Ухвала

від 15.11.2016 по справі 686/20503/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

копія

Провадження № 11-сс/792/362/16

Справа № 686/20503/16-к Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія: ухвала слідчого судді Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участюсекретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

слідчого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 25 жовтня 2016 року, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 25 жовтня 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_8 погодженим з прокурором про арешт майна.

Накладено арешт на грошові кошти в національній та іноземній валюті, які були вилучені 24 жовтня 2016 року в банківському сховищі (сейфі) № НОМЕР_1 в приміщенні ПАТ КБ «Приват Банк» за адресою: м. Хмельницький, вул. Володимирська, 49, а саме:

1)Грошові кошти у національній валюті (гривні) в загальній сумі 650000 грн. купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 1300 купюр.

2)Грошові кошти в іноземній валюті (долари США) в загальній сумі 8850 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів в кількості 87 купюр та купюрами по 50 доларів США в кількості 3 купюри.

3)Грошові кошти в іноземній валюті (євро) в загальній сумі 2190 євро купюрами номіналом по 500 євро в кількості 1 купюра, купюрами по 100 євро в кількості 1 купюра, купюрами по 50 євро в кількості 31 купюра та купюрами номіналом по 20 євро в кількості 2 купюри,

у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування наведеним майном.

Задовольняючи клопотання старшого слідчого, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що арешт накладається на майно особи щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у вигляді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально правового характеру у виді конфіскації майна.

В поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на вказані грошові кошти. При цьому вказує, що слідчий суддя здійснив розгляд клопотання без повідомлення ОСОБА_9 як власника грошових коштів, на які накладався арешт. Крім того зазначає, що ні копії ухвали суду про накладення арешту на грошові кошти, ні копії клопотання на його адвокатський запит слідчим додані не були. Також посилається і на те, що грошові кошти є приватною власністю ОСОБА_9 та були отриманні нею внаслідок продажу належних їй квартири та автомобіля і вони об`єктивно не можуть бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Стверджує, що слідчий не надав жодних доказів того, що вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тому що таких доказів об`єктивно не існує і не може існувати. Звертає увагу на те, що слідчий суддя не вправі був накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваною, оскільки ОСОБА_9 не повідомлено про підозру.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення адвоката ОСОБА_7 на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора та слідчого про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 170 ч.3 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, службові особи ТОВ «Барель ЛТД» в період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2016 року, шляхом проведення по бухгалтерському обліку підприємства безтоварних фінансово господарських операцій із ТОВ «Будлайн Інвест», ТОВ «Експотехімпорт», ПП «Константа 2007», ТОВ «Бінер», ТОВ «Клірфілд», ТОВ «Бедфор», ТОВ «Аледор-Торг», ТОВ «Інрекс», ТОВ «Ревана плюс», ТОВ «Фармалекс», ТОВ «Олантіс», ТОВ «Атіс Торг», ТОВ «Рокфор Маркет» та іншими, що мають ознаки фіктивності, ухилилися від сплати податку на додану вартість у значних розмірах, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.

За викладених обставин колегія суддів вважає вирішення питання про скасування арешту, накладеного на ці кошти, передчасним. Разом з тим у випадку, якщо належність цих коштів ОСОБА_9 буде у подальшому спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для з`ясування цього питання, ОСОБА_9 не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України звільнення їх з-під арешту.

Як вбачається з ухвали, наведені в клопотанні слідчого підстави для накладення арешту на майно, перевірялися судом першої інстанції, при цьому, були з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту, слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість визнання вказаного майна речовими доказами.

Також слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Також, доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 про не повідомлення йому про підозру у вчиненні будь-якого злочину та у зв`язку з цим неправомірність арешту його майна, є необґрунтованими, оскільки відсутність повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні не позбавляє права звернутися з клопотанням про арешт майна для забезпечення доказової бази при проведенні досудового слідства.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, дослідив усі матеріали, що мають значення для вирішення питання про накладення арешту, врахував правову підставу для накладення арешту, достатність доказів, що вказують на скоєння кримінального правопорушення, наслідки арешту майна, тому необхідність накладення арешту на вказане майно як захід забезпечення кримінального провадження, обґрунтована та доцільна.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування вказаної ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 25 жовтня 2016 року про задоволення клопотання з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_8 погодженим з прокурором про накладення арешту на грошові кошти в національній та іноземній валюті у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування наведеним майном залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_2