Постанова

від 09.11.2016 по справі 910/17574/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2016 р. Справа№ 910/17574/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

ОСОБА_1

секретар судового засідання Яценко І.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги № 94/11/4501 від 15.09.2016 року Публічного акціонерного товариства Київенерго на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09. 2016 року

у справі № 910/17574/15 ( суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго

до Житлово-будівельного кооперативу Кристал-17

про стягнення 961 247, 67 грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача :ОСОБА_2. довіреність №91/2016/10/1719 від 17.10.2016

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність б/н від 14.09.2015

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Київенерго звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу Кристал-17 про стягнення 609 977, 50 грн. основного боргу, 72 432, 16 грн. пені, 261 037, 99 грн. інфляційних втрат та 17 800, 05 грн. 3 % річних у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з оплати теплової енергії за період з 01.10.2012 року по 01.05.015 року за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630307 від 01.12. 1999 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року позовні вимоги позивача задоволено частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу Кристал-17 на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго 436 992 грн. 94 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію, 240 371 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 17 232 грн. 01 коп. 3 % річних, 66 232 грн. 56 коп. пені та 11 412 грн. 44 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Публічне акціонерне товариство Київенерго подав апеляційну скаргу № 94/11/4501 від 15.09.2016 року, в який просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на невідповідність висновків місцевого господарського суду дійсним обставинам справи, стверджує, що рішення прийняте за неповною оцінкою доказів у справі, що суперечить загальним принципам судочинства, закріпленим у ст.ст. 4-7, 38, 43 ГПК України. На думку апелянта, судом не прийнято до уваги, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію теплопостачальній організації; за основу рішення прийнято висновок експерта, який містить значні розбіжності з розрахунком позивача щодо фактичного обсягу спожитої теплової енергії за спірний період; судом не надано правової оцінки Зведеним тристороннім актам за спожитий обсяг теплової енергії у вигляді гарячого водопостачання та опалення, які надавалися позивачем; залишено без уваги клопотання позивача про залучення експерта в галузі теплопостачання ОСОБА_4 для надання пояснень; не повно досліджено додатки до договору (схема абонентської теплотраси, що знаходиться на балансі абонента).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Київенерго на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09. 2016 року прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я. та призначено розгляд справи на 09.11.2016.

В судовому засіданні 09.11.2016 року представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.09. 2016 року та прийняти нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, заперечив доводи апеляційної скарги, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

01.12.1999 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (енергопостачальна організація за договором, позивач у справі) та Житлово-будівельним кооперативом Кристал-17 (абонент за договором, відповідач у справі) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1630307, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язалася постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року в кількості та обсягах згідно умов договору (п.п.1.1,2.2.1 договору), а відповідач - зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1 до договору, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в порядку та терміни, передбачені умовами договору (п. п.2.3.1.,2.3.2 договору).

Договором сторони передбачили (п. 5.1 договору), що облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору абонент (відповідач у справі) щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в РТМ №6 за адресою: вул. Меліоративна, буд. №11 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ), та платіжну вимогу доручення, про вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п. 3 додатку 4 до договору абонент здійснює сплату вартості за вказаними в п.2 цього додатку документами не пізніше 25 числа поточного місяця.

Позивач посилається на те, що відповідач не вчасно та не в повному обсязі оплатив вартість спожитої теплової енергії за період з 01.10.2012 року по 01.05.2015 року, його заборгованість за даний період становить 609977,50 грн, яку позивач просить стягнути на його користь. Крім того на суму заборгованості позивачем нараховано 261037,99 інфляційних втрат, 17800,05 -3% річних, в порядку ст. 625 ЦК України, та 72432,13 грн. пені відповідно до п. 3.5 додатку №4 до договору, який визначає Порядок розрахунків за теплову енергію .

Відповідач не погодився з позовом в частині обрахованих позивачем обсягів спожитої теплової енергії на потреби гарячого водопостачання, стверджує, що ПАТ Київенерго помилково проводить нарахування за теплову енергію на потреби гарячого водопостачання не враховуючи всіх складників розрахункового способу, тому під час розгляду спору в суді І інстанції подав клопотання про призначення економічної судової експертизи.

Ухвалою від 16.09.2016 року місцевий господарський суд задовольнив клопотання відповідача, призначивши комплексну судову економічну експертизу, проведення якої доручив експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф. ОСОБА_5. на вирішення експерта поставлено, серед інших, питання саме: визначення обсягу спожитої відповідачем теплової енергії на потреби гарячого водопостачання за спірний період.

Згідно Висновку комплексної судової експертизи із залученням фахівця в галузі теплопостачання № 167 від 03.08.2016 загальна вартість теплової енергії на гаряче теплопостачання, спожитої ЖБК Кристал-17 за період з 01.10.2012 по 01.05.2015 складає: по будинку по пр-т. Маяковського,16-А у розмірі 1463,521 Гкал. в сумі 344 317,39 грн. з ПДВ; по будинку по пр-т. Маяковського, 16/12 у розмірі 1484,259 Гкал. в сумі 349 410,20 грн. з ПДВ.

Загальна вартість теплової енергії на потреби гарячого водопостачання за спірний період за даними експертизи складає - 693 727,56 грн.

Місцевий господарський суд посилаючись на Висновок експертизи встановив, що заборгованість Житлово-будівельного кооперативу Кристал-17 за теплову енергію за період з 01.10.2012 по 01.05.2015 перед ПАТ Київенерго складає 436 992,94 грн з урахуванням часткових сплат (1 567 719,45 грн. поставлено - 1 130 726,51 грн. сплачено), задовольнив позовні вимоги в даній частині.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок обґрунтованим, враховуючи наступне.

За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Частинами 1, 4 статті 276 ГК України передбачено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України Про теплопостачання теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відтак, до предмету дослідження у даній справі входить встановлення факту надання послуг, встановлення об'єму наданих послуг, вартості таких послуг, а також порядок їх прийняття та оплати.

Позивач при зверненні з позовом зазначає заборгованість відповідача за спірний період в сумі 609977,50 грн., але 14.09.2015 року та 07.09.2016 року подає суду заяви про зменшення суми позову в частині основної заборгованості у зв'язку з частковою оплатою. При цьому, позивач не враховує висновку експертизи, посилаючись лише на Зведені тристоронні акти, однак докази подання таких актів в суді І інстанції в матеріалах справи відсутні, і про огляд зазначених актів в суді, про що стверджує позивач, не відображено в протоколах судових засідань, тому суд критично ставиться до твердження апелянта про відсутності належної правової оцінки таких актів в оскаржуваному рішенні суду.

Подані апелянтом до апеляційної скарги Зведені тристоронні Акти за спожитий обсяг холодної води на підігрів та теплової енергії для потреб гарячого водопостачання , укладені між ЖБК Кристал-17 , ПАТ Київенерго та ПАТ АК Київводоканал , з огляду на приписи ст.101 ГПК України не можуть бути прийняті до справи, як докази, оскільки не були предметом дослідження судом І інстанції . Крім того , колегія суддів звертає увагу на те, що в даних Актах відсутні данні в графі обсяг фактично поставленої гарячої води (узгоджений обсяг) , що фактично є предметом дослідження у даній справі.

Враховуючи висновок експертизи, пояснення позивача та відповідача, подані сторонами розрахунки проведені на підставі даних облікових карток (табуляграм), відомостей обліку теплової енергії місцевий господарський суд дійшов висновку, що за період (з 01.10.2012 року по 01.05.2015 року) за вказаним вище договором поставлено теплової енергії на потреби опалення на суму 873991,89 грн., і факт користування цією тепловою енергію відповідачем не заперечено. З матеріалів справи вбачається, що вихідними даними для встановлення вартості теплової енергії спожитої ЖБК Кристал -17 по пр. Маяковського 16-А та Маяковського 16/12 за спірний період є обсяг спожитої теплової енергії на потреби гарячого водопостачання, який розрахований на підставі дослідження фахівцем в галузі теплопостачання та встановлених тарифів на споживання. За висновком експерта, оскільки у позивача відсутні фактичні дані температури носія у подавальному трубопроводі позивач має керуватися розрахунковим способом, який передбачений Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових і громадських споруд, а також на господарські потреби в Україні , затвердженими Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 року, КТМ-204 із змінами та доповненнями, що внесені Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 30.03.2001 року № 82, який дозволяє врахувати температуру теплоносія та за умови відсутності фактичних даних про температуру носія у ПАТ Київенерго надає можливість визначити обсяг спожитої теплової енергії на потреби ГВП у відповідності до п.23 Правил користування тепловою енергією , затверджених ПКМ України № 1198 від 03.10.2007 та умов договору, укладеного між сторонами (п.3.2 додатку №4 до договору).

Такого ж висновку дійшов господарський суд при розгляді справи № 5011-1/15463-2012 між тими самими сторонами, предметом розгляду якої було визначення заборгованості за спожиту теплову енергію за попередній період (постанова Київського апеляційного суду від 01.12.2015року, Постанова Вищого господарського суду України від 16.02.2016 року).

Враховуючи наведене, колегія Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що загальна сума поставленої теплової енергії і на потреби опалення, і на потреби гарячого водопостачання за період з 01.10.2012 року по 01.05.2015 року за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630307 від 01.12.1999 року складає 1 567 719,45 грн. (873 991,89 (ЦО) + 693 727,56 (ГВП по експертизі). Отже, розмір заборгованості Житлово-будівельного кооперативу Кристал-17 за теплову енергію за період з 01.10.2012р. по 01.05.2015 року перед ПАТ Київенерго складає 436 992,94 грн. з урахуванням часткових оплат (1 567 719,45 грн. поставлено - 1 130 726,51 грн. сплачено).

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2012р. по 01.05.2015 року за договором № 1630307 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.1999 р. підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 436 992,94 грн. В іншій частині позову судом правомірно відмовлено.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши перерахунок місцевого господарського суду в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, на підставі ст. 625 ЦК України, колегія погоджується з висновком суду, що задоволенню підлягає позовні вимоги про стягнення 240 371,32 грн. інфляційних втрат та 17 232,01 грн. 3% річних.

З огляду на приписи ст. 230, ГК України, ст. 549 ЦК України та пункту 3.5 додатку № 4 до договору позивач має право на нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості спожитої теплової енергії з врахуванням ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 ГК ГК України та ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , які обмежують граничний розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені підлягають задоволенню частково в сумі 66232,56 грн. В іншій частині позову про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат судом правомірно та обґрунтовано відмовлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року у справі №910/17574/15 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення немає. Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (позивача у справі).

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Київенерго на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09. 2016 року у справі №910/17574/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09. 2016 року у справі №910/17574/15 залишити без змін.

3. Справу №910/17574/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

ОСОБА_1