Постанова

від 15.11.2016 по справі 916/950/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 916/950/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів :Поляк О.І., Ходаківської І.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиОдеської міської ради на постановувід 20.07.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 916/950/16 господарського суду Одеської області за позовомОдеської міської ради доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДепартамент комунальної власності Одеської міської ради провнесення змін до договору оренди в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: від відповідача:не з'явились не з'явились від третьої особи:не з'явились В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Степанова Л.В.) від 14.06.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Принцевська Н.М., судді - Діброва Г.І., Ярош А.І.) від 20.07.2016, у справі №916/950/16 відмовлено в задоволенні позовних вимог Одеської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради , про внесення змін до договору оренди землі.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ст.ст.123, 141, 142 Земельного кодексу України (далі ЗК України).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення.

Сторони та третя особа не скористались наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Одеська міська рада звернулась до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі ФОП ОСОБА_4) про внесення змін до договору оренди землі в частині орендної плати, у зв'язку із затвердженням нової нормативної грошової оцінки земель міста Одеси.

Судами встановлено таке.

15.06.2004 на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №974-XXIV від 20.01.2003 між Одеською міською радою (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір).

Згідно з п.п.1.1., 2.1. Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, загальною площею 3244 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_1 згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору . В оренду передається земельна ділянка загальною площею 3244 кв.м в тому числі земельна ділянка №1 площею 3035 кв.м для експлуатації та обслуговування виробничої будівлі; земельна ділянка №2 площею 209 кв.м для експлуатації та обслуговування відкритого складу.

Відповідно до п.2.3. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1543462,77грн, згідно довідки №585 про визначення грошової оцінки земельної ділянки від 10.02.2004, виданої Одеським управлінням земельних ресурсів.

Згідно з п.4.1. Договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі у розмірі: за земельну ділянку площею 3035 кв.м - 17991,48грн на рік, за земельну ділянку площею 209 кв.м - 516,65грн на рік.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється відповідно до "Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками і за часткову участь у землекористуванні в м. Одесі", затвердженого рішенням Одеської міської ради №702-ХХІІІ від 29.02.2000 та рішень Одеської міської Ради №1709-ХХІІІ від 31.10.2000 і №1061-ХХІV від 26.03.2003; Постанови Кабінету Міністрів від 12.05.2000 №783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

Приписами п.4.4. Договору сторони встановили, що орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору. Орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати у випадку збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку.

Відповідно до п.12.1. Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

28.12.2010 Одеською міською радою прийняті рішення №41-VІ "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" та рішення №1268-VІ "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 №41-VІ "Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси", якими затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та введено її в дію для розрахунку річної орендної плати з 01.01.2011.

Вказані рішення стали підставою для перерахунку розміру орендної плати ФОП ОСОБА_4 Водночас, розмір нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 позивачем було визначено на підставі розроблених управлінням Держземагенства у м. Одеси витягів з технічної документації від 25.07.2014 №126/М та №127/М.

Згідно вказаних витягів нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, землекористувачем якої є ФОП ОСОБА_4, площею 3035 кв.м - становить 5839613,15грн, площею 209кв.м - 402134,81грн.

22.08.2014 Департаментом комунальної власності Одеської міської ради на адресу відповідача було направлено пропозицію за вих.№01-13/6219 від 21.08.2014 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати шляхом підписання договору про внесення змін.

Зміни в договір внесено не було.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 10.12.2014 по справі №522/11050/14-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016, були визнані протиправними та скасовані: рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси"; рішення Одеської міської ради №1268-VI від 20.09.2011 "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Також за підпунктом 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Згідно з пунктами 288.1., 288.4. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з підпунктами 288.5.1., 288.5.2. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 №2756-VI, який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, до частини другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" внесені зміни, в силу яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Таким чином, з наведених вище положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений у договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає лише порядок визначення орендної плати за землю та граничні розміри орендної плати. Також, договором оренди землі мають визначатись форма, умови внесення орендної плати, при цьому строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності повинні встановлюватись відповідно до Податкового кодексу України.

Виходячи з аналізу зазначених законодавчих приписів, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється в договорі.

За частиною 2 статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років; частинами 1, 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У відповідності до положень статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Реалізовуючи виключні повноваження в земельних правовідносинах, Одеська міська рада прийняла рішення №41-VI від 28.12.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" та рішення №1268-VI від 20.09.2011 "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", які, як вже зазначалося вище, були визнані протиправними та скасовані постановою суду в адміністративній справі, що набрала чинності 12.04.2016.

Із змісту статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти (аналогічна позиція викладена в п.10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі").

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (аналогічна позиція викладена в п.2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду спорів, що виникають із земельних відносин").

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (ст.124 Конституції України).

Оскільки рішення №41-VI від 28.12.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" та рішення №1268-VI від 20.09.2011 "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" були скасовані як протиправні, відтак з моменту прийняття вони, як нелегітимні, не можуть породжувати жодних правових наслідків, у тому числі - у вигляді внесення змін до договорів оренди в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі, та, відповідно, розміру орендної плати.

Доводи скаржника про те, що скасування рішень органу місцевого самоврядування можливо лише на майбутнє, суперечить вищевикладеному у цій постанові.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди першої та апеляційної інстанцій не припустились порушень або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.1 ч.1 ст.111 9 , ст.111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 у справі № 916/950/16 залишити без змін.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді О.Поляк

І.Ходаківська