Постанова

від 22.02.2017 по справі 909/734/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2017 р. Справа № 909/734/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

ОСОБА_1С

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач" б/н від 25.11.2016 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2016 року у справі № 909/734/16

за позовом : заступника керівника Тисменицької місцевої прокуратури, (вул.К.Левицького, 4, м.Тисмениця, 77400)

в інтересах держави в особі Тлумацької районної ради Івано-Франківської області (вул.І.Макуха, 12, м.Тлумач, 78000), комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" (вул.Шевченка, 3а, м.Тлумач, 78000)

до : товариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач", (вул.Шевченка, 3а, м.Тлумач, 78000)

про: стягнення 136525 грн. 93 коп. заборгованості,

за участю представників сторін:

прокурор: Яворський Я.Т.;

від позивача (КП "Дирекція теплопостачання"): ОСОБА_2;

від відповідача: не з'явився.

Учасникам процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не надходило. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У судовому засіданні 22.02.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2016 року у справі № 909/734/16 (суддя Рочняк О.В.) позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач" на користь комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" 85 349 грн. 85 коп. заборгованості, 7370 грн. 81 коп. пені, 3670 грн. 95 коп. інфляційних втрат, 1331 грн. 07 коп. 3% річних Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач" на користь прокуратури Івано-Франківської області 1465 грн. 88 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 25.11.2016 року (вх. №01-05/6006/16 від 21.12.2016 року). Апеляційна скарга мотивована тим, що прокурор не обґрунтував, що захист інтересів держави Тлумацькою районною радою не здійснюється чи здійснюється неналежним чином. Тому, на переконання апелянта, прокурором було подано позов від КП "Дирекція теплопостачання" без достатніх підстав та за відсутності належного обґрунтування такого представництва, оскільки комунальне підприємство не є ні органом влади, ні органом місцевого самоврядування, ні іншим суб'єктом владних повноважень, якому законом надані повноваження здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. Відтак, апелянт просить скасувати вказане рішення та позовну заяву заступника керівника Тисменицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тлумацької районної ради Івано-Франківської області, комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" залишити без розгляду.

Згідно з автоматизованим розподілом справ КП «Документообіг господарських судів» , 21.12.2016 року справу за № 909/734/16 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б., а членами колегії визначено суддів Костів Т.С., Данко Л.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 року з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.01.2017 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 08.02.2017 року.

Ухвалою суду від 08.02.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.02.2017 року.

15.02.2017 року на адресу суду від представника відповідача (апелянта) надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі з урахуванням підтримання апеляційної скарги у повному обсязі.

17.02.2017 року на електронну адресу суду від Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" на виконання вимог ухвали суду надано розрахунок заборгованості. 21.02.2017 року вказаний супровідний лист надійшов до суду в оригіналі.

У судове засідання 22.02.2017 року з'явилися прокурор та представник позивача. Проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили залишити без змін рішення місцевого суду. Представники інших учасників справи у судове засідання не з'явилися.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ). Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за участю представників, що з'явилися в судове засідання, та за наявними у матеріалах справи документами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

26.08.2016 року заступник керівника Тисменицької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Тлумацької районної ради Івано-Франківської області, комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" до товариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач" про стягнення 136 525 грн. 93 коп. боргу (з яких 105 493 грн. 77 коп. заборгованості по орендній платі, 20 799 грн. 86 коп. пені за період з 01.02.16 по 31.07.16, 7 724 грн. 74 коп. інфляційних втрат та 2 507 грн. 56 коп. 3% річних за період з 01.06.2015 по 01.06.16р.) у зв'язку з порушенням умов договору оренди від 11.03.2014 року.

11.03.2014 року між КП "Дирекція теплопостачання" (орендодавець) та ТОВ "Західтеплоенергоінвест-Тлумач" (орендар) укладено типовий договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування підземні теплові мережі, обладнання та інші основні засоби котельні в м.Тлумачі по вул.Шевченка, 3а, що перебуває на балансі КП "Дирекція теплопостачання" для здійснення господарської діяльності з надання послуг теплопостачання.

Згідно з умовами договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селища, міста району, визначення пропорції її розподілу і порядку використання, затвердженої рішенням районної ради від 21.06.12 № 226-13/12 і становить 7 698 грн. з ПДВ на місяць (п.4.1).

Зобов'язання орендаря зі сплати орендної плати забезпечується внесенням на рахунок орендодавця завдатку у розмірі орендної плати за два місяці, нарахованої згідно з цим договором, які орендодавець зараховує у рахунок сплати орендарем орендної плати в останньому періоді дії договору (п.4.6 договору).

11.03.2014 року орендодавцем і орендарем підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди, який є невід'ємною частиною типового договору оренди від 11.03.2014 року.

На підтвердження виконання договору оренди виконавцем до матеріалів справи представником позивача долучено помісячні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 26.05.2015 року по 25.05.2016 року.

Як вбачається з наявних у справі претензій від 18.02.2016 року № 4 на суму 123 490,64 грн., від 03.06.2016 року №21 на суму 142 245,27 грн., ТзОВ "Західтеплоенергоінвест-Тлумач" неналежним чином виконувало взяті згідно з договором оренди зобов'язання, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з п.п. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Як правильно досліджено місцевим судом, до травня 2015 року відповідач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання щодо внесення орендної плати за користування об'єктом оренди. Однак, з травня 2015 орендна плата сплачувалась відповідачем лише частково, в результаті чого виникла заборгованість.

