Рішення

від 16.11.2016 по справі 910/13971/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2016Справа №910/13971/16

За первісним позовом Приватного підприємства «Полтавський ливарно-механічний завод»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремсервіс-Оптімум»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ»

про стягнення 2 303 800,03 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремсервіс-Оптімум»

до Приватного підприємства «Полтавський ливарно-механічний завод»

про розірвання договору № 2016/9/1 та витребування давальницької сировини на загальну суму 2198300,08 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Ципак П.Б. - представник за довіреністю № 2 від 28.07.2016, Феленко С.О. - представник за довіреністю № 6 від 28.07.2016

від відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним) Лісовий Д.О. - представник за довіреністю № 14 від 01.07.2016

від відповідача-2 за первісним позовом: не з'явились

В судовому засіданні 16.11.2016, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Полтавський ливарно-механічний завод» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремсервіс-Оптімум» заборгованості а договором на виконання робіт по виготовленої продукції № 2016/9/1 від 01.03.2016 у розмірі 2 293 800,03 грн та стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремсервіс-Оптімум» 5 000,00 згідно з договором поруки № 3 від 20.07.2016.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що між ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» як замовником та ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» як виконавцем було укладено договір виконання робіт по виготовленню готової продукції № 2016/9/1 від 01.03.2016, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати роботи по виготовленню готової продукції із використанням давальницької сировини по замовленню замовника, а замовник зобов'язується надати давальницьку сировину виконавцю та прийняти роботи і оплатити їх. За доводами позивача, на виконання умов договору ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» були виконанні роботи по виготовленню готової продукції на загальну суму 3 298 800,03 грн. Замовником було отримано виготовлену продукцію, згідно товарно-транспортними накладними № 1 від 28.03.2016, № 32 від 30.03.2016 ат № 2 від 11.04.2016, проте частково оплачено на суму 1 000 000,00 грн, у в'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 2 298 800,03 грн.

Позивач також зазначає, що виконавцем направлялися на адресу замовника акти виконаних робіт, у відповідності до умов договору, проте замовником деякі акти не підписані, зауважень чи заперечень щодо виконаних робіт не надано, відтак на думку позивача, роботи вважаються такими, що прийняті замовником у повному обсязі та без зауважень, й відповідно в останнього виникло зобов'язання щодо оплати таких робіт у повному обсязі. 21.06.2016 позивач направив вимогу на адресу замовника щодо сплати заборгованості у розмірі 2 298 800,03 грн протягом 7 днів з дня отримання вимоги. Оскільки, замовник не виконав зобов'язання щодо повноти оплати прийнятих робіт за договором, у останнього числиться заборгованість перед позивачем у розмірі 2 298 800,03 грн.

Також позивач зазначає, що 20.07.2016 між ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» та ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» було укладено договір поруки № 3, відповідно до умов якого ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» як поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» як кредитором за своєчасне та повне виконання зобов'язань ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» за договором виконання робіт по виготовленню готової продукції № 2016/9/1 від 01.03.2016. У п. 2.3. договору поруки відповідальність поручителя обмежена сумою 5 000,00 грн. 21.07.2016 на адресу поручителя позивач направив вимогу про сплату заборгованості, яка також залишена без виконання. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремсервіс-Оптімум» заборгованості а договором на виконання робіт по виготовленої продукції № 2016/9/1 від 01.03.2016 у розмірі 2 293 800,03 грн та стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремсервіс-Оптімум» 5 000,00 згідно з договором поруки № 3 від 20.07.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 порушено провадження у справі № 910/13971/16 та призначено справу до розгляду на 07.09.2016.

01.07.2016 через канцелярію суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», відповідно до якої відповідач-2 визнає позовні вимог, просить їх задовольнити та розглядати справу без участі уповноваженого представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 суд відмовив Приватному підприємству «Полтавський ливарно-механічний завод» в задоволенні заяви про забезпечення позову та оголосив перерву в судовому засіданні до 21.09.2016.

21.09.2016 ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» через загальний відділ діловодства суду подало відзив на позовну заяву відповідно до якої зазначає, що при укладені договору на виконання робіт по виготовленої продукції № 2016/9/1 від 01.03.2016 сторонами не було досягнуто істотних його умов, зокрема щодо його предмету, а тому є недійсним. Також ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» зазначає, що відповідно до специфікації № 1 від 01.03.2016 замовник передав виконавцю на підставі актів приймання-передачі давальницьку сировину № РСО00000203 від 03.03.3016 та № РСО00000204 від 04.03.3016 ферохром 0,25 у кількості 12 тон. За доводами ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» сторонами було укладено лише специфікацію № 1 від 01.03.2016, а також жодної заявки на виготовлення готової продукції відповідно до п. 3.1. договору сторони не узгоджували. Відтак, ТОВ «Ремсервіс-Оптімум», стверджує, що виконавцем виконано роботи за договором відповідно до специфікації № 1, а саме насоси 8/6 W-II- (4)-560-75-PET у кількості 5 штук на суму 1 482 320,00 грн, які у розмірі 1 000 000,00 грн оплачені замовником. Проте, як зазначає ТОВ «Ремсервіс-Оптімум», виконавцем в порушення умов договору не надано акту передачі готової продукції та акта виконаних робіт, а також не повернуто замовнику залишок сировини.

У судових засіданнях 21.09.2016 та 05.10.2016 за клопотанням представників сторін оголошувались перерви відповідно до 05.10.2016 та 19.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремсервіс-Оптімум» до Приватного підприємства «Полтавський ливарно-механічний завод» про розірвання договору № 2016/9/1 виконання робіт по виготовленню готової продукції від 01.03.2016 та витребування давальницької сировини на загальну суму 2198300,08 грн, розгляд зустрічної позовної заяви призначити на 19.10.2016.

У судовому засіданні 19.10.2016 представники позивача за первісним позовом надали пояснення по сутті спору, підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити у повному обсязі.

Представник ТОВ Ремсервіс-Оптімум» заперечував проти позовних вимог, зазначивши про їх недоведеність та необґрунтованість, та просив задовольнити зустрічні вимоги.

Представники позивача за первісним позову проти зустрічних вимог заперечували.

У судових засіданнях 19.10.16 та 02.111.16 оголошувались перерви за клопотанням представника відповідача-1 відповідно до 02.11.16 та 16.11.16

У судовому засіданні 16.11.2016 представник відповідача-1 за зустрічним позовом подав клопотання про колегіальний розгляд справи.

Представники позивача за первісним позовом проти вказаного клопотання заперечували, при цьому зазначили, що позивачем вчиняються дії щодо затягування процесу розгляду справи та просили суд відмовити у його задоволенні.

Суд відмовив в задоволенні вказаного клопотання відповідача-1 за первісним позовом у зв'язку з його необґрунтованістю. При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому, під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Суд зазначає, що дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремсервіс-Оптімум» спрямовані на подання численних клопотань та відводів у даній справі, перешкоджають розгляду справи і вирішенню спору в строки, передбачені процесуальним законодавством, що свідчить про зловживання стороною своїми процесуальним правами.

Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу (постанова ВГСУ №7 від 17.05.11).

У судовому засіданні 16.11.2016 представник позивач за первісним позовом, вимоги за первісним позовом підтримали проти зустрічних вимог заперечували.

Представник ТОВ Ремсервіс-Оптімум» заперечував проти первісних позовних вимог, та просив задовольнити зустрічні вимоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 березня 2016 року між Приватним підприємством «Полтавський ливарно-механічний завод» (надалі - виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремсервіс-Оптімум» (надалі - замовник/відповідач-1) було укладено договір виконання робіт по виготовленню готової продукції № 2016/9/1 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язується виконати роботи по виготовленню готової продукції із використанням давальницької сировини (та/або із використанням власної сировини) по замовленню замовника. А замовник зобов'язується надати давальницьку сировину виконавцю та прийняти виконані роботи і оплатити їх.

Згідно з п.1.2. договору кількість, номенклатура, асортимент давальницької сировини, найменування, кількість готової продукції, строки виконання робіт та ціна зазначається сторонами в специфікації, які є невід'ємною частиною договору.

Орієнтовна вартість робіт за договором складає 27 00 000,00 грн з ПДВ. Загальна вартість цього договору складається з сум специфікації (п.2.1. договору).

Вартість робіт по виготовленню готової продукції погоджується сторонами в специфікаціях до договору (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.4. договору замовник здійснює оплату робіт виконавця згідно рахунків, виставлених виконавцем. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 30 денний термін з дати підписання акта виконаних робіт.

У розділі 4 договору прописані обов'язки виконавця, відповідно до якого виконавець зобов'язався, зокрема виготовляти продукцію по специфікаціях погоджених сторонами та надавати рахунки для сплати за виконані роботи.

У відповідності до розділу 5 договору замовник зобов'язався вчасно поставку сировини, приймати виконані роботи і готову продукцію та своєчасно сплачувати вартість виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.2. договору замовник зобов'язався при передачі виконавцем акту виконаних робіт, не пізніше ніж п'яти денний термін з дня його отримання один примірник з підписом, завіреним печаткою повернути виконавцю.

Згідно з п. 8.1. договору його строк діє з моменту підписання його обома сторонами до 31.12.2016.

За доводами позивача, виконавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором та за заявками відповідача-1, щодо виготовлення продукції та виконання певних робіт, були виконанні роботи на загальну суму 3 298 800,03 грн, про що складено позивачем відповідні акти надання послуг переробки (виконаних робіт), зокрема:

№ 1 від 28.03.2016 по виготовленню насоса 8/6 W-II- (4)-560-75-PET (на рамі шківів та кріплення, без електродвигуна) у кількості 5 штук на суму 1 482 320,00 грн;

№ 2 від 28.03.2016 по виготовленню: корпуса ЛМЗ.115.00.001 (1 шт.), колеса ЛМ.83.03.000 СБ (1 шт.), диска напірного ЛМЗ.115.00.002 (1 шт.), втулки захисної ЛМЗ.83.00.002 на загальну суму 78 040,01 грн,

№ 3 від 01.04.2016 по виготовленню: корпуса ЛМЗ.73.01.000 СБ (1 шт.), колеса ЛМ.73.02.000-03 МСБ (1 шт.), диска всмоктування ЛМЗ.73.03.000 СБ (1 шт.), диска напірного ЛМЗ.73.04.000 СБ (1 шт.), втулки захисної ЛМЗ.73.00.002 (1 шт.) на загальну суму 204 976,00 грн,

№ 4 від 01.04.2016 по виготовленню корпуса ЛМЗ.115.00.001 (1 шт.), колеса ЛМ.83.03.000 СБ (1 шт.), диска напірного ЛМЗ.115.00.002 (1 шт.), втулки захисної ЛМЗ ЛМЗ.83.00.002 (1 шт.) на загальну суму 78 040,01 грн,

№ 5 від 05.04.2016 по виготовленню: корпуса ЛМЗ.73.01.000 СБ (2 шт.), колеса ЛМ.73.02.000-03 МСБ (2 шт.), диска всмоктування ЛМЗ.73.03.000 СБ (2 шт.), диска напірного ЛМЗ.73.04.000 СБ (2 шт.), втулки захисної ЛМЗ.73.00.002 (2 шт.) на загальну суму 409 951,99 грн,

№ 6 від 11.04.2016 по виготовленню насоса 8/6 W-II-(4)-560-75-PET (на рамі шківів та кріплення, без електродвигуна) у кількості 3 штук на суму 889 392,00 грн,

№ 7 від 11.04.2016 по виготовленню корпуса ЛМЗ.115.00.001 (1 шт.), колеса ЛМ.83.03.000 СБ (1 шт.), диска напірного ЛМЗ.115.00.002 (1 шт.), втулки захисної ЛМЗ ЛМЗ.83.00.002 (1 шт.) на загальну суму 78 040,01 грн,

№ 8 від 15.04.2016 по виготовленню корпуса ЛМЗ.115.00.001 (1 шт.), колеса ЛМ.83.03.000 СБ (1 шт.), диска напірного ЛМЗ.115.00.002 (1 шт.), втулки захисної ЛМЗ ЛМЗ.83.00.002 (1 шт.) на загальну суму 78 040,01 грн.

Отримання замовником виготовленої виконавцем продукції, підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме:

№ 1 від 28.03.2016, відповідно до якої замовником отримано насос 8/6 W-II- (4)-560-75-PET у кількості 5 штук, за супровідним документом: акт приймання-передачі № 1 від 28.03.2016.

№ 2 від 11.04.2016 відповідно до якої замовником отримано насос 8/6 W-II- (4)-560-75-PET у кількості 9 штук, за супровідним документом: акт приймання-передачі № 6 від 11.04.2016.

Зі свого боку відповідачем-1 було оплачено лише вартість виготовленої продукції на суму 1 000 000,00 грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Позивач також зазначає, що підтверджується матеріалами справи, що акти виконаних робіт, підписані з боку виконавця, рахунки на оплату, тощо було направлено на адресу замовника 11.05.2016, для підпису супровідним листом № 230 від 29.04.2016, та отримано відповідачм-1, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 5007401687508. На вказаний лист відповідач-1 направив відповідь листом № 49 від 15.06.2016 в якому зазначив, що документи раніше на отримували, і зауважили, що первинні документи надіслані лише в одному екземплярі, а тому просять оформити первинні документи відповідно до умов договору. Позивачем в свою чергу було направлено вимогу від 21.06.2016 про сплату заборгованості з оригіналами актів виконаних робіт у 2 примірниках та рахунків на оплату, яка за доводами позивача, залишена без виконання з боку відповідача-1, заборгованість не погашена, акти не підписані з боку замовника, як і не надано письмових обґрунтованих заперечень щодо не підписання. А тому позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами підписано специфікації № 1 від 01.03.2016 на виготовлення продукції - насоса 8/6 W-II- (4)-560-75-PET (на рамі шківів та кріплення, без електродвигуна) у кількості 5 штук на суму 1 482 320,00 грн та специфікацію № 6 від 11.04.2016 на виготовлення насоса 8/6 W-II- (4)-560-75-PET (на рамі шківів та кріплення, без електродвигуна) у кількості 3 штуки на суму 889 392,00 грн. Крім цього, замовником було направлено на адресу виконавця замовлення по виготовленню на підставі договору № 2016/9/1 від 01.03.2016 роботи, а саме:

насоса 8/6 W-II- (4)-560-75-PET (на рамі шківів та кріплення, без електродвигуна) у кількості 5 штук,

корпуса ЛМЗ.73.01.000 СБ (3 шт.), колеса ЛМ.73.02.000-03 МСБ (3 шт.), диска всмоктування ЛМЗ.73.03.000 СБ (3 шт.), диска напірного ЛМЗ.73.04.000 СБ (3 шт.), втулки захисної ЛМЗ.73.00.002 (3 шт.),

корпуса ЛМЗ.115.00.001 (4 шт.), колеса ЛМ.83.03.000 СБ (4 шт.), диска напірного ЛМЗ.115.00.002 (4 шт.), втулки захисної ЛМЗ ЛМЗ.83.00.002 (4 шт.),

насоса 8/6 W-II- (4)-560-75-PET (на рамі шківів та кріплення, без електродвигуна) у кількості 3 штуки.

Також на виконання умов договору замовник передав, а виконавець прийняв на підставі актів приймання-передачі давальницьку сировину № РСО00000203 від 03.03.3016 та № РСО00000204 від 04.03.3016 ферохром 0,25 у кількості 12 тон (належним чином завірені акти містяться в матеріалах справи).

Отже, виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що сторонами було досягнути згоди щодо виготовлення кількості продукції.

Матеріалами справи підтверджується, що виконавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором та за заявками відповідача-1, щодо виготовлення продукції та виконання певних робіт, про що складено позивачем відповідні акти надання послуг з переробки (виконаних робіт), зокрема:

№ 1 від 28.03.2016 по виготовленню насоса 8/6 W-II- (4)-560-75-PET (на рамі шківів та кріплення, без електродвигуна) у кількості 5 штук на суму 1 482 320,00 грн;

№ 2 від 28.03.2016 по виготовленню: корпуса ЛМЗ.115.00.001 (1 шт.), колеса ЛМ.83.03.000 СБ (1 шт.), диска напірного ЛМЗ.115.00.002 (1 шт.), втулки захисної ЛМЗ.83.00.002 на загальну суму 78 040,01 грн,

№ 3 від 01.04.2016 по виготовленню: корпуса ЛМЗ.73.01.000 СБ (1 шт.), колеса ЛМ.73.02.000-03 МСБ (1 шт.), диска всмоктування ЛМЗ.73.03.000 СБ (1 шт.), диска напірного ЛМЗ.73.04.000 СБ (1 шт.), втулки захисної ЛМЗ.73.00.002 (1 шт.) на загальну суму 204 976,00 грн,

№ 4 від 01.04.2016 по виготовленню корпуса ЛМЗ.115.00.001 (1 шт.), колеса ЛМ.83.03.000 СБ (1 шт.), диска напірного ЛМЗ.115.00.002 (1 шт.), втулки захисної ЛМЗ ЛМЗ.83.00.002 (1 шт.) на загальну суму 78 040,01 грн,

№ 5 від 05.04.2016 по виготовленню: корпуса ЛМЗ.73.01.000 СБ (2 шт.), колеса ЛМ.73.02.000-03 МСБ (2 шт.), диска всмоктування ЛМЗ.73.03.000 СБ (2 шт.), диска напірного ЛМЗ.73.04.000 СБ (2 шт.), втулки захисної ЛМЗ.73.00.002 (2 шт.) на загальну суму 409 951,99 грн,

№ 6 від 11.04.2016 по виготовленню насоса 8/6 W-II-(4)-560-75-PET (на рамі шківів та кріплення, без електродвигуна) у кількості 3 штук на суму 889 392,00 грн,

№ 7 від 11.04.2016 по виготовленню корпуса ЛМЗ.115.00.001 (1 шт.), колеса ЛМ.83.03.000 СБ (1 шт.), диска напірного ЛМЗ.115.00.002 (1 шт.), втулки захисної ЛМЗ ЛМЗ.83.00.002 (1 шт.) на загальну суму 78 040,01 грн,

№ 8 від 15.04.2016 по виготовленню корпуса ЛМЗ.115.00.001 (1 шт.), колеса ЛМ.83.03.000 СБ (1 шт.), диска напірного ЛМЗ.115.00.002 (1 шт.), втулки захисної ЛМЗ ЛМЗ.83.00.002 (1 шт.) на загальну суму 78 040,01 грн.

Проте, за доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем-1 акти виконаних робіт з боку відповідача-1 як замовника за договором так і не були підписані. Зокрема, матеріалами справи підтверджується факт направлення на адресу відповідача актів виконаних робіт та рахунків на оплату, отримання їх відповідачем-1 (належним чином завірені копії супровідних листів та докази їх направлення, а також докази отримання їх містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ч.1. ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У п. 5.2. договору сторони передбачили, що замовник зобов'язався при передачі виконавцем акту виконаних робіт, не пізніше ніж п'яти денний термін з дня його отримання один примірник з підписом, завіреним печаткою повернути виконавцю.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачм-1 було отримані акти надання послуг переробки (виконаних робіт) 11.05.2016, проте у строк, визначений у п. 5.2. договору відповідачем-1 акти не були підписані, а також матеріали справи не містять доказів щодо надання вмотивованої письмової відмови від підписання актів із зазначенням недоліків, тощо, у строк передбачений договором та законодавством України.

В той же час заперечення відповідача-1 щодо надання письмової обґрунтованої відмови від підписання таких актів, непідтверджені належними та допустимими доказами. Зокрема, відповідачем-1 не надано жодного письмового доказу щодо відмови від підписання актів у зв'язку з неякісними виконаними роботами у 5 п'ятиденний термін з моменту отримання актів, що визначений умовами договору. Листи відповідача-1 від 15.06.2016 № 49 та № 50 від 18.06.2016 не можуть вважатися належним доказами відмови від підписання актів, оскільки їх зміст не містить причин та обґрунтувань по суті відмови, а лише містить посилання щодо неналежності оформлення претензій.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від підписання актів, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.05.2012 N 21/5005/14068/2011).

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, замовником отримано виготовлену виконавцем продукції, що підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме: № 1 від 28.03.2016, відповідно до якої замовником отримано насос 8/6 W-II- (4)-560-75-PET у кількості 5 штук, за супровідним документом: акт приймання-передачі № 1 від 28.03.2016 та № 2 від 11.04.2016 відповідно до якої замовником отримано насос 8/6 W-II- (4)-560-75-PET у кількості 9 штук, за супровідним документом: акт приймання-передачі № 6 від 11.04.2016.

Також суд зазначає, що позивачем належним чином доведено факт прийняття ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» виготовленої продукції за договором, що підтверджується наступним:

- за актом №2 від 28.03.16 р. передбачено виготовлення корпуса JIM3.115.00.001, колеса J1M3 83.03.000 СБ, диска напірного JIM3 115.00.002, втулки захисної J1M3.83.00.002. згідно з накладними на здачу готової продукції № № 55,56 від 15.03.2016, № 68 від 01.04.2016, № 85 від 04.04.2016, № 97 від 05.04.2016, № 106 від 06.04.2016, за якими замовник отримав корпуса ЛМЗ.73.01.000 СБ (3 шт.), колеса ЛМ.73.02.000-03 МСБ (3 шт.), диска всмоктування ЛМЗ.73.03.000 СБ (3 шт.), диска напірного ЛМЗ.73.04.000 СБ (3 шт.), втулки захисної ЛМЗ.73.00.002 (3 шт.), корпуса ЛМЗ.115.00.001 (4 шт.), колеса ЛМ.83.03.000 СБ (4 шт.), диска напірного ЛМЗ.115.00.002 (4 шт.), втулки захисної ЛМЗ ЛМЗ.83.00.002 (4 шт.). Вказані запчастини були виготовлені і використані в ремонті насоса VASA 507 за договором підряду №2015/22/1 від 03.08.15 p., укладеного сторонами. Доказом використання вказаних запчастин в ремонті насоса VASA 507 (5-37) є акт приймання-передачі обладнання після виконання ремонтних робіт №32 від 26.02.16 p., а також відомість використання запасних частин №1 від 26.02.16 р. і відомість комплектності №1 від 26.02.16, переданого з ремонту обладнання. Згідно з товарно-транспортної накладної №28 від 26.02.16 р. ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» отримало насос, в ремонті якого було використано запчастини згідно акту №2;

- за актом №3 від 01.04.16 р. передбачено виготовлення корпуса ЛМ3.73.01.000СБ, колеса J1M3 73.02.000-03 МСБ, диска всмоктування J1M3 73.03.000 СБ, диска напірного JIM3 73.04.000СБ, втулки захисної ЛМЗ.73.00.002. Вказані запчастини були виготовлені і використані в ремонті насоса VASA 7010 (7-35) за договором підряду №2015/22/1 від 03.08.15 p., укладеного між сторонами. Доказом використання вказаних запчастин в ремонті насоса VASA 7010 є акт приймання-передачі обладнання після виконання ремонтних робіт №37 від 31.03.16 p., відомість використання запасних частин №2 від 01.04.16 р. Згідно з товарно-транспортної накладної №33 від 01.04.16 р. ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» отримало насос, в ремонті якого було використано запчастини згідно акту №3;

- за актом №4 від 01.04.16 р. передбачено виготовлення корпуса ЛМЗ.115.00.001, колеса ЛМЗ 83.03.000 СБ, диска напірного ЛМЗ 115.00.002, втулки захисної ЛМЗ.83.00.002. Вказані запчастини були виготовлені і використані в ремонті насоса VASA 507 за договором підряду №2015/22/1 від 03.08.15 p., укладеного між сторонами. Доказом використання вказаних запчастин в ремонті насоса VASA 507 є акт приймання-передачі обладнання після виконання ремонтних робіт №36 від 30.03.16 p., відомість використання запасних частин №1 від 30.03.16 р. та відомість комплектності №1 від 30.03.2016 переданого з ремонту обладнання. Згідно з товарно-транспортної накладної №32 від 30.03.16 р. ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» отримало насос, в ремонті якого було використано запчастини згідно акту №4. 31.03.16 р.;

- за актом №5 від 05.04.16 р. передбачено виготовлення корпуса ЛМ3.73.01.000СБ, колеса ЛМЗ 73.02.000-03 МСБ, диска всмоктування ЛМЗ 73.03.000 СБ, диска напірного ЛМЗ 73.04.000СБ, втулки захисної ЛМЗ.73.00.002. Вказані запчастини були виготовлені і використані в ремонті насосів VASA 7010 (7-36, 7-37) за договором підряду №2015/22/1 від 03.08.15 p., укладеного сторонами. Доказом використання вказаних запчастин в ремонті насоса VASA 7010 є акт приймання-передачі обладнання після виконання ремонтних робіт №38 від 07.04.16 р. Згідно з товарно-транспортної накладної №34 від 07.04.16 ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» отримало насос, в ремонті якого було використано запчастин: згідно акту №5. 08.04.16 вказані насоси були переданий ТОВ «Ремсервіс Оптімум» іншій організації - ПАТ «ПІВНГЗК», що підтверджується актом приймання передачі обладнання № 37;

- за актом № 7 від 11.04.2016 передбачено виготовлення корпуса ЛМЗ.115.00.001 (1 шт.), колеса ЛМ.83.03.000 СБ (1 шт.), диска напірного ЛМЗ.115.00.002 (1 шт.), втулки захисної ЛМЗ ЛМЗ.83.00.002 (1 шт.) Вказані запчастини були виготовлені і використані в ремонті насоса VASA 507 за договором підряду №2015/22/1 від 03.08.15p., укладеного сторонами. Доказом використання вказаних запчастин в ремонті насоса VASA 507 (5-44) є акт приймання-передачі обладнання після виконання ремонтних робіт №39 від 14.04.16, відомість використання запасних частин №1 від 14.04.16 р. Згідно товарно-транспортної накладної №35 від 14.04.16 р. ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» отримало насос, в ремонті якого було використано запчастини згідно акту №7;

За актом № 8 від 15.04.2016 передбачено виготовлення корпуса ЛМЗ.115.00.001 (1 шт.), колеса ЛМ.83.03.000 СБ (1 шт.), диска напірного ЛМЗ.115.00.002 (1 шт.), втулки захисної ЛМЗ ЛМЗ.83.00.002 (1 шт.). Вказані запчастини були виготовлені і використані в ремонті насоса VASA 507 (5-45) за договором підряду №2015/22/1 від 03.08.15 p., укладеного між сторонами. Доказом використання вказаних запчастин в ремонті насоса VASA 507 є акт приймання-передачі обладнання після виконання ремонтних робіт №40 від 19.04.16 p., а також відомість використання запасних частин №1 від 19.04.16 р. Згідно товарно-транспортної накладної №36 від 19.04.16 р. ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» отримало насос, в ремонті якого було використано запчастини згідно акту №8.

Судом також встановлено, що замовником було оплачено вартість виготовленої продукції на суму 1 000 000,00 грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку (із призначенням платежу: «оплата згідно договору № 2016/9/1 від 01.03.2016 та акту надання послуг з переробки № 1 від 28.03.2016»).

Суд відхиляються посилання відповідача-1 щодо не отримання актів надання послуг (виконання робіт), не виконання замовником умов договору щодо виготовлення продукції, а також неотримання такої продукції, як такі, що спростовується доказами наявними в матеріалах справи, про що наведено вище.

Також не відповідають дійсним обставинам справи доводи відповідач-1 щодо не досягнення істотних умов договору сторонами при його укладенні, щодо не направлення заявок на виготовлення продукції, а також заявок неналежним чином оформлених, оскільки матеріали справи свідчать про вчинення з боку відповідача-1 дій щодо виконання умов договору, зокрема передачу сировини на виготовлення продукції, підписання специфікацій № 1 та № 6, прийняття продукції та частково її оплату, про що зазначено вище.

Позивачем також зазначено, що підтверджується матеріалами справи, 20.07.2016 між ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (надалі - поручитель/відповідач-2) та ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» (кредитор) було укладено договір поруки № 3, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання зобов'язань ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» за договором виконання робіт по виготовленню готової продукції № 2016/9/1 від 01.03.2016.

У п. 2.3. договору поруки відповідальність поручителя обмежена сумою 5 000,00 грн.

Я вбачається із матеріалів справи 21.07.2016 на адресу поручителя позивач направив вимогу про сплату заборгованості.

Вказана вимога залишена без виконання з боку відповідача-2.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.554 Цивільного кодексу України).

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України).

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ст.556 Цивільного кодексу України).

Зі змісту зазначених норм випливає, що договір поруки не покладає на боржника якогось нового обов'язку, крім того, який він вже має перед кредитором по основному зобов'язанню, а лише створює ймовірність переходу прав та обов'язків останнього до поручителя у разі виконання ним зобов'язання, забезпеченого порукою.

01.07.2016 через канцелярію суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», відповідно до якої відповідач-2 визнає позовні вимог, просить їх задовольнити.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач-1 в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу з відповідача-1 в сумі 2 293 800,03 грн. солідарно з відповідачів 5 000,00 нормативно до документально доведені та підлягають задоволенню.

Стосовно зустрічних позовних вимог про розірвання договір та витребування сировини.

У зустрічній позовній заяві ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» зазначає, що позивачем як виконавцем за договором № 2016/9/1 від 01.03.2016 та специфікації № 1 було виконано роботи по виготовленню насоса 8/6 W-II- (4)-560-75-PET (на рамі шківів та кріплення, без електродвигуна) у кількості 5 штук. Однак, в порушення умов п. 3.4. договору ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» не надало замовнику акти приймання-передачі готової продукції та акти виконаних робіт.

Також відповідач-1 зазначає, що на виконання п. 3.2. договору останній передав, а позивач як виконавець прийняв на підставі актів приймання-передачі давальницьку сировину № РСО00000203 від 03.03.3016 та № РСО00000204 від 04.03.3016 ферохром 0,25 у кількості 12 тон. За доводами відповідача-1 в порушення п. 3.3. договору залишок ферохрому після виконання умов договору та специфікації № 1 становить 8,455 тон (12 тон - 3,545) на загальну суму 2 198 300,08 грн, безпідставно утримується виконавцем та не повертається замовнику. А тому, просить суд розірвати договір № 2016/9/1 від 01.03.2016 з підстав викладених ст.ст. 852, 858 ЦК України та витребування у ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» майно-ферохром у кількості 8,455 тон на підставі ст.1212 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з статтею 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, однією з підстав розірвання договору за рішенням суду є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені зазначеною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р. у справі N 6-75цс13).

Суд зазначає, що ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» у зустрічній позовній заяві не навів жодних підстав та не надав суду жодних доказів на обґрунтування обставин щодо істотного порушення умов договору з боку виконавця.

Доводи щодо не надання актів приймання готової продукції та актів виконаних робіт, спростовуються доказами наявними в матеріалах справи та доводами вищевикладеними.

Згідно з приписами ст. 32 ГПК України доказами у справі є фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці докази оцінюються судом на основі всебічності, повноти й об'єктивності усіх обставин справи у своїй сукупності відповідно до положень ст. 43 ГПК України.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Це стосується ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду із зустрічними позовними вимогами.

Оскільки, ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» доказів, які б підтверджували факт істотного порушення умов договору з боку виконавця, а також порушення виконавцем його прав і охоронюваних законом інтересів, не надано, за таких обставин в задоволенні зустрічних позовних вимог в частині розірвання договору, з викладених у зустрічному позові правових підстав, необхідно відмовити.

Посилання ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» в обґрунтування вимоги про витребування у ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» майно-ферохром у кількості 8,455 тон на норми ст. 1212 Цивільного кодексу України суд визнає необґрунтованими, оскільки за змістом наведеної норми особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Виходячи з аналізу вищенаведеної норми, суд приходить до висновку, що вказаний вид позадоговірних зобов'язань зумовлений такими юридичними фактами, як набуття особою майна, або його збереження за рахунок іншої особи, а також відсутність для цього правових підстав, або якщо такі підстави відпали.

Таким чином, оскільки між сторонами у даній справі було укладено договір № 2016/9/1 від 01.03.2016 сировина була надана замовнику на виготовлення продукції, що обумовлені вищевказаним договором, тобто за наявності відповідної правової підстави та не можуть бути кваліфіковані як безпідставне збагачення, а відтак - норми ст. 1212 Цивільного кодексу України у даному випадку не підлягають застосуванню.

Тож, правовідносини сторін у даній справі врегульовані нормами зобов'язального права, в той час як договірних характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ст. 1212 Цивільного кодексу України , у тому числі і щодо вимоги повернути попередньо сплачені кошти у зв'язку з неналежним виконанням експедитором умов договору.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного суду України від 14.10.2014 р. у справі № 922/1136/13 та від 22.01.2013 р. у справі № 5006/18/13/2012, а також застосовані Вищим господарським судом України при касаційному перегляді справ та наведені у відповідних постановах від 11.03.2015 р. у справі № 925/1418/14, від 23.02.2015 р. у справі № 927/1276/14 та від 04.02.2015 р. у справі № 914/740/14.

При цьому, суд обмежений предметом та підставами позову, що заявлені позивачем та не праві самостійно визначати та/або змінювати їх.

Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведені у зустрічній позовній заяві ТОВ «Ремсервіс-Оптімум» суду не надано.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до п.п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3 , 33 , 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним обґрунтувань, з огляду на встановлені судом обставини та наявні правові позиці Верховного Суду України з приводу спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав витребування у ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» майно-ферохром у кількості 8,455 тон, яке було передано на виконання договору, в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України .

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються за первісним позовом у зв'язку з його задоволенням на відповідачів, та за зустрічним позовом на відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32 , 33 , 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги за первісним позовом Приватного підприємства «Полтавський ливарно-механічний завод» задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремсервіс-Оптімум» (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Байкальська, буд. 7 з; ідентифікаційний код 39037373) на користь Приватного підприємства «Полтавський ливарно-механічний завод» (36034 м. Полтава, вул. Ливарна, буд. 12; ідентифікаційний код 31495420) заборгованість за договором у сумі 2 293 800 (два мільйони двісті дев'яносто три тисячі вісімсот) грн 03 коп. та судовий збір у розмірі 34 407 (тридцять чотири тисячі чотириста сім) грн 00 коп.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (01015, м. Київ, вул.. Лейпцизька. Буд. 15 А; ідентифікаційний код 32036829) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремсервіс-Оптімум» (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Байкальська, буд. 7 з, ідентифікаційний код 39037373) на користь Приватного підприємства «Полтавський ливарно-механічний завод» (36034 м. Полтава, вул. Ливарна, буд. 12; ідентифікаційний код 31495420) заборгованість у сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 75 (сімдесят п'ять) грн 00 коп.

4. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремсервіс-Оптімум» відмовити повністю.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.11.2016.

Суддя Пукшин Л.Г.