Постанова

від 15.11.2016 по справі 826/7613/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2016 року № 826/7613/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім УКРСНАБРЕСУРС» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім УКРСНАБРЕСУРС» (надалі - позивач або ТОВ «ТД Укрснабресурс») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 20.11.2015 № 201120151;

- визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття податкових накладних в електронному вигляді від позивача в період з 20.11.2015 по 28.01.2016;

- вважати податкові накладні позивача №1 від 30.11.2015 на адресу КПСП по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «ШЛЯХРЕМБУД», № 2 від 30.11.2015 на адресу Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ BE САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ», № 3 від 30.11.2015 на адресу ТОВ «Торговий дім «Меркурій-Т», № 4 від 30.11.2015 на адресу ОСОБА_3 прийнятими та зареєстрованими в день граничного строку для таких податкових накладних, а саме, податкову накладну № 1 від 30.11.2015 на адресу КПСП по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «ШЛЯХРЕМБУД» 15.12.2015, податкову накладну № 2 від 30.11.2015 на адресу Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ BE САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» 15.12.2015, податкову накладну № 3 від 30.11.2015 на адресу ТОВ «Торговий дім «Меркурій-Т» 15.12.2015, податкову накладну № 4 від 30.11.2015 на адресу ОСОБА_3 15.12.2015;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2016 № 0002681205.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення діючих норм податкового законодавства України ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві протиправно не приймала впродовж періоду з 20.11.2015 по 28.01.2016 податкову звітність та інші документи позивача в електронному вигляді (зокрема, податкові накладні сформовані 30.01.2015 на адреси контрагентів-покупців) та безпідставно розірвала в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів від 20.11.2015 № 201120151. Вказані незаконні дії контролюючого органу позбавили позивача можливості вчасно зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.11.2015 за №№ 1, 2, 3 і 4, виписані на адреси контрагентів-покупців, а тому нарахування штрафної (фінансової) санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 28.04.2016 №0002681205 за фактом прострочення реєстрації податкових накладних є протиправним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В наданих суду письмових запереченнях представник відповідача зазначив про правомірність дій ДПІ щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №201120151, укладеного від 20.11.2015 з ТОВ «ТД Укрснабресурс». Як зазначає відповідач в своїх письмових запереченнях договір про визнання електронних документів був розірваний в односторонньому порядку з підстав порушення платником податків (позивачем) істотних умов даного Договору, а саме - у зв'язку з невиконанням платником податків свого обов'язку по наданню контролюючому органу інформації про зміну місця реєстрації (місцезнаходження). На підтвердження обґрунтованості своєї позиції відповідачем разом із запереченнями були подані копії актів про відсутність місцезнаходження за юридичною адресою та неможливість вручення запиту від 02.11.2015 та від 10.12.2015, запитів на встановлення місцезнаходження платника податків, поданих до підрозділу податкової міліції, довідки про невстановлення місцезнаходження платника податків, повідомлення форми № 18-ОПП (вих. № 2948/26-55-11-01-14 від 17.12.2015).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття відповідача в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як зазначає позивач в тексті свого позову, в період з 20.11.2015 по 28.01.2016 під час подання електронної звітності та податкових накладних ТОВ «ТД Укрснабресурс», приймання електронних документів та реєстрацію податкових накладних товариства було заблоковано з боку ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Так, під час направлення електронних документів до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві отримував квитанції відповідно до яких зазначалось, що «Документ не прийнято. Можливо розірвано Договір...» або «Невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів, виданий ОСОБА_4...».

20.11.2015 ТОВ «ТД Укрснабресурс» надіслало до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв'язку договір про визнання електронних документів № 201120151.

17.12.2015 позивач отримав квитанцію №2 про те, що документ прийнято.

Після отримання зазначеної квитанції №2, ТОВ «ТД Укрснабресурс» намагалось направити на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, зокрема: №1 від 30.11.2015, виписану на адресу КПСП по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «ШЛЯХРЕМБУД», №2 від 30.11.2015, - на адресу Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ BE САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ», № 3 від 30.11.2015, - на адресу ТОВ «Торговий дім «Меркурій-Т», № 4 від 30.11.2015, - на адресу ОСОБА_3. Граничний термін реєстрації таких податкових накладних становив 15.12.2015.

21.12.2015 позивач отримав лист відповідача від 17.12.2015 №32780/10/26-55-10-02 «Про розірвання договору» відповідно до якого було зазначено, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві розірвала в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів від 20.11.2015 №201120151 посилаючись на те, що за результатами здійснення заходів, передбачених п. 12.5 розділу 12 наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, місцезнаходження ТОВ «ТД Укрснабресурс» за податковою адресою не встановлено.

У зв'язку з цим ТОВ «ТД Укрснабресурс» 11.01.2016 ще раз направило до контролюючого органу договір про визнання електронних документів, та у відповідь отримав квитанцію №1 відповідно до якої було зазначено, що «договір не прийнято. Діє договір про визнання електронних документів від 20.11.2015 № 201120151. Сертифікат директора ОСОБА_4 є чинним».

Крім того, ТОВ «ТД Укрснабресурс» надіслало на адресу податкової інспекції листи від 112.06.2016 та від 18.01.2016 з проханням вжити заходів щодо відновлення процесу прийняття електронної податкової звітності.

Вказані листи товариства були проігноровані контролюючим органом та жодних заходів щодо зупинення блокування електронних документів від позивача вжито не було.

За наведених обставин ТОВ «ТД Укрснабресурс» з'явилося в приміщенні ДПІ для підписання нового договору про визнання електронних документів від 12.01.2016 №120120163/66, який фактично був підписаний з боку відповідача лише 28.01.2016. Таким чином, можливість реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та направляти електронну податкову звітність до контролюючого органу позивач отримав лише з 28.01.2016.

В подальшому, 23.02.2016 працівником ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена камеральна перевірка даних податкової звітності ТОВ «ТД Укрснабресурс» з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних за період листопад 2015 року, за результатами якої складено акт від 23.02.2016 №268/26-55-11-02 (далі - акт камеральної перевірки).

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено факт порушення товариством граничних термінів реєстрації 4-х податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (дата складання податкових накладних - 30.11.2015, дата реєстрації в Реєстрі - 28.01.2016), всього на загальну суму ПДВ 409 955,41 грн., кількість днів прострочення - 44 дні.

28.04.2016 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акта камеральної перевірки прийняла оспорюване у даній справі податкове повідомлення-рішення № 0002681205 (форми «Н»), яким відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно з ст. 120-1 цього Кодексу, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених ст. 201 ПК України, визначила ТОВ «ТД Укрснабресурс» до сплати суму штрафу у розмірі 122 086,62 грн. (що становить 30% від суми ПДВ в у податкових накладних).

Вважаючи дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору від 20.11.2015 № 201120151 та податкове повідомлення-рішення від 28.04.2016 № 0002681205 протиправними, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У відповідності до норм пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011, (далі - Інструкція № 233).

Пунктом 1 розд. 2 зазначеної Інструкції встановлено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

При цьому, згідно положень п. 5 розд. 3 цієї Інструкції №233, для подання електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з органом ДПС за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності (за затвердженими формою та змістом - Додаток 1 до Інструкції) та отримати спеціальне програмне забезпечення.

Зокрема, розділом 6 додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами (пункт 1).

З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між Платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність (пункт 2).

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів (пункт 3).

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації (пункт 4).

У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається (пункт 5).

В силу норми ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 651 цього Кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України правовим наслідком розірвання договору є припинення зобов'язань сторін такого договору.

З контексту наведених вище норм слідує, що адміністративний договір (поняття якого наведене в п. 14 ч. 1 ст. 3 КАС України, та до якого в даному випадку відносить договір про визнання електронних документів) може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе, у разі істотного порушення умов договору однією зі сторін договору.

В межах спірних правовідносин, законодавством встановлено виключні випадки, які дають право органу ДПС розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Як свідчать наявні матеріали справи та не заперечувалося представниками сторін, між ТОВ «ТД Укрснабресурс» (01133, м. Київ, бульв. Л. Українки, 26, кв. (офіс) 405, код ЄДРПОУ 38947544) та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві був укладений договір про визнання електронних документів № 201120151.

Документально підтверджені відомості про фактичну дату підписання такого договору контролюючим органом та дату його укладання в матеріалах справи відсутні. Правомірність дій ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо підписання та укладання зазначеного договору про визнання електронних документів не являється предметом розгляду у межах даної справи.

17.12.2015 вказаний договір був розірваний відповідачем в односторонньому порядку з підстави неповідомлення товариством відомостей про зміну місця реєстрації, про що зазначено в листі ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.12.2015 № 2780/10/26-55-10-02.

В тексті своїх заперечень проти позову представник відповідача обґрунтував висновок про порушення позивачем істотних умов договору про визнання електронних документів наступним чином: 02.11.2015 ревізором-інспектором було здійснено вихід на податкову адресу ТОВ «ТД Укрснабресурс» для вручення письмового запиту від 02.11.2015 №26397/10/26-55-15-01 про надання інформації та її документального підтвердження, однак було встановлено, що ТОВ «ТД Укрснабресурс» відсутнє за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26 офіс 405 про що складено акт від 02.11.2015 №8309/15-01 про відсутність місцезнаходження за юридичною адресою та неможливість вручення запиту.

10.12.2015 ревізором-інспектором було здійснено вихід на вказану вище податкову адресу ТОВ «ТД Укрснабресурс» для вручення письмового запиту від 10.12.2015 №31721/10/26-55-15-01 про надання інформації та її документального підтвердження, однак було встановлено, що товариство відсутнє за цією адресою, про що складено акт від 10.12.2015 №9434/15-01 про відсутність місцезнаходження за юридичною адресою та неможливість вручення запиту. 16.12.2015 начальником ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на виконання запиту на встановлення місцезнаходження від 10.12.2015 № 9461/26-55-15-01 було складено довідку за №6911/01/26-55-07-05 про не встановлення місцезнаходження платника податків (ТОВ «ТД Укрснабресурс»). 17.12.2015 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві у відповідності до п. 12.5 розд. XII Порядку обліку платників податків і зборів направила органу державної реєстрації повідомлення № 2948/26-55-11-01-14 про відсутність юридичної особи (ТОВ «Торгівельний дім Укрснабресурс») за місцезнаходженням (форма 18-ОПП).

Проаналізувавши наведені відповідачем підстави для розірвання договору про визнання електронних документів від 20.11.2015 №201120151 з урахуванням наявних у справі матеріалів суд зазначає наступне.

За наведеним у п. 45.2 ст. 45 ПК України визначенням, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В розумінні норми ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Приписами пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків, зокрема, зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи-підприємця.

З тексту листа відповідача від 17.12.2015 №2780/10/26-55-10-02 та наявних у матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - Витяги) станом на 20.11.2015, 10.12.2015, 16.12.2015 та 17.12.2015, місцезнаходженням ТОВ «ТД Укрснабресурс» є адреса: 01133, м. Київ, Печерський р-н, бульв. Л. Українки, буд. 6, офіс 405, а статус відомостей про юридичну особу (позивача) значиться «підтвердженими».

Процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300.

Відповідно до п. 12.4 розд. XII цього Порядку (в редакції чинній на день розірвання договору) щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

В силу положень п. 12.5 розд. XII зазначеного Порядку якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою №18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про надсилання такого повідомлення вносяться дані до Єдиного банку даних юридичних осіб та запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №19-ОПП (додаток 25).

Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом ДПА України від 17.05.2010 №336, зокрема пп. 3.1.1, 3.1.2 п. 3.1 розд. ІІ, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до п. 3.2 розд. ІІ Положення у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Відтак, на підставі аналізу зазначених норм права суд дійшов висновку, що контролюючий орган надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма №18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

При цьому, суд також враховує наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (в редакції чинній станом на 17.12.2015, далі - Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до абз. 1 ч. 11 ст. 19 цього Закону юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з абз. 2 ч. 12 ст. 19 Закону № 755-IV передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Частина 14 ст. 19 Закону № 755-IV встановлює, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, належним доказом відсутності платника податків за адресою своєї державної реєстрації, відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, є відповідний запис державного реєстратора в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Станом на 17.12.2015 (тобто, на день розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів) за даними Витягу, сформованого станом на цю ж дату, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не міститься інформація щодо відсутності юридичної особи за місцезнаходженням або про не підтвердження статусу юридичної особи.

Натомість за даними Витягу станом на 15.11.2016 в Реєстрі наявні записи про підтвердження позивачем відомостей про юридичну особу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду належних доказів щодо наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність позивача за адресою державної реєстрації у період спірних правовідносин.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, та з урахуванням наявних у справі матеріалів, суд приходить до висновку про те, що дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо розірвання 17.12.2015 в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 20.11.2015 №201120151 з підстав відсутності ТОВ «ТД Укрснабресурс» за місцезнаходженням, є протиправними.

Щодо правомірності заявлених позивачем решти позовних вимог суд приходить до наступних висновків.

Правовий режим податкової накладної визначений ст. 201 розд. V «Податок на додану вартість» ПК України.

Зокрема, абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п. 201.2 ст. 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. З урахуванням цього форма податкової накладної та порядок її заповнення в період спірних правовідносин були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957.

Відповідно до абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абз. 4, 8 - 11 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідальність за порушення платником податку термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної передбачена ст. 120-1 ПК України.

Так, згідно п. 120-1.1 зазначеної статті Кодексу порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Таким чином, наведеними нормами статей 201 і 120-1 ПК України визначено обов'язок платника податку-продавця щодо реєстрації податкових накладних та відповідальність за невиконання такого обов'язку. Встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних нормами ПК України делеговано Кабінету Міністрів України.

Як свідчать наявні матеріали справи, позивач (ТОВ «ТД Укрснабресурс») як продавець 30.11.2015 виписав наступні податкові накладні: №1 від 30.11.2015 на адресу покупця КПСП по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «ШЛЯХРЕМБУД» на поставку солі для промислового перероблення на суму ПДВ 142 673,47 грн., №2 від 30.11.2015 на адресу покупця Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ BE САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» на поставку аналогічного товару на суму ПДВ 260 000 грн., №3 від 30.11.2015 на адресу покупця ТОВ «Торговий дім «Меркурій-Т» на поставку аналогічного товару на суму ПДВ 2 881,90 грн., №4 від 30.11.2015 на адресу покупця ОСОБА_3 на поставку аналогічного товару на суму ПДВ 1 400,04 грн.

З огляду на вимоги абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, останнім днем реєстрації таких податкових накладних від 30.11.2015 у Єдиному реєстрі податкових накладних було 15.12.2015.

Згідно тексту акта камеральної перевірки, відповідні податкові накладні зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних 28.01.2016, тобто з порушенням граничних строків їх реєстрації, що визнається позивачем.

В тексті позову та у відповідному судовому засіданні представник позивача заперечував вину товариства у протермінуванні реєстрації податкових накладних на вказані суми ПДВ та з названими контрагентами-покупцями, посилаючись на факт блокування контролюючим органом прийому електронної податкової звітності та інших документів, в тому числі у зв'язку розірванням договору від 20.11.2015 № 201120151.

У відповідності до положень п.п. 1, 2, 7 - 11 Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого в установленому порядку.

Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є наявність помилок під час заповнення податкової накладної. А саме причиною відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Зі змісту наведених норм Порядку вбачається, що перелік причин відмов у прийнятті податкової накладної є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому, рішення щодо прийняття або відмови у прийнятті податкової накладної приймається за фактом подання платника податку електронних податкових накладних у встановленому порядку, а саме визначеного п. 7 розд. ІІІ Інструкції № 233.

Дослідивши наявні матеріали справи суд встановив відсутність в них жодних документальних доказів, які свідчать про факти направлення позивачем до контролюючого органу податкових накладних від 30.11.2015 у період з дня їх виписки по день розірвання договору про визнання електронних документів (тобто, в період з 30.11.2015 по 17.12.2015), та відмови контролюючих органів у прийнятті таких електронних документів. Дані обставини свідчать про бездіяльність ТОВ «ТД Укрснабресурс», яка полягає у не вчиненні ним дій щодо реєстрації податкових накладних, виписаних 30.11.2015, впродовж 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань за такими податковими накладними.

Натомість матеріалами камеральної перевірки зафіксовано лише випадки реєстрації таких податкових накладних 28.01.2016.

Згідно зі ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

В свою чергу, за загальним принципом права обов'язковою умовою відповідальності є вина особи у вчиненні того чи іншого порушення - особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене та встановлені судом обставини справи та висновки про протиправність дій відповідача по розірванню договору про визнання електронних документів від 20.11.2015, суд приходить до висновку про правомірність висновків акта камеральної перевірки про порушення позивачем законодавчо визначеного строку для реєстрації податкових накладних від 30.11.2015 строком на 1 день (тобто, у період 16.12.2015), за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних (тобто, 10% від загальної суми ПДВ у розмірі 406 955,41 грн.).

Отже, виходячи із меж заявлених позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.04.2016 № 0002681205 прийнято протиправно в частині застосування до позивача штрафу у сумі 81 391,08 грн., а тому воно підлягає скасуванню в цій частині.

Також, враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні документальні докази подання позивачем податкових накладних від 30.11.2015 за №№ 1, 2, 3 і 4 до контролюючого органу, у зв'язку з цим неможливо визначити дату їх подання, окрім тої, що вказана в акті камеральної перевірки (28.01.2016), а тому відсутні правові підстави вважати вказані податкові накладні такими, що були подані в період до 15.12.2015.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Частиною 3 ст. 94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім УКРСНАБРЕСУРС» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 20.11.2015 №201120151.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28.04.2016 № 0002681205 в частині визначеного штрафу у сумі 81 391,08 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім УКРСНАБРЕСУРС» (ідентифікаційний код 38947544) судові витрати у розмірі 2 598,73 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39669867).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов