Ухвала

від 16.11.2016 по справі 805/1215/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року справа №805/1215/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Сіваченка І.В.

суддів: Шишова О.О., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участі представників відповідача Сергієнко А.І., Чирикіної Н.В., Пластун К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі № 805/1215/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 27 квітня 2016 року № 0000551402 та № 0000541402 на загальну суму 5545973 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН" (далі - ТОВ "ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН" або товариство) заявлено позов до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (з урахуванням заміни відповідача на правонаступника, далі - Інспекція або податковий орган) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 27 квітня 2016 року № 0000551402, яким було донараховано грошові зобов'язання на загальну суму 4368834 грн., з яких податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2912556 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1456278 грн. та № 0000541402, яким було донараховано грошові зобов'язання на загальну суму 1177139 грн., з яких податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1177139 грн.

Позивач зазначає про необґрунтованість висновків податкового органу про відсутність реальних господарських операцій між позивачем його контрагентами за лютий-травень 2015 року, зазначаючи про наявність всіх документів, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Інспекції від 27 квітня 2016 року № 0000551402, яким було донараховано грошові зобов'язання на загальну суму 4368834 грн., з яких податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2912556 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1456278 грн.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Інспекції від 27 квітня 2016 року № 0000541402, яким було донараховано грошові зобов'язання на загальну суму 1177139 грн., з яких податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1177139 грн.

Постанова мотивована тим, що відповідач не довів обґрунтованість своїх висновків про відсутність реального характеру правочинів за участі позивача.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що у пункті 3.2.3 акту перевірки наведено таблицю з переліком досліджених у ході перевірки видаткових та податкових накладених. Тому видаткові накладні від 18.02.2015 №74, від 19.03.2015 №121 було досліджено та визначено їх дефективність. При переліку номерів видаткових накладних була допущена технічна помилка (вказані номери та дати податкових накладних). Апелянт наголошує, що така технічна помилка не впливає на суть порушень зазначених у акті перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88).

У пункті 3.2.3 акту перевірки наведено дані, які було визначено в видаткових накладних від 18.02.2015 №74, від 19.03.2015 №121. Інших видаткових накладних за зазначеними номерами та датами до перевірки, а також до заперечень до акту перевірки надано не було.

Щодо зауважень позивача про використання податкової інформації перевіряючими для встановлення фактів непідтвердженості господарських операцій, Відповідач зазначає наступне. Податкова інформація отримана від ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області від 29.07.15 № 10832/7/05-61-22-01 Результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ ТРЕЙД СТИЛ . код ЄДРПОУ 37254888 за період декларування ПДВ грудень 2014 року, лютий, березень 2015 року (вх. до ОДПІ № 2655/8 від 03.03.2016) зазначену в розділі 3.1 акту наведена до відома.

Рішення по акту перевірки приймались виключно на підставі наданих до перевірки ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн (код за ЄДРПОУ 30340619) первинних документів з урахуванням дефектності видаткових накладних на отримання товару (як наслідок, неможливість підтвердження фактичного оприбуткування товару на склад та його використання у виробництві, відсутності сертифікатів на отриманий товар (як наслідок, неможливість підтвердження для використання сировини та матеріалів у виробництві та введення в обіг).

Щодо наявності документів, що були не взяті до уваги перевіряючими, повідомляють, що в акті перевірки та у додатках до нього описані всі документи по підприємствам постачальникам та покупцям, взаємовідносини з якими були охоплені дійсною перевіркою та виявлено дефектність документів. Інших первинних документів до перевірки надано не було. Надання тих самих документів з іншім змістом робить суть документу суперечним.

ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн відповідно до укладеного документу, який має назву договір поставки № 10/2015 від 23.03.2015 м. Маріуполь з ТОВ АРГОС-ГАРАНТ пункт 3.1 передбачено, що - Поставка Товару здійснюється на умовах DDP з чітко зазначеним пунктом доставки (пункт поставки Товару - склад покупця м. Маріуполь, вул. Грецька, д.206 (умови DDP Інкотермс-2010 передбачають доставку товарів в місто призначення з покладенням витрат на продавця в повному обсязі). Однак під час перевірки встановлено, що витрати з навантаження та транспортування товарів відповідно до актів виконаних робіт № 254 від 31.03.15, № 261 від 01.04.2015, № 340 від 30.04.2015, які складені перевізником ТОВ Одеон (код за ЄДРПОУ 31916174), понесені ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн .

Під час проведення перевірки документів, наданих ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн встановлено дефекти при складанні товарно-транспортних накладних б/н від 31.03.2015, б/н від 30.04.2015, б/н від 30.04.2015.

Основним документом, який підтверджує надання послуг з перевезення, є товарно-транспортна накладна, оскільки за даними заповненої ТТН можна повністю ідентифікувати перевезення даного виду вантажу від постачальника до покупця, тому цей документ і є підставою для віднесення витрат на собівартість.

Проведеною перевіркою неможливо підтвердити, що товари за товарно-транспортною накладною від 31.03.2015, б/н від 30.04.2015, б/н від 30.04.2015 були придбані саме у ТОВ АРГОС-ГАРАНТ , знаходились в його власності, як наслідок, неможливо підтвердити фактичний рух товару, вантажних процедур.

В ході проведення перевірки ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн не надано інформації щодо дотримання вимог наказу від 22 січня 2015 року N27ог Про затвердження Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (керівник Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей), в частині наявності отриманих дозволів для ТОВ АРГОС-ГАРАНТ - юридичних осіб, транспортних засобів та вантажів на перевезення вантажів (товарів) до або з тимчасово неконтрольованих територій Донецької області та включення до Переліку суб'єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари.

Апелянт наголошує, що оскільки товар, який нібито придбаний у ТОВ АГРОМ-ГАРАНТ , з метою використання господарській діяльності підприємства, то наявність у ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн сертифікатів відповідності на таку продукцію є обов'язковою.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Документи, надані ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн до перевірки, не забезпечують підтвердження правильності, повноти відображення фінансово-господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку підприємства та їх зв'язок з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Виходячи з сукупності вищевикладених обставин, дефектності оформлених документів, а також враховуючи використану під час перевірки податкову інформацію, зазначену в п.3.1 акту перевірки, перевіркою встановлено неможливість здійснення ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн господарських операцій з придбання товарів у постачальників ТОВ ТРЕЙД-СТИЛ та ТОВ АРГОС-ГАРАНТ , у зв'язку з чим ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн було здійснено документальне оформлення операцій, які фактично не відбулися в межах господарської діяльності підприємства, з метою отримання податкової вигоди у вигляді використання сум податкового кредиту за отримані товари та збільшення витрат по податку на прибуток.

Оскільки за даними отриманої від ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області податкової інформації по ТОВ ТРЕЙД-СТИЛ , код ЄДРПОУ 37254888 та податкових інформацій складених Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області від 28.09.2015 № 96/05-81-22-05/39158510 та від 06.10.2015 № 126/22-02/25121615 по ТОВ АРГОС-ГАРАНТ , код за ЄДРПОУ 39158510 (детально описано в пункті 3.1 акту перевірки) не підтверджується інформація щодо проведення фінансово-господарських операцій ТОВ ТРЕЙД-СТИЛ , ТОВ АРГОС-ГАРАНТ з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за перевіряємий період, невідповідність між податковим зобов'язанням постачальників та податковим кредитом платника податку на додану вартість призводить до невідповідності законодавства та, як наслідок, відсутності підстав включення до складу податкового кредиту сум ПДВ. Таким чином, податковий кредит не може бути достовірно сформованим, якщо виникають такі невідповідності.

Податковий кредит, сформований ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн по операціях з придбання товарів у ТОВ ТРЕЙД-СТИЛ та ТОВ АРГОС-ГАРАНТ , фактично був використаний для отримання податкової вигоди та мінімізації податкових зобов'язань. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівного постачальника підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до вигодонабувача , яким в даному випадку є ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн .

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкової кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Представник позивача до апеляційного суду не прибув, його клопотання про відкладення розгляду справи ухвалою апеляційного суду, постановленою на місці в судовому засіданні, залишено без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН" зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 30340619, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 8 червня 2015 року, перебуває на податковому обліку як платник податків з 20 квітня 1999 року.

З 16 березня 2016 року по 29 березня 2016 року відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Базиспак" за лютий 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Стил" за лютий, березень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаспромсервіс-97" за березень, травень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргос-Гарант" за березень, квітень 2015 року з подальшою реалізацією товарів контрагентам-покупцям за березень 2015 року з попереднім придбанням товарів від контрагентів-постачальників та податку на прибуток підприємства з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, на підставі якої було складено акт від 12 квітня 2016 року № 587/05-81-14-02/30340619 (далі - акт перевірки).

За результатами перевірки (висновок акту стор. 75) відповідачем встановлено допущення позивачем порушення податкового законодавства, а саме пункту 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.4 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету в розмірі 2912556 грн., в тому числі по періодах: лютий 2015 року - 632 грн., березень 2015 року - 1450560 грн., квітень 2015 року - 1461364 грн.

Також встановлено порушення пункту 44.1, 44.2 статті 44 розділу ІІ, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПК України, пункту 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказам Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28 лютого 2013 року № 336/22868, частини 2 статті 3 розділу І, частини 1 статті 11 розділу IV Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV), в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток в розмірі 1177139 грн., у тому числі за 2015 рік на суму 1177139 грн.

За висновками акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27 квітня 2016 року № 0000551402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4368834 грн., з яких за податковим зобов'язанням на суму 2912556 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями на суму 1456278 грн. за порушення пункту 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.4 статті 201 розділу V ПК України та № 0000541402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1177139 грн., з яких за податковими зобов'язаннями на суму 1177139 грн. за порушення пункту 44.1, 44.2 статті 44 розділу ІІ, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПК України, пункту 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказам Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28 лютого 2013 року № 336/22868, частини 2 статті 3 розділу І, частини 1 статті 11 розділу IV Закону № 996-XIV.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 1 квітня 2013 року між позивачем як покупцем та ТОВ "Трейд-Стил" як постачальником укладено договір поставки № П-01/04/13-145, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти у власність покупцю металопродукцію, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар, розгорнутий асортимент, вартість та інша необхідна інформація про що узгоджується сторонами на умовах та в порядку, передбаченому даним договором (т.2 а.с. 128, 133, 135). На виконання умов договору від 1 квітня 2013 року позивачем були отримані видаткові та податкові накладні віл 18 лютого 2015 року на суму 3790 грн. 50 коп., у тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 631 грн. 75 коп., від 19 березня 2015 року на суму 9057 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 1509 грн. 58 коп., від 18 березня 2015 року на суму 8965 грн. 75 коп., у тому числі ПДВ на суму 1494 грн. 9 коп., від 19 березня 201 року на суму 91 грн. 75 коп., у тому числі ПДВ на суму 15 грн. 29 коп.

Факт реального виконання умов договору підтверджується товарно-транспортними накладними від 18 лютого 2015 року, від 19 березня 2015 року, сертифікатами якості від 14 грудня 2014 року, від 14 березня 2014 року, від 6 березня 2014 року, від 16 жовтня 2013 року, прибутковими ордерами № 197 на суму 3790 грн. 50 коп., № 472 на суму 9057 грн. 50 коп. Розрахунок за отримані послуги позивачем були здійснені у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 18 лютого 2015 року на суму 3790 грн. 50 коп., від 18 березня 2015 року на суму 8965 грн. 75 коп., від 5 серпня 2015 року на суму 91 грн. 75 коп. Крім того, між позивачем та його контрагентом ТОВ "Трейд-Стил" був складений акт звірки взаєморозрахунків станом за період липень 2015 року - грудень 2015 року, який підтверджує про відсутність заборгованості зі сторони позивача станом на 31 грудня 2015 року. Відповідно до журналу реєстрації довіреностей позивача за 2015 рік позивачем була виписана довіреність № 121, строком дії з 18 лютого 2015 року по 27 лютого 2015 року та № 156 строком дії з 18 березня 2015 року по 27 березня 2015 року на ОСОБА_5, що підтверджує факт отримання придбаного товару відповідно до договору від 1 квітня 2013 року. Зміст укладеної угоди узгоджується з видами господарської діяльності, які веде позивач, а саме неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ.

Докази дефектності зазначених видаткових накладних, що ґрунтуються на відсутності у графі Платник коду ЄДРПОУ, ІПН та банківських реквізитів не підтверджуються нормами чинного законодавства.

Згідно приписів ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі вказані обов'язкові реквізити містяться у видаткових накладних №74 від 18.02.2015 року та №121 від 19.03.2015 року, а тому висновки Відповідача є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

До того ж, згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, відсутність окремих реквізитів у первинних документах свідчить про порушення відомчих актів, але не спростовує наявності у підприємства відповідних господарських операцій. Крім того, податкове законодавство не пов'язує відсутність деяких реквізитів з правом платника податків на податкові відрахування з ПДВ або формування валових витрат. Незначні помилки, допущені при заповненні рахунків-фактур, видаткових накладних, актів про прийняття робіт (наприклад, неправильне зазначення ІПН, не зазначення ПІБ особи, яка одержала товар (послуги), не є підставою для відмови в застосуванні платником податків податкових відрахувань .

Твердження апелянта про відсутність сертифікатів відповідності, що підтверджують якість товарів, отриманих від ТОВ ТРЕЙД СТИЛ , що нібито є доказами нереальності господарських операцій з ТОВ ХІЛАЛ АЛЮМІНУМ ЮКРЕЙН , також не відповідають реальним обставинам справи, оскільки копії вказані сертифікатів є в розпорядженні ТОВ ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН , надавалися під час перевірки, але не були враховані під час підготовки висновків Відповідача за її результатами. Наявні відповідні сертифікати і в матеріалах цієї адміністративної справи.

До того ж документи, які підтверджують якість товарів, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам.

Таким чином, навіть факт відсутності у ТОВ ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ІОКРЕЙН копій сертифікатів відповідності/походження на весь обсяг переданого контрагенгами-постачальниками товару, не може бути підставою для висновку щодо нереальності вказаних господарських операцій.

В апеляційній скарзі відповідач в якості доказів своєї позиції наводить факт нібито недотримання ТОВ ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ІОКРЕЙН вимог наказу від 22.01.2015 р. №27ог Про затвердження Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей під час перевезення товару, отриманого від ТОВ ТРЕЙД СТИЛ .

Проте Інспекцією не враховано, що під час перевезення товару, що був поставлений ТОВ ТРЕЙД СТИЛ на адресу ТОВ ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН не було жодної необхідності здійснювати перетинання лінії зіткнення, оскільки вказаний товар поставлявся на умовах FCA склад Постачальника у м. Донецьк (п. 3.1 договору поставки) і перевозився за адресою виробничих потужностей ТОВ ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН м. Макіївка, вул. Магістральна, 4, про що чітко свідчать товарно-транспортні накладні б/н від 18.02.2015 року та б/н від 19.03.2015 року (т.2 а.с.138).

Судами також встановлено, що між позивачем як покупцем та ТОВ "Аргос-Гарант" як постачальником укладено договір поставки від 23 березня 2015 року № 10/2015, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю комплектуючі до світловідображуючих і огороджувальних конструкцій, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до специфікацій до даного договору, які оформлюються на кожну замовлену покупцем партію. Відповідно до специфікації від 24 березня 2015 року до договору від 23 березня 2015 року позивачем було придбано комплектуючи до світлопрозорих та огороджувальних систем на суму 7145251 грн. 51 коп.

На виконання умов договору від 23 березня 2015 року та специфікації від 24 березня 2015 року позивачем була отримана видаткова та податкова накладна від 31 березня 2015 року на суму 8694301 грн. 86 коп., у тому числі ПДВ на суму 1449050 грн. 31 коп., а також рахунок-фактура від 30 березня 2015 року на суму 8694301 грн. 86 коп., у тому числі ПДВ на суму 1449050 грн. 31 коп. Відповідно до специфікації від 20 квітня 2015 року позивачем було придбано комплектуючи до світлопрозорих та огороджувальних систем на суму 7306819 грн. 68 коп.

На виконання умов договору від 23 березня 2015 року та специфікації від 20 квітня 2015 року позивачем була отримана видаткова, податкова накладна та рахунок-фактура від 30 квітня 2015 року на суму 1119561 грн., у тому числі ПДВ на суму 186593 грн. 50 коп., від 30 квітня 2015 року на суму 2268916 грн. 61 коп., у ому числі ПДВ на суму 377986 грн. 10 коп., від 30 квітня 2015 року на суму 3111141 грн. 21 коп., у тому числі ПДВ на суму 518523 грн. 54 коп., від 30 квітня 2015 року на суму 2269564 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ на суму 378260 грн. 80 коп. Факт реального виконання умов договору від 23 березня 2015 року підтверджується, зокрема, журналами обліку вантажів, що надійшли за березень та квітень 2015 року, прибутковими ордерами, наявними в матеріалах справи. Крім того, поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними, долученими до матеріалів справи.

Крім того, судами встановлено, що між позивачем як клієнтом та ТОВ "Одеон" як перевізником 2 січня 2015 року укладено договір перевозки № 2, відповідно до якого перевізник зобов'язується від імені та за кошти клієнта здійснювати комплекс робіт з організації перевозок вантажів автомобілями в місцевих та/або між місцевих сполучень, а також послуги навантажувача, з використанням для цього свого автотранспорту та техніки або фрахтуючи автотранспорт та техніку третіх осіб, а клієнт оплачує ці послуги в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до умов договору від 2 січня 2015 року позивачем були отримані податкові накладні від 21 грудня 2015 року на суму 1365 грн. 24 коп., у тому числі ПДВ на суму 227 грн. 54 коп., від 18 грудня 2015 року на суму 94 грн. 98 коп., у тому числі ПДВ на суму 15 грн. 83 коп., від 17 грудня 2015 року на суму 10790 грн. 28 коп., у тому числі ПДІ на суму 1798 грн. 38 коп., від 1 грудня 2015 року на суму 15138 грн. 01 коп.. у тому числі ПДВ на суму 2523 грн., від 9 листопада 2015 року на суму 17891 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 2981 грн. 92 коп., від 2 листопада 2015 року на суму 10093 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 1682 грн. 25 коп., від 19 жовтня 2015 року на суму 30922 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ на суму 5153 грн. 70 коп., від 31 липня 2015 року на суму 11000 грн. 51 коп., у тому числі ПДВ на суму 1833 грн. 42 коп., від 29 липня 2015 року на суму 7206 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ на суму 1201 грн. 08 коп., від 27 липня 2015 року на суму 4040 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 673 грн. 42 коп., від 23 липня 2015 року на суму 4960 грн. 50 коп.. у тому числі ПДВ на суму 826 грн. 75 коп., від 22 липня 2015 року на суму 5380 грн. 01 коп., у тому числі ПДВ на суму 896 грн. 67 коп., від 21 липня 2015 року на суму 3750 грн., у тому числі ПДВ на суму 625 коп., від 20 липня 2015 року на суму 11284 грн. 01 коп., у тому числі ПДВ на суму 1880 грн. 67 коп., від 17 липня 2015 року на суму 8462 грн., у тому ПДВ 1410 грн. 33 коп., від 16 липня 2015 року на суму 6638 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 1106 грн. 42 коп., від 15 липня 2015 року на суму 7895 грн., у тому числі ПДВ на суму 1315 грн. 83 коп., від 13 липня 2015 року на суму 4161 грн. 49 коп., у тому числі ПДВ на суму 693 грн. 58 коп., від 9 липня 2015 року на суму 14217 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 2369 грн. 59 коп., від 8 липня 2015 року на суму 6737 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 1122 грн. 92 коп., від 6 липня 2015 року на суму 4200 грн.. у тому числі ПДВ на суму 700 грн. 01 коп., від 2 липня 2015 року на суму 12912 грн., у тому числі ПДВ на суму 2152 грн. 01 коп., від 1 липня 2015 року на суму 11093 грн., у тому числі ПДВ на суму 1848 грн. 84 коп., від 26 червня 2015 року на суму 7852 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 1308 грн. 75 коп., від 25 червня 2015 року на суму 4655 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 775 грн. 92 коп., від 22 червня 2015 року на суму 8472 грн., у тому числі ПДВ на суму 1412 грн., від 6 травня 2015 року на суму 38640 грн., у тому числі ПДВ на суму 6440 грн., від 27 квітня 2015 року на суму 18155 грн., у тому числі ПДВ на суму 3025 грн. 84 коп., від 21 квітня 2015 року на суму 19336 грн. 01 коп., у тому числі ПДВ на суму 3222 грн. 67 коп., від 14 квітня 2015 року на суму 10185 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 1697 грн. 58 коп., від 6 квітня 2015 року а суму 16910 грн., у тому числі ПДВ на суму 2818 грн. 34 коп., від 5 травня 2015 року на суму 25516 грн., у тому числі ПДВ на суму 4252 грн. 67 коп., від 30 квітня 2015 року на суму 7248 грн.. у тому числі ПДВ на суму 1208 грн., від 1 квітня 2015 року на суму 8481 грн., у тому числі ПДВ 1413 грн., від 31 березня 2015 року на суму 1789 грн. 99 коп., у тому числі ПДВ на суму 298 грн. 33 коп.

Факт реального виконання умов договору підтверджується актом надання послуг від 21 грудня 2015 року, від 1 грудня 2015 року, від 9 листопада 2015 року, від 2 листопада 2015 року, від 19 жовтня 2015 року, від 31 липня 2015 року, від 29 липня 2015 року, від 27 липня 2015 року, від 23 липня 2015 року, віл 22 липня 2015 року, від 21 липня 2015 року, від 20 липня 2015 року, від 17 липня 2015 року, від 16 липня 2015 року, від 15 липня 2015 року, від 13 липня 2015 року, від 9 липня 2015 року, від 8 липня 2015 року, від 6 липня 2015 року, від 2 липня 2015 року, від 1 липня 2015 року, від 26 червня 2015 року, від 25 червня 2015 року, від 22 червня 2015 року, від 6 травня 2015 року, від 27 квітня 2015 року, від 21 квітня 2015 року, від 14 квітня 2015 року, від 6 квітня 2015 року, від 5 травня 2015 року, від 30 травня 2015 року, від 1 квітня 2015 року, 31 березня 2015 року.

Розрахунок за отримані послуги були здійснені у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 21 грудня 2015 року на суму 10000 грн., від 4 грудня 2015 року на суму 15000 грн., від 9 листопада 2015 року на суму 30000 грн., від 30 жовтня 2015 року на суму 20000 грн., від 31 липня 2015 року на суму 10000 грн., від 30 липня 2015 року на суму 50000 грн., від 28 липня 2015 року на суму 20000 грн., від 16 липня 2015 року на суму 30000 грн., від 14 липня 2015 року на суму 25000 грн., від 6 липня 2015 року на суму 20000 грн., від 2 липня 2015 року на суму 25000 грн., від 3 липня 2015 року на суму 20000 грн., від 26 червня 2015 року на суму 5000 грн., від 7 травня 2015 року на суму 25000 грн., від 27 квітня 2015 року на суму 20000 грн., від 23 квітня 2015 року на суму 25000 грн., від 14 квітня 2015 року на суму 20000 грн., від 6 квітня 2015 року на суму 20000 грн., від 5 травня 2015 року на суму 5000 грн., від 30 квітня 2015 року на суму 20000 грн., від 3 квітня 2015 року на суму 20000 грн.

Отже, колегія суддів зазначає, що даний договір перевозки від 2 січня 2015 року № 2 був укладений саме для реалізації договору поставки від 1 квітня 2013 року № П-01/04/13-145 та від 23 березня 2015 року № 10/2015. Також даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, які були вищезазначені та в яких зазначено, що автомобільним перевізником є саме ТОВ "Одеон".

Суд встановив, що 1 березня 2015 року між ОСОБА_6 як орендодавцем та ТОВ "Аргос-Гарант" як орендарем був укладений договір оренди, відповідно до якого орендодавець передає орендареві у строкове платне користування площадки з бетонним покриттям. Об'єкт, що орендується розташований за адресою м. Маріуполь, вул. Грецька, буд. 206. Мета оренди - провадження господарської діяльності з оптово-роздрібної торгівлі товарами (т.2 а.с.197).

Факт реального виконання умов договору підтверджується актом виконання послуг від 31 березня 2015 року № 7 та від 30 квітня 2015 року № 7, актом приймання-передачі від 1 травня 2015 року, актом звірки взаєморозрахунків, а також актами надання послуг до договору перевозки від 2 січня 2015 року № 2, відповідно до яких перевізником, а саме ТОВ "Одеон", були виконані послуги навантажувача за адресою м. Маріуполь, вул. Грецька, буд. 206.

Суд зазначає, що даний факт підтверджує реальність здійснення позивачем господарської діяльності з придбання товарів, їх перевезення, послуг оренди нежитлового приміщення.

Щодо зауважень апелянта про відсутність деяких реквізитів у наданих для перевірки товарно-транспортних накладних, слід зауважити, що вказані ТТН підтверджують виключно факт перевезення товару, поставленого ТОВ АРГОС-ГАРАНТ на адресу ТОВ ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН .

Товарно-транспортні накладні б/н від 31.03.2015 року, б/н від 30.04.2015 року та б/н від 30.04.2015 року не є єдиним і основним документом, що підтверджують факт здійснення поставки, а лише свідчать про спосіб фізичного отримання товару, у зв'язку з чим, є помилковими будь-які висновки, які зроблені відповідачем про непідтвердженість господарських операцій у зв'язку із незаповненням деяких граф ТТН.

Необхідно зауважити, що послуги по переміщенню переданого ТОВ АГРОС-ГАРАНТ товару на склад TОB ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН були надані ТОВ ОДЕОН , що підтверджується договором перевезення, актами здачі-приймання наданих послуг, податковими накладними на послуги перевантаження, банківськими виписками по оплаті вказаних послуг, які також були надані для дослідження співробітникам відповідача під час перевірки та досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи.

Таким чином, факт переміщення (перевозки та перевантаження) ТОВ ХІЛАЛ АЛЮМІНУМ ЮКРЕЙН товару, отриманого у ТОВ АРГОС-ГАРАНТ , повністю підтверджується відповідними документами, достовірність яких встановлена судом першої інстанції.

Щодо твердження апелянта відносно недотримання позивачем вимог наказу від 22.01.2015 р. №27ог Про затвердження Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей під час перевезення товару, отриманого від ТОВ АРГОС-ГАРАНТ , колегія суддів зауважує, що матеріали справи взагалі не свідчать про походження товару, отриманого від ТОВ АРГОС-ГАРАНТ , з території, не підконтрольній владі України.

Крім того, факт використання придбаного товару та послуг у господарській діяльності позивача підтверджується картками складського обліку матеріалів, накопичувальними відомостями обліку готової продукції, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, звітами про виробництво продукції, актом перерахунку товарно-матеріальних цінностей у приміщенні від 2 листопада 2015 року, інвентарними описами, наявними в матеріалах справи.

Крім того, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи договори укладені між позивачем та іншими контрагентами, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення та інші первинні документи, свідчать про подальшу реалізацію товарів контрагентам-покупцям за березень 2015 року з попереднім придбанням товарів від контрагентів-постачальників та податку на прибуток підприємства з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом № 996-ХІV.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХІV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Долучені до матеріалів справи податкові накладні підтверджують право позивача та правильність формування ним податкового кредиту відповідно до норм ПК України.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків відповідача щодо відсутності реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ "Трейд-Стил" та ТОВ "Агрос-Гарант" стали, зокрема, податкова інформація ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області від 29 липня 2015 року № 10832/7/05-61-22-01, податкова інформація Інспекції від 28 вересня 2015 року № 96/05-81-22-05/39158510, податкова інформація Інспекції від 6 жовтня 2015 року № 126/22-02/25121615.

Суд зазначає, висновки про відсутність реального характеру правочинів податковий орган ґрунтує тільки на аналізі даних податкової звітності ТОВ "Агрос-Гарант", а також відсутністю ТОВ "Трейд-Стил" за юридичною адресою. Суд також зазначає, що акти чи податкові інформації про неможливість проведення зустрічної звірки не є тим самим, що і результати проведеної зустрічної звірки, які є джерелом отримання податкової інформації, що статтею 83 ПК України визначене в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок чи перевірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків.

Суд також зазначає, що податковими органами взагалі не перевірялися первинні документи контрагентів позивача, внаслідок чого є безпідставним висновок щодо відсутності реальності господарських операцій.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон № 755-ІV), в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 755-ІV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А частина 3 цієї статті визначає, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, належними та допустимими доказами відсутності платника податків за його місцезнаходженням в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані у якості платника податку на додану вартість та знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Доказів чи доводів того, що позивачем укладені угоди, які суперечать діючому законодавству, відповідачем не наведено.

Суд також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов'язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем). З наданого до суду відповідачем витягу з АІС "Податковий блок", вбачається, що контрагенти позивача формували податкові зобов'язання за господарськими операціями з позивачем. Отже, висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами.

Вищевказані обставини та докази, які суд оцінює у їх сукупності відповідно до статті 86 КАС України, спростовують посилання відповідача щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 16 листопада 2016 року.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі № 805/1215/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 27 квітня 2016 року № 0000551402 та № 0000541402 на загальну суму 5545973 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

О.О.Чебанов