Договором оренди сторони визначили, що орендна плата перераховується на рахунок орендодавця і вноситься орендарем щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції. До орендної плати не включаються витрати за комунальні послуги, пов'язані з використанням та утриманням об'єкта оренди (п.4.2).

Порядок здійснення розрахунку орендної плати з врахуванням індексу інфляції визначено в Методиці розрахунку орендної плати за оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селища, міста району, визначення пропорції її розподілу і порядку використання, затвердженої рішенням районної ради від 21.06.12 № 226-13/12, якою сторони керувались укладаючи договір.

Згідно п.2.1 Методики розрахунку орендної плати за оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селища, міста району, визначення пропорції її розподілу і порядку використання орендна плата розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати, на основі якої встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку (фіксується в договорі), а з урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди.

Пунктами 2.6, 2.7 Методики розрахунку орендної плати за оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селища, міста району, визначення пропорції її розподілу і порядку використання визначено, що розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, а розмір орендної плати за кожний наступний місяць - шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Враховуючи наведені положення, а також те, що позивачем визначено період стягнення заборгованості по орендній платі з травня 2015 року по червень 2016 року, виходячи з погодженого сторонами розміру орендної плати за квітень 2015 року та умови п.4.6 договору, місцевим судом здійснено правильний розрахунок заборгованості по орендній платі та визначено його в розмірі 85 349 грн. 85 коп.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач заявив до стягнення суму пені в розмірі 20 799 грн. 86 коп.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договором оренди (п.4.5) сторони погодили, що своєчасно не перерахована або перерахована не в повному розмірі орендна плата стягується за весь період заборгованості на рахунок орендодавця з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалася пеня із заборгованої суми за кожен день прострочення (включаючи день оплати), визначеної Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Враховуючи встановлену суму боргу по орендній платі, у відповідності з п.4.5 договору та зі ст.232 Господарського кодексу України, судом першої інстанції здійснено правильний перерахунок пені та визначено пеню в розмірі 7 370 грн. 81 коп.

Крім цього, ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про часткове задоволення таких вимог в розмірі 670 грн. 95 коп. інфляційних втрат та 1 331 грн. 07 коп. 3% річних.

Відповідач під час розгляду справи вважав, а також відповідну позицію наводить в апеляційній скарзі, що прокурором не обгрунтовано, яким чином захист інтересів держави Тлумацькою районною радою не здійснюється або здійснюється неналежним чином, та просив залишити позовну заяву без розгляду. Проте, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта та зазначає наступне.

Відповідно до ст.23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Із долучених до матеріалів справи листів за №01-2740вих-16 та №01-2741вих-16 від 19.08.2016 року з квитанціями про їх надіслання вбачається звернення прокурора до Тлумацької районної ради Івано-Франківської області та комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" з повідомленнями про заявлення позову в інтересах держави в особі Тлумацької районної ради Івано-Франківської області, комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" до товариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач" про стягнення заборгованості за договором оренди від 11.03.2014 року.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012 року Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам ).

Прокурором визначено, що позовні вимоги спрямовано на захист КП "Дирекція теплопостачання", інтереси якого співпадають з інтересами держави, а Тлумацьку районну раду зазначено як засновника та власника майна КП "Дирекція теплопостачання", тобто орган місцевого самоврядування, до комепетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних праовідносинах.

Так, зі Статуту Комунального Підприємства "Дирекція теплопостачання" вбачається, що "Дирекція теплопостачання" є комунальним самостійним господарюючим суб'єктом, утвореним районною радою на майні спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста району, який має право юридичної особи та здійснює виробничу комерційну та інші види діяльності з метою одержання відповідного прибутку (п.1.1). Власником майна підприємства є Тлумацька районна рада (п.2.3).

Також прокурором зазначено, що несплата відповідачем коштів за надані послуги з теплопостачання ускладнює діяльність комунального підприємства, унеможливлює виконання статутних завдань, що у свою чергу призводить до неналежного функціонування державних установ, об'єктів соціальної сфери, завдає істотної шкоди місцевому бюджету та регіональному розвитку, підриває матеріальну основу місцевого самоврядування, інтересів громадян та держави. Тлумацькою районною радою, незважаючи на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди та наявність заборгованості за період з червня 2015 року по липень 2016 року, не вчинялося дій щодо звернення до суду для захисту інтересів держави.

Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08 квітня 1999 року у справі №1-1/99 роз'яснено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у суспільних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Колегія суддів звертає увагу, що у даній справі спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Тлумацької районної ради, а саме: обов'язку орендаря щодо сплати орендної плати за користування об'єктом оренди нежитловим приміщенням.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (ч.1 ст.60 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні ).

Відповідно до ст.30 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні управління об'єктами житлово-комунального господарства віднесено до власних повноважень органів місцевого самоуправління. Виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень здійснюється у тому числі через створені ними підприємства.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені прокурором доводи щодо наявності підстав для звернення до суду з даним позовом є обґрунтованими, а обставини, наведені в апеляційній скарзі - безпідставними.

Згідно з приписами ст.103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

4) змінити рішення.

Як зазначено в п. п. 1, 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 Про судове рішення , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вище вимогам відповідає, судом повно, всебічно та в сукупності досліджено обставини справи та зроблено правильні висновки. Відповідно, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2016 року у справі № 909/734/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір залишається за скаржником.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач" б/н від 25.11.2016 року залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2016 року у справі № 909/734/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 27.02.2017 року.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Данко Л.С.