Ухвала

від 15.11.2016 по справі 910/19010/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.11.2016Справа № 910/19010/16

За заявою Публічного акціонерного товариство «Укрсоцбанк» про видачу наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.09.2016 у справі №778/15 За позовомПублічного акціонерного товариство «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона» простягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача (заявника) Ганага А.С. - представник

від відповідача Карпов В.С. - керівник

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» надійшла заява про видачу наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.09.2016 у справі №778/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона» про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2016 вказану заяву прийнято судом до розгляду та призначено розгляд заяви на 31.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 розгляд заяви було відкладено на 09.11.2016.

Представник заявника - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в судовому засіданні 09.11.2016 підтримав заяву про видачу наказу на виконання рішення, просив її задовольнити та видати наказ на примусове виконання рішення третейського суду.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення заяви заперечував.

Дослідивши наявні у справі матеріали, а також матеріали третейської справи №778/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона» про стягнення заборгованості, розглянутої 23.09.2016 Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків, суд прийшов до висновку, що заява Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про видачу наказу підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 29.04.2015 Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулося до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона» заборгованості за договором кредиту №355-24/2-042 від 18.10.2006 у загальному розмірі 667989,94 грн, з яких: 272663,80 грн заборгованості по кредиту. 238795,36 грн заборгованості по відсотках, 20396,51 грн заборгованості по комісії, 58258,08 грн пені та 77876,19 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.05.2015 за вказаним позовом було порушено провадження у справі №778/15 та призначено справу до розгляду.

23.09.2016 Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків у складі третейського судді Мороз О.А. прийнято рішення у справі №778/15, відповідно до якого позовні вимоги задоволено повністю та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №355-24/2-042 від 18.10.2006 в сумі 667989,94 грн, а також третейський збір в сумі 7079,90 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.09.2016 у справі №778/15, вказане рішення компетентним судом скасовано не було.

Відповідно до ст. 122-7 Господарського процесуального кодексу України питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається господарським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.

Згідно з ч. 3 ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 122-10 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

В обґрунтування заперечень проти заяви відповідач зазначає, що питання стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту №355-24/2-042 від 18.10.2006 (у розмірі 837943,86 грн, з яких: 272663,80 грн заборгованості по кредиту, 51641,93 грн заборгованості по відсотках, 5963,74 грн пені та 507674,40 грн штрафу) було предметом розгляду справи №189/11 Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, за результатами розгляду якої рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011 позов задоволено частково та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по договору кредиту в сумі 351422,57 грн та третейський збір в сумі 3914,22 грн.

В подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2014 у справі №910/8043/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2014, рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011 у справі №189/11 скасовано повністю.

Відповідач зазначає, що під час розгляду третейським судом справи №189/11, всі визначені в п.6.2 названого кредитного договору третейські судді (Ярошовець В.М., Мороз О.А. і Білоконь Ю.М.) заявили самовідвід, а тому з огляду на положення ч.2 ст. 19 Закону України «Про третейські суди» третейський суддя Мороз О.А. не могла розглядати справу №778/15.

Отже, за твердженням відповідача, склад третейського суду у справі №778/15 не відповідав вимогам статей 16 - 18 Закону України «Про третейські суди».

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про третейські суди» склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду. За всіх умов третейський суд може розглядати справи в будь-якій непарній кількості третейських суддів.

Згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про третейські суди» формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

Згідно зі ст. 17 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, затвердженим рішенням Ради Асоціації українських банків від 08.02.2008, (надалі - «Регламент») формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею. Якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви Голова Третейського суду або заступник повинен призначити суддю.

Положеннями п. 6.2 договору кредиту №355-24/2-042 від 18.10.2006 сторонами було погоджено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

З огляду на викладені положення вбачається, що розгляд відповідного спору між сторонами має бути здійснений погодженими суддями, а у випадку неможливості ними розгляду такого спору - суддею, призначеним Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Аналогічний висновок наведено в ухвалі Господарського суду міста Києва від №910/8043/14, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2014.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про третейські суди» третейські судді не є представниками сторін. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.

Третейськими суддями не можуть бути:

особи, які не досягли повноліття, та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням;

особи, які не мають кваліфікації, погодженої сторонами безпосередньо чи визначеної у регламенті третейського суду;

особи, які мають судимість;

особи, визнані в судовому порядку недієздатними;

судді судів загальної юрисдикції або Конституційного Суду України.

У разі одноособового вирішення спору третейський суддя постійно діючого третейського суду повинен мати вищу юридичну освіту. У разі колегіального вирішення спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюються лише на головуючого складу третейського суду.

За приписами ч. 1 ст.19 Закону України «Про третейські суди» третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу:

якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;

якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках;

на його прохання або за спільним рішенням сторін;

у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення;

у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов'язків третейського судді у конкретній справі;

у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 цього Закону;

якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов'язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Закону України «Про третейські суди» жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.

Відповідно до ст.ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування обставин, які б унеможливлювали розгляд справи №778/15 третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною, в тому числі не надано доказів існування визначених ст.19 Закону України «Про третейські суди» обставин, за наявності яких третейський суддя не може брати участі у розгляді справи та які є безумовними підставами для відводу чи самовідводу (таких як особиста чи опосередкована заінтересованість у результаті розгляду справи; родинні зв'язки з однією із сторін або іншими особами, які беруть участь у справі, або перебування з цими особами чи сторонами в особливих стосунках; наявність спільного рішення сторін; невідповідність третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 цього Закону тощо).

Стосовно посилань відповідача на положення ч. 2 ст. 19 Закону України «Про третейські суди» суд зауважує, що за приписами вказаної норми Закону жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.

Отже, у ч. 2 ст. 19 Закону України «Про третейські суди» мова йде про неможливість участі особи як третейського судді саме в рамках однієї і тієї ж третейської справи (а не певного спору, що виник між сторонами).

Відповідно до ч. 5 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» скасування компетентним судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених цією статтею.

Отже, наслідком скасування рішення третейського суду (що мало місце з рішенням у справі №189/11) не може бути продовження розгляду спору в рамках вже порушеної справи, однак, сторони не позбавлені можливості повторно звернутися до третейського суду з новою позовною заявою.

Так, провадження у справі №778/15 було порушено Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків на підставі позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона» заборгованості у загальному розмірі 667989,94 грн, поданої 29.04.2015.

Таким чином, третейські справи №189/11 та №778/15 є різними третейськими справами, порушеними на підставі двох окремих позовних заяв.

Відтак, оскільки положення ч. 2 ст. 19 Закону України «Про третейські суди» вказують на неможливість участі особи як третейського судді саме в рамках однієї і тієї ж третейської справи, а справи №189/11 та 778/15 є двома різними справами, твердження відповідача стосовно неможливості розгляду справи №778/15 третейським суддею Мороз О.А. у зв'язку із заявленням самовідводу у справі №189/11 є безпідставними.

Більш того, положеннями ст. 19 Закону України «Про третейські суди», а також ст. 18 Регламенту передбачена можливість відведення третейського судді від розгляду справи не лише у зв'язку з наведеними у вказаній нормі обставинами, за наявності яких можливість участі третейського судді у справі виключається (таких як особиста чи опосередкована заінтересованість у результаті розгляду справи; родинні зв'язки з однією із сторін або іншими особами, які беруть участь у справі, або перебування з цими особами чи сторонами в особливих стосунках; наявність спільного рішення сторін; невідповідність третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 цього Закону), а й передбачена можливість відведення третейського судді на його прохання.

У заяві третейського судді Мороз О.А. про самовідвід, здійсненої в рамках справи №189/11, відсутні посилання на те, що самовідвід було заявлено у зв'язку із наявністю визначених ст.19 Закону України «Про третейські суди» обставин, які виключають можливість участі третейського судді у розгляді справи. Також дана заява не містить посилань на наявність обставин, які дають підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до справи, а відповідачем належними та допустимими доказами існування таких обставин не доведено.

Крім того, суд звертає увагу, що за змістом ст. 33 Закону України «Про третейські суди» розгляд справи третейським судом починається з винесення відповідної ухвали та направлення її сторонам.

З матеріалів третейської справи №189/11 вбачається, що провадження у справі №189/11 було порушено ухвалою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 01.03.2011, винесеною третейським суддею Стеценком В.П., яким і здійснювався подальший розгляд даної справи. Третейським суддею Мороз О.А. дана справа до провадження не приймалася, а самовідвід було заявлено до початку розгляду даної третейської справи.

Таким чином, третейський суддя Мороз О.А. участі у розгляді справи №189/11 не брала, оскільки заявила самовідвід до початку третейського розгляду.

Враховуючи викладене, доводи відповідача про те, що склад третейського суду у справі №778/15 не відповідав вимогам статей 16 - 18 Закону України «Про третейські суди», судом відхиляються.

Оскільки судом встановлено, що відповідна справа була підвідомча Постійно діючому Третейському суду при Асоціації українських банків відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа заявником не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; склад третейського суду відповідав вимогам статей 16 - 18 Закону України «Про третейські суди», заява Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про видачу наказу на виконання рішення третейського суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-11 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу про видачу виконавчого документа або про відмову у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, передбаченими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача (боржника).

Враховуючи викладене та керуючись ст. 86, 122-9, 122-10, 122-11 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про видачу наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.09.2016 у справі №778/15 задовольнити.

2. Видати накази на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.09.2016 у справі №778/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона» про стягнення заборгованості наступного змісту:

1) «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона» (78200, Івано-Франківська обл., місто Коломия, бульвар Лесі Українки, будинок 32 А, ідентифікаційний код 30106223) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м.Київ, вулиця Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код 00039019) заборгованість за договором кредиту №355-24/2-042 від 18.10.2006 в сумі 667989 (шістсот шістдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн 94 коп.».

2) «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона» (78200, Івано-Франківська обл., місто Коломия, бульвар Лесі Українки, будинок 32 А, ідентифікаційний код 30106223) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м.Київ, вулиця Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код 00039019) третейський збір в сумі 7079 (сім тисяч сімдесят дев'ять) грн 90 коп.».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона» (78200, Івано-Франківська обл., місто Коломия, бульвар Лесі Українки, будинок 32 А, ідентифікаційний код 30106223) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м.Київ, вулиця Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код 00039019) судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн 00 коп.

Суддя Ю.М. Смирнова