Ухвала

від 16.11.2016 по справі 826/27000/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/27000/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Палладіум капітал" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2016 року по справі за їх позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Компанія з управління активами "Палладіум капітал" звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" про:

визнання протиправними та скасування рішень про віднесення до нікчемних договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором;

визнання протиправними дій щодо направлення повідомлення від 23.10.2015 року № 3923/03 про нікчемність договорів;

визнання протиправним та скасування підпункту 1.6 пункту 1 та пункту 2 ( в частині, що стосується ТОВ "Компанія з управління активами "Палладіум капітал") Наказу від 16.10.2015 року № 51-ОС «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних договорів».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2016 року закрито провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ "Компанія з управління активами "Палладіум капітал" подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, ухвали суду першої інстанції та просять направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому апелянт посилається на те, що спір є публічно-правовим та підлягає розгляду саме адміністративним судом, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у даних правовідносинах діє як суб'єкт владних повноважень.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, посилався на висновки Верховного Суду України ( постанови від 16.02.2016 року № 21-4846а15, від 15.06.2016 року № 826/20410/14), за якою на спори, що виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для закриття провадження, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, з огляду на слідуюче.

Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

У свою чергу, згідно із ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділений відповідними функціями, що визначені частиною другою.

Наведене свідчить про те, що функції Фонду пов'язані із здійсненням владних управлінських повноважень.

При цьому, згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Враховуючи викладене, Фонд є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

У свою чергу, згідно з пунктом першим частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Отже, за своїм характером спір між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вкладниками банку є публічно-правовим, а тому такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 статті 244-2 КАС України, суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відступаючи від позиції ВСУ, колегія суддів зазначає, що до цих спорів немає підстав застосовувати приписи статті 12 ГПК України та поширювати на них юрисдикцію господарських судів.

Так, згідно із зазначеною нормою, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи про банкрутство (пункт 2 частини першої статті 12 ГПК України) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.

Отже, підвідомчі господарським судам спори з майновими вимогами саме до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство.

У свою чергу, з аналізу норм законодавства, яке регулює питання ліквідації боржників через їх неплатоспроможність, випливає, що в будь-якому разі учасником спору в процесі ліквідації певного суб'єкта є цей суб'єкт, тобто боржник.

Однак, правовідносини між Фондом і вкладниками складаються без участі банка-боржника. Такі правовідносини не породжують прав та обов'язків для банку.

Також апеляційна інстанція зазначає, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які вирішуються в порядку ГПК України.

Разом з цим, частиною 3 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дійсно встановлено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що в даній адміністративній справі вирішуються спірні відносини в рамках Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вказаний Закон є спеціальним, яким врегульовано правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України (статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Системний аналіз вищевказаних положень дає підстави дійти до висновку, що в даному випадку ліквідаційна процедура, яка застосовується при ліквідації банку, в силу відмінного правового регулювання відрізняється від процедури передбаченої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зокрема, в силу положень статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядок ліквідації банкрута здійснюється шляхом застосування судових процедур банкрутства.

Тобто, необхідною умовою для застосування до спірних правовідносин в частині задоволення кредиторських вимог в силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безпосередня наявність порушення справи про банкрутство в господарському суді.

Натомість, у даному випадку, ліквідація банку, здійснюється на підставі Постанови Правління Національного банку України в рамках Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким, в свою чергу, не передбачено порушення справи про банкрутство в господарському суді, а тому в даному випадку застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до спірних правовідносин не підлягає і як наслідок, відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Окремо, колегія суддів звертає увагу на пункт 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", відповідно до якого адміністративним судам роз'яснено, що спори, які виникають за участю Фонду у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказані висновки кореспондуються з позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена в Листі від 25.07.2014 року № 992/11/14-14.

Крім того, судова колегія зазначає, що не є тотожними предмети позовів у даній справі та у справах, в яких Верховним Судом України ухвалені постанови від 16.20.2016 року та від 15.06.2016 року.

Позовні вимоги у справах, розглянутих ВСУ, стосувались зобов'язання Уповноваженої особи Фонду включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги. У даному ж випадку оскаржуються дії Уповноваженої особи щодо визнання нікчемними договорів на підставі ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Більші того, спірні правовідносини виникли під час здійснення тимчасової адміністрації, а не ліквідації банку. При цьому, висновок Верховного Суду України стосується саме процесу ліквідації.

Відповідно до п.4 ч.1. ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено неправильний висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі, а тому ухвала суду підлягає скасування з направленням справи на продовження розгляду.

Крім того, оскільки апеляційну скаргу задоволено, на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в розмірі 1378 грн. (квитанція від 20.10.2016 року № 13).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 199, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Палладіум капітал" - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2016 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" ( ЄДРПОУ 20017340) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Палладіум капітал" (ЄДРПОУ 39134704) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кучма А.Ю.