Рішення

від 16.11.2016 по справі 907/673/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.2016 Справа № 907/673/16

Суддя господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Дочірнього підприємства В«Закарпатський облавтодорВ» відкритого акціонерного товариства В«Державна акціонерна компанія В«Автомобільні дороги УкраїниВ» , м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача: Приватного підприємства В«Дорожня компанія В«МагістральВ» , м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення заборгованості в сумі 11849,00 грн.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_1

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

СУТЬ СПОРУ: Дочірнім підприємством В«Закарпатський облавтодорВ» відкритого акціонерного товариства В«Державна акціонерна компанія В«Автомобільні дороги УкраїниВ» , м. Ужгород Закарпатської області заявлено позов до Приватного підприємства В«Дорожня компанія В«МагістральВ» , м. Мукачево Закарпатської області про стягнення заборгованості в сумі 11849,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.10.2016 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 01.11.2016 року.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 01.11.2016 року, наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, участі уповноваженого представника у засідання суду 01.11.2016 року не забезпечив, вимог ухвал суду про порушення провадження у справі не виконав повністю, письмового відзиву на позов не надав.

У зв'язку із відсутністю відповідача та з метою повного, всебічного з'ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення судом відкладено розгляд справи на 16.11.2016 року.

Представник позивача у ході судового розгляду наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами, однак в судове засідання 16.11.2016 року участі уповноваженого представника не забезпечив.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні 16.11.2016 року позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечив проти поданого позову.

За таких обставин справа вирішується в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Між ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі - позивач, підрядник) та ПП В«Дорожня компанія В«МагістральВ» (далі - відповідач, замовник) 29 липня 2013 року укладено договір на виконання робіт № 130729/01 (далі - договір). Відповідно до умов договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по приготуванню асфальтобетонної суміші на АБЗ філії В«Рахівська ДЕДВ» на суму 296 232 грн. (двісті дев'яносто шість тисяч двісті тридцять дві грн. 00 коп.) з урахуванням ПДВ.

Підрядник зобов'язався здійснити приготування асфальтобетонної суміші на АБЗ філії В«Рахівська ДЕДВ» , а замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконану роботу підрядником на підставі актів виконаних робіт.

Згідно п. 4.1 договору, замовник здійснює подекадно (10,20,30 числа поточного місяця) розрахунки за виконані роботи шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок підрядника протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами акту прийняття виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. Роботи можуть вважатися виконаними виключно після їх фактичного виконання та отримання замовником вищевказаних документів (п. 4.2 Договору).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

На виконання умов договору, 19 жовтня 2013 року сторонами підписаний акт № 19 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року на суму 11 849,00 грн. Акт підписаний сторонами без претензій та зауважень. Отже, фактичний обсяг виконаних робіт за договором склав 11 849,00 грн.

Однак станом на дату подання позову відповідач як замовник не оплатив вартість виконаних позивачем як підрядником робіт за договором. Відповідно розмір основного боргу за договором становить 11 849,00 грн..

Підписавши договір на виконання робіт з усіма додатками, відповідач взяв на себе певні договірні зобов'язання, виконання яких у відповідності до чинного законодавства є обов'язковим. Так, ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами. Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, відповідач своїми діями щодо не проведення розрахунку за виконані роботи порушує як умови договору, так і застереження, визначені кодифікованими нормативно-правовими актами щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання по договору.

Таким чином, зі встановлених судом обставин справи слідує, що позивачем зі свого боку виконано всі взяті на себе зобов'язання, згідно договору №130729/01 від 29 липня 2013 року.

Обов'язок доказування, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Підсумовуючи сукупність встановлених фактичних обставин справи і норм права, суд дійшов висновку, що матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача суми в розмірі 11849,00 грн., є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю , оскільки позов в цій частині належним чином позивачем доведено і документально підтверджено, і в той же час відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не спростовано.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи принципи рівності, змагальності судового процесу, а також те, що відповідач, не зважаючи на неодноразову вимогу суду, належних та допустимих доказів на спростування наявності боргу перед відповідачем не надав, у суду відсутні підстави ставити під сумнів наявність такого боргу беручи до уваги в сукупності докази надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, враховуючи вищенаведене в сукупності, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем в установленому порядку не спростовані та не заперечені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1378,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства В«Дорожня компанія В«МагістральВ» (89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, 169А, код ЄДРПОУ 34888464) на користь Дочірнього підприємства В«Закарпатський облавтодорВ» відкритого акціонерного товариства В«Державна акціонерна компанія В«Автомобільні дороги УкраїниВ» (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, 39, код ЄДРПОУ 31179046) заборгованість в сумі 11849,00 грн. (одинадцять тисяч вісімсот сорок дев'ять грн. 00 коп.) , та у відшкодування судових витрат - суму 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

3.Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.11.2016 року.

Суддя Андрейчук Л.В