Ухвала

від 15.06.2017 по справі 804/9686/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 червня 2017 року К/800/12811/17

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І., розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - СДПІ)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2015

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016

у справі № 804/9686/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУБІКОН-ТРЕЙДІНГ"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.атників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

СДПІ 14.04.2017 (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19.04.2017 касаційну скаргу СДПІ залишив без руху як таку, що подана без дотримання вимог ч. 2 ст. 212 та ч. 4 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а клопотання про поновлення пропущеного строку є необгрунтованим; копія довіреності на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, оформлена без дотримання нормативно встановлених вимог. Цією ж ухвалою зазначено, що звертаючись 14.04.2017 до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою та заявляючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, СДПІ посилається на те, що первісно подана до Вищого адміністративного суду України касаційна скарга була повернута ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017 № К/800/33844/16 на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 цього Кодексу через невиконання вимог суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору (ухвала від 12.12.2016). При цьому відповідач зазначає, що майновий стан виключив можливість сплатити судовий збір під час подання первісної касаційної скарги. У зв'язку з виділенням коштів на сплату судового збору відпали обставини, що перешкоджали зверненню до суду, та, сплативши платіжним дорученням від 03.04.2017 № 1158 судовий збір у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2016 № 3674-VI, СДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України зі скаргою повторно. Водночас, докази на підтвердження цих доводів СДПІ не надає (таких, зокрема як: довідки територіального органу ДКС України щодо фактичного стану фінансування видатків на сплату судового збору; виписки з казначейського рахунку СДПІ по коду економічної класифікації 2800 тощо ), що унеможливлює зробити висновок про наявність об'єктивних перешкод для звернення СДПІ з касаційною скаргою впродовж періоду часу з лютого по квітень 2017 року.

У межах встановленого строку, наданого для виправлення недоліків при поданні касаційної скарги, СДПІ надала, зокрема клопотання про поновлення строку, обґрунтоване тим, що з 31 жовтня 2016 року відповідача вилучено з мережі розпорядників коштів державного бюджету, а усі видатки перенесено до Офісу великих платників податків ДФС, у зв'язку з чим СДПІ було направлено доповідну записку від 06.01.2017 № 2033/8/28-01-10-27 про сплату судового збору, а судовий збір сплачено лише 03.04.2017. На підтвердження вказаних доводів відповідач надає копію зазначеної доповідної записки від 06.01.2017 № 2033/8/28-01-10-27, при цьому докази неналежного фінансування видатків на сплату судового збору, що унеможливило сплатити судовий збір впродовж періоду часу з лютого по квітень 2017 року СДПІ не надає.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Оскільки доводи, викладені у клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, з врахуванням вище викладених обставин, не є належно обґрунтованими, а інші доводи щодо причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень та докази на їх підтвердження СДПІ на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.04.2017 не наводить, є встановлені наведеною процесуальної нормою підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою СДПІ.

Керуючись частинами 4, 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 у справі № 804/9686/15.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Бившева