Ухвала

від 15.11.2016 по справі 910/23551/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.11.2016Справа № 910/23551/15

За скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" на бездіяльністьВідділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо не вжиття заходів з примусового виконання судового рішення у справі № 910/23551/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" до Дочірнього підприємства "Самміт-книга" про стягнення 40 643,74 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача (стягувача) Невечера С.І. (дов. б/н від 18.08.2016 року) від відповідача (боржника) не з'явився від ДВСКузьмишин Е.М. (дов. № 000020 від 04.10.2016 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Самміт-книга" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 40 643,74 грн., в тому числі 22 376,60 грн. основного боргу, 16 700,16 грн. інфляційних втрат, 1 566,98 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" задоволено повністю. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Самміт-книга" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" 22 376 грн. 60 коп. основного боргу, 16 700 грн. 16 коп. інфляційних втрат, 1 566 грн. 98 коп. 3 % річних, 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

01.09.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" надійшла скарга на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо не вжиття заходів з примусового виконання судового рішення у справі № 910/23551/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2016 року розгляд скарги на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо не вжиття заходів з примусового виконання судового рішення у справі № 910/23551/15 було призначено на 06.10.2016 року.

06.10.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ДВС надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представники відповідача (боржника) та ДВС в судове засідання 06.10.2016 року не з'явились, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 року розгляд справи було відкладено на 27.10.2016 року, у зв'язку з неявкою учасників судового процесу та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 27.10.2016 року представник позивача (стягувач) подав клопотання про продовження строків розгляду скарги.

Розглянувши подане позивачем (стягувачем) 27.10.2016 року клопотання про продовження строків розгляду скарги, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2016 року розгляд скарги було відкладено на 15.11.2016 року, у зв'язку з неявкою учасників судового процесу та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник відповідача (боржник) в судове засідання 15.11.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.10.2016 року не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 15.11.2016 року представник ДВС надав додаткові документи по справі та заперечив проти задоволення поданої скарги.

Представник позивача (стягувач) у судовому засіданні 15.11.2016 року підтримав подану скаргу на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо не вжиття заходів з примусового виконання судового рішення у справі № 910/23551/15.

Заслухавши пояснення представника ДВС та позивача (стягувача), дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо не вжиття заходів з примусового виконання судового рішення у справі № 910/23551/15 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

В обгрунтування скарги позивач (стягувач) посилається на те, що станом на 29.08.2016 року рішення в примусовому порядку не виконано, сума заборгованості з відповідача не стягнута і заявнику не сплачена в порушення Закону України "Про виконавче провадження".Також, заявник зазначає, що на неодноразові звернення з заявами до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про арешт коштів та майна боржника, а також про винесення постанови про примусовий привід посадових осіб боржника, останній не вжив всіх заходів передбачених Законом України "Про виконавче провадження", що в свою чергу призвело до не виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 року у справі № 910/23551/15.

Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві не погоджується з обставинами, викладеними у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна", вважає скаргу необгрунтованою та безпідставною, з огляду на що просить суд відмовити у її задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду скарги, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2015 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 року у справі № 910/23551/15 було видано відповідний наказ.

З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" звернулось з заявою за вих. № 0108/3 від 15.01.2016 року до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження.

19.02.2016 року на підставі заяви стягувача (позивача) державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50212574 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 року про стягнення 42 470,74 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2016 року Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві було направлено боржнику для виконання постанову про відкриття виконавчого провадження, а також лист, у якому зазначено, що у випадку несплати заборгованості в самостійному порядку в семиденний термін, державним виконавцем застосовуватимуться заходи, спрямовані на виконання рішення, зокрема, накладатиметься арешт на все майно боржника та розрахункові рахунки боржника в банківських установах.

В подальшому 05.10.2016 року головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління управління юстиції у м. Києві Кузьмишиним Е.М., у зв'язку з перебуванням декількох виконавчих проваджень № 49506368, № 50212574, № 52034772 та № 49300617 щодо стягнення заборгованості з боржника, керуючись статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 52563928.

З постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 05.10.2016 року, наявної в матеріалах справи, вбачається, що враховуючи надходження до відділу на виконання виконавчих документів про стягнення боргу з Дочірнього підприємства "Самміт-книга" об'єднано виконавчі провадження до зведеного виконавчого провадження №52563928, яке веде Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.

Дослідивши матеріали заявленої скарги, судом встановлено, що Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві вчиняв дії у межах, встановлених законом, здійснював усі заходи для повного виконання рішення, вчиняв виконавчі дії в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Також, суд звертає увагу на наступне.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги, шо строк для проведення виконавчих дій з приводу здійснення зведеного виконавчого провадження № 52563928 не закінчився, державним виконавцем вживаються заходи щодо належного виконання зведеного виконавчого провадження, суд дійшов до мотивованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої скарги.

Таким чином, шляхом винесення постанови державного виконавця від 05.10.2016 року про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження державний виконавець самостійно усунув допущене порушення щодо строку здійснення виконавчого провадження.

Зважаючи на вищевикладене, у господарського суду немає правових підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо не вжиття заходів з примусового виконання судового рішення у справі № 910/23551/15.

Як про те зазначено у Роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (ч. 7 п. 8) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Крім того, щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна", зазначених у скарзі на бездіяльність органа державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, суд додатково наголошує на тому, що у своїй постанові "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року № 9 Пленум Вищого господарського суду України постановив надати господарським судам роз'яснення за яких господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що подана скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо не вжиття заходів з примусового виконання судового рішення у справі № 910/23551/15 визнається судом необґрунтованою та не підлягає задоволенню з урахування вищенаведеного.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо не вжиття заходів з примусового виконання судового рішення у справі № 910/23551/15 відмовити.

Суддя С.В. Стасюк