Постанова

від 11.11.2016 по справі 812/298/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/298/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

за участю секретаря судового засідання - Бутенко К.В.,

представника заявника (відповідача) - не прибув,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі №812/298/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Лисичанського міського відділу ГУ МВС України у Луганській області про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі №812/298/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів.

В обґрунтування заяви зазначає, що постановою суду від 02.06.2016 адміністративний позов ОСОБА_1 до Лисичанського МВ ГУМВСУ в особі ліквідаційної комісії задоволено, а саме стягнуто з Лисичанського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ідентифікаційний код 08670639, 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Леніна, 71) на користь ОСОБА_1 компенсаційні виплати сум податку на доходи у розмірі 9222,15 грн. (дев'ять тисяч двісті двадцять дві грн.. 15 коп.).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 по справі № 812/1050/15, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016, скасовано накази ГУМВС України у Луганській області № 282 о/с від 13.08.2015 та № 295 о/с від 26.08.2015 в частині визначення, що звільнення ОСОБА_1 здійснюється без виплати грошового забезпечення за фактичну перерву в роботі з 29.08.2014 по 14.08.2015 ; зобов'язано ГУМВС України у Луганській області на підставі наданих ОСОБА_1 документів внести записи до дублікату трудової книжки про загальний стаж роботи до прийняття на службу в ОВС; стягнуто з Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.08.2014 по 14.08.2015 у сумі 51234,19 грн., з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

12.02.2016 позивач звернувся до Управління державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа 812/1050/15 від 29.01.2016 про стягнення з Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30.08.2014 по 14.08.2015 у сумі 51234,19 грн., з відрахуванням встановлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

26.02.2016 ОСОБА_1 звернувся до Ліквідаційної комісії Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області із заявою, в якій просив перераховувати стягнуті за рішенням суду від 23.10.2015 по справі № 812/1050/15 кошти у сумі 51234,19 грн. на його особистий рахунок. Під час відрахування встановлених законом податків та інших обов'язкових платежів просив застосувати положення п. 168.5 статті 168 Податкового кодексу України.

09.03.2016 на особистий рахунок ОСОБА_1 відповідачем були перераховані кошти у сумі 41243,53 грн.

Позивач зазначає, що під час виконання судового рішення відповідачем з належної йому суми 51234,19 грн. був утриманий військовий збір у розмірі 1,5 відсотка, а саме - 768,51 грн., та податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків, а саме - 9222,15 грн.

Тобто задовольняючи позов в частині стягнення коштів на користь ОСОБА_1 у сумі 9222,15 грн., суд виходив з того, що на його користь попереднім рішенням суду було стягнуто кошти стягнуто кошти за час вимушеного прогулу у сумі 51234,19 грн.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2016 № К/800/3791/16 по справі №812/1050/15 рішення суду першої інстанції було змінено, а саме на користь ОСОБА_1 стягнуто 46074,38 грн., замість 51234,19 грн.

На підставі вищенаведеного заявник просить суд скасувати постанову від 02.06.2016 по справі № 812/298/16 за позовом ОСОБА_1 до Лисичанського МВ ГУМВСУ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Лисичанського МВ ГУМВСУ у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів.

Представник заявника, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі №812/298/16, не прибув у судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі №812/298/16. 18 жовтня 2016 року позивачем через канцелярію суду надано письмові заперечення, відповідно до яких зазначено наступне.

Стягнення з Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 51234,19 грн., а також утримання з цієї суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9222,15 грн. фактично відбулося до винесення рішення Вищого адміністративного суду України від 07 червня 2016 року по справі №812/1050/15, тому, на думку позивача, вказане рішення жодним чином не змогло вплинути на розмір проведених стягнень і тому це рішення не може впливати на рішення по справі №812/298/16, так як рішення по цій справі ґрунтується не на рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року по справі №812/1050/15, а на самому факті проведеного утримання суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9222,15 грн. від стягнутого з Лисичанського МВ ГУМВС України на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 51234,19 грн.

Також, позивачем зазначено, що рішення Вищого адміністративного суду України по справі № 812/1050/15 було винесено та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 07 червня 2016 року, набрало законної сили 20 червня 2016 року, але звернення ліквідаційної комісії Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області про перегляд рішення по справі № 812/298/16 було подано лише 10 серпня 2016 року, тобто з порушенням положень ст. 247 КАС Україні.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд заяву Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, - залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року у справі № 812/1050/15, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано накази ГУ МВС України в Луганській області № 282 о/с від 13 серпня 2015 року та № 295 о/с від 26 серпня 2015 року в частині визначення, що звільнення ОСОБА_1 здійснюється без виплати грошового забезпечення за фактичну перерву в роботі з 29 серпня 2014 року по 14 серпня 2015 року. Зобов'язано ГУ МВС України в Луганській області на підставі наданих позивачу документів внести до дублікату трудової книжки позивача запис про загальний стаж його роботи до прийняття на службу в органи внутрішніх справ. Стягнуто з Лисичанського МВ ГУ МВС України в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 серпня 2014 року по 14 серпня 2015 року у сумі 51234,19 грн., з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.14-23).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано противоправною бездіяльність Лисичанського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії щодо неповернення ОСОБА_1 компенсаційних виплат сум податку на доходи у розмірі 9222,15 грн.

Стягнуто з Лисичанського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ідентифікаційний код 08670639, 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Леніна, 71) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) компенсаційні виплати сум податку на доходи у розмірі 9222,15 грн. (дев'ять тисяч двісті двадцять дві грн 15 коп.) (а.с.91-93).

При винесенні вищевказаного рішення, суд в мотивувальній частині постанови зазначив, що враховуючи, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 у справі № 812/1050/15 кошти у розмірі 51234,19 грн стягнуто з відповідача на користь позивача як середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.08.2014 по 14.08.2015, тобто за період, коли позивач вважався співробітником органів внутрішніх справ, що підтверджено записами у трудовій книжці ОСОБА_1, Ліквідаційна комісія Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області повинна була виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з вказаного грошового забезпечення.

З вищенаведеного вбачається, що при винесенні постанови Луганського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 суд виходив з того, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 у справі № 812/1050/15 кошти у розмірі 51234,19 грн стягнуто з відповідача на користь позивача як середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.08.2014 по 14.08.2015.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 07 червня 2016 року ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року скасовано.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року змінено, викладено абзаци 4, 6 резолютивної частини постанови суду в наступній редакції:

"Стягнути з Лисичанського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на користь ОСОБА_1 46074 (сорок шість тисяч сімдесят чотири) грн. 38 коп. середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки, за відрахуванням зборів, обов'язкових платежів та сум виплачених при його звільненні.

Постанова в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 3840 грн. підлягає негайному виконанню.".

В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року залишено без змін.

При розгляді заяви по перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд виходить з наступного.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 247 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. При цьому заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до адміністративного суду після закінчення цього строку, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Згідно з ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами передбачено скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 22 травня 2015 року "Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" зазначається, що перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, необхідно виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень. Разом із тим, скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання. Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою в Узагальненні судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами (2015р.).

Під час судового розгляду заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами встановлено, що Луганському окружному адміністративному суду при прийнятті постанови від 02.06.2016 у адміністративній справі № 812/298/16 та Лисичанському міському відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії не було та не могло бути відомо про вказані обставини, а саме про винесення Вищим адміністративним судом України постанови від 07 червня 2016 року.

Таким чином, факти, наведені в заяві про перегляд справи за нововиявленими обставинами, мають істотне значення для справи.

Щодо позовних вимог позивача, суд зазначає наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Лисичанський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, (ідентифікаційний код 08670639, 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Леніна, 71), має статус юридичної особи. З 09.11.2015 перебуває в стані припинення за рішенням засновників ( а.с.71).

Відповідно до частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України з моменту створення до комісії з ліквідації Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області перейшли повноваження щодо управління справами Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області.

З урахуванням зазначеного належним відповідачем у справі є Лисичанський міський відділ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 01.03.1995 по 14.08.2015 ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ України. Наказом ГУ МВС України у Луганській області № 282 о/с від 13.08.2015 ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ. (а.с.26-27).

Листом № 03-70/337 від 14.03.2016 управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області повідомило позивача про те, що з Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області на його користь стягнуто за рішенням суду у справі № 812/1050/15 відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 41243,53 грн. Розмір відрахованих установлених законом податків та інших обов'язкових платежів становив: податок з доходів фізичних осіб - 9222,15 грн, військовий збір в розмірі 1,5% - 768,51 грн. (а.с.29)

ОСОБА_1 12.03.2016 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплатити йому компенсацію утриманого податку у відповідності до положень п. 168.5 статті 168 Податкового кодексу України. Листом № 45/26071 від 28.03.2016 відповідач відмовив позивачу у виплаті вказаної компенсації з посиланням на те, що ОСОБА_1 не підпадає під категорію осіб, які вказані в п. 168.5 статті 168 ПК України. (а.с.30-31).

Відповідно до п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Згідно п. 4-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44, виплата грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що період з 30.08.2014 по 14.08.2015 включено до стажу несення позивачем служби в органах внутрішніх справ, а тому до позивача необхідно застосовувати податкову пільгу, передбачену п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України.

Статтею 253 КАС України встановлено, що суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Враховуючи, що постановою Вищого адміністративного суду України від 07 червня 2016 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року у справі № 812/1050/15 змінено та стягнуто з Лисичанського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на користь ОСОБА_1 46074 (сорок шість тисяч сімдесят чотири) грн. 38 коп. середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки, за відрахуванням зборів, обов'язкових платежів та сум виплачених при його звільненні, тому Лисичанський МВ ГУМВС України у Луганській області повинен виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з вказаного грошового забезпечення, а саме в сумі 8293,38 грн. (46074,38 * 18%).

Таким чином, системно проаналізувавши вищевикладені норми та з'ясовані судом обставини, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та, як наслідок, про наявність підстав для скасування судового рішення та прийняття нової постанови суду про часткове задоволення позовних вимог позивача про визнання противоправною бездіяльності Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії щодо не повернення компенсаційних виплат сум податку на доходи у розмірі 8293,38 грн. та стягнення з Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії компенсаційних виплат сум податку на доходи у розмірі 8293,38 грн.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення положень ст. 247 КАС Україні - місячного терміну звернення до суду про перегляд судового рішення за ново- виявленими обставинами, оскільки заява про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої ст.. 245 КАС України може бути подана не пізніше ніж 3 роки з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.94 КАС України, у зв'язку з їх відсутністю.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 245-247, 252-253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Лисичанського міського відділу ГУ МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про перегляд постанови Луганського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 за нововиявленими обставинами по справі № 812/298/16 - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 у адміністративній справі № 812/298/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, - задовольнити частково.

Визнати противоправною бездіяльність Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії щодо неповернення ОСОБА_1 компенсаційних виплат сум податку на доходи у розмірі 8293,38 грн.

Стягнути з Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ідентифікаційний код 08670639, 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Леніна, 71) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) компенсаційні виплати сум податку на доходи у розмірі 8293,38 грн. (вісім тисяч двісті дев'яносто три гривні 38 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 15 листопада 2016 року.

Суддя Т.І. Ковальова