зі зменшенням податкового кредиту контрагентами, що в цілому по операції не призвело до втрат надходжень державним бюджетом.

Зокрема, ДП Бердянський морський торговельний порт отримав листи від TOB Юкам (вих. №Ю-13/16 від 25.02.2016), TOB Портінвест Лоджистік (вих. №64/2016 від 25.02.2016). TOB Агропромекспорт (вих. №45Б від 25.02.2016), TOB Азовімекс (вих. №10/ДС від 26.02.2016). TOB Азов Марін Сервіс (б/н від 29.02.2016) TOB Портінвест Лоджистік та TOB Агропромекспорт надали інформацію про проведення у них перевірок з питань дотримання вимог податкового законодавства за 2013 рік відповідними податковими органами та відсутність претензій з боку органів ДФС (ДПІ) щодо неправомірності проведення операцій по коригуванню податкового кредиту у взаємовідносинах з ДП Бердянський морський торговельний порт , відсутності порушень по цих операціях. У TOB Азовімекс , TOB Азов Марін Сервіс ще не проводилася перевірка за 2013 рік. У TOB Юкам ще не проводилася перевірка за 2013 рік, але він повністю відобразив у власному обліку (податковій декларації) коригування податкового кредиту в серпні 2013 року, після чого претензій від податкового органу не надходило.

З огляду на викладене, доводи контролюючого органу в частині неправомірності проведених позивачем коригувань вартості послуг зі зберігання вантажу не знайшли свого підтвердження та спростовані долученими до справи доказами.

Позовні вимоги в цій частині суд визнає законними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Альтіма Груп .

Контролюючий орган на стор. 35 акту перевірки стверджує про порушення позивачем вимог п.138.1, п.138.2, п.138.8 п.п. 138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.6, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139, п. 144.1, ст.144 ПК України в результаті чого ДП Бердянський морський торговельний порт завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за перевірений період по взаємовідносинах з TOB Альтіма Груп (ЄДРПОУ 38076804) на загальну суму 901 871 грн.. у т. ч.: 2013 рік - 455 232 грн.; 2014 рік - 446 639 грн., а також про порушення п. 198.1. п. 198.3. п. 198.6 ст.198. п.200.1 ст.200 ПК України внаслідок чого встановлено завищення ДП Бердянський морський торговельний порт податкового кредиту по взаємовідносинах з TOB Альтіма Груп (ЄДРПОУ 38076804) на загальну суму 192 185 грн. (стор. 169 Акту перевірки).

Судом встановлено, що між ДП Бердянський морський торговельний порт та TOB Альтіма Груп протягом 2013-2014 років укладені Договори № №69/14 від 07.05.2014, №35/14 від 19.03.2014, №145/13 від 26.09.2013, №21/13 від 12.02.2013, №119/13 від 12.08.2013, №132/13 від 30.08.2013, №187/13 від 10.12.2013. №01/14 від 16.01.2014, №184/13 від 29.11.2013, №168/13 від 28.10.2013, №122/13 від 19.08.2013, №26/14 від 11.03.2014, №81/14 від 30.05.2014, №26/13 від 14.02.2013, №136/13 від 03.09.2013.

Відповідно до умов вищенаведених договорів ДП Бердянський морський торговельний порт придбавав у TOB Альтіма Груп товарно-матеріальні цінності (комплектуючи до комп'ютерів, орг. техніка, пальне, контакти, реле, контактори для портової техніки, портальних кранів, інше).

На постачання придбаного товару до перевірки позивачем надані видаткові та податкові накладні, а також прибуткові ордери перелік яких наведено в додатку до акту перевірки № 3.1.2.3.

Оплата придбаних ТМЦ здійснена ДП Бердянський морський торговельний порт безготівковим коштом, згідно платіжних доручень, наведених на стор.170- 175 акту перевірки.

Заборгованість станом на 30.11.2014 між позивачем та його контрагентом - відсутня (стор. 182 акту перевірки).

Розбіжності між сумою податкового кредиту позивача та податковими зобов'язаннями ТОВ Альтіма Груп відсутні (стор. 170 акту перевірки).

В той же час, в акті перевірки вказано про нібито не підтвердження постачання до ДП Бердянський морський торговельний порт бензину А-76, у додатку № 3.1.2.3 до Акту вказується його кількість - 12 093л на суму - 128 585,05 грн. з ПДВ.

З письмових пояснень позивача судом з'ясовано, що пальне (бензин А-76) постачалось в порт у повній кількості та використаний портом у власній господарської діяльності на господарські потреби. Сертифікат якості на бензин А-76 є в наявності та додавався до Заперечень до Акту перевірки.

Оприбуткування та витрачання бензину А-76 в ДП Бердянський морський торговельний порт підтверджується прибутковими ордерами на оприбуткування пального, обіговими відомостями руху матеріалів (пального), звітами підрозділів порту про витрачання пального. Звіти складені матеріально-відповідальними особами, підписані керівниками підрозділів, затверджені керівником порту. ДП Бердянський морський торговельний порт у власній структурі має автотранспортне господарство, а тому пальне використане для заправки власного автомобільного транспорту порту. Витрачання пального у перевіреному періоді здійснювалося тільки на підставі належним чином оформлених подорожніх листів, в яких зазначався маршрут поїздки та її довжина. Перевіркою не було зафіксоване жодного порушення при оформленні подорожніх листів. Частина бензину А-76 використовувалася іншим підрозділом порту - внутрішньопортова механізація для заправки автонавантажувачів. Витрачання пального здійснювалося відповідно кількості мотогодин роботи та норм витрат палива. Перевіркою також не було зафіксоване жодного порушення при оформленні документів на витрачання пального внутрішньопортовою механізацією.

Завірені копії обігових відомостей витрачання палива , акти на списання, звіти про використання ПММ в підрозділах порту Автотранспортне господарство , Ремонтна дільниця , Механізація , Енергослужба долучені до матеріалів справи.

ДП Бердянський морський торговельний порт не має власного підрозділу з охорони підприємства, а отримує послуги охорони від Бердянської Філії Державного підприємства Адміністрація Морських Портів України (код ЄДРГІОУ 38728360). БФ ДП АМПУ є самостійною юридичною особою, ніяким чином не підпорядковується ДП Бердянський морський торговельний порт . Відповідно встановленим правилам, при прийнятті вантажів в порт у момент перетину транспортної прохідної, працівник охорони БФ ДП АМПУ на видатковій накладної робить відмітку про ввезення вантажу із зазначенням дати, часу, прізвища працівника. За зверненням ДП Бердянський морський торговельний порт № 5/13-12 від 15.01.2016 отриманий лист БФ ДП АМПУ № 11.11-19/10 від 20.01.2016 з завіреними копіями документів, що підтверджують факт перетину транспортної прохідної за поставками ТМЦ від TOB Альтіма Груп (раніше TOB Сімекс ) за 2013-2014 роки.

Копія сертифікату якості на бензин А-76 та копії документів з наявною відміткою БФ ДП АМПУ про перетин прохідної порту долучені судом до матеріалів справи.

В акті перевірки контролюючим органом також вказано про нібито не підтвердження постачання у порт комплектуючих для комп'ютерів та орг. техніки, у додатку №3.1.2.3 до Акту вказана їх вартість - 496 281,43 грн. з ПДВ. Фактично всі перелічені у Додатку 3.1.2.3 Перелік первинних документів по взаємовідносинам ДП Бердянський морський торговельний порт з TOB Альтіма Груп за 2013-2014 товарно-матеріальні цінності, що є орг. технікою та комплектуючих до комп'ютерів, наявні в порту, що підтверджується наступними документами:

- актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів - орг. техніки - типова форма 03-1;

- актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів системних блоків, що були зібрані з комплектуючих для комп'ютерів власними силами (працівниками власної служби інформатизації та зв'язку) - типова форма 03-1;

Усі акти підписані спеціально створеною комісією, що була призначена Наказами по порту №35 від 14.01.2010, №315 від 13.03.2013, №779 від 27.06.2013 Про призначення комісії на введення до експлуатації основних засобів і нематеріальних активів та затверджені керівником порту або головним інженером порту;

- актами вводу в експлуатацію (типова форма №3-3) малоцінних швидкозношуваних предметів.

Наявність орг. та комп'ютерної техніки також підтверджується даними інвентаризації, яка щорічно проводиться державним підприємством згідно законодавчо встановлених вимог. Жодного разу інвентаризацією не було виявлено нестач комп'ютерної техніки, тобто інвентаризаційними комісіями у складі до 7 чоловік підтверджена повна наявність та робочий стан вказаних основних засобів - орг. та комп'ютерної техніки. (Завірені копії актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів - форми 03-1, МБП - форма № 3-3, акту приймання-передачі майна, майнових прав до АМПУ долучені до справи.)

Факт завезення на територію порту вказаних ТМЦ підтверджується завіреними копіями видаткових накладних з відміткою БФ ДП АМПУ , де вказана дата, час завезення ТМЦ в порт та прізвища працівника охорони, що перевіряв транспортний засіб.

Крім того, в акті перевірки вказано на нібито не підтвердження постачання до ДП Бердянський морський торговельний порт інших товарно-матеріальних цінностей - контактів, контакторів, реле, інших матеріалів, що є запасними частинами. У додатку № 3.1.2.3 вказана їх вартість - 752 726,14 грн. з ПДВ.

Згідно письмових пояснень та долучених доказів судом з'ясовано, що оприбуткування цих матеріалів виконувалося з оформленням прибуткових ордерів комірниками центрального складу порту. У подальшому запасні частини передавалися в ремонтний підрозділ порту - механічну майстерню, на що оформлювалися внутрішні бухгалтерські документи. Витрачання матеріалів відбувалося у межах проведених технічного обслуговування та ремонтів по мірі потреби. Проведення технічного обслуговування та ремонтів підтверджується наявними бухгалтерськими документами, які надавалися при перевірці повністю, що підтверджується журналом прийому-видачі документів під час проведення перевірок - стор. 30. а саме обігові відомості за балансовими рахунками 683/000 взаєморозрахунки - ремонти господарським способом . 911/000 ремонти господарським способом ; списання матеріалів відображено механічною майстернею, витрати механічної майстерні, інші. Порушень у порядку списання запасних частин або порушень у включенні до складу податкових витрат запасних частин актом перевірки не виявлено.

Факт завезення та територію порту вказаних ТМЦ підтверджується завіреними копіями видаткових накладних з відміткою БФ ДП АМПУ , де вказана дата, час завезення ТМЦ в порт та прізвища працівника охорони, що перевіряв транспортний засіб.

Слід зауважити, що актом перевірки зменшуються витрати у сумі 901 871 гри. без ПДВ за 2013-2014 роки - це витрати на придбання бензину А-76, комп'ютерної та орг. техніки, запчастин. Повна сума придбаних товарів у TOB Альтіма Груп за вказаний період складає 15 067 056.27 грн. (cтop. 169 акту перевірки), при цьому у переліку інших товарів також є паливно-мастильні матеріали, запчастини, комп'ютерна та орг. техніка. Тобто поставка у сумі 13 984 811,07 грн. - 92,8% загального обсягу поставок здійснюється з наявністю матеріальної бази, об'єктивно необхідної для виконання поставок.

Тобто, посадовими особами контролюючого органу робиться вибірковий підхід до визнання господарських операцій з одним і тим же постачальником реальними або формальними, штучно створеними, що явно суперечить діючому законодавству.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що проведені господарські операції призвели до істотних змін у структурі активів і зобов'язань ДП Бердянський морський торговельний порт . Придбані ТМЦ відносились як до складу оборотних активів підприємства (запчастини, сировина і матеріали, паливно-мастильні матеріали), так і до складу необоротних активів - основних засобів, що призвело до збільшення капіталізації порту за рахунок оновлення основних виробничих фондів та зростання ринкової вартості державного підприємства.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про не підтвердження доводів контролюючого органу в частині наявності порушень між позивачем та його контрагентом ТОВ Альтіма Груп у 2013-2014 роках по спірним господарським операціям.

Позовні вимоги в цій частині також суд визнає законними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо взаємовідносин з ТОВ ТК Діада

ДП Бердянський морський торговельний порт (замовник) у перевіряємому періоді мало господарські відносини з ТОВ ТК Діада (підрядник) на підставі договору № 200/13 від 30.12.2013 на ремонт електротехнічного обладнання портальних кранів, який був укладений позивачем з ТОВ БФ Строй-ка .

Однак, листом № 010414/1 від 01.04.2014 ТОВ БФ Строй-ка повідомило ДП Бердянський морський торговельний порт про те, що у зв'язку із реорганізацією товариства останнє не може виконати свої зобов'язання по договору № 200/13 від 30.12.2013. У зв'язку із наведеним, між ТОВ ТК Діада та ТОВ БФ Строй-ка був укладений договір цесії № 0330/1 від 30.03.2013, за яким ТОВ ТК Діада взяло на себе всі зобов'язання за договором № 201213 від 20.12.2013.

Відповідно до умов договору № 200/13 від 30.12.2013 замовник доручає та оплачує, а підрядник зобов'язується надати послуги з ремонту електротехнічного обладнання портальних кранів згідно заявок замовника. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги згідно актам приймання-здачі послуг (п. 1.2 Договору).

Листом за вих.. № 080414/1 від 08.04.2014 ТОВ Торговельна компанія Діада доставка обладнання для проведення його ремонту проводилась на виробничі потужності ТОВ Рим ХХІ за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул.. Степова, 7 транспортом замовника, що підтверджується копіями подорожних листів, копіями ТТН до них. Підставою для перетину прохідної ДП Бердянський морський торговельний порт було розпорядження (відношення) виписане начальником відділу портової механізації (ВПМ) із зазначенням кількості вивезеного в ремонт обладнання, дати вивезення, марки ,державного номеру автомобіля, на якому проводилось вивезення за межу прохідної порту.

Після проведення ремонту зворотня доставка електрообладнання до ДП Бердянський морський торговельний порт проводилась також транспортом порту як замовника.

Факт надання послуг з ремонту підтверджується переліченими в акті перевірки (стор.153-154) актами приймання виконаних робіт (наданих послуг) (долучені до справи).

ДП Бердянський морський торговельний порт оплату ремонтних послуг оплачено безготівковим коштом, перелік платіжних документів зазначений на стор.154-156 акту перевірки. Станом на 30.11.2014 заборгованість по розрахункам з ТОВ ТК Діада відсутня.

В свою чергу перевіркою встановлено, що в податкових накладних, актах виконаних робіт, договорі № 0330/1 Про відступлення прав та обов'язків за договором виконання послуг , листах № 140714/1 від 14.07.2014 та № 010414/1 від 01.04.2014, зазначено договір № 201213-1 від 20.12.2013, який у ДП Бердянський морський торговельний порт відсутній.

Контролюючий орган вказав на те, що в додатковій угоді № 1 від 07.04.2014 та платіжних дорученнях, виписаних ДП Бердянський морський торговельний порт зазначено договір № 200/13 від 30.12.2013 який і було надано до перевірки.

У зв'язку із цим, податковий орган посилається на те, що позивачем до податкового кредиту включено суму ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ ТК Діада , в яких зазначено договір № 201213 від 20.12.2013 без подання додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) .

Вказані розбіжності у номері та даті договору, як судом з'ясовано, виникли внаслідок присвоєння як позивачем так і його контрагентом власних номерів угоді. Слід зазначити, що хронологія документообігу між ДП Бердянський морський торговельний порт та ТОВ БФ Строй-ка підтверджує, що договір № 201213 від 20.12.2013 та договір від 30.12.2013 № 200/13 є однією і тією ж угодою.

Крім того, податковий орган в акті перевірки посилається на відсутність в ланцюгу постачання послуг з ремонту електродвигунів ТОВ РИМ ХХІ . З цього приводу суд зазначає, що ТОВ РИМ ХХІ виконувало безпосередній ремонт двигунів у спірний період, що підтверджується долученими до справи документами (наведені вище). З яких підстав вказане товариство не відобразило в своєму податковому обліку вказану господарську операцію суду невідомо, як і невідомо контролюючому органу.

Однак, суд вважає, що вказане не може бути підставою для визнання господарської операції безпосередньо між позивачем та його контрагентом - ТОВ ТК Діада такою, що не мала реального характеру.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України , Булвес АД проти Болгарії , Бізнес Супорт Центр проти Болгарії встановлено, що у разі, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Контролюючим органом не наведено будь-яких доказів того, що з боку ДП Бердянський морський торговельний порт мали місце зловживання та порушення вимог податкового законодавства. Не надано податковим органом і документальних доказів притягнення посадових осіб безпосереднього контрагента до відповідальності.

Також, в акті перевірки контролюючий орган посилається на те, що безпосереднім контрагентом позивача - ТОВ ТК Діада сформовано податковий кредит по придбанню послуги з капітального ремонту електродвигунів від наступних підприємств: ТОВ МДНС , ТОВ Мартак , ТОВ Вінс-Трейд (відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України, зокрема створення фіктивних підприємств) та ТОВ Персоніос (відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України, зокрема створення фіктивних підприємств ТОВ Персоніс ).

Однак, відповідно до ст. 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Тому, відкриті кримінальні провадження за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України ще не є беззаперечним доказом фіктивності вказаних підприємств. Крім того, кримінальні порушення, передбачені ст. 212 та ст. 205 КК України є взаємовиключними.

Таким чином, суд доходить висновку про безпідставність доводів контролюючого органу про відсутність факту придбання ремонтних послуг з капітального ремонту електродвигунів по ланцюгу постачання.

Відтак позовні вимоги в цій частині суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо взаємовідносин з ПП Прецедент

Судом з'ясовано, що ДП Бердянський морський торговельний порт уклав з ПП Прецедент договір №216/1/05 від 04.08.2005 про надання юридичних послуг із супроводження кількох судових процесів за позовами ДП Бердянський морський торговельний порт до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції за наслідками перевірок останньої та оскарженням прийнятих податкових повідомлень-рішень по справам №18/398/06-АП, №13/589-АП, №13/590-АП (при новому розгляді справи - №0870/2663/12). №3/22/06-АП тощо, а також про похідні від зазначених справи:

- №2а-2278/09/0870 (про визнання неправомірними дій БОДПІ із списання спірного податкового зобов'язання з податку на прибуток по наслідкам розгляду справи №18/398/06-АП та визнання податкового зобов'язання неузгодженим); позов ДП Бердянський морський торговельний порт по цій справі був ініційований саме ПП Прецедент ; у подальшому позитивні для ДП Бердянський морський торговельний порт рішення судів по цій справі забезпечили позитивні рішення по справам №2а-2354/09/0870 та №2а-0870/2612/11;

- №2а-2354/09/0870 (про визнання незаконною та скасування податкової вимоги №1/179 від 30.03.2009 у зв'язку із наявністю у ДП Бердянський морський торговельний порт податкового боргу за нібито узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на прибуток на загальну суму 2999367,69 грн. (у т. ч. 1488905,05 грн. основного платежу, 1510303,88 грн. штрафних санкцій та 158,76 грн. пені));

- №2а-0870/2612/11 (про скасування 4-х ППР від 04.11.2010 на загальну суму 2 432 036,97 грн. - санкції за несвоєчасну оплату податкового боргу (№2а-2354/09/0870).

За твердженням позивача до 2013 року остаточний Акт здачі приймання робіт (наданих послуг) не підписувався сторонами, оскільки зазначені судові процеси, що супроводжувалися ПП Прецедент , тривали ще з часів укладання договору і проведення оплати ДП Бердянський морський торговельний порт . Такий Акт було підписано у грудні 2013 року оскільки. ДП Бердянський морський торговельний порт виграв принципові судові процеси, що супроводжувалися у т. ч. ПП Прецедент .

Перевіркою встановлено, що ДП Бердянський морський торговельний порт віднесено до адміністративних витрат вартість отриманих юридичних послуг від ПП Прецедент на підставі акта здачі-приймання робіт (надання послуг) без номера від 20.12.2013 на суму 125 859 грн.

При цьому, ДП Бердянський морський торговельний порт протягом 2006-2008 роках здійснено оплату у сумі 125 859,09 грн. на користь ПП Прецедент згідно договору № 216/1/05 від 04.08.2005.

Відповідно до журналу-ордеру по рах. 685/001 Розрахунки з дебіторами-кредиторами за послуги по ПП Прецедент на 01.01.2013 значиться дебіторська заборгованість в сумі 125 859,09 грн., яка виникла 14.11.2006 в сумі 29 299,47 грн., 06.11.2008 - 46 559,62 грн., 17.12.2008 - 50 000,00 грн.

Факт перерахування коштів у 2006-2008 роках на суму 125 859,09 грн. визнається сторонами та не заперечується позивачем.

У 2006-2008 роках правила оподаткування податком на прибуток встановлювались Законом України Про оподаткування прибутку підприємств .

Згідно з п. 5.1 вказаного Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Тобто, здійснивши на протязі 2006-2008 роках передплату ПП Прецедент в сумі 125 859,09 грн. за юридичні послуги у ДП Бердянський морський торговельний порт виникло право включення таких витрат до складу валових витрат підприємства, згідно з вимогами п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств .

Проте, позивач стверджує, що у 2006-2008 роках витрати ДП Бердянський морський торговельний порт по цим послугам не включалися до складу валових витрат на момент сплати коштів, оскільки на той час не був однозначно визначений зв'язок цих витрат з господарською діяльністю підприємства.

Враховуючи те, що документи по податковому обліку за 2006-2008р.р. вже були перевірені податковим органом, декларації з податку на прибуток та документи до декларацій (відомості, платіжні документи, розрахунки) знищені, що підтверджується Актом №1 від 28.05.2014, ДП Бердянський морський торговельний порт повідомив суд, що вказані обставини підтвердити не може.

Оцінюючи доводи сторін суд виходить з того, що положення п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств імперативно визначають дату формування підприємством валових витрат, зокрема, у разі списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг).

У разі невідображення суми понесених витрат у строки, визначені п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , підприємство мало право це зробити у строк, що не перевищує 1095 днів (ст. 15 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ).

Оскільки ДП Бердянський морський торговельний порт не сформувало валові витрат у періоді їх виникнення, та не скористалось правом їх коригування на протязі 1095 днів від дня події, суд доходить висновку, що наразі позивач втрати право на їх відображення за фактом другої події, що відбулась пізніше.

З огляду на викладене, доводи контролюючого органу про порушення ДП Бердянський морський торговельний порт вимог п. 138.1, п. 138.2, п. 138.3, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, а саме адміністративні витрати на суму 125 859 грн. суд знаходить обґрунтованими.

Відтак, у задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Стосовно завищення витрат на вартість ремонту невиробничих основних фондів

Перевіркою встановлено, що ДП Бердянський морський торговельний порт по рядку 06.4 Декларації інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати за 2013 рік включено витрати на ремонт основних невиробничих засобів дитячого дошкільного закладу, який утримується на балансі позивача в сумі 25 094 грн. На вказані цілі було витрачено матеріалів на суму 25 093,63 грн., до яких відносилась фарба різнокольорова, труби ,скло, бачок зливний, раковина, сифон, цвяхи, муфти та інше.

Контролюючий орган вважає, що ДП Бердянський морський торговельний порт в порушення вимог п. 138.1 ст. 138, п.п. 140.1.8 п. 140.1 ст. 140, п. 146.12 ст. 146 ПК України завищено витрати, які враховуються при визначені об'єкта оподаткування, а саме інші витрати на суму 25 094 грн. в частині завищення витрат на вартість ремонту невиробничих основних фондів, в т.ч. по періодах: 2013 рік - 25 094 грн.

Однак, суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 140.1.8 п. 140.1 ст. 140 ПК України при визначені об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, як витрати платника податку (крім капітальних, які підлягають амортизації) на утримання та експлуатацію таких об'єктів, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок платника податку станом на 1 липня 1997 року ,але не використовуються з метою отримання доходу: дитячих ясел або садків.

Згідно з п. 1.1 ДСТУ 2860-94 Надійність техніки. Терміни та визначення дія якого поширюється на технічні системи, програмні засоби, споруди, машини, апаратуру або їх окремі компоненти, тобто майже на весь спектр видів основних засобів.

Відповідно до ДСТУ під технічним обслуговуванням розуміють комплекс операцій або операцію з підтримки справності чи працездатності об'єкта під час його використання за призначенням, простою, зберігання та транспортування.

В свою чергу ремонтом вважається комплекс операцій з відновлення справності або працездатності та поновлення ресурсу об'єкта або його складових.

Пунктом 3.14.5 ДСТУ передбачено, що відновлення - подія, яка полягає у тому, що після несправності об'єкт знову відновлює здатність виконувати потрібну функцію.

Відповідно до п. 3.2.2 ДСТУ трактує несправність як стан об'єкта, за яким він нездатний виконувати хоч би одну із заданих функцій об'єкта.

З пояснень позивача судом встановлено, що споруди дитячого садку були працездатними, не було жодного факту непрацездатного стану або несправностей споруд, у т.ч. малих архітектурних форм, навісів ,дитячих альтанок, гірок, сходів тощо.

Податковим органом не доведено зворотного.

Виходячи з вищенаведеного, витрати на матеріали у сумі 25 093,63 грн. були здійснені саме на технічне обслуговування споруд, підтверджені документально (мета витрачання матеріалів - технічне обслуговування, що зазначена у відомостях на списання). А відтак, висновки контролюючого органу про те, що матеріали використовувались для проведення ремонтних робіт, не відповідає фактичному напрямку використання матеріалів.

Тому, включення вказаних витрат відповідає вимогам п.п. 140.1.8 п. 140.1 ст. 140 ПК України, а здійснені контролюючим органом донарахування в цій частині є законодавчо необґрунтованими.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи те, що під час розгляду справи по суті не знайшли свого підтвердження доводи контролюючого органу про порушення ДП Бердянський морський торговельний порт вимог п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення №0000192202 від 14 березня 2016 року, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС України, слід визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення №0000182202 від 14 березня 2016 року суд визнає протиправним та скасовує лише в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 678 776,25 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 2 143 021 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 535 755,25 грн.

В задоволенні решти позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000182202 від 14 березня 2016 року в частині нарахування податку на прибуток в сумі 29 891,25 грн., в т.ч. 23 913 грн. за основним платежем та 5 978,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями по взаємовідносинам позивача із ПП "Прецедент", суд відмовляє.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000192202 від 14 березня 2016 року прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС України та податкове повідомлення-рішення №0000182202 від 14 березня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 678 776,25 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 2 143 021 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 535 755,25 грн. прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт (71112, м. Бердянськ, вул. Горького, 13/7, код ЄДРПОУ 01125761) судовий збір в розмірі 93 069 (дев'яносто три тисячі шістдесят дев'ять) грн. 87 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС України (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 190А, код ЄДРПОУ 39819605).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко