Ухвала

від 15.11.2016 по справі 804/9686/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 листопада 2016 рокусправа № 804/9686/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Трейдінг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Рубікон-Трейдінг» звернулася до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.07.2015 №0000245000 року, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, яким ТОВ «Рубікон-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 20273272) збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 78 115,01 грн., у тому числі 52 076,67 грн. за основним платежем та 26 038,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо не встановлення факту реальності господарських операцій з ТОВ «Євро Атлант Груп», враховуючи той факт що податковим органом не було взято до уваги наявність усіх первинних документів що підтверджують реальність вказаних операцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що в ході проведеної перевірки встановлено відсутність документального підтвердження господарських операцій з отримання будівельних робіт від ТОВ «Євро Атлант Груп», що позбавляє позивача права на формування податкового кредиту.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Рубікон-Трейдінг» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник податкового органу підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ТОВ «Рубікон-Трейдінг» просилв відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Рубікон-Трейдінг» з питання взаємовідносин з ТОВ «Євро Атлант Груп» (код за ЄДРПОУ 39207138) за вересень 2014 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт №32/28-01-50-01-20273272 від 14.07.2015 року, яким встановлено порушення ТОВ «Рубікон-Трейдінг» п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 та п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяли на дату здійснення операції), в результаті чого ТОВ «Рубікон-Трейдінг» завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, визначеного до сплати в бюджет на загальну суму 52 076,67 грн. за вересень 2014 року в сумі 52 076,67 грн.

Висновків про допущенні порушення податковий орган виходив з непідтвердженості факту придбання послуг у ТОВ «Євро Атлант Груп» з огляду на відсутність в них належним чином оформлених паперових носіїв та відсутністю факту реєстрації ТОВ «Євро Атлант Груп» податкової накладної, та як наслідок непідтвердженість факту здійснення господарських операцій стосовно її подальшої реалізації покупцям та правомірність визначення суми податкового зобов'язання від такої реалізації, і оскільки не підтверджено факт реального вчинення господарських операцій ТОВ «Євро Атлант Груп» з позивачем, у останнього не виникає податкових зобов'язань та відсутнє право на податковий кредит.

На підставі акту перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000245000 від 30.07.2015 року, яким ТОВ «Рубікон-Трейдінг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 78 115,01 грн., в тому числі 52 076,67 грн. за основним зобов'язанням та 26 038,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Так у перевіряємий період, а саме 04.09.2014 року між ТОВ «Рубікон-Трейдінг» (Замовник) та ТОВ «Євро Атлант Груп» (Підрядник) було укладено договір підряду№0409-14 з.

Відповідно до зазначеного договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними або залученими силами, з використанням матеріалів власного постачання, виконати будівельно-монтажні роботи на Об'єкті: «Житловий комплекс по вул. К. Цеткін в м. Дніпропетровську» та передати їх результати Замовнику у встановлений даним договором строк відповідно до умов даного договору. Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах, визначених в даному договорі».

На виконання умов договору підписано акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт від 30.09.2014 року (КБ-2в), довідка про вартість будівельних робіт КБ-3 та виписана податкова накладна №190 від 26.09.2014 року на загальну суму 312 460,0 грн., в тому числі ПДВ 52 076,67 грн.

Оплату за будівельні роботи по договору підряду від 04.09.2014 року №0409-14 здійснено платіжним дорученням від 26.09.2014 року №731 в сумі 312 460,00 грн.

Сума податку на додану вартість по податковим накладним виданим ТОВ «Євро Атлант Груп» у розмірі 52 076,67 грн. включено до податкового кредиту за вересень 2014 року.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність у позивача, податкових та видаткових накладних по господарськими операціями, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування ТОВ «Рубікон-Трейдінг» відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагента послуг на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту.

Вказані первинні документи відповідають ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, від'ємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування.

Реальність господарських операцій по вказаному у перевірці контрагенту підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунковими документами, актами виконаних робіт, довідкою про вартість будівельних робіт.

Надані послуги пов'язуються з основним видом діяльності позивача, а саме будівництво будівель та здавання в оренду власного нерухомого майна.

Посилання податкового органу на відсутність у контрагента позивача можливостей для надання послуг в силу відсутності основних засобів та персоналу не може свідчити про нереальність угод через те, що укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі надання послуг та поставки товару, податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит та на формування валових витрат в залежності від того, за яких ресурсів (власних або залучених) надавалися послуги або здійснювалася поставка товару постачальником.

Судом першої інстанції вірно відхилено доводи податкового органу щодо ненадання до перевірки проектної документації як на підставу відсутності господарських операцій, оскільки позивач не є замовником будівництва будівельного об'єкту, а тому в силу положень Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 року № 668 останній не володіє такою документацією.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції умовами договору не передбачено наявність та складення письмових актів прийому передачі будівельного майданчик, а лише передбачено фактичне передання фронту робіт від Генпідрядника до Субпідрядника, що також не може свідчити про відсутність господарської операції.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в редакції чинній на момент складення податкової накладної у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

В той же час, в зв'язку з відсутністю реєстрації податкової накладної ТОВ «Євро Атлант Груп», позивач надав до СДПІ з обслуговування ВП у м. Дніпропетровську додаток №8 до податкової декларації від 20.10.2014 року з ПДВ за вересень 2014 року зі скаргою на постачальника ТОВ «Євро Атлант Груп» щодо відсутності реєстрації податкової накладної №190 від 26.09.2014 року та лист СТ-291 від 20.10.2014 року, копії первинних документів на підставі яких сформований податковий кредит.

Зазначені факти свідчать на користь висновку суду першої інстанції щодо підтвердження реальності спірної господарської операції, крім того відсутність деяких документів, а так само помилки в їх заповненні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, в той час як з інших даних вбачається фактичний рух активів та зміна у капіталі позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідач не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 18 листопада 2016 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський