Постанова

від 22.08.2018 по справі 826/7613/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2018 року

Київ

справа №826/7613/16

адміністративне провадження №К/9901/41925/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року

у справі № 826/7613/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укрснабресурс

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім УКРСНАБРЕСУРС (далі - позивач, ТОВ ТД Укрснабресурс ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) з вимогами:

- визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 20.11.2015 № 201120151;

- визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття податкових накладних в електронному вигляді від позивача в період з 20.11.2015 року по 28.01.2016 рік;

- вважати податкові накладні № 1 від 30.11.2015 року на адресу КПСП по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова ШЛЯХРЕМБУД , № 2 від 30.11.2015 на адресу Представництво ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ BE САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ , № 3 від 30.11.2015 на адресу ТОВ Торговий дім Меркурій-Т , № 4 від 30.11.2015 на адресу ОСОБА_4, прийнятими та зареєстрованими в день граничного строку для таких податкових накладних, а саме, податкову накладну № 1 від 30.11.2015 на адресу КПСП по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова ШЛЯХРЕМБУД 15.12.2015, податкову накладну № 2 від 30.11.2015 на адресу Представництво ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ BE САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ 15.12.2015, податкову накладну № 3 від 30.11.2015 на адресу ТОВ Торговий дім Меркурій-Т 15.12.2015, податкову накладну № 4 від 30.11.2015 на адресу ОСОБА_4 15.12.2015;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2016 року № 0002681205 (арк. справи 5-15).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року позов задоволений частково; визнані протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договорів про визнання електронних документів від 20.11.2015 року №201120151, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.04.2016 року № 0002681205 в частині штрафу в сумі 81 391,08 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (арк. справи 115-126, 163-165).

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених вимог, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення, обґрунтовуючи касаційну скаргу тим, що договір про визнання електронних документів був розірваний в односторонньому порядку у зв'язку з невиконанням платником податків свого обов'язку по наданню контролюючому органу інформації про зміну місця реєстрації (місцезнаходження), що підтверджується відповідними копіями актів: про відсутність місцезнаходження за юридичною адресою, неможливість вручення запиту, запитів на встановлення місцезнаходження платника податків, поданих до підрозділу податкової міліції, довідки про не встановлення місцезнаходження платника податків, повідомлення форми № 18-ОПП.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу, та в частині відмовлених вимог рішення судів першої та апеляційної інстанції не оскаржив.

Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 343 КАС України справа розглядається в попередньому судовому засіданні.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 20.11.2015 року позивач, засобами телекомунікаційного зв'язку, надіслав до контролюючого органу договір про визнання електронних документів № 201120151. В подальшому, ТОВ Торговий дім УКРСНАБРЕСУРС намагалось направити на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні, зокрема, №1, №2, №3 та №4 від 30.11.2015 року. Граничний термін реєстрації - 15.12.2015 року.

17.12.2015 договір був розірваний відповідачем в односторонньому порядку з підстав неповідомлення товариством відомостей про зміну місця реєстрації, про що зазначено в листі ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.12.2015 № 2780/10/26-55-10-02 (арк. справи 37-38).

У зв'язку з вищевикладеним, 11.01.2016 року позивачем повторно направлено ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва Договір про визнання електронних документів (арк. справи 34-35), на що товариством отримано квитанцію № 1, згідно якої зазначено: Договір не прийнято. Діє договір про визнання електронних документів від 20.11.2015 року № 201120151 (арк. справи 41).

ТОВ Торговий дім УКРСНАБРЕСУРС надіслало на адресу податкового органу 18.01.2016 року лист з проханням вжити заходів щодо відновлення процесу прийняття електронної податкової звітності, однак будь-якої відповіді від контролюючого органу позивачем не отримано (арк. справи 36).

23.02.2016 року податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Торговий дім УКРСНАБРЕСУРС та даних Єдиного реєстру податкових накладних за листопад 2015 року, за результатами якої складений акт перевірки від 23.02.2016 року №268/26-55-11-02 з висновками про порушення ТОВ Торговий дім УКРСНАБРЕСУРС граничних термінів реєстрації податкових накладних за листопад 2015 року, що передбачений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI, зокрема, податкові накладні №1,2,3,4 від 30.11.2015 року - дата реєстрації 28.01.2016 року, всього на загальну суму ПДВ 406 955,41 грн., кількість прострочених днів становить 44 дні (арк. справи 39).

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.04.2016 року №0002681205, яким, згідно з пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, до позивача застосовано штраф в розмірі у сумі 122 086,62 грн., що становить 30% від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних (арк. справи 40).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції посилались на неправомірне розірвання відповідачем в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, з посиланням на неповідомлення позивачем відповідача про зміну місцезнаходження товариства, оскільки останнє за даними з ЄДР знаходилось за зареєстрованим місцезнаходженням, що не спростовано належними доказами відповідачем. Щодо часткового скасування податкового повідомлення-рішення в частині визначеного штрафу у сумі 81 391,08 грн., суди виходили з того, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про факт направлення позивачем до контролюючого органу податкових накладних від 30.11.2015 року у період з дня їх виписки по день розірвання договору про визнання електронних документів, а саме: з 30.11.2015 року по 17.12.2015 року, натомість з матеріалів справи вбачається, що реєстрація таких накладних відбулася 28.01.2016 року.

В доводах касаційної скарги відповідач посилається тільки на те, що договір розірвано в односторонньому порядку правомірно, оскільки товариство було відсутнє за місцезнаходженням, що підтверджується відповідними копіями актів: про відсутність місцезнаходження за юридичною адресою, неможливість вручення запиту від 02.11.2015 та від 10.12.2015, запитів на встановлення місцезнаходження платника податків, поданих до підрозділу податкової міліції, довідки про не встановлення місцезнаходження платника податків. З приводу податкового повідомлення-рішення, яке частково скасовано судами попередніх інстанцій, відповідач не навів жодних доводів.

Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, та вважає недоведеними посилання відповідача в касаційній скарзі, з огляду на наступне.

Відповідно до пп.19-1.1.44 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, надають послуги електронного цифрового підпису.

Приписами пп.14.1.114-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, визначено поняття надання послуг електронного цифрового підпису як реєстрацію заявників, надання у користування засобів електронного цифрового підпису, надання допомоги при генерації відкритих та особистих ключів, обслуговування сертифікатів ключів (формування, розповсюдження, скасування, зберігання, блокування та відновлення), надання інформації щодо чинних, скасованих і блокованих сертифікатів ключів, надання послуги фіксування часу, консультаційних та інших послуг, визначених Законом України Про електронний цифровий підпис .

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для розірвання в односторонньому порядку відповідачем укладеного з ТОВ Торговий дім УКРСНАБРЕСУРС договору про визнання електронних документів від 20.11.2015 року №201120151, став факт відсутності позивача за адресою реєстрації, що зазначена у реєстраційних документах.

З цього приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 Про надання електронної податкової звітності (далі - інструкція № 233).

Додатком 1 до Інструкції № 233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно пп. 4 п. 6 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

З аналізу викладеного вбачається, що підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку може бути виключний перелік обставин, а саме: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, згідно ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 15.05.2003 року № 755-VI, місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 вказаного Закону, відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 18 Закону № 755, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

З аналізу викладеного вбачається, що єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру.

Як вірно встановлено судами, та підтверджено наявними в матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням позивача станом на час виникнення спірних правовідносин була адреса: 01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26, оф. 405. При цьому, в графі Дані про підтвердження відомостей про юридичну особу у вказаних витягах міститься запис підтверджено . Тобто вказані відомості, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження позивача мають статус підтверджених. Жодних змін до ЄДР з приводу зміни місцезнаходження товариства державним реєстратором не вносилось.

З огляду на викладене, посилання відповідача, як на підставу для розірвання в односторонньому порядку договору на відсутність за адресою місцезнаходження ТОВ Торговий дім УКРСНАБРЕСУРС , що підтверджено складеними відповідачем актами та довідками про відсутність за місцезнаходженням, є необґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права при вирішенні спірного питання.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі № 826/7613/16, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко