Ухвала

від 15.11.2016 по справі 265/2585/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Копилова Л.В.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року справа №265/2585/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., при секретареві судового засідання - Святодух О.Б., за участю прокурора - Чапланова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 16 серпня 2016 року в справі № 265/2585/16-а за позовом Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах неповнолітньої позбавленої батьківських прав ОСОБА_2 до Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради, треті особи: Соледарський професійний ліцей, Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах неповнолітньої позбавленої батьківських прав ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради щодо невиплати в повному розмірі випускниці з числа дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , та зобов'язати відповідача нарахувати й виплатити вказану допомогу в розмірі 7673,5 грн.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 16 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано бездіяльність Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради щодо невиплати ОСОБА_2 02 серпня 2000 року, одноразової грошової допомоги згідно з вимогами ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування неправомірною.

Зобов'язано Маріупольську загальноосвітню школу-інтернат І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради (ідентифікаційний код 21969797) нарахувати та виплатити ОСОБА_2, 02 серпня 2000 року, одноразову грошову допомогу в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для дітей віком від 6 до 18 років відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з відрахуванням проведених виплат.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не відповідність прийнятого рішення фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухваливши нове рішення.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відсутні підстави для виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, оскільки її у віці 15 років було відраховано з Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради у зв'язку переходом для продовження навчання до Соледарського професійного ліцею на повне державне утримання, а право на отримання зазначеної допомоги виникає в разі працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прокурор у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради від 04 липня 2012 року № 298 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Згідно з наказом директора Соледарського професійного ліцею № 222 від 01 вересня 2015 року ОСОБА_2 внесено до списків дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що знаходяться на повному державному утриманні.

Відповідно до інформації Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради в листопаді 2015 року ОСОБА_2 отримала випускну допомогу в сумі 42,5 грн.

Абзацом 16 ст. 1 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування № 2342-IV (далі - Закон № 2342-IV) передбачено, що випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв'язку із закінченням навчання.

Статтями 3 та 4 Закону № 2342-IV визначено, що основними засадами державної політики щодо соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування є, зокрема захист їх майнових, житлових та інших прав та інтересів, належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання такої категорії дітей на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Заходи соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються, зокрема, до мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (ч. 2 ст. 9 цього Закону).

Частиною 7 статті ст. 8 Закону № 2342-IV визначено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

При цьому, ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії: тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, тих, хто працевлаштувався та інші.

Згідно зі ст. 7 Закону України Про Державний бюджет на 2015 рік , прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років з 01.01.2015 становив 1286,00 грн. Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм, ОСОБА_2 при випуску з вказаного вище навчального закладу мала отримати одноразову грошову допомогу в розмірі не менше ніж 7716,00 грн.

На думку апелянта, слід застосовувати вимоги пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування від 05.04.1994 № 226 у зв'язку з тим, що вказана особа не працевлаштувалася.

Таке твердження є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1 п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування від 05.04.1994 № 226 (далі Постанова № 226) дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом.

Проте, відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 2342-IV Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначений Законом № 2342-IV, не узгоджується з розміром такої одноразової грошової допомоги за Постановою КМУ.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми Постанови КМУ прийняті до набрання чинності Законом № 2342-IV та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , тому одноразова грошова допомога ОСОБА_2 підлягає виплаті в розмірі, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 25 Закону № 2342-IV порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 Закону № 2342-IV встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Норми ст.ст. 25, 39-9 Закону № 2342-IV регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору у даній справі.

Таким чином, ст. 8 Закону № 2342-IV чітко встановлює, що усі випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повинні бути забезпечені за рахунок такого навчального закладу одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, незалежно від досягнення ними певного віку, а також того продовжують вони далі навчання в іншому закладі або працевлаштуються.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 16 листопада 2016 року.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 16 серпня 2016 року в справі № 265/2585/16-а за позовом Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах неповнолітньої позбавленої батьківських прав ОСОБА_2 до Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради, треті особи: Соледарський професійний ліцей, Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу - залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 16 серпня 2016 року в справі № 265/2585/16-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 15 листопада 2016 року. Повний текст ухвали складений протягом п'яти днів.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після виготовлення повного тексту.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук