Справа № 359/4980/16-п Головуючий у І інстанції Ткаченко Д. В. Провадження № 33/780/673/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 441 11.11.2016
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2016 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1, з участю представника особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представника митниці ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, на постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2016 року та 03 жовтня 2016 року, якими
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого директором ТОВ Карамелія , зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, а провадження у справі зарито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення; вилучений товар, а саме: крупу гречану, вагою 22 000 кг, конфісковано,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до протоколу про порушення митних правил від 22.03.2016 року №0187/125000016/16, ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 04.02.2016 року, будучи директором ТОВ Карамелія , з метою ввезення на митну територію України товарів, заборонених до ввезення, а саме: гречка лущена, на підставі зовнішньоекономічного договору з ООО Курскзернопром Російська Федерація, 08.02.2016 року подав до відділу митного оформлення №1 митного поста Вишневе Київської митниці ДФС митну декларацію у якій заявлено товар зерно злаків (гречихи): крупа гречана ядриця, обрушена , тим самим вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто шляхом надання одним товарам вигляду інших з метою ввезення на митну територію України товарів, заборонених до ввезення.
Закриваючи провадження у справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, оскільки доведено, що ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
На вказану постанову суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій вважає постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки судом не повно досліджені фактичні обставини справи, неправильно досліджені та оцінені докази, а також порушені норми процесуального та матеріального права. Суд визнав вину ОСОБА_2 без дослідження та аналізу складових адміністративного правопорушення, спираючись лише на наявні у справі докази, залишивши поза увагою, що у даному правопорушенні відсутній прямий умисел. Апелянт впевнений, що в діях ОСОБА_2 відсутня навіть така форма вини, як необережність, оскільки він не міг знати, що заявлений код, який відповідає товаросупровідним документам, може не відповідати коду визначеному органами доходів і зборів. Тому просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення.
Також, апелянт просить поновити строк на подачу зазначеної скарги, пославшись на те, що строк був пропущений з поважних причин, оскільки судове засідання відбулося за відсутності ОСОБА_2 та його представника, про день та час розгляду справи ніхто повідомлений не був, а про рішення суду ОСОБА_2 дізнався лише 20.10.2016 року.
У судове засідання особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 не з'явився, причин неявки не повідомив.
У судовому засіданні представник особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи та просив апеляційну скаргу задовольнити.
Представник Київської митниці ДФС ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначав, що постанова суду першої інстанції правильна та законна, а тому просив залишити її без змін.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду.
Враховуючи доводи апелянта, про причини пропуску строку на оскарження постанови, апеляційний суд визнає їх поважними, а тому клопотання представника особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанов суду від 23 вересня 2016 року та 03 жовтня 2016 року підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час та місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, зазначена справа була розглянута у відсутності ОСОБА_2, при цьому, матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Розглянувши справу за даних обставин, суддя допустив порушення, гарантованих ст. 268 КУпАП прав ОСОБА_2, що є порушенням вимог закону.
Однак, апеляційний суд вважає, що вказане порушення не може вплинути на законність оскаржуваної постанови суду 1-ї інстанції.
Так, право правопорушника бути присутнім під час розгляду справи в суді, було поновлене апеляційним судом. Вказана особа належним чином викликана в судове засідання до апеляційного суду, однак у судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, причин неявки не повідомив. При цьому, з'явився його представник ОСОБА_3 , який дав пояснення по справі.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 ч. 1 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами та є обґрунтованим.
Так, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 22.03.2016 року №0187/125000016/16; службовою запискою головного державного інспектора другого відділу аналітично-пошукової роботи ОСОБА_5 Клокун (а.с. 13-15), договором №130116 від 13.01.2016 року (а.с. 24-27); висновком експертизи №142005801-0038 від 26.02.2016 року (а.с. 43-49); рішенням відділу класифікації товарів № КТ-125000014-0023-2016 від 11.03.2016 року (а.с. 50-51); листом Державної Фіскальної служби України (а.с.78-80); договором №ГР-150 від 03.11.2015 року (а.с. 130-132); висновком експертизи №142005901-1133 від 24.05.2016 року; іншими доказами по справі.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст. 483 ч. 1 Митного кодексу України є правильною.
Разом з тим, відповідно до ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 МК України, -- не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
З матеріалів справи вбачається, що інформація про те, що дії ОСОБА_2 є неправомірними стала відома після отримання висновку експерта від 26.02.2016 року та винесення відповідного класифікаційного рішення, тобто 11.03.2016 року.
Оскільки, на момент розгляду справи судом сплили передбачені Законом строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд дійшов правомірного висновку про необхідність закриття провадження по справі у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Доводи представника правопорушника про те, що в матеріалах справи відсутні докази про наявність умислу ОСОБА_2 на порушення митних правил, суд вважає безпідставними.
Так, із матеріалів справи вбачається, що ТОВ Карамелія , починаючи з листопада 2015 року, здійснювало імпорт поставки товару крупа гречана ядриця походженням з Російської Федерації (ООО Курскзернопром або ООО Перерабатывающая компания Агропродукт ). За період з 24.11.2015 року по 29.12.2015 року Київською митницею ДФС оформлено 11 митних декларацій. Вказані поставки здійснювались на підставі договору №ГР-150 від 03.11.2015 року, товаром в якому зазначено крупа гречневая ядриця, ГОСТ Р 55290-2012 . Крім того, в даному договорі також зазначено й код ТНВЭД НОМЕР_1 .
З пояснень ОСОБА_2, наданих ним під час підготовки матеріалів (а.с. 7-9), видно, що останній знав про наявність постанови КМУ, якою заборонено ввезення на митну територію України товару, який має код НОМЕР_2.
Однак, 13.01.2016 року ТОВ Карамелія , в особі директора ОСОБА_2 уклало новий договір з тією ж (ООО Курскзернопром ) про придбання такої ж крупи, з тим же гостом, такою ж назвою, як і в 2015 році, але вже без коду (а.с. 24-24-27).
При митному оформленні товару правопорушник вказав недостовірний, але дозволений до ввозу на митну територію України код, а саме: УКТЗЕД НОМЕР_3.
Вказана обставина підтверджує той факт, що дії ОСОБА_2, направлені на ввезення на митну територію України заборонених товарів, шляхом надання одним товарам вигляду інших, були умисними.
Оскільки, товар вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0187/125000016/16 від 22.03.2016 року, а саме: крупа гречана, вагою 22 000 кг, відноситься до заборонених до ввезення на митну територію України, постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.10.2016 року також є законною.
За даних обставин, апеляційна скарга не може бути задоволена, а тому оскаржувані постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2016 року та 03 жовтня 2016 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Поновити представнику особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанов Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2016 року та 03 жовтня 2016 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2016 року, якою конфісковано вилучений товар, а саме: крупу гречану, вагою 22 000 кг, залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Слива
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2016 |
Оприлюднено | 21.11.2016 |
Номер документу | 62727777 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Апеляційний суд Київської області
Слива Ю. М.
Адмінправопорушення
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Ткаченко Д. В.
Адмінправопорушення
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Ткаченко Д. В.
Адмінправопорушення
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Ткаченко Д. В.
Адмінправопорушення
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Левченко А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні