Рішення

від 10.11.2016 по справі 909/734/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

10 листопада 2016 р. Справа № 909/734/16

господарський суд Івано-Франківської області у складі

судді Рочняк О. В.

при секретарі судового засідання Павлюк У.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : заступника керівника Тисменицької місцевої прокуратури

(вул.К.Левицького, 4, м.Тисмениця, 77400 )

в інтересах держави в особі Тлумацької районної ради Івано-Франківської області

(вул.І.Макуха, 12, м.Тлумач, 78000 )

комунального підприємства "Дирекція теплопостачання"

(вул.Шевченка, 3а, м.Тлумач, 78000 )

до товариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач"

(вул.Шевченка, 3а, м.Тлумач, 78000 )

про стягнення 136525 грн 93 коп заборгованості

за участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1 - прокурор відділу, (посвідчення №004153 від 14.09.12р.);

від позивача: ОСОБА_2 керівник підприємства, (паспорт серія СС №078200 від 05.05.1996, виданий Тлумацьким РВ УМВС в Івано-Франківській області, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001270501 від 15.08.16);

від позивача: ОСОБА_3- представник, (довіреність №14 від 01.11.16);

від відповідача: ОСОБА_4 - представник, (довіреність №15/09/16 від 15.09.2016р.).

ВСТАНОВИВ: заступник керівника Тисменицької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовною заявою № 01-66-16 від 22.08.16 (вх№ 8686/16 від 26.08.2016) в інтересах держави в особі Тлумацької районної ради Івано-Франківської області - комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" до товариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач" про стягнення 136525 грн 93 коп боргу, в тому числі: 105493 грн 77 коп заборгованості по орендній платі, 20799 грн 86 коп пені за період з 01.02.16 по 31.07.16, 7724 грн 74 коп інфляційних втрат та 2507 грн 56 коп 3% річних за період з 01.06.2015 по 01.06.16 (не включаючи 01.06.16).

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 30.08.16 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

В судових засіданнях 22.09.16, 04.10.16 та 20.10.16 оголошувались перерви.

Ухвалою від 25.10.16 господарський суд Івано-Франківської області продовжив строк розгляду спору та відклав розгляд справи.

10.11.16 представником КП "Дирекція теплопостачання" подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: акту здачі-приймання робіт № 12/04 від 28.04.15.

В судовому засіданні прокурор та представники КП "Дирекція теплопостачання" підтримали позов, зазначили, що відповідач не сплатив у повному обсязі орендні платежі за передані йому в оренду теплові мережі, а тому повинен сплатити борг, пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив про відсутність у прокуратури підстав для звернення до суду з даним позовом, а також не погодився з розрахунком орендної плати, здійсненим КП "Дирекція теплопостачання".

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами у справі та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши представників сторін та прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як визначено в ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а у разі його відсутності або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.12 роз'яснено, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Суд вважає, що наведені прокурором доводи щодо наявності підстав для звернення до суду з даним позовом є обгрунтованими, в зв'язку з чим подану ним позовну заяву прийнято до розгляду.

Судом встановлено, що 11.03.14 між КП "Дирекція теплопостачання" (орендодавець) та ТОВ "Західтеплоенергоінвест-Тлумач" (орендар) укладено типовий договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування підземні теплові мережі, обладнання та інші основні засоби котельні в м.Тлумачі по вул.Шевченка, 3а, що перебуває на балансі КП "Дирекція теплопостачання" для здійснення господарської діяльності з надання послуг теплопостачання.

Відповідно до п.4.1 договору орендна плата визначається на підставі ОСОБА_1 розрахунку орендної плати за оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селища, міста району, визначення пропорції її розподілу і порядку використання, затвердженої рішенням районної ради від 21.06.12 № 226-13/12 і становить 7698 грн з ПДВ на місяць.

В п.4.2 сторони погодили, що орендна плата перераховується на рахунок орендодавця і вноситься орендарем щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції. До орендної плати не включаються витрати за комунальні послуги, пов'язані з використанням та утриманням об'єкта оренди.

Зобов'язання орендаря зі сплати орендної плати забезпечується внесенням на рахунок орендодавця завдатку у розмірі орендної плати за два місяці, нарахованої згідно з цим договором, які орендодавець зараховує у рахунок сплати орендарем орендної плати в останньому періоді дії договору (п.4.6 договору).

Договір у відповідності до п.7.1 діє з 11.03.14 по 29.06.16.

Як визначено в ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.283 ГК України).

Відповідно до п.п. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом з'ясовано, що до травня 2015 року відповідач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання щодо внесення орендної плати за користування об'єктом оренди. Однак, з травня 2015 орендна плата сплачувалась відповідачем лише частково, в результаті чого утворився борг.

На вимогу суду позивачем надано розрахунок заборгованості по орендній платі, з якого вбачається, що здійснюючи нарахування орендної плати, позивач допустив помилку, що полягає у наступному.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що орендна плата вноситься з врахуванням індексу інфляції (п.4.2 договору).

При цьому, порядок здійснення розрахунку орендної плати з врахуванням індексу інфляції визначено в ОСОБА_1 розрахунку орендної плати за оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селища, міста району, визначення пропорції її розподілу і порядку використання, затвердженої рішенням районної ради від 21.06.12 № 226-13/12, якою сторони керувались укладаючи договір.

Згідно п.2.1 зазначеної ОСОБА_1 орендна плата розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати, на основі якої встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку (фіксується в договорі), а з урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди.

В п.п.2.6, 2.7 ОСОБА_1 визначено, що розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, а розмір орендної плати за кожний наступний місяць - шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості по орендній платі за період з травня 2015 по червень 2016.

З огляду на викладене, враховуючи межі позовних вимог, судом у відповідності до вимог ОСОБА_1 та умов укладеного між сторонами договору, здійснено власний розрахунок орендної плати за травень 2015 - травень 2016, виходячи з погодженого сторонами розміру орендної плати за квітень 2015. При цьому, судом враховано пояснення сторін стосовно того, що внесений орендарем згідно п.4.6 договору завдаток у розмірі орендної плати за два місяці було зараховано у перший та останній місяці оренди.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 85349 грн 85 коп (розрахунок додається).

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч.2 ст.217 Господарського кодексу України визначено, що у сфері господарювання застосовується, зокрема, такий вид господарських санкцій як штрафні санкції.

Згідно ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, в тому числі нарахування штрафних санкцій, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у відповідності до ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п.4.5 договору сторони погодили, що своєчасно не перерахована або перерахована не в повному розмірі орендна плата стягується за весь період заборгованості на рахунок орендодавця з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалася пеня із заборгованої суми за кожен день прострочення (включаючи день оплати) , визначеної Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Разом з тим, в ч.6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також згідно вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.1.12 постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13 роз'яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом, враховуючи належну до сплати суму боргу з орендної плати, у відповідності п.4.5 укладеного між сторонами договору, ст.232 Господарського кодексу України та Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного суду України № 62-97р від 03.04.97, за допомогою арифметичного розрахунку, проведеного в ІПС "Законодавство" здійснено розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання по внесенню орендної плати на користь позивача слід стягнути 7370 грн 81 коп пені, 3670 грн 95 коп інфляційних втрат та 1331 грн 07 коп 3% річних.

Крім того, з відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути на користь прокуратури 1465 грн 88 коп судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 610, 611, 625, 762 Цивільного кодексу України та ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач" (вул.Шевченка, 3а, м.Тлумач, 78000, код 38306381 ) на користь комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" (вул.Шевченка, 3а, м.Тлумач, 78000, код 23806591 ) 85349 (вісімдесят п'ять тисяч триста сорок дев'ять) 85 коп заборгованості, 7370 (сім тисяч триста сімдесят) грн 81 коп пені, 3670 (три тисячі шістсот сімдесят) грн 95 коп інфляційних втрат, 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 07 коп 3% річних.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач" (вул.Шевченка, 3а, м.Тлумач, 78000, код 38306381 ) на користь прокуратури Івано-Франківської області (вул. Грюнвальдська, 11, м.Івано-Франківськ, 76018; р/р 35215084003924, код ЄДРПОУ 03530483, банк отримувача коштів: Держказначейська служба України, МФО 820172, код 2800) 1465 (одну тисячу чотириста шістдесят п'ять) грн 88 коп судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.11.16

Суддя Рочняк О. В.