Ухвала

від 14.11.2016 по справі 755/4125/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 755/4125/13-ц Головуючий у суді першої інстанції: Чех Н.А.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12983/16 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Садове товариство «Золотий Ренет» про встановлення факту проживання однією сім′єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року заяву ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім′єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю задоволено. Скасовано ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28.02.2013 та знято арешт з будинку АДРЕСА_1, що ззнаходиться на території Садового товариства «Золотий ренет», який належить ОСОБА_5.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить змінити ухвалу суду першої інстанції, в якій зазначити наступне: після закінчення розгляду справи (оскарження рішень) в національних судах, скасувати заходи забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Садове товариство «Золотий Ренет» про встановлення факту проживання однією сім′єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, мотивуючи тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що зняття арешту з нерухомого майна, що є предметом позову, може порушити його права, оскільки спірний будинок може бути відчужено відповідачем до вирішення справи Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторінабо інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28.02.2013, якою вжито заходи забезпечення позову, зі зняттям арешту з будинку АДРЕСА_1, що знаходиться на території Садового товариства «Золотий ренет», який належить ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із того, що наявність заборони є недоцільною.

Проте до такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного:

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті

Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили - частина 6 статті 154 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Садове товариство «Золотий Ренет» про встановлення факту проживання однією сім′єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю.

Під час розгляду справи ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.02.2013 було вжито заходи забезпечення вказаного позову, а саме накладено арешт на будинок АДРЕСА_1, що знаходиться на території Садового товариства «Золотий ренет», який належить ОСОБА_5 (а.с. 32-33 том 1).

25 травня 2016 року набрало законної сили рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Садове товариство «Золотий Ренет» про встановлення факту проживання однією сім′єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено (а.с. 71-78, 164-169 том 5).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2016 року залишено без змін (а.с. 228-229 том 5).

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що вжиті заходи забезпечення позову підлягають скасуванню, оскільки відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.

Разом з тим, суд першої інстанції, вирішуючи заяву ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову, всупереч вимогам статті 154 ЦПК України, скасував не вид забезпечення позову, а саму ухвалу про забезпечення позову, постановлену 28 лютого 2013 року.

Судом першої інстанції не враховано, що скасування заходів забезпечення позову відрізняється від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів. Тоді як скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, належним чином не визначився зі змістом, підставами вимог заявника і помилково скасовував ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28.02.2013, якою вжито заходи забезпечення позову, залишивши без вирішення заяву ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року скасувати, і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: