Ухвала

від 16.11.2016 по справі 195/262/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6800/16 Справа № 195/262/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Єлізаренко І.А., Куценко Т.Р.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2016 року по справі за позовом Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області до ОСОБА_3, ОСОБА_4 районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року Нікопольська місцева прокуратура Дніпропетровської області діючи в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, Реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області (далі - РС Томаківської РУЮ Дніпропетровської області) про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, мотивуючи тим, що за результатами вивчення інформації про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки на території Томаківського району Дніпропетровської області, наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме, було виявлено, що 14 березня 2013 року за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав, поданої ОСОБА_3 до РС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області 27 лютого 2013 року за №311465 державним реєстратором ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1225481000:01:003:0517 загальною площею 2,0га на території Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Вказували, що відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно РС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області ОСОБА_2 було проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1225481000:01:003:0517 загальною площею 2,0га на території Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області за ОСОБА_3

Зазначали, що за матеріалами реєстраційної справи №21499112254 РС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області встановлено, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1225481000:01:003:0517 зареєстровано на підставі поданої ОСОБА_3 заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, розпорядження голови ОСОБА_4 РДА Дніпропетровської області Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства №43-р від 22 лютого 2010 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1200042512013, виданого 25 лютого 2013 року.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_4 РДА Дніпропетровської області) та Головним управлінням Держземагентства у Дніпропетровській області розпорядження та рішення щодо надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для особистого селянського господарства з кадастровим номером 1225481000:01:003:0517 загальною площею 2,0га на території Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області протягом 2012- 2014 років не приймались, просили суд постановити рішення, яким визнати недійсним свідоцтво про право власності від 14 березня 2013 року, індексний номер 1228857, на земельну ділянку площею 2га з кадастровим номером 1225481000:01:003:0517, видане ОСОБА_3 РС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області; визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора РС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №885514 від 14 березня 2013 року щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 2га з кадастровим номером 1225481000:01:003:0517 за громадянкою ОСОБА_3 та запис про державну реєстрацію права власності, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14 березня 2013 року за №344859, щодо спірної земельної ділянки; витребувати у ОСОБА_3 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельну ділянку площею 2га з кадастровим номером 1225481000:01:003:0517, розташовану на території Володимирської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2016 року замінено співвідповідача РС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області на ОСОБА_4 РУЮ, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 (а.с.71).

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року залучено до участі по даній справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 РДА Дніпропетровської області (а.с.88).

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2016 року залучено до участі по даній справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 (а.с.100).

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2016 року замінено відповідача ОСОБА_4 РУЮ на ОСОБА_4 РДА Дніпропетровської області (а.с.160).

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2016 року позовні вимоги Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області задоволені.

В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2016 року в частині визнання незаконним рішення державного реєстратора РС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №885514 від 14 березня 2013 року щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 2га з кадастровим номером 1225481000:01:003:0517 за ОСОБА_3 та запису про державну реєстрацію права власності, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14 березня 2013 року за №344859, та відмовити у цій частині позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України (ст.13 Конституції України).

Згідно зі ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо (ст.21 ЗК України).

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 142- 145 Конституції України визначено, що до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень

Встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що 14 березня 2013 року за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав, поданої відповідачем ОСОБА_3 до РС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області 27 лютого 2013 року за №311465, державним реєстратором прав на нерухоме майно Томаківського РУЮ Дніпропетровської області ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1225481000:01:003:0517 загальною площею 2,0га на території Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області (а.с.33).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно РС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області ОСОБА_2 було проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1225481000:01:003:0517 загальною площею 2,0га на території Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області за ОСОБА_3

14 березня 2013 року РС Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області (державний реєстратор ОСОБА_2В.) видано свідоцтво про право власності №122857, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала у власність земельну ділянку площею 2га, розташовану на території Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області кадастровий номер 1225481000:01:003:0517 (а.с.35).

Дане свідоцтво про право власності та витяг №1229203 від 14 березня 2013 року отримав 15 березня 2013 року за нотаріально посвідченою довіреністю представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 (а.с.25,37).

З матеріалів реєстраційної справи №21499112254 РС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області вбачається, що право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1225481000:01:003:0517 зареєстровано на підставі поданої ОСОБА_3 заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації Дніпропетровської області Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства №43-р від 22 лютого 2010 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1200042512013, виданого 25 лютого 2013 року (а.с.13-24).

З відповідей ОСОБА_4 РДА Дніпропетровської області від 11 лютого 2015 року за №01-34-289/0/377-15 та від 17 березня 2015 року за №01-34-547/0/377/15, Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області від 24 грудня 2014 року за №10-4-0.11-12451/2-14 видно, що розпорядження та рішення щодо надання у власність відповідачу ОСОБА_3 земельної ділянки для особистого селянського господарства з кадастровим номером 1225481000:01:003:0517 загальною площею 2,0га на території Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області протягом 2012- 2014 років не приймались (а.с.42,43,44).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державним реєстратором ОСОБА_2, в порушення вимог ст.ст.24,28-1 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 01 січня 2013 року), проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1225481000:01:003:0517 при явній невідповідності поданих ОСОБА_3 документів, та прийшов до висновку, що в результаті неправомірних дій державного реєстратора РС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області ОСОБА_2 з державної власності було незаконно вилучено земельну ділянку загальною площею 2,0га з кадастровим номером 1225481000:01:003:0517 на території Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення оскаржується лише в частині визнання незаконним рішення державного реєстратора РС Томаківського РУЮ ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №885514 від 14 березня 2013 року щодо державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку площею 2га з кадастровим номером 1225481000:01:003:0517 за громадянкою ОСОБА_3, та запису про державну реєстрацію права власності, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14 березня 2013 року за №344859.

ОСОБА_2 в поданій апеляційні скарзі, як на підставу для відмови у задоволенні позову, посилається на незалучення судом першої інстанції його до участі у справі.

Наведені обставини не відповідають дійсності, оскільки ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2016 року ОСОБА_2 було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог (а.с.71).

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2016 року ОСОБА_2 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги до предмету спору (а.с.100).

Колегія суддів наголошує на тому, що ОСОБА_2 був державним реєстратором РС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області, тобто був державним службовцем, який перебував у трудових відносинах з РС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно від 04 липня 2012 року державний реєстратор, нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , починаючи з 1 січня 2013 року має доступ до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек і використовує під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дані зазначених реєстрів.

Державна реєстраційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

Згідно зі ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції закону яка діяла з 01 січня 2013 року) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень та ін.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав (п.2 ч.2 ст.9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень )

Відповідно до ч.4 ст.9 вказаного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Згідно ч.1 ст.15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції закону, яка діяла з 01 січня 2013 року) державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1)прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2)встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3)прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4)внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6)надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Частиною 1 ст.57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи (ч.1 ст.64 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про доведеність належними та допустимими доказами незаконних дій ОСОБА_2 та вважає про наявність правових підстав саме для визнання незаконними рішення та запису про державну реєстрацію спірної земельної ділянки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси, тому доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для визнання незаконними рішення та запису державного реєстратора є хибними.

Згідно з п.10 ч.2 ст.16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За таких обставин рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 грудня 2015 року (справа №6-2510цс15).

Позовні вимоги стосуються права власності фізичної особи на нерухоме майно, яке підтверджується свідоцтвом про право власності, тобто цивільного права.

На підставі викладеного та беручи до уваги вимоги постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ від 01 березня 2013 року №3, колегія суддів вважає, що вимоги зокрема про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а доводи апеляційної скарги такими, що не є суттєвими.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.304,307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Єлізаренко І.А.

ОСОБА_